.
Увійти 
|
НА ГОЛОВНУ |
№ 1/2007
1Західноукраїнський національний економічний університет
Політика Федеральної резервної системи та Європейськогоцентрального банку: порівняння з позиції сучасної монетарної теоріїта проблеми глобалізації
Ekon. teor. 2007; 1:65-75 |
АНОТАЦІЯ ▼
На основі аналізу показників середніх та дисперсійних значень інфляції, безробіття та зростання ВВП за 1971–2006 роки виявляються системні риси монетарної політики ФРС та ЄЦБ, які порівнюються у світлі сучасної монетарної теорії та проблем глобалізації. Стверджується, що обидва центробанки реалізують політику цінової стабільності, однак ЄЦБ є більш консервативним. Існує генетичний зв’язок між політикою Бундесбанку та політикою ЄЦБ у порівнянні з ФРС.
Ключові слова:
Стаття російською мовою (cтор. 65 - 75) | Завантажити | Завантажень : 228 |
Стаття українською мовою (cтор. 65 - 75) | Завантажити | Завантажень : 326 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
№ 4/2007
1Західноукраїнський національний економічний університет
Координація фіскальної та монетарної політики в умовах глобалізації: інтеграція старих і нових ідей
Ekon. teor. 2007; 4:59-70 |
АНОТАЦІЯ ▼
Проаналізовано теоретичні підходи до проблеми координації фіскальної та монетарної політики. На основі емпіричного аналізу встановлено такий характер мікс-політики: фіскальна політика виконує роль автоматичного стабілізатора, а монетарна забезпечує цінову стабільність, унаслідок чого перша є гнучкою, а друга – консервативною. Це явище може детермінуватися глобалізацією, остання ж не є такою потужною, щоб справляти уніфікуючий уплив на варіанти мікс-політики у розвинених країнах.
Ключові слова:
Стаття російською мовою (cтор. 59 - 71) | Завантажити | Завантажень : 232 |
Стаття українською мовою (cтор. 59 - 70) | Завантажити | Завантажень : 214 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
№ 1/2010
1Західноукраїнський національний економічний університет
Теорія оптимальних валютних зон у контексті глобальних макрофінансових зрушень
Ekon. teor. 2010; 1:49-64 |
АНОТАЦІЯ ▼
Запропоновано пристосування теорії оптимальних валютних зон до сучасних тенденцій у сфері коливань глобальної ліквідності. Доведено, що симетрія фінансових систем, спільність підходів до забезпечення макрофінансової стабільності та макроекономічних реакцій на фінансовий цикл є важливим критерієм оптимальності сучасної валютної зони. Аргументовано переоцінку стабілізаційної ролі валютного курсу в умовах шоків глобального попиту.
Ключові слова:
Стаття російською мовою (cтор. 49 - 64) | Завантажити | Завантажень : 216 |
Стаття українською мовою (cтор. 49 - 64) | Завантажити | Завантажень : 441 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
№ 3/2011
1Західноукраїнський національний економічний університет
Теоретичний вимір макрофінансових ризиків дивергенції єврозони
Ekon. teor. 2011; 3:59-72 |
АНОТАЦІЯ ▼
Виявлено основні макрофінансові ризики дивергенції Європейського валютного союзу (ЄВС). Стверджується, що фактор очікування вигод від участі у валютному союзі є важливим з точки зору асиметричного розвитку фінансового та кредитного циклів. Після кризи брак симетричного доступу до фінансування слід розглядати як продовження макрофінансових ризиків дивергенції. Модернізація макроекономічної політики в ЄВС повинна спиратись на інтеграцію маастрихтських критеріїв з принципами макрофінансового підходу.
Ключові слова:
Стаття російською мовою (cтор. 59 - 72) | Завантажити | Завантажень : 225 |
Стаття українською мовою (cтор. 59 - 72) | Завантажити | Завантажень : 238 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
№ 4/2012
1Західноукраїнський національний економічний університет
Теорія оптимальних валютних зон у світлі глобальної фінансової кризи і ризиків дивергенції ЄВС
Ekon. teor. 2012; 4:56-71 |
АНОТАЦІЯ ▼
Здійснено огляд сучасних напрямів розвитку теорії оптимальних валютних зон у контексті посткризової дестабілізації ЄВС. Стверджується, що відповідність критеріям оптимальності має включати симетричність у підтриманні конкурентоспроможності та розвитку фінансового циклу в умовах, коли країни-учасниці перебувають на різних стадіях реальної конвергенції. Поєднання спільної монетарної політики з децентралізованою системою макрофінансового нагляду за системними ризиками є кращою альтернативою гнучким курсам за високого рівня фінансової інтеграції.
Ключові слова:
Стаття російською мовою (cтор. 56 - 71) | Завантажити | Завантажень : 250 |
Стаття українською мовою (cтор. 56 - 71) | Завантажити | Завантажень : 209 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
№ 3/2014
1Західноукраїнський національний економічний університет
Фіскальний вимір теорії оптимальних валютних зон у світлі дивергенції ЄВС
Ekon. teor. 2014; 3:82-98 |
АНОТАЦІЯ ▼
Виявлено контроверсійну роль фіскальної політики у забезпеченні оптимальності валютної зони. Показано, що подолання розбіжностей між фіскальною конвергенцією та стабілізаційною можливістю реагувати на асиметричні шоки в теорії зво-диться до питань створення фіскального союзу. Доводиться, що специфікою кризи в ЄВС є поєднання втрати фіскальної дисципліни, фінансових дисбалансів та асиметричної втрати конкурентоспроможності в середовищі низьких реальних відсоткових ставок. Підтверджено припущення, що наявність можливостей для стабілізаційної реакції на асиметричні шоки коріниться у проведенні політики зниження державного боргу. Поведінка теоретичного показника "маастрихтський первинний баланс бюджету" продемонструвала, що зниження реальних відсоткових ставок створювало сприятливе підґрунтя для розширення можливостей фіскальної політики реагувати на шоки, однак така можливість була втрачена через брак фіскальної дисципліни. Обґрунтовується, що система централізованих трансфертів є політико-інституціонально вразливою з огляду на перебування країн-учасниць на різних стадіях реальної конвергенції. Централізація повинна відбуватись за рахунок посилення правил, які би націлювали на зниження державного боргу після того, як він зріс із стабілізаційною метою. Система страхування суверенних ризиків повинна існувати як крайній випадок і спиратись на принцип обумовленого кредитування.
Ключові слова:фіскальна політика, теорія оптимальних валютних зон, фіскальна конвергенція, фіскальний союз, дивергенція ЄВС
Стаття російською мовою (cтор. 82 - 98) | Завантажити | Завантажень : 223 |
Стаття українською мовою (cтор. 82 - 98) | Завантажити | Завантажень : 258 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
Mongelli F. (2002) “New” Views on the Optimum Currency Area Theoty: What Is EMU Telling Us! // ECB Working Paper. № 138. Р. 5–51.
Brussels (1977а) Report of the Study Group on the Role of Public Finance in European Integration. Volume I: General Report. Commission of the European Communities. 68 p.
Brussels (1977б) Report of the Study Group on the Role of Public Finance in European Integration. Volume II: Individual Contributions and Working Papers. Commission of the European Communities. 61 p.
Begg I. (2009) Fiscal Federalism, Subsidiarity and the EU Budget: Review // Swedish Institute for European Policy Studies. 2009: 1. P. 1–68.
Majocchi A. (2011) Towards a European Federal Fiscal Union // Perspectives on Federalism. 2011. Vol. 3., Issue 1. P. 78–98.
Sachs J., Sala-i-Martin X. (1992) Fiscal Federalism and Optimum Currency Areas: Evidence for Europe from the United States // Establishing a Central Bank: Issues in Europe and Lessons from the US. Cambridge: Cambridge University Press.
Person T., Tabellini G. (1996) Federal Fiscal Constitutions: Risk Sharing and Moral Hazard // Econometrica. № 64 (3). Р. 623–646.
Person T., Tabellini G. (1996) Federal Fiscal Constitutions: Risk Sharing and Redistribution // Journal of Political Economy. № 104 (5). Р. 979–1009.
Obstfeld M., Peri G. (1998) Regional Non-Adjustment and Fiscal Policy // Economic Policy. № 26. Р. 205–259.
Pacheco L.-M. (2000) Fiscal Federalism, EMU and Shock Absorption Mechanisms: A Guide to the Literature // European Integration online Papers (EIoP). Vol. 4. №4. Р. 1–20.
Mundell R. (1973) The Economics of Common Currencies // Uncommon Arguments for Common Currencies / Ed. by H. Johnson and A. Swoboda. New York: Allen and Unwin. P. 114–132.
Dmitriev M., Hoddenbagh J. (2012) The Optimal Design of a Fiscal Union // Munich Personal PePEc Archive Paper. № 46166. Р. 1–45.
Werning I., Farhi E. (2012) Fiscal Unions // NBER Working Paper. № 18280. Р. 1–50.
Fidrmac J. (2013) Political Economy of Fiscal Unions // Center for Economic Studies and Ifo Institute Working Paper. № 4344. Р. 1–25.
Bandt O. de, Mongelli F. (2000) Convergence of Fiscal Policies in the Euro Area // ECB Working Paper. № 20. Р. 5–28.; Tujula M., Wolswijk G. (2004) What Determines Fiscal Balances? An Empirical Investigation in Determinants of Changes in OECD Budjet Balances // ECB Working Paper. № 424. P. 3–40.
Strauch R., Hallerbrg M., von Hagen J. (2004) Budgetary Forecasts in Europe – the Track Record of Stability and Convergence Programmes // ECB Working Paper. № 307. P. 3–45.
Hogeveg G. (2002) Regional Monetary Arrangements – Lessons from the Euro Area / Challenges to Central Banking from Globalized Financial Systems. Conference at the IMF in Washington, D.C., September 16–17, 2002 // IMF Seminars and Conferences Paper. P. 1–13.
Completing the Euro (2013) A Road Map Towards Fiscal Union in Europe. Report of the “Tommaso Padoa-Schioppa Group”. Notre Europe Studies and Reports. № 92. 68 р.
Furceri D., Zdzienicka A. (2013) The Euro Area Crisis: Need for a Supranational Fiscal Risk Sharing Mechanism? // IMF Working Paper. WP/13/198. P. 1–34.
IMF (2013а) Toward a Fiscal Union for the Euro Area // IMF Staff Discussion Note. P. 1–29.
Vetter S. (2013) Do All Roads Lead to Fiscal Union? Options for Deeper Fiscal Integration in the Eurozone // Deutsche Bank Research. EU Monitor. April. P. 1–16.
IMF (2013б) Reassessing the Role and Modalities of Fiscal Policy in Advanced Econo-mies // IMF Policy Paper. Sept. P. 1–63.
Laeven L., Valencia F. (2008) Systemic Banking Crises: a New Database // IMF Working Paper. WP/08/224. P. 1–46.
Rogoff K., Reinhart C. (2009) The Aftermath of Financial Crisis // NBER Working Paper. № 14587. Р. 1–38.
Baldacci E., Gupta R., Mulas-Granados C. (2009) How Effective is Fiscal Policy Response in Systematic Banking Crisis // IMF Working Paper. WP/09/160. P. 1–39.
Krugman P. (2013) Currency Regimes, Capital Flows, and Crises // Paper (Mundell-Fleming Lecture) Presented at the 14th Jacques Polak Annual Research Conference Hosted by the IMF, Wash. (D.C.), Nov. 7–8. P. 1–35.
IMF (2013в) Reassessing the Role and Modalities of Fiscal Policy in Advanced Economies // IMF Policy Paper. Sept. P. 1–63.
Christiansen L., Perez Ruiz E. (2013) What Role for Discretionary Fiscal Policy? A Discussion Anchored in the Stylized Facts of Past Consolidations // IMF Mimeo // www.imf.org
Козюк В.В. (2012) Оптимальний рівень боргового навантаження: глобальні макрофінансові зрушення та швидкоплинні очікування // Фінанси України. №1. С. 78–92.
Crespo-Cuaresma J., Pfaffermayr M., Amador O. F., Keppel C. (2011) Macroeconomic Aspects of European Integration: Fiscal Policy, Trade Integration and the European Business Cycle // FIW-Research Reports 2010/11. №4. Р. 1–33.
№ 3/2016
1Західноукраїнський національний економічний університет
Фінансовий розвиток, валютні резерви та політичні режими в сировинних економіках
Ekon. teor. 2016; 3:82-102 | https://doi.org/10.15407/etet2016.03.082 |
АНОТАЦІЯ ▼
Макроекономічні та інституційні викривлення в багатих на ресурси країнах потенційно мали би виступати стримуючим фактором фінансового розвитку, що відзначається в ряді емпіричних робіт. Однак, у статті показано, що за індексом фінансового розвитку такі країни перебувають на середньосвітовому рівні. Неоднорідність сировинних економік може бути поясненням цього. Зроблено припущення, що основою такої неоднорідності є поєднання політичного режиму та здатності до нагромадження валютних резервів як інституційного прояву характерних рис розподілу ресурсної ренти. Виявлено однозначний обернений зв’язок між рівнем демократії та ресурсним багатством. Доведено, що здатність нагромаджувати резерви є свідченням того, як інститути запобігають марнуванню ренти у випадку високого рівня ресурсного багатства. У випадку помірного чи незначного ресурсного багатства акцент має робитись на політиці сприяння фінансовому розвитку за рахунок підвищення якості інститутів, що в сукупності із більш гнучким курсом дозволить підтримувати макростабільність за нижчого рівня валютних резервів.
Ключові слова:ресурсне багатство, сировинний експорт, політичний режим, валютні резерви, фінансовий розвиток, якість інститутів, монетарний режим, між-часові заощадження
Стаття російською мовою (cтор. 82 - 102) | Завантажити | Завантажень : 607 |
Стаття українською мовою (cтор. 82 - 102) | Завантажити | Завантажень : 246 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
2. Aghion, Ph., Bacchetta, Ph. et al. (2006). Exchange Rate Volatility and Productivity Growth: The Role of Financial Development. NBER Working Paper, 12117. doi: https://doi.org/10.3386/w12117">doi.org/10.3386/w12117">https://doi.org/10.3386/w12117
3. Aizenman, J., Jinjarak, Y., Park, D. (2015). Financial Development and Output Growth in Developing Asia and Latin America: A Comparative Sectoral Analysis. NBER Working Paper, 20917, 1-37. doi: https://doi.org/10.3386/w20917">doi.org/10.3386/w20917">https://doi.org/10.3386/w20917
4. Aizenman, J., Lee, J. (2006). Financial Versus Monetary Mercantilism: Long-Run View of Large International Reserves Hoarding. IMF Working Paper, WP/06/280, 1-22. doi: https://doi.org/10.3386/w12718">doi.org/10.3386/w12718">https://doi.org/10.3386/w12718
5. Aizenman, J., Marion, N. (2004). International Reserve Holding with Sovereign Risk and Costly Tax Collection. Economic Journal, 17, 370-400.
6. Aizenman, J., Riera-Crichton, D. (2006). Real Exchange Rate and International Reserves in the Era of Growing Financial and Trade Integration. NBER Working Paper, 12363. doi: https://doi.org/10.3386/w12363">doi.org/10.3386/w12363">https://doi.org/10.3386/w12363
7. Aliyev, R. (2014). Determinants of the Choice of Exchange Rate Regime in Resource-Rich Countries. CERGE-EI Working Papers, 527, 1-36.
8. Arezki, R., Bruckner, M. (2010). Commodity Windfalls, Polarization, and Net Foreign Assets: Panel Data Evidence on the Voracity Effect. IMF Working Pape, WP/10/209, 1-25.
9. Auty, R. (2001). The Political Economy of Resource-driven Growth. European Economic Review, 45, 839-46. doi: https://doi.org/10.1016/S0014-2921(01)00126-X">doi.org/10.1016/S0014-2921(01)00126-X">https://doi.org/10.1016/S0014-2921(01)00126-X
10. Auty, R. (2001). Resource Abundance and Economic Development. Oxford: Oxford University Press.
11. Boyd, J., Levine, R., Smith, B. (2001). The Impact of Inflation on Financial Sector Performance. Journal of Monetary Economics, 47, 221-248. doi: https://doi.org/10.1016/S0304-3932(01)00049-6">doi.org/10.1016/S0304-3932(01)00049-6">https://doi.org/10.1016/S0304-3932(01)00049-6
12. Cihak, M., Demirguc-Kunt, A., Feyen, E., Levine, R. (2012). Benchmarking Financial Development Around the World. World Bank Policy Research Working Paper, 6175, 1-32.
13. Claessens, S., Laeven, L. (2003). Financial Development, Property Rights, and Growth. Journal of Finance, 58, 2401–2436. doi: https://doi.org/10.1046/j.1540-6261.2003.00610.x">doi.org/10.1046/j.1540-6261.2003.00610.x">https://doi.org/10.1046/j.1540-6261.2003.00610.x
14. Demirguc-Kunt, A., Feyen, E., Levine, R. (2011). The Evolving Importance of Banks and Securities Markets. World Bank Policy Research Working Paper, 5805, 1-42. doi: https://doi.org/10.1596/1813-9450-5805">doi.org/10.1596/1813-9450-5805">https://doi.org/10.1596/1813-9450-5805
15. Demirguc-Kunt, A., Levine, R. (1999). Bank-Based and Market-Based Financial Systems: CrossCountry Comparisons. World Bank Policy Research Working Paper, 2143, 1-34.
16. Dincer, N., Eichengreen, B. (March, 2014). Central Bank Transparency and Independence: Updates and New Measures. International Journal of Central Banking, 10, 1: 189-253.
17. Eichengreen, B., Hausmann, R. (1999). Exchange Rate and Financial Fragility. NBER Working Paper, 7418, 1-54. doi: https://doi.org/10.3386/w7418">doi.org/10.3386/w7418">https://doi.org/10.3386/w7418
18. IMF (October, 2015). Where Are Commodity Exporters Headed? Output Growth in the Aftermath of the Commodity Boom. World Economic Outlook, 2.
19. Kurronen, S. (2012). Financial Sector in Resource-Dependent Economies. BOFIT Discussion Papers, 6: 1-35. doi: https://doi.org/10.2139/ssrn.2027444">doi.org/10.2139/ssrn.2027444">https://doi.org/10.2139/ssrn.2027444
20. La Porta, R., Lopez-De-Silanes, F. et al. (1998). Law and Finance. Journal of Political Economy, 106:6, 1113-1155. doi: https://doi.org/10.1086/250042">doi.org/10.1086/250042">https://doi.org/10.1086/250042
21. Lin, J., Sun, X., Jiang, Y. (2009). Toward a Theory of Optimal Financial Structure. World Bank Policy Research Working Paper, 5038, 1-32. doi: https://doi.org/10.1596/1813-9450-5038">doi.org/10.1596/1813-9450-5038">https://doi.org/10.1596/1813-9450-5038
22. Mody, A., Rogoff, K. (2004). Exchange Rate Regime Durability and Performance in Developing Countries Versus Advanced Economies. NBER Working Paper, 10673.
23. Nili, M., Rastad, M. (2007). Addressing the Growth Failure of the Oil Economies: The Role of Financial Development. The Quarterly Review of Economics and Finance, 46:5, 726-740. doi: https://doi.org/10.1016/j.qref.2006.08.007">doi.org/10.1016/j.qref.2006.08.007">https://doi.org/10.1016/j.qref.2006.08.007
24. Prasad, E., Rogoff, K., et al. (2004). Financial Globalization, Growth and Volatility in Developing Counties. NBER Working Paper, 10942.
25. Rajan, R., Zingales, L. (1998). Financial Dependence and Growth. American Economic Review, 88, 559-586.
26. Roe, M., Siegel, J. (2011). Political Instability: Effects on Financial Development, Roots in the Severity of Economic Inequality. Journal of Comparative Economics, 39:3, 279-309. doi: https://doi.org/10.1016/j.jce.2011.02.001">doi.org/10.1016/j.jce.2011.02.001">https://doi.org/10.1016/j.jce.2011.02.001
27. Saborowski, Ch. (2009). Capital Inflows and the Real Exchange Rate: Can Financial Development Cure the Dutch Disease? IMF Working Paper, WP/09/20, 1-42.
28. Satyanath, Sh., Subramanian, A. (2004). What Determines Long-Run Macroeconomic Stability? Democratic Institutions. IMF Working Pape, WP/04/215, 1-51.
29. Svirydzenka, K. (2016). Introducing a New Broad-Based Index of Financial Development. IMF Working Paper, WP/16/5, 1-42. doi: https://doi.org/10.5089/9781513583709.001">doi.org/10.5089/9781513583709.001">https://doi.org/10.5089/9781513583709.001
30. Wills, S., van der Ploeg, R. (Jan. 30–31, 2014). Why Do So Many Oil Exporters Peg Their Currency? Foreign Reserves As A De-facto Sovereign Wealth Fund. Paper Presented at the joint RES-SPR Conference on «Macroeconomic Challenges Facing Low-Income Countries». IMF. Wash. DC.
№ 2/2017
1Західноукраїнський національний економічний університет
Фактор сировинного багатства в реалізації макропруденційної політики
Ekon. teor. 2017; 2:50-68 | https://doi.org/10.15407/etet2017.02.050 |
АНОТАЦІЯ ▼
Гіпотетично фактор сировинного багатства мав би бути достатньо вагомим у мотивації до інтенсивності використання макропруденційних інструментів. Ця гіпотеза тестується емпірично на основі вибірки зі 117 країн та 38 країн багатих на ресурси. В загальному вона підтверджується, беручи до уваги результати регресійного аналізу. Однак перехід на макропруденційне регулювання в країнах з плаваючим курсом та таргетерами інфляції виглядає більш активним. Групування сировинних економік за принципом "політичний режим – режим обмінного курсу" дозволив виділити три модальності макропруденційної політики: вона є свідченням розвитку контрциклічних інструментів поза акцентом на сировинному факторі проциклічності фінансової системи (демократії); вона є продовженням політики регулювання потоків капіталу (слабкі демократії); вона є способом забезпечення стабільності та контролю за фінансовою системою (автократії). Робиться висновок про необхідність посилення уваги до сировинного фактора фінансової нестабільності як орієнтиру розвитку макропруденційного інструментарію в Україні.
Ключові слова: макропруденційна політика, сировинні економіки, фінансова стабільність, потоки капіталу, зовнішні шоки.
Стаття російською мовою (cтор. 50 - 68) | Завантажити | Завантажень : 514 |
Стаття українською мовою (cтор. 50 - 68) | Завантажити | Завантажень : 378 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
2. Alberola, E., Benigno, G. (2017). Revisiting the Commodity Curse: A Financial Perspective. BIS Working Papers, 609, 1-55. doi: https://doi.org/10.3386/w23169">doi.org/10.3386/w23169">https://doi.org/10.3386/w23169
3. Bayoumi, T., Dell’Ariccia, G. et al. (2014). Monetary Policy in the New Normal. IMF Staff Discussion Note, SDN/14/3, 1-48. doi: https://doi.org/10.5089/9781475561784.006">doi.org/10.5089/9781475561784.006">https://doi.org/10.5089/9781475561784.006
4. Bernanke, B., Gertler, M. (1999). Monetary Policy and Asset Prices Volatility. Federal Reserve Bank of Kansas City Economic Review, is. QIV, 17-51.
5. Borio, C. (2006). Monetary and Prudential Policies at a Crossroads? New Challenges in the New Century. BIS Working Paper, 193, 2-28. doi: https://doi.org/10.2139/ssrn.948135">doi.org/10.2139/ssrn.948135">https://doi.org/10.2139/ssrn.948135
6. Borio, C. (2014). Monetary Policy and Financial Stability: What Role in Prevention and Recovery? BIS Working Paper, 440, 1-23.
7. Borio, C., White, W. (2004). Whither Monetary and Financial Stability? The Implications of Evolving Policy Regimes. BIS Working Paper, 147, 1-51. doi: https://doi.org/10.2139/ssrn.901387">doi.org/10.2139/ssrn.901387">https://doi.org/10.2139/ssrn.901387
8. Bruno, V., Shim, I. and Shin, H.S. (2014). Comparative Assessment of Macroprudential Policies. BIS Working Paper, 502, 1-56.
9. Carreras, O., Davis, Ph. et al. (2016). Macroprudential Tools, Transmission and Modelling. Firstrun Deliverable, 4.7, 1-57. doi: https://doi.org/10.2139/ssrn.2967270">doi.org/10.2139/ssrn.2967270">https://doi.org/10.2139/ssrn.2967270
10. Cerutti, E., Claessens, S. et al. (2015). The Use and Effectiveness of Macroprudential Policies: New Evidence. IMF Working Paper, WP/15/61, 1-36. doi: https://doi.org/10.5089/9781498321051.001">doi.org/10.5089/9781498321051.001">https://doi.org/10.5089/9781498321051.001
11. Cerutti, E., Correa, R. et al. (2016). Changes in Prudential Policy Instruments – A New Cross-Country Database. IMF Working Paper, WP/16/110, 1-23.
12. CGFS (2010). Macroprudential Instruments and Frameworks: A Stocktaking of Issues and Experience. CGFS Paper, 38 (Basel: BIS), 1-46.
13. Cizel, J., Frost, J. et al. (2016). Effective Macroprudential Policy: Cross-Sectors Substitution from Price and Quantity Measures. IMF Working Paper, WP/16/94, 1-47.
14. Claessens, S. (2014). An Overview of Macroprudential Policy Tools. IMF Working Paper, WP/14/214, 37. doi: https://doi.org/10.5089/9781484358115.001">doi.org/10.5089/9781484358115.001">https://doi.org/10.5089/9781484358115.001
15. González, A., Hamann, F. at al. (2015). Macroprudential Policies in Commodity Exporting Economy. BIS Papers, 86, 69-73.
16. Ozkan F.G., Unsal, D.F. (2014). On the Use of Monetary and Macroprudential Policies for Small Open Economies. IMF Working Paper, WP/14/112, 1-26. doi: https://doi.org/10.5089/9781498375429.001">doi.org/10.5089/9781498375429.001">https://doi.org/10.5089/9781498375429.001
17. IMF (2013a, June). Key Aspects of Macroprudential Policy - Background Paper. IMF Policy Paper, 1-68.
18. IMF (2013b, June). Key Aspects of Macroprudential Policy. IMF Policy Paper, 1-56.
19. IMF (2013c, January). The Interaction of Monetary and Macroprudential Policy. IMF Policy paper, 1-48.
20. IMF (2015, September). Monetary Policy and Financial Stability. Staff Report.
21. IMF (2015). Where Are Commodity Exporters Headed? Output Growth in the Aftermath of the Commodity Boom. World Economic Outlook. Chapter 2.
22. IMF-FSB-BIS (2016, August 26). Elements of Effective Macroprudential Policies. Lessons from International Experience.
23. IMF-GCC (2015, November 10). Oil Prices, Financial Stability, and the Use of Countercyclical Macroprudential Policies in the GCC. Annual Meeting of Ministers of Finance and Central Bank Governors. Doha, Qatar. IMF: Staff Paper, 1-30.
24. Koziuk, V. (2016, March). Independence of Central Banks in Commodity Economies. Gerald of National Bank of Ukraine, 6-25.
25. Kurronen, S. (2012). Financial Sector in Resource-Dependent Economies. BOFIT Discussion Papers, 6, 1-35. doi: https://doi.org/10.2139/ssrn.2027444">doi.org/10.2139/ssrn.2027444">https://doi.org/10.2139/ssrn.2027444
26. Masson, P. (2014). Macroprudential Policies, Commodity Prices and Capital Inflows. BIS Papers, 76, 59-75.
27. Svensson, L. (2016). Cost-Benefits Analysis of Leaning Against the Wind: Are Costs Larger Also with Less Effective Macroprudential Policy? IMF Working Paper, WP/16/3, 1-76.
28. Turner, P. (2016). Macroprudential Policies, the Long-term Interest Rate and the Exchange Rate. BIS Working Paper, 588, 1-23.
№ 4/2019
КОЗЮК Віктор Валерійович 1, ІВАШУК Юрій Петрович2
1Західноукраїнський національний економічний університет
2Тернопільський національний економічний університет
Поведінкові основи побудови стимулюючих екорежимів
Ekon. teor. 2019; 4:29-41 |
АНОТАЦІЯ ▼
На основі проведеного поведінкового експерименту розглянуто ефективність самостимулюючих екологічних режимів у неусталених економічних системах. Показано, що раціональний вибір як методологічна основа не завжди є достатньою передумовою для розробки дієвих екологічних режимів. Обґрунтовано, що початковий рівень добробуту може обумовлювати преференції економічних суб’єктів щодо екологічних благ. Відзначено, що в умовах низької пріоритетності суспільного добробуту та екології, на індивідуальному рівні відсутні підстави вважати, що колективні дії щодо збільшення пропозиції екологічних благ будуть успішними. Виявлено, що потенціал реплікації альтруїстичних стратегій є доволі слабким, і вони майже цілковито нівелюються рентозагарбницькою поведінкою, при цьому колективні дії не генерують належний емер-джентний порядок, в рамках якого опортуністична поведінка підпадала б під суворіші обмеження. Загалом, результати експерименту засвідчують про посилення ефекту розриву між індивідуальним раціональним рентозагарбницьким вибором і колективним результатом, що призводить до деградації екології, що відповідно ставить під сумнів доцільність створення децентралізованого механізму з фінансування блага "чиста екологія" в Україні. Обґрунтовано, що в короткостроковому періоді потенційно успішними будуть саме ті інструменти екологічної політики, котрі ґрунтуватимуться на використанні залучення індивідів до отримання благ від реалізації такої політики та підштовхування їх. У довгостроковому періоді покращення ситуації в царині пропозиції екологічних благ може ґрунтуватись на змінах в преференціях, котрі не завжди жорстко обумовлені рівнем доходу, зокрема екологічна політика повинна бути причетною до тих змін в інституційній якості та освіті, які були б релевантні змінам у преференціях.
Ключові слова:поведінковий експеримент, суспільні блага, екологічний режим, раціональний вибір, преференції економічних суб’єктів
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
2. Arrow K. (1987). Rationality of self and others in an economic system / in Hogarth, Robin M.; Reder, Melvin W. (eds.), Rational choice: the contrast between economics and psychology, Chicago: The University of Chicago Press, P. 201–216.
3. Barrett S. (1994). Self-enforcing International Environmental Agreements. Oxford Economic Papers. № 46. P. 878–894. doi: doi.org/10.1093/oep/46.supplement_1.878
4. Barrett S. ( 2006). Climate Treaties and "Breakthrough" Technolo-gies. American Economic Review. № 96 ( 2). Р. 22–25.
5. Barrett S., Dannenberg A. (2012). Climate negotiations under scientific uncertainty. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. № 109. Р. 17372-17376. doi: doi.org/10.1073/pnas.1208417109
6. Baumol W., Oates W. (1988). The Theory of Environmental Policy, 2nd Edition. Cambridge University Press. Cambridge. 312 p.
7. Becker G. (1976). The Economic Approach to Human Behavior / The University of Chicago Press. 320 p.
8. Bénabou R., Tirole J. (2006a). Incentives and Prosocial Behavior. American Economic Review. № 96 (5). Р. 1652–1678.
9. Brekke L., Kiang J. et al. (2009). Climate change and water resources management. A federal perspective, USA Geological Survey Circular, 1331. 65 р. URL: http: //pubs.usgs.gov/circ/1331/ doi: doi.org/10.1257/aer.96.5.1652
10. Bruvoll A., Nyborg K. (2004). The Cold Shiver of Not Giving Enough: On the Social Cost of Recycling Campaigns. Land Economics. № 80, issue 4. Р. 539–549. doi: doi.org/10.2307/3655809
11. Carraro C., Siniscalco D. (1993). Strategies for the international protection of the environment. Journal of Public Economics. Elsevier. № 52(3). Р. 309–328.
12. Carraro C., Siniscalco D. (1993). Strategies for the Protection of the Environment. Journal of Public Economic. № 52. Р. 309–328.
13. Dannenberg A. Sturm B. et al. (2010). Do equity preferences matter for climate negotiators? Environmental and Resource Economics. № 47(1). Р. 91–109. doi: doi.org/10.1007/s10640-010-9366-5
14. Finus M. (2001). Game Theory and International Environmental Cooperation. Cheltenham: Edward Elgar.
15. Fullerton D., Kinnaman T. (1996, September). Household Responses to Pricing Garbage by the Bag. American Economic Review. № 86 (4). Р. 971–984. doi: doi.org/10.3386/w4670
16. Hage O. Soderholm P. et al.(2009) Norms and Economic Motivation in Household Recycling: Empirical Evidence from Sweden. Resources. Conservation and Recycling. Vol. 53 № 3. Р. 155–165. doi: doi.org/10.1016/j.resconrec.2008.11.003
17. Hasson R., Löfgren Å. et al. (2010). Climate change in a public goods game: Investment decision in mitigation versus adaptation. Ecological Economics. № 70, issue 2. Р. 331-338. doi: doi.org/10.1016/j.ecolecon.2010.09.004
18. Irlenbusch B., Sliwka D. (2005). Incentives, Decision Frames, and Motivation Crowding Out – An Experimental Investigation.
19. Kahneman, D., Tversky, A. (2000). Choices, values and frames. New York: Cambridge University Press and the Russell Sage Foundation
20. Lange A. (2006). The impact of equity-preferences on the stability of international environmental agreements. Environmental and Resource Economics. №. 34 (2). Р. 247–267. doi: doi.org/10.1007/s10640-005-0006-4
21. Leiserowitz A. (2006). Climate Change Risk Perception and Policy Preferences: The Role of Affect, Imagery, and Values. Climatic Change. Vol. 77. Issue 1–2. Р. 45–72. doi: doi.org/10.1007/s10584-006-9059-9
22. Milinski M., Semmann D. (2006). Stabilizing the Earth’s climate is not a losing game: Supporting evidence from public goods experiments. Proceedings of the National Academy of Sciences. № 103. P. 3994–3998. doi: doi.org/10.1073/pnas.0504902103
23. Milinski M., Semmann D. et al. (2008). The collective-risk social dilemma and the prevention of simulated dangerous climate change. Proceedings of the National Academy of Science of the USA, 105. P. 2291–2294.
24. Miranda M., Aldy J. (1998). Unit Pricing of Residential Municipal Solid Waste: Lessons from Nine Case Study Communities. Journal of Environmental Management. № 52 (1), January. Р. 79–93. doi: doi.org/10.1006/jema.1997.0161
25. Rege M., Telle K. (2004). The impact of social approval and framing on cooperation in public good situations. Journal of Public Economics. № 88. P. 1625–1644. doi: doi.org/10.1016/s0047-2727(03)00021-5
26. Tavoni A., Dannenberg A. et al.(2011). Inequality, communication, and the avoidance of disastrous climate change in a public goods game. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. № 108. P. 11825–11829. doi: doi.org/10.1073/pnas.1102493108
27. Viscusi W., Zeckhauser R. (2006). National survey evidence on disasters and relief: Risk beliefs, self-interest, and compassion. Journal of Risk and Uncertainty, Springer, vol. 33(1). P. 13-36. doi: doi.org/10.1007/s11166-006-0169-6
28. Young O. (2011). The Effectiveness of International Environmental Regimes: Comparing and Contrasting Findings from Quantitative Research. International Studies Review. Vol. 13, Issue 4. P. 579–605. doi: doi.org/10.1111/j.1468-2486.2011.01045.x
КОЗЮК Віктор Валерійович 1, ІВАШУК Юрій Петрович2
1Західноукраїнський національний економічний університет
2Тернопільський національний економічний університет
Поведінкові основи побудови стимулюючих екорежимів
Ekon. teor. 2019; 4:29-41 | https://doi.org/10.15407/etet2019.04.029 |
АНОТАЦІЯ ▼
На основі проведеного поведінкового експерименту розглянуто ефективність самостимулюючих екологічних режимів у неусталених економічних системах. Показано, що раціональний вибір як методологічна основа не завжди є достатньою передумовою для розробки дієвих екологічних режимів. Обґрунтовано, що початковий рівень добробуту може обумовлювати преференції економічних суб'єктів щодо екологічних благ. Відзначено, що в умовах низької пріоритетності суспільного добробуту та екології, на індивідуальному рівні відсутні підстави вважати, що колективні дії щодо збільшення пропозиції екологічних благ будуть успішними. Виявлено, що потенціал реплікації альтруїстичних стратегій є доволі слабким, і вони майже цілковито нівелюються рентозагарбницькою поведінкою, при цьому колективні дії не генерують належний емерджентний порядок, в рамках якого опортуністична поведінка підпадала б під суворіші обмеження. Загалом, результати експерименту засвідчують про посилення ефекту розриву між індивідуальним раціональним рентозагарбницьким вибором і колективним результатом, що призводить до деградації екології, що відповідно ставить під сумнів доцільність створення децентралізованого механізму з фінансування блага "чиста екологія" в Україні. Обґрунтовано, що в короткостроковому періоді потенційно успішними будуть саме ті інструменти екологічної політики, котрі ґрунтуватимуться на використанні залучення індивідів до отримання благ від реалізації такої політики та підштовхування їх. У довгостроковому періоді покращення ситуації в царині пропозиції екологічних благ може ґрунтуватись на змінах в преференціях, котрі не завжди жорстко обумовлені рівнем доходу, зокрема екологічна політика повинна бути причетною до тих змін в інституційній якості та освіті, які були б релевантні змінам у преференціях.
Ключові слова: поведінковий експеримент, суспільні блага, екологічний режим, раціональний вибір, преференції економічних суб'єктів
Стаття російською мовою (cтор. 29 - 41) | Завантажити | Завантажень : 335 |
Стаття українською мовою (cтор. 29 - 41) | Завантажити | Завантажень : 277 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
2. Arrow K. (1987). Rationality of self and others in an economic system / in Hogarth, Robin M.; Reder, Melvin W. (eds.), Rational choice: the contrast between economics and psychology, Chicago: The University of Chicago Press, P. 201–216.
3. Barrett S. (1994). Self-enforcing International Environmental Agreements. Oxford Economic Papers. № 46. P. 878–894. doi: https://doi.org/10.1093/oep/46.supplement_1.878">doi.org/10.1093/oep/46.supplement_1.878">https://doi.org/10.1093/oep/46.supplement_1.878
4. Barrett S. ( 2006). Climate Treaties and "Breakthrough" Technologies. American Economic Review. № 96 ( 2). Р. 22–25.
5. Barrett S., Dannenberg A. (2012). Climate negotiations under scientific uncertainty. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. № 109. Р. 17372-17376. doi: https://doi.org/10.1073/pnas.1208417109">doi.org/10.1073/pnas.1208417109">https://doi.org/10.1073/pnas.1208417109
6. Baumol W., Oates W. (1988). The Theory of Environmental Policy, 2nd Edition. Cambridge University Press. Cambridge. 312 p.
7. Becker G. (1976). The Economic Approach to Human Behavior / The University of Chicago Press. 320 p.
8. Bénabou R., Tirole J. (2006a). Incentives and Prosocial Behavior. American Economic Review. № 96 (5). Р. 1652–1678. doi: https://doi.org/10.1257/aer.96.5.1652">doi.org/10.1257/aer.96.5.1652">https://doi.org/10.1257/aer.96.5.1652
9. Brekke L., Kiang J. et al. (2009). Climate change and water resources management. A federal perspective, USA Geological Survey Circular, 1331. 65 р. URL: pubs.usgs.gov/circ/1331/
10. Bruvoll A., Nyborg K. (2004). The Cold Shiver of Not Giving Enough: On the Social Cost of Recycling Campaigns. Land Economics. № 80, issue 4. Р. 539–549. doi: https://doi.org/10.2307/3655809">doi.org/10.2307/3655809">https://doi.org/10.2307/3655809
11. Carraro C., Siniscalco D. (1993). Strategies for the international protection of the environment. Journal of Public Economics. Elsevier. № 52(3). Р. 309–328.
12. Carraro C., Siniscalco D. (1993). Strategies for the Protection of the Environment. Journal of Public Economic. № 52. Р. 309–328.
13. Dannenberg A. Sturm B. et al. (2010). Do equity preferences matter for climate negotiators? Environmental and Resource Economics. № 47(1). Р. 91–109. doi: https://doi.org/10.1007/s10640-010-9366-5">doi.org/10.1007/s10640-010-9366-5">https://doi.org/10.1007/s10640-010-9366-5
14. Finus M. (2001). Game Theory and International Environmental Cooperation. Cheltenham: Edward Elgar.
15. Fullerton D., Kinnaman T. (1996, September). Household Responses to Pricing Garbage by the Bag. American Economic Review. № 86 (4). Р. 971–984. doi: https://doi.org/10.3386/w4670">doi.org/10.3386/w4670">https://doi.org/10.3386/w4670
16. Hage O., Soderholm P., et al. (2009). Norms and Economic Motivation in Household Recycling: Empirical Evidence from Sweden. Resources. Conservation and Recycling. Vol. 53 № 3. Р. 155–165. doi: https://doi.org/10.1016/j.resconrec.2008.11.003">doi.org/10.1016/j.resconrec.2008.11.003">https://doi.org/10.1016/j.resconrec.2008.11.003
17. Hasson R., Löfgren Å. et al. (2010). Climate change in a public goods game: Investment decision in mitigation versus adaptation. Ecological Economics. № 70, issue 2. Р. 331-338. doi: https://doi.org/10.1016/j.ecolecon.2010.09.004">doi.org/10.1016/j.ecolecon.2010.09.004">https://doi.org/10.1016/j.ecolecon.2010.09.004
18. Irlenbusch B., Sliwka D. (2005). Incentives, Decision Frames, and Motivation Crowding Out – An Experimental Investigation.
19. Kahneman, D., Tversky, A. (2000). Choices, values and frames. New York: Cambridge University Press and the Russell Sage Foundation
20. Lange A. (2006). The impact of equity-preferences on the stability of international environmental agreements. Environmental and Resource Economics. №. 34 (2). Р. 247–267. doi: https://doi.org/10.1007/s10640-005-0006-4">doi.org/10.1007/s10640-005-0006-4">https://doi.org/10.1007/s10640-005-0006-4
21. Leiserowitz A. (2006). Climate Change Risk Perception and Policy Preferences: The Role of Affect, Imagery, and Values. Climatic Change. Vol. 77. Issue 1–2. Р. 45–72. doi: https://doi.org/10.1007/s10584-006-9059-9">doi.org/10.1007/s10584-006-9059-9">https://doi.org/10.1007/s10584-006-9059-9
22. Milinski M., Semmann D. (2006). Stabilizing the Earth’s climate is not a losing game: Supporting evidence from public goods experiments. Proceedings of the National Academy of Sciences. № 103. P. 3994–3998. doi: https://doi.org/10.1073/pnas.0504902103">doi.org/10.1073/pnas.0504902103">https://doi.org/10.1073/pnas.0504902103
23. Milinski M., Semmann D. et al. (2008). The collective-risk social dilemma and the prevention of simulated dangerous climate change. Proceedings of the National Academy of Science of the USA, 105. P. 2291–2294.
24. Miranda M., Aldy J. (1998). Unit Pricing of Residential Municipal Solid Waste: Lessons from Nine Case Study Communities. Journal of Environmental Management. № 52 (1), January. Р. 79–93. doi: https://doi.org/10.1006/jema.1997.0161">doi.org/10.1006/jema.1997.0161">https://doi.org/10.1006/jema.1997.0161
25. Rege M., Telle K. (2004). The impact of social approval and framing on cooperation in public good situations. Journal of Public Economics. № 88. P. 1625–1644. doi: https://doi.org/10.1016/s0047-2727(03)00021-5">doi.org/10.1016/s0047-2727(03)00021-5">https://doi.org/10.1016/s0047-2727(03)00021-5
26. Tavoni A., Dannenberg A. et al.(2011). Inequality, communication, and the avoidance of disastrous climate change in a public goods game. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. № 108. P. 11825–11829. doi: https://doi.org/10.1073/pnas.1102493108">doi.org/10.1073/pnas.1102493108">https://doi.org/10.1073/pnas.1102493108
27. Viscusi W., Zeckhauser R. (2006). National survey evidence on disasters and relief: Risk beliefs, self-interest, and compassion. Journal of Risk and Uncertainty, Springer, vol. 33(1). P 13-36. doi: https://doi.org/10.1007/s11166-006-0169-6">doi.org/10.1007/s11166-006-0169-6">https://doi.org/10.1007/s11166-006-0169-6
28. Young O. (2011). The Effectiveness of International Environmental Regimes: Comparing and Contrasting Findings from Quantitative Research. International Studies Review. Vol. 13, Issue 4. P. 579–605. doi: https://doi.org/10.1111/j.1468-2486.2011.01045.x">doi.org/10.1111/j.1468-2486.2011.01045.x">https://doi.org/10.1111/j.1468-2486.2011.01045.x
№ 1/2020
1Західноукраїнський національний економічний університет
Незалежність центробанків та інфляція: які з інституціональних факторів важливіші?
Ekon. teor. 2020; 1:94-119 | https://doi.org/10.15407/etet2020.01.094 |
АНОТАЦІЯ ▼
Прояснено, що змінні, які характеризують якість інститутів, часто протиставляються змінним, які є атрибутами культури. Розглянуто проблему зв’язку між незалежністю центробанків та інфляцією. Відзначено, що, з одного боку, культура визначає преференції, які мають конвертуватися в суспільний вибір, з іншого боку, від якості інститутів залежить те, наскільки фактичні політики відповідають запитам суспільства в розумінні підтвердження взятих зобов’язань. Висунуто гіпотезу, що якість інститутів повинна краще пояснювати поведінку інфляції. Досліджено, що культурні атрибути можуть різноспрямовано впливати на макроекономічну результативність регуляторів. Якість інститутів може суттєво викривлювати зв’язок між культурою, преференціями та суспільним вибором. Ця гіпотеза тестується емпірично шляхом почергового додавання до базової регресійної моделі з набором змінних якості інститутів та дизайну мікс-політики змінних, що характеризують цінності (Світова карта цінностей) та культурні атрибути за Хофстеде. Виявлено, що верховенство права найбільш щільно кореспондує з ціновою стабільністю. Незалежність центробанків також є контрінфляційною, як це передбачає традиційна теорія. Це саме стосується фіскальних буферів та меншої сировинної залежності. Політичний режим загалом також важливий, а фракційність суспільства демонструє неоднозначний результат. Цінності виживання є проінфляційними в демократіях. Дистанція влади за певних умов може бути контрінфляційною всупереч традиційному погляду. Встановлено, що зв’язок між культурними атрибутами та інфляцією не завжди очевидний і повинен трактуватись у контексті інших інституційних змінних. Зроблено висновок, що змінні, які більше наближені до реального політичного процесу, більшою мірою визначають макроекономічний результат, тому якість інститутів та інституціональний дизайн регуляторів є вагоміші за культурні фактори потенційних макроекономічних преференцій.
Ключові слова:незалежність центральних банків, інфляція, якість інститутів, культурні атри-бути, верховенство права, політичні режими
Стаття російською мовою (cтор. 94 - 119) | Завантажити | Завантажень : 325 |
Стаття українською мовою (cтор. 94 - 119) | Завантажити | Завантажень : 266 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
2. Козюк В. (2018). Цінова стабільність і таргетування інфляції в сировинних економіках: макроекономіка vs політекономія. Вісник НБУ. Червень. 4–25.
3. Козюк В.В. (2019). Незалежність центральних банків та інфляція: фрагментаризація суспільства vs верховенство права. Фінанси України. № 3. P. 7–21.
4. Козюк В.В., Длугопольський О.В. (2017). Вплив дистанції влади та ціннісних орієнтирів на олігархізм та розвиток кроні-секторів в сучасних економічних системах. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія Економічна. 4(193). С. 30–37.
5. Норт Д., Волліс Дж., Вайнгест Б. (2017). Насильство та суспільні порядки. Основні чинники, які вплинули на хід історії. Київ: Наш формат.
6. Acemoglu D., Robinson J. (2012). Why Nations Fail: The Origins of Power, Prosperity, and Poverty. NY: Crown Business.
7. Acharya V. (2015). Financial Stability in the Broader Mandate for Central Banks: A Political Economy Perspective. Hutchins Center on Fiscal and Monetary Policy at Brookings Working Paper. №11. Pp. 1–19.
8. Alesina A., Devleeschauwer A., Easterly W. (2002). Fractionalization. NBER Working Paper. №9411. P. 1–72.
9. Arnone M., Laurence B., Segalotto J-F., Sommer M. (2007). “Central Bank Autonomy: Lessons from Global Trends”. IMF Working Paper. WP/07/88: 1–53.
10. Berggren N., Daunfeldt S.-O., Hellstrom J. (2012). Social Trust and Central Bank Independence”. Paper Presented at World Congress of Public Choice Societies, Miami. 1–23.
11. Berggren N., Daunfeldt S.-O., Hellstrom J. (2014). Does Social Trust Speed Up Reforms? The Case of Central Bank Independence. Stockholm Re-search Institute of Industrial Economics. 1-24.
12. Cihak M. (2010). Price Stability, Financial Stability, and Central Bank In-dependence. Oesterreichische Nationalbank 38th Economic Conference. Wiena. Pp. 45–55.
13. Crowe C., Meade E. (2008). Central Banks Independence and Transpar-ency: Evolution and Effectiveness. IMF Working Paper WP/08/119: 1–30.
14. Cukierman A. (1992). Central Banking Strategy, Credibility, and Independence: Theory and Evidence. Cambridge, Mass.: MIT Press.
15. Dincer N., Eichengreen B. (2014). Central Bank Transparency and Inde-pendence: Updates and New Measures. International Journal of Central Banking. Vol. 10. No.1. (March): 189–253.
16. Does Central Bank Independence Still Matter. (2008). Ed. by J. de Haan, D. Masciandro, M. Quintyn. European Journal of Political Economy. Vol. 24. Issue 4. Pp. 717–848.
17. Eijffinger S., Schaling E. (1993). Central Bank Independence in Twelve In-dustrial Countries. Banca Nazionale del Lavoro Quarterly Review 184 (March): 49–89.
18. Eijffinger S., Stadhouders P. (2003). Monetary Policy and Rule of Law. CEPR Discussion Paper. №3698.
19. Georgsson M., Vredin A., Sommar P.A. (2015). The Modern Central Bank’s Mandate and the Discussion Following the Financial Crisis. Sveriges Riksbank Economic Review. 2015:1. Pp. 7–42.
20. Gollwitzer S., Quintyn M. (2010). The Effectiveness of Macroeconomic Commitment in Weak(er) Institutional Environments. IMF Working Paper. WP/10/193: 1–58.
21. Grilli V., Masciandro D., Tabellini G. (1991). Political and Monetary Institu-tions and Public Financial Policies in the Industrial Countries. Economic Policy 6 (13): 341–92.
22. Hayo B., Voigt S. (2008). Inflation, Central Bank Independence and the Legal System. Journal of Institutional and Theoretical Economics. Vol. 164 (4): 751–777.
23. IMF. (2015). Monetary Policy and Financial Stability. Staff Report. Sept. pp. 1-66.
24. Jacome L. (2001). Legal Central Bank Independence and Inflation in Latin America During the 1990s. IMF Working Paper. WP/01/212: 1–40.
25. Jacome L., Vazquez F. (2005). Any Link Between Legal Central Bank Independence and Inflation? Evidence from Latin America and the Caribbean. IMF Working Paper. WP/05/75: 1–41.
26. Jong de E. (2002). Why Are Price Stability and Statutory Independence of Central Banks Negatively Correlated? The Role of Culture. European Journal of Political Economy. Vol. 18. 675-694.
27. Jost A. (2018). Cultural Differences in Monetary Policy Preferences. Swiss National Bank Working Paper. 2/2018. 1–36.
28. Keefer P., Stasavage D. (2003). The Limits of Delegation: Veto Players, Central Bank Independence, and the Credibility of Monetary Policy. American Political Science Review. 97(3): 593–621.
29. Koziuk V. (2016). Independence of Central Banks in Commodity Econo-mies. Gerald of National Bank of Ukraine. March. Pp. 6–25.
30. La Porta R., Lopez de Silanes F., Shleifer A., Vishny R. (1999). The Quality of Government. Journal of Law, Economics, and Organization. 15(1). P. 222–279.
31. Lybeck T. (1998). Elements of Central Bank: Autonomy and Accountabil-ity. IMF Occasional Paper. OP/98/1.
32. Masciandro D., Quintyn M., Taylor M. (2008). Inside and Outside the Central Bank: Independence and Accountobility in Financial Supervision: Trends and Determinants. European Journal of Political Economy. Vol. 24. Issue 4. Pp. 833–848.
33. Masciandro D., Romelli D. (2018). Beyond Central Bank Independence Veil: New Evidence. Bocconi University Working Paper. № 71. 1–36 рр.
34. Maslowska A. (2012). Studies on Institutions and Central Bank Independ-ence. Turku School of Economics. Seies A-1. 1–204 pp.
35. Mauro P. (1995). Corruption and Growth. Quarterly Journal of Economics. 110(3). P. 681–712.
36. Moser P. (1999). Cheks and Balances, and the Supply of Central Bank In-dependence. European Economic Review. 43(8): 1569–1593.
37. Nurbayev D. (2017). The Rule of Law, Central Bank Independence and Price Stability. Journal of Institutional Economics. 14(4); 659–687.
38. Satyanath Sh., Subramanian A. (2004). What Determines Long-Run Macroeconomic Stability? Democratic Institutions. IMF Working Paper. WP/04/215. P. 1–51.
39. Smets F. (2014). Financial Stability and Monetary Policy: How Closely In-terlinked? International Journal of Central Banking. 10(2). Pp. 263–300.
40. Tognato C. (2012). Central Bank Independence: Cultural Codes and Symbolic Performance. NY: Palgrave Macmillan.
№ 2/2021
1Західноукраїнський національний економічний університет
Цифрові валюти: проблема довіри
Ekon. teor. 2021; 2:93-117 | https://doi.org/10.15407/etet2021.02.093 |
АНОТАЦІЯ ▼
Поява криптовалют відновила дискусії про перспективи монетарного порядку та роль центральних банків у ньому. В конкуренції між грошовими формами зростає роль функціональності, а сам платіжний простір може виявитись фрагментованим з подальшим зниженням ефективності монетарної політики. Цифрова валюта центробанків (CBDC) розглядається монетарними органами як спосіб відповісти на технологічні виклики та заповнити провал ринку, пов’язаний з окремими недосконалостями цифрових валют приватної емісії. Успіх тієї чи іншої грошової форми залежить від довіри як прояву колективного досвіду. В статті ставиться питання про те, чи мають центробанки перевагу над цифровими валютами приватної емісії з міркувань довіри в умовах, коли вірогідно зміни вікової структури населення мають значення для поширення фінтеху. На основі емпіричного аналізу виявлено, що економічні агенти не ототожнюють цифрові валюти центробанків і приватної емісії. Інфляційний досвід спонукає до більшої довіри щодо останніх, тоді як рівень незалежності центробанків та цінова стабільність не є факторами кращої довіри до CBDC. Інституціональні характеристики країн також не вказують на те, що успішні центробанки можуть скористатися «парасолькою» довіри до власних цифрових валют, а фактори технологічної просунутості не виявляють явної значимості. Соціальний капітал краще працює на користь довіри до цифрових валют приватної емісії. При цьому вікова структура населення є сильним фактором, завдяки якому у суспільствах з більшою часткою молодих цифрові валюти (чи то централізовані, чи то приватної емісії) користуються більшою довірою. Зроблено висновки, що в ситуації, коли довіра до цифрових грошей не спирається на інституційні фактори, які історично перебували в основі забезпечення стабільності монетарного порядку, створюються передумови для підвищення його вразливості. В умовах зростаючої ролі вікової структури як фактора довіри до цифрової форми грошей якість соціальних взаємодій ставатиме принципово важливою інституційною передумовою стабільності монетарного порядку.
Ключові слова:цифрові валюти центральних банків, довіра до грошей, криптовалюти, вікова структура населення, якість інститутів
Стаття російською мовою (cтор. 93 - 117) | Завантажити | Завантажень : 184 |
Стаття українською мовою (cтор. 93 - 117) | Завантажити | Завантажень : 124 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
2. Agur, I, Ari, A., Dell’Ariccia, G. (2019). Designing Central Bank Digital Currencies. IMF Working Paper. WP/19/252, 1-38.doi.org/10.5089/9781513519883.001
3. Algietta, M., Orlean, A. (2002). Whence and Whither Money? The Future of Money. Paris: OECD, 123-145.
4. Barontini, Ch., Holde, H. (2019). Proceeding with caution – a survey on central bank digital currency. BIS Paper, 101, 1-24.
5. Bech, M., Garratt, R. (Sept., 2017). Central Bank Cryptocurrencies. BIS Quarterly Review, 55-70.
6. Big Tech in Finance: Opportunities and Risks. (2019). BIS Annual Economic Report. Chapter III, 55-79.
7. Bindseil, U. (2020). Tiered CBDC and the Financial System. ECB Working Paper, 2351, 1-42.
8. Bordo, M., Levin, A. (2017). Central Banks Digital Currency and the Future of the Monetary Policy. NBER Working Paper, 23711, 1-30. doi.org/10.3386/w23711
9. Borio, C. (2019). On Money, Debt, Trust, and Central Banking. BIS Working Paper, 763, 1-31.
10. Carstens, A. (15 November, 2018a). Money in Digital Age: 10 Thoughts. Speech on Lee Kuan Yew School of Public Policy, Singapore.
11. Carstens, A. (6 February, 2018b). Money in Digital Age: What the Role of Central Banks. Speech on House of Finance of Goethe University, Frankfurt.
12. Carstens, A. (March, 2020). Shaping the Future of Payments. BIS Quarterly Review, 17-20.
13. Central bank digital currencies (March, 2018). BIS. Committee on Payments and Market Infrastructures Report on CBDC, 1-34.
14. Dincer, N., Eichengreen, B. (2014). Central Bank Transparency and Independence: Updates and New Measures. International Journal of Central Banking, 10: 1, 189-253. doi.org/10.2139/ssrn.2579544
15. Ehrentraud, J., Ocampo, Garcia D. et al. (Jan. 2020). Policy responses to fintech: a cross-country overview. BIS Financial Stability Institute Insights, 1-60.
16. Frost, J. (2020). The economic forces driving fintech adoption across countries. BIS Working Paper, 838, 1-16. doi.org/10.2139/ssrn.3515326
17. Gomez, G. (2019). Money as an Institution: Rule versus Evolved Prac-tice? Analysis of Multiple Currencies in Argentina. Journal of Risk and Financial Management, 12: 80, 1-14. doi.org/10.3390/jrfm12020080
18. Gross, M., Siebenbrunner, Ch. (2019). Money Creation in Fiat and Digi-tal Currency Systems. IMF Working Paper. WP/19/285, 1-40. doi.org/10.5089/9781513521565.001
19. Kliff, J., Alwazir, J., Davidovic, S. et al. (2020). A Survey of Research on Retail Central Bank Digital Currency. IMF Working Paper. WP/20/104, 66. doi.org/10.5089/9781513547787.001
20. Kocherlakota, N. (1996). Money is Memory. Federal Reserve Bank of Minneapolis Research Department Staff Report, 218, 1-38. doi.org/10.21034/sr.218
21. Lewis, D. (1969). Convention: a Philosophical Study. NY.: Wiley.
22. Mancini-Griffoli, T., Martinez-Peria, M. S., Ari, A. et al. (2018). Casting Light on Central Bank Digital Currency. IMF Staff Discussion Note. SDN/18/08, 1-39. doi.org/10.5089/9781484384572.006
23. Official Monetary and Financial Institutions Forum (2020). Poll Reveals Public Distrust for Big Tech’s Digital Money Plans. Retrieved from www.ft.com/content/e0079d72-474d-11ea-aeb3-955839e06441/
24. Raskin, M., Yermack, D. (2016). Digital Currencies, Decentralized Ledgers, and the Future of Central Banking. NBER Working Paper, 22238, 1-18. doi.org/10.3386/w22238
25. Schnabel, I., Song Shin, H. (2018). Money and Trust: Lessons from the 1620s for Money in the Digital Age. BIS Working Paper, 698, 1-36.
26. Tucker, P. (2017). The Political Economy of Central Banking in the Digital Age. SUERF Policy Note, 13, 1-12.
27. Vaz, J., Brown, K. (2020). Money Without Institutions, How Can Cryp-tocurrencies be Trusted? Financial Engineering and Banking Society Confer-ence in Prague, June 2019.
28. Yermack, D. (2017). Corporate Governance and Blockchains. Review of Finance, 21, 7-31. doi.org/10.1093/rof/rfw074
29. Zanini, M., Migueles, C. (2013). Trust as an Element of Informal Coor-dination and its Relationship with Organizational Performance. Economia, 14, 77-87. doi.org/10.1016/j.econ.2013.08.005
30. Zelizer, V. (1994). The Social Meaning of Money. NY.: Basic Books.
31. Zucker, L. (1986). Production of Trust: Institutional Sources of Eco-nomic Structure, 1840-1920. Research in Organizational Behavior, 8, 53-111.
Календар подій
П | В | С | Ч | П | С | Н |
---|---|---|---|---|---|---|
1 | ||||||
2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 |
16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 |
23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 |
30 |