.
Увійти 
|
НА ГОЛОВНУ |
№ 2/2019
ЛИСЕНКО Юрій Григорович1, ДАЛЕВСЬКА Наталія Михайлівна2
1Навчально-науковий інститут інноваційних технологій управління, Вищий навчальний заклад Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі»
2Державний вищий навчальний заклад «Донецький національний технічний університет»
Логіко-методологічні засади розвитку міжнародної політичної економії
Ekon. teor. 2019; 2:99-116 | https://doi.org/10.15407/etet2019.02.099 |
АНОТАЦІЯ ▼
Міжнародну політичну економію розглянуто як комплексну наукову дисципліну, що поєднує теоретико-фундаментальні та практично-прикладні напрями дослідження інтегративних тенденцій структурування світового політико-економічного простору. Розкрито логіко-методологічні засади розвитку міжнародної політичної економії. У межах цивілізаційної парадигми запропоновано конфігурацію логічних форм міжнародної політичної економії (холізм, детермінізм, інформаційність), що надає можливість дослідження багатофакторності та багатовекторності світового економічного розвитку та визначення структурної трансформації світового порядку. Досліджено трансформаційні процеси створення органічного світового політико-економічного простору. Обґрунтовано соціоінституціональні тенденції світового економічного розвитку. Визначено напрями дослідження еволюції світової господарської системи як багатокомпонентної характеристики світового політико-економічного простору, враховуючи природу логічних форм міжнародної політичної економії.
Ключові слова: міжнародна політична економія, світовий економічний розвиток, світовий політико-економічний простір, міжнародні відносини, системно-структурні трансформації, логічні форми міжнародної політичної економії
Стаття російською мовою (cтор. 99 - 116) | Завантажити | Завантажень : 551 |
Стаття українською мовою (cтор. 99 - 116) | Завантажити | Завантажень : 484 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
2. Арриги Джованни (2009). Адам Смит в Пекине: Что получил в наследство 21 век. Москва: Институт общественного проектирования. 456 с.
3. Бек У., Лау Кр. (2006). Вторая модерность как перспектива исследования: "метаизменения" современного общества. Социальные и гуманитарные науки. Отечественная и зарубежная литература. Сер. 11. Социология. № 4. С. 5–11.
4. Бек У. (2007). Власть и её оппоненты в эпоху глобализма. Новая всемирно-политическая экономия. Москва: Прогресс-Традиция; Издательский дом "Территория будущего". 464 с.
5. Білорус О. (2018) Політекономічний прогноз глобального співрозвитку в ХХІ столітті: глобальний посткапіталізм або світ-система інформаційно-мережевого глобалізму. Економічна теорія. № 1. С. 5–20. doi: https://doi.org/10.15407/etet2018.01.005">doi.org/10.15407/etet2018.01.005">https://doi.org/10.15407/etet2018.01.005
6. Гальчинський А. (2012). Економічний розвиток: методологія оновленої парадигми. Економіка України. № 5. С. 4–17.
7. Гегель Г. (1972). Наука логики в 3-х томах. Т. 3. Москва: Мысль. 374 с.
8. Гнатюк М. (2014). Міжнародний актор та політична суб’єктність у дискурсі реалістського і ліберального підходів. Наукові записки НаУКМА. Політичні науки. Т. 160. С. 44–48.
9. Гриценко А. (2012). Політична економія: актуалізація проблематики, методологічний потенціал і сполученість з інституціоналізмом. Економічна теорія. № 1. С. 5–20.
10. Дахин А. (2010). Система "бизнес-власть": теоретические вопросы становления в свете синергетического подхода. Власть. № 11. С. 4–10.
11. Калюжный В. (2009). Контуры мирового устройства в ХХI в. (теоретический анализ). Власть. № 11. С. 75–78.
12. Кастельс М. (2000). Информационная эпоха: экономика, общество, культура. Москва: ГУ-ВШЭ. 608 с.
13. Корнівська В. (2011). Сучасні тенденції розвитку глобального економіко-інституційного простору. Економічна теорія. № 3. С. 36–45.
14. Луман Н. (2004). Общество как социальная система. Москва: Логос. 232 с.
15. Матье Л. (1985). Сбережем землю. Москва: Прогресс. 173 с.
16. Пахомов Ю. (2008). Біфуркаційний стан світосистемного ядра напередодні зміни світових лідерів. Економіка України. № 4. С. 4–14.
17. Пестель Э. (1988). За пределами роста. Москва: Прогресс. 272 с.
18. Пригожин И., Стенгерс И. (1986). Порядок из хаоса: Новый диалог человека с природой. Москва: Прогресс. 432 с.
19. Савчук В. С. (2011). Міжнародна, або глобальна, політична економія. Формування ринкової економіки: зб. наук. праць. Методологічні проблеми сучасної політичної економії. Відп. ред. О. О. Бєляєв. Київ: КНЕУ. С. 175–185.
20. Снежко Е. (2012). Истощение земли. Инвестгазета. № 4. С. 4–5.
21. Стиглиц Дж. (2003). Глобализация: тревожные тенденции. Москва: Национальный общественно-научный фонд. 304 с.
22. Тарасевич В. (2015). Економічна соціодинаміка у філософському просторі економіко-теоретичного знання. Економіка України. № 1. С. 42–59.
23. Тоффлер Э. (2004). Третья волна. Москва: АСТ. 781 с.
24. Філіпенко А. (2012). Політекономія світового господарства. Журнал Європейської економіки. Т. 11. № 1. С. 4–13.
25. Фукуяма Ф. (2004). Великий разрыв. Москва: ООО "Издательство ACT": ЗАО НПП "Ермак". 474 с.
26. Хакен, Г. (2000). Основные понятия синергетики. Синергетическая парадигма. Многообразие поисков и подходов. Москва: Прогресс-Традиция. 535 с.
27. Чистилин, Д. (2004). Самоорганизация мировой экономики. Евразийский аспект. Москва: ЗАТ Издательство "Экономика". 237 с.
28. Шумпетер Й. (1995). Капитализм, социализм и демократия. Москва: Экономика. 540 с.
29. Archer, C. (1993). International Organizations. London: Routledge. 205 p.
30. Bellah, R., Madsen, R. (1991) The Good Society [Robert N. Bellah, Richard Madsen, William Sullivan et al.]. N. Y.: Alfred A. Knopf, Inc. 347 p.
31. Carr, E. (2001). Twenty Years’ Crisis 1919–1939: An Introduction to the Study of International Relations. Basingstoke: Palgrave. 233 p.
32. Ferguson, Y., Mansbach, R. (1996). Polities. Authority, Identities and Change. South Carolina: University of South Carolina Press. 495 p.
33. Gilpin, R. (1981). War and Change in World Politics. Cambridge: Cambridge University Press. 288 р. doi: https://doi.org/10.1017/CBO9780511664267">doi.org/10.1017/CBO9780511664267">https://doi.org/10.1017/CBO9780511664267
34. Grieves, F. (1979). Transnationalism in world politics and business. New York: Pergamon Press. 217 p.
35. Hoffmann, S. (2002, July/August). Clash of Globalizations: Foreign Affairs. doi: https://doi.org/10.2307/20033243">doi.org/10.2307/20033243">https://doi.org/10.2307/20033243
36. Huntington, S. Ph. (1993). The Clash of Civilizations? Foreign Affairs. Vol. 72, № 3, 22–49. doi: https://doi.org/10.2307/20045621">doi.org/10.2307/20045621">https://doi.org/10.2307/20045621
37. Keohane, R., Nye, J. (eds.). (1972). Transnational Relations and World Politics. Cambridge: Harvard University Press. 428 р. doi: https://doi.org/10.4159/harvard.9780674593152">doi.org/10.4159/harvard.9780674593152">https://doi.org/10.4159/harvard.9780674593152
38. Laszlo, E. (1975). The meaning and significance of General System Theory. Systems Research and Behavioral Science, Vol. 20. Issue 1, 9–24. doi: https://doi.org/10.1002/bs.3830200103">doi.org/10.1002/bs.3830200103">https://doi.org/10.1002/bs.3830200103
39. Laszlo, E. (1991). The Age of Bifurcation: The Key to Understanding the Changing World. N. Y., L.: Gordon & Breach Publishing Group. Vol. 3, 126.
40. Lucas, M. (1999). Nationalism, sovereignty and supranational organizations. Hamburg. 66 p.
41. Morgenthau, H. J. (1948). Politics among nations: the struggle for power and peace. New York: Knopf. 489 р.
42. Rosenau, J. (2006). The Study of World Politics. Vol. 1: theoretical and methodological challenges. London, New York: Routledge. 320 р. doi: https://doi.org/10.4324/9780203014721">doi.org/10.4324/9780203014721">https://doi.org/10.4324/9780203014721
43. Ruggie, J. (1982). International Regimes, Transactions, and Change: Embedded Liberalism in the Postwar Economic System. International Organization. Vol. 36, № 2, 379–415. doi: https://doi.org/10.1017/S0020818300018993">doi.org/10.1017/S0020818300018993">https://doi.org/10.1017/S0020818300018993
44. Wallerstein, I., Clesse, A. (2003). The World We Are Entering 2000–2050. Amsterdam: Dutch University Press. 275 p.
45. Waltz, K. (1979). Theory of international politics. Reading, Mass: Addison-Wesley Pub. Co. 251 p.
46. Wolfson, M., Kotz, D. (2009). A Re-conceptualization of SSA Theory. Retrievedfrompeople.umass.edu/dmkotz/Reconcep_SSA_Th_09_01. pdf
47. Zapf, W. (1979). Modernization and welfare development: The case of Germany. Social Science Information. Vol. 12, № 2, 219–246. doi: https://doi.org/10.1177/053901847901800203">doi.org/10.1177/053901847901800203">https://doi.org/10.1177/053901847901800203
Календар подій
П | В | С | Ч | П | С | Н |
---|---|---|---|---|---|---|
1 | ||||||
2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 |
16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 |
23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 |
30 |