Статті автора : Яременко Олег Леонідович № 2/2004
ПолітекономіяЯРЕМЕНКО Олег Леонідович 1
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Історичний зміст кризи економічної науки
Ekon. teor. 2004; 2:26-34 | |
АНОТАЦІЯ ▼
Показано актуальну залежність меж і змісту об’єкта економічного дослідження від пізнавальних можливостей наявного методологічного інструментарію; обґрунто-вано можливість і необхідність подолання кризи економічної науки шляхом збага-чен¬ня її методу досягненнями сучасних природничих і соціальних наук; дано характе¬ристику природного циклу розвитку економічної науки, що полягає в послідовній зміні чотирьох фаз: формування методологічної системи і вибір адекватного їй об’єкта; заглиблене пророблення обраного об’єкта; криза методологічної системи, що вияв¬ляється в розширенні кола непояснювальних або ігнорованих явищ, і її розв’язання; пошук і вибір нового об’єкта, адекватного новому методу.
Ключові слова:
Стаття російською мовою (cтор. 25 - 33) | Завантажити | Завантажень : 695 |
Стаття українською мовою (cтор. 26 - 34) | Завантажити | Завантажень : 580 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
№ 1/2006
Інституціональні проблеми економічного розвиткуЯРЕМЕНКО Олег Леонідович 1
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Механізм інституційних змін
АНОТАЦІЯ ▼
Досліджується механізм інституційних змін, який включає в себе стабільну інсти-туційну основу, інституційні інновації та руйнацію інститутів як відображення ендогенного процесу їх історичного старіння або стохастичних за своєю приро-дою шоків екзогенного характеру. Розглядається роль функціональних зв’язків як своєрідних "імунних сил", що захищають систему від несанкціонованого проник-нення деструктивних інституційних впливів ззовні. Доводиться, що збої в устале-них зв’язках порушують міру єдності інститутів та функцій, внаслідок чого сис-тема втрачає цілісність і самодостатність, відкривається для сприйняття нової інформації та формування нової системної якості.
Ключові слова:
Стаття російською мовою (cтор. 3 - 13) | Завантажити | Завантажень : 514 |
Стаття українською мовою (cтор. 3 - 12) | Завантажити | Завантажень : 552 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
№ 3/2007
Інституціональні проблеми економічного розвиткуЯРЕМЕНКО Олег Леонідович 1, ПАНКРАТОВА О. М.
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Інститути й економічна свобода господарювальних суб’єктів
Ekon. teor. 2007; 3:56-71 | |
АНОТАЦІЯ ▼
Розглянуто роль інститутів у формуванні та реалізації свободи господарювальних суб’єктів. Показано вплив раціонального вибору суб’єкта на розвиток соціальних цінностей та інституційного порядку. Розкрито місце власності, професіоналізму та інновацій у механізмах суб’єктивації господарчих інститутів.
Ключові слова:
Стаття російською мовою (cтор. 56 - 72) | Завантажити | Завантажень : 554 |
Стаття українською мовою (cтор. 56 - 71) | Завантажити | Завантажень : 575 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
№ 2/2009
МакроекономікаБУКОВИНСЬКИЙ С. А., УНКОВСЬКА Тетяна Євгенівна1, ЯРЕМЕНКО Олег Леонідович 2
1Інституту розвитку інновацій INTENS
2ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Шляхи подолання фінансової кризи в Україні
Ekon. teor. 2009; 2:47-60 | |
АНОТАЦІЯ ▼
Розглянуто причини глобальної фінансової кризи й особливості її проявів в економіці України. Обґрунтовано висновок про необхідність підпорядкування поточних антикризових заходів перспективним цілям розбудови збалансованої системи фінансових інститутів.
Ключові слова:
Стаття російською мовою (cтор. 47 - 60) | Завантажити | Завантажень : 587 |
Стаття українською мовою (cтор. 47 - 60) | Завантажити | Завантажень : 611 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
№ 1/2011
Міжнародна економікаБУКОВИНСЬКИЙ С. А., УНКОВСЬКА Тетяна Євгенівна1, ЯРЕМЕНКО Олег Леонідович 2
1Інституту розвитку інновацій INTENS
2ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Уроки глобальної фінансової кризи: методологічні проблеми реформування міжнародних стандартів банківського егулювання і нагляду
Ekon. teor. 2011; 1:79-89 | |
АНОТАЦІЯ ▼
Розглянуто розглядують фундаментальні проблеми міжнародних стандартів банківського регулювання і нагляду, пов’язані з їх проциклічністю| й обмеженістю використовуваного мікроструктурного підходу. Такий підхід залишає за рамками регулювання найнебезпечніші загрози фінансовій стабільності в умовах глобалізації – системні ризики. Акцентовано на необхідності зміни парадигми регулювання, розвинуто методологічні підходи до оцінки системних ризиків.
Ключові слова:
Стаття російською мовою (cтор. 79 - 90) | Завантажити | Завантажень : 545 |
Стаття українською мовою (cтор. 79 - 89) | Завантажити | Завантажень : 664 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
№ 2/2012
Інституціональні проблеми економічного розвиткуБУКОВИНСЬКИЙ С. А., ЯРЕМЕНКО Олег Леонідович 1
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Глобальна фінансова нестабільність: інституційні ризики для грошово-кредитної політики України
Ekon. teor. 2012; 2:52-61 | |
АНОТАЦІЯ ▼
Розглянуто вплив глобальної фінансової нестабільності на інституційне середовище грошово-кредитної політики України. Доведено, що необхідність виконувати конституційні функції примушує центральні банки поширювати свою компетенцію на суміжні зони фінансового ринку, що створює додаткові ризики і витрати для грошово-кредитної політики.
Ключові слова:
Стаття російською мовою (cтор. 52 - 61) | Завантажити | Завантажень : 533 |
Стаття українською мовою (cтор. 52 - 61) | Завантажити | Завантажень : 545 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
№ 2/2014
ПолітекономіяБОЙЧЕНКО Алла Василівна, ЯРЕМЕНКО Олег Леонідович 1
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Інституційні підвалини суб’єктного виміру господарчої системи в контексті розвитку національної конкурентоспроможності
Ekon. teor. 2014; 2:21-31 | |
АНОТАЦІЯ ▼
Систематизовано суперечливий зміст причинно-наслідкових зв’язків між ринковою свободою суб’єктів та інституційним збагаченням господарських систем у процесі глобальних трансформацій. Розглянуто вплив інституційних умов господарювання на становлення суб’єктного потенціалу господарчої системи трансформаційного типу. Показано основні рівні суб’єктності в економіці та їх зв’язок із функціюванням ринкових механізмів, які є підставою ефективного розподілу суспільних ризиків між державою, підприємствами і домогосподарствами. Обґрунтовано заходи щодо активізації використання суб’єктного потенціалу економіки України: підвищення якості суспільних благ, які пропонує держава, стимулювання розвитку малого і середнього бізнесу, захист національного виробника і всілякий розвиток внутрішнього ринку
Ключові слова:інститути, національна конкурентоспроможність, суб’єкт, свобода і відповідальність, раціональний вибір, розподіл ризиків
Стаття російською мовою (cтор. 21 - 31) | Завантажити | Завантажень : 600 |
Стаття українською мовою (cтор. 21 - 31) | Завантажити | Завантажень : 567 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
Бек У. (2000) Общество риска. На пути к другому модерну. М.: Прогресс-Традиция.
Бизнесмены на Майдане //
www.bbc.co.uk/ukrainian/mobile/ukraine_in_russian/2014/01/140127_ru_s_maidan_business.shtml
Делягин М. (2009) Как самому победить кризис. Наука экономить, наука рисковать. Простые советы. М.: АСТ; Астрель.
Клейнер Г.Б. (2004) Эволюция институциональных систем. М.: Наука.
Коммонс Дж.Р. Институциональная экономикс. Институциональная экономическая теория: История и методология институциональной мысли //
www.institutional. boom.ru/history_metod/Commons.htm.
Саммерс Л. О неравенстве //
elitetrader.ru/index.php?newsid=203070.
Унковская Т.Е., Демчук Н.И. (2013) Возможно ли экономическое чудо в Украине? // Экономика Украины. № 12. С. 4–21.
№ 4/2015
ПолітекономіяЯРЕМЕНКО Олег Леонідович 1
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Інституційні реформи і проблема боргової залежності державних інститутів
Ekon. teor. 2015; 4:82-88 | |
АНОТАЦІЯ ▼
Розкрито внутрішні суперечності між борговою та інституційною складовими державного регулювання економіки. Показано загрози відмови від принципів Вашингтонського консенсусу для України в умовах наростання ендогенної й екзогенної невизначеності соціально-економічного розвитку країни. Охарактеризовано соціально-інституційні ризики контрреформ у країнах із нестабільною економікою.
Ключові слова:інститути, державний борг, соціально-економічна невизначеність, неспроможність ринків, реформи, контрреформи
Стаття російською мовою (cтор. 82 - 88) | Завантажити | Завантажень : 416 |
Стаття українською мовою (cтор. 82 - 88) | Завантажити | Завантажень : 469 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
Дмитренко А.В., Яремёнко О.Л. (2014) Институциональные эффекты нетрадиционной денежно-кредитной политики: постепенная адаптация или финансовая сингулярность? // Экономика Украины. № 2. С. 4–15.
Буковинский С.А., Ярёменко О.Л. (2012) Глобальная финансовая нестабильность: институциональные риски для денежно-кредитной политики Украины // Экономическая теория. № 2. С. 52–61.
Буковинский С.А., Унковская Т.Е., Ярёменко О.Л. (2011) Уроки глобального финансового кризиса: методологические проблемы реформирования международных стандартов банковского регулирования и надзора // Экономическая теория. № 1. С. 79–89.
Буковинский С.А., Унковская Т.Е., Ярёменко О.Л. (2009) Пути преодоления финансового кризиса в Украине // Экономическая теория. № 2. С. 47–60.
Козюк В. ( 2015) Незалежність центральних банків після глобальної фінансової кризи: "сіра зона статус-кво" // Вісник НБУ. № 2. С. 16–25.
Науменкова С. (2011) Нові тенденції в механізмі регулювання фінансового сектору // Вісник Національного банку України. № 12. С. 4–11.
Шаститко А. (1997) Трансакционные издержки (содержание, оценка и взаимосвязь с проблемами трансформации) // Вопросы экономики. № 7. С. 64–75.
№ 2/2016
МакроекономікаЯРЕМЕНКО Олег Леонідович 1
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Фінансова складова Угоди про асоціацію України з країнами ЄС: додаткові можливості зростання та інституційні ризики
АНОТАЦІЯ ▼
Визначаються переваги та ризики фінансової відкритості економіки України у контексті імплементації Угоди про асоціацію з країнами ЄС в умовах, коли розмірність внутрішньої інституційної системи не збігається з розмірністю європейського конкурентного середовища. Показано, що в умовах наявності широкого кола по-стачальників сучасних фінансових послуг наповнюються змістом такі канали зв’язку між фінансовим та реальним секторами економіки, як кредитний і депозитний, канал застави, канал управління активами. Змінюється відносна ліквідність активів з урахуванням їх зовнішньої інвестиційної привабливості, відбувається екзогенна зміна відносних цін на активи, що може супроводжуватися перерозподілом національного багатства й економічної влади, у тому числі і в найбільш конфліктних формах, та зростанням екзогенної та ендогенної невизначеності. Доведено доцільність використання в цих умовах довгострокових інструментів національного ризик-менеджменту, що ґрунтуються на економічному суверенітеті, свідомо обраній моделі національного соціально-економічного розвитку, включаючи і її ціннісно-інституційну основу, та на стабільності національної грошової одиниці.
Ключові слова:фінансова відкритість, боргове навантаження, інституційний потенціал, інституційні ризики, економічний суверенітет, національний ризик-менеджмент, ефективна конкуренція, економічна криза
Стаття російською мовою (cтор. 63 - 74) | Завантажити | Завантажень : 525 |
Стаття українською мовою (cтор. 63 - 74) | Завантажити | Завантажень : 430 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
Ещенко П.С., Арсеенко А.Г. (2012) Куда движется глобальная экономика в ХХІ ве-ке? К.: Знання України. 479 с.
Родрик Д. (2014) Парадокс глобализации. Демократия и будущее мировой экономики. Издательство Института Гайдара. 576 с.
Сиденко В.Р. (2011) Глобализация – европейская интеграция – экономическое развитие: украинская модель: в 2-х т. Т. 2: Европейская интеграция и экономическое развитие / НАН Украины ; И-нт. экон. и прогнозиров. К. 448 с.
Яременко О.Л. (1997) Переходные процессы в экономике Украины: институциональный аспект. Х: Основа. – 186 с.
Ясперс К. (1991) Смысл и назначение истории. М.: Политиздат. 527 с.
Houston D.A. (2007) Can Corruption Ever Improve an Economy. Cato Journal. Vol. 27. № 3.
№ 4/2016
ПолітекономіяЯРЕМЕНКО Олег Леонідович 1
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Суперечлива єдність економічної ефективності і соціальної справедливості як чинник функціонування та еволюції економічних систем
АНОТАЦІЯ ▼
Справедливість розглядається як ступінь реалізації ціннісно детермінованих очікувань суб’єктів щодо їхнього статусу, доступу до суспільних ресурсів, праці і доходів та інших суттєвих умов їхньої життєдіяльності. Доводиться, що економічно ефективний ступінь рівності залежить від ціннісно-інституційної основи економіки та фаз циклічного розвитку економіки. Показано, що стійки відхилення справедливості є умовою структурно-інституційних змін, які певним чином прив’язані до 50-річних циклів еволюції інституційних систем. Соціальні ризики реформ, що орієнтуються на глобальні процеси, в умовах кризових явищ та нестійкого зростання в Україні можуть набувати критичного характеру. Обґрунтовано висновок, що об-меження припустимих соціальних ризиків зверху повинно бути обов’язковим елементом національної стратегії соціально-економічного розвитку
Ключові слова:ефективність, справедливість, циклічність соціально-еконо-мічного розвитку, інституційна еволюція, інновації, соціальні ризики
Стаття російською мовою (cтор. 19 - 32) | Завантажити | Завантажень : 534 |
Стаття українською мовою (cтор. 19 - 32) | Завантажити | Завантажень : 482 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
Грант В. (1991). Эволюционный процесс. Критический обзор эволюционной теории. М.: Мир. С. 304.
Кондратьев Н.Д. (1989). Проблемы экономической динамики. М.: Экономика. С. 52.
Роллз Дж. (2001). Теорія справедливості: пер. з англ. О. Мокровольский. К.: Вид-во Соломії Павличко "Основи". С. 340.
Франкл В. (1990). Человек в поисках смысла: сборник: пер. с англ. и с нем. М.: Прогресс. С. 223.
Яременко О.Л. Переходные процессы в экономике Украины: Институциональный аспект. Х.: Основа. 1997. – 186 с.
Berg A., Buffie E.F., Zanna L.-F. (2016). Robots, Growth and Inequality. Finance & Development, June, vol. 53, No. 3. P. 10–13.
Ghosh, Atish R., Jonathan D. Ostry, and Mahvash S. Qureshi (2016). When Do Capital Inflow Surges End in Tears? American Economic Review, vol. 106, No. 5. doi:
https://doi.org/10.1257/aer.p20161015">doi.org/10.1257/aer.p20161015">https://doi.org/10.1257/aer.p20161015
Ostry J. D., Loungani P., and Furceri D. (2016). Neoliberalism: Oversold? Finance & Development, June, vol. 53, No. 2. P. 38–41.
Perez C. (1983). Structural Change and Assimilations of New Technologies in the Economic and Social System. Long Waves in World Economy. L.,1983. Р. 357. doi:
https://doi.org/10.1016/0016-3287(83)90050-2">doi.org/10.1016/0016-3287(83)90050-2">https://doi.org/10.1016/0016-3287(83)90050-2
Radelet S. (2016). Africa’s Rise – Interrupted? Finance & Development, June, vol. 53, No. 2. P. 6–11.
№ 4/2017
Інституціональні проблеми економічного розвиткуЯРЕМЕНКО Олег Леонідович 1
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Ціннісно-інституційні й структурно-технологічні підстави динаміки рівності та нерівності
АНОТАЦІЯ ▼
Сучасні ціннісно-інституційні та технологічні зрушення розглядаються як такі, що поглиблюють розриви у соціально-економічних системах та породжують нові виміри нерівності, які не завжди можуть бути зафіксовані та ідентифіковані. Доводиться, що нерівність перетворюється з зовнішнього тла змін, які відбуваються, на одне з головних джерел невизначеності подальшого розвитку глобальної економіки. Обґрунтовано висновок, що посилюється навантаження на інституційні механізми контролю та оптимізації нерівності, які склалися у суспільстві, зокрема, на систему доступної і якісної освіти та соціальних послуг держави
Ключові слова:економічна нерівність, інститути, цінності, статус, ідентичність, соціальні ліфти, технологічний розвиток, ефективність
Стаття російською мовою (cтор. 32 - 46) | Завантажити | Завантажень : 532 |
Стаття українською мовою (cтор. 32 - 46) | Завантажити | Завантажень : 441 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
Веблен Т. (1984). Теория праздного класса. Москва: Прогресс. 368 с.
Гегель Г.В.Ф. (1990). Философия права: пер. с нем. Москва: Мысль. 524 с.
Либанова Э. (2016). Украина: глубина неравенства. Зеркало недели. 1 октября.
Панкратова Е.Н. (2017). Институциональная обусловленность иннова-ционного развития субъектов хозяйствования. Экономическая теория и право / Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого. № 1 (28). С. 42–53.
Пикетти Т. (2015). Капитал в ХХІ веке. Москва: Ад Маргинем Пресс. 592 с.
Стиглиц Дж. (2016). Великое разделение. Неравенство в обществе, или что делать оставшимся 99% населения. Москва: Эксмо. 480 с.
Cтиглиц Дж. (2015). Цена неравенства. Чем расслоение общества грозит нашему будущему: [пер. с англ.]. Москва: Эксмо. 512 с.
Тарасевич В. (2016). Влада-власність у племінному союзі. Економічна теорія. № 2. С. 18–32.
Alesina, A., G. Cozzi, and N. Mantovan (2012). The Evolution of Ideology, Fairness and Redistribution. Economic Journal, 122: 1244–1261. doi:
https://doi.org/10.1111/j.1468-0297.2012.02541.x">doi.org/10.1111/j.1468-0297.2012.02541.x">https://doi.org/10.1111/j.1468-0297.2012.02541.x
Bénabou R. (2004) Inequality, Technology, and the Social Contract. Princeton University, NBER, CEPR, IRP and BREAD. Forthcoming in the Handbook of Economic Growth. (Philippe Aghion and Steven Durlauf, eds., North-Holland). URL:
www.princeton.edu/~rbenabou/papers/handbook4.pdf
Christoffer O. Hern?s. Is technology contributing to increased in-equality? Crunch Network. URL:
techcrunch.com/2017/03/29/is-technology-contributing-to-increased-inequality/
Experts warn of rising inequality in Germany. URL:
www.thelocal.de/20160318/ germany-wage-inequality-rising.
Hassel A. Unconditional Basic Income Is A Dead End. \\ S?ddeutsche Zeitung. 7 February 2017.
Kenneth J. Cooper. The costs of inequality: Faster lives, quicker deaths. For blacks and Hispanics, frail neighborhoods undercut education, health, and jobs – all keys to thriving. Harvard ga-zette. March 14, 2016. URL:
news.harvard.edu/ga-zette/story/2016/03/the-costs-of-inequality-faster-lives-and-quicker-deaths/.
Ostry, J. D., A. Berg, and C. Tsangarides (2014). Redistribution, Inequality, and Growth. IMF Staff Discussion Note 14/02. Р. 4. doi:
https://doi.org/10.5089/9781484352076.006">doi.org/10.5089/9781484352076.006">https://doi.org/10.5089/9781484352076.006
Rotman D. Technology and Inequality. URL:
www.technologyreview.com/s/ 531726/technology-and-inequality/.
The World Economic Forum. The Global Human Capital Report 2017. URL:
reports.weforum.org/global-human-capital-report-2017/.
Wage growth is needed to defeat Japan’s ‘deflation monster’, says investment expert. URL:
www.cnbc.com/2017/08/14/japanese-deflation-is-a-problem-wage-growth-is-the-solution.html
Критика і бібліографіяЯРЕМЕНКО Олег Леонідович 1, ЄЩЕНКО Петро Степанович2
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
2Інститут соціології НАН України
Економічна безпека у небезпечному світі: сучасний підхід
Ekon. teor. 2017; 4:108-110 | |
АНОТАЦІЯ ▼
Стаття російською мовою (cтор. 108 - 110) | Завантажити | Завантажень : 490 |
Стаття українською мовою (cтор. 108 - 110) | Завантажити | Завантажень : 462 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
-
№ 1/2018
Критика і бібліографіяЄЩЕНКО Петро Степанович1, ЯРЕМЕНКО Олег Леонідович 2
1Інститут соціології НАН України
2ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Економічна безпека у небезпечному світі: сучасний підхід
Ekon. teor. 2018; 1:108-110 | |
АНОТАЦІЯ ▼
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
-
Критика і бібліографіяЯРЕМЕНКО Олег Леонідович 1
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА КРИЗА В УКРАЇНІ: ПРИЧИНИ, ЗМІСТ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИХОДУ (ДОСВІД МІЖДИСЦИПЛІНАРНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ)
Ekon. teor. 2018; 1:114-117 | |
АНОТАЦІЯ ▼
Стаття російською мовою (cтор. 114 - 117) | Завантажити | Завантажень : 447 |
Стаття українською мовою (cтор. 114 - 117) | Завантажити | Завантажень : 463 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
-
№ 4/2018
ПолітекономіяЯРЕМЕНКО Олег Леонідович 1
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Нові тенденції структурування суспільства в умовах посилення невизначеності соціально-економічного розвитку
АНОТАЦІЯ ▼
Показано, що однією з нових тенденцій структурування суспільства в умовах посилення невизначеності соціально-економічного розвитку є становлення медіум-класу на підставах нового суспільного усереднення доходів та життєвого рівня, що має поставити межі небезпечного вимивання середнього класу і одночасно обмежуватиме соціальну, технологічну, фінансову та політичну владу нових елітних груп. Доведено, що однією з ознак переродження середнього класу у медіум-клас є його перетворення з чистого кредитора на чистого позичальника банківської системи. Поступове згасання інститутів соціаль-ної держави під тиском жорстких фінансових обмежень, тенденція до зрос-тання соціально-економічної ентропії, стійка "пастка ліквідності" в економіці, деградація багатьох ціннісно-інституційних обмежень, перетворення інновацій на самоціль економічного розвитку неминуче призводять до розмивання середнього класу як прихованого суб’єктного ядра, яке зумовило найвищий рівень взаємної комплементарності економічної ефективності та соціальної справедливості. Показано, що належність до медіум-класу породжує для суб’єкта широкий простір альтернатив, але сьогодні для належного їх опрацювання може не вистачати інституційної компетентності, загальних знань та культури, професійних здібностей і можливостей. У перспективі медіум-клас заповнюватиме історичну нішу середнього класу як структурного стабілізатора соціально-економічного розвитку, але водночас все більш буде виступати як відповідальний суб’єкт інших відносин, менш стійких, більш інноваційних та ризикованих. Формування медіум-класу задає вектор розвитку економічної системи, доокола якого можуть структуруватися соціальні елементи, яким потрібна нова визначеність, стабільність соціальних критеріїв та уподобань, можливість будувати середньострокові та довгострокові стратегії життєдіяльності, що сприятиме досягненню адекватного рівня стабільності у суспільстві та економіці.
Ключові слова:середній клас, медіум-клас, опосередкована суб’єктність, соціальна ентропія, рефлективність, автономія, суспільне усереднення, чистий позичальник, вектор розвитку
Стаття російською мовою (cтор. 21 - 34) | Завантажити | Завантажень : 547 |
Стаття українською мовою (cтор. 21 - 34) | Завантажити | Завантажень : 483 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
1. Гульдбрансен Т. (2016). Элиты и профессионалы. Мировая экономика и международные отношения. № 11. С. 71–83.
2. Колот А., Герасименко О. (2017). Соціальна нерівність доходів: глобальний вимір. Економічна теорія. № 4. С. 76–107.
3. Либанова Э. (2016). Украина: глубина неравенства. Зеркало недели. 1 октября.
4. Нерівність в Україні: масштаби та можливості впливу (2012). За ред. Е.М. Лібанової. Київ: Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України. 404 с.
5. Пикетти Т. (2015). Капитал в ХХІ веке. Москва: Ад Маргинем Пресс. 592 с.
6. Cтиглиц Дж. (2015). Цена неравенства. Чем расслоение общества грозит нашему будущему. Москва: Эксмо. 512 с.
7. Стиглиц Дж. (2016). Великое разделение. Неравенство в обществе, или что делать оставшимся 99% населения. Москва: Эксмо. 480 с.
8. Яременко О. (2017). Ціннісно-інституційні й структурно-технологічні підстави динаміки рівності та нерівності. Економічна теорія. № 4. С. 32–46.
9. Яременко О.Л., Панкратова О.М. (2007). Інститути й економічна свобода господарських суб’єктів. Економічна теорія. № 3. С. 56–71.
10. Acemoglu D. (Winter 2003). Technology and Inequality. NBER Working Paper. URL:
www.nber.org/reporter/winter03/technologyandinequality.html
11. Alesina, A., G. Cozzi, and N. Mantovan (2012). The Evolution of Ideology, Fairness and Redistribution. Economic Journal, 122:1244–1261. doi:
https://doi.org/10.1111/j.1468-0297.2012.02541.x">doi.org/10.1111/j.1468-0297.2012.02541.x">https://doi.org/10.1111/j.1468-0297.2012.02541.x
12. Alichi F. (December 2016). Hollowing Out. Finance & Development. Vol. 53. No. 3. Рр. 40–42.
13. Berg А., Buffie Е., Luis-Felipe Zanna. (September, 2016) Robots, Growth, and Inequality. Finance & Development. Vol. 53. No. 3. Рр. 10–13.
14. Christoffer Hernæs. (2017). Is technology contributing to increased inequality? Crunch Network. URL:
techcrunch.com/2017/03/29/is-technology-contributing-to-increased-inequality/
15. Ostry, J. D., A. Berg, and C. Tsangarides (2014). Redistribution, Inequality, and Growth. IMF Staff Discussion Note, 14/02. doi:
https://doi.org/10.5089/9781484352076.006">doi.org/10.5089/9781484352076.006">https://doi.org/10.5089/9781484352076.006
16. Rotman D. (21 October 2014). Technology and Inequality. URL:
www.technologyreview.com/s/531726/technology-and-inequality/№ 3/2019
Інституціональні проблеми економічного розвиткуЯРЕМЕНКО Олег Леонідович 1
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Інституційні деструкції в економіці: передумови, механізми, наслідки
АНОТАЦІЯ ▼
Розглянуто передумови та наслідки інституційних деструкцій в економіці та суспільстві. Доведено, що інтеграційна спроможність інституційної системи залежить від двох основних чинників: від адекватності інститутів складності і динамізму середовища, в якому діють суб'єкти; від адекватності інституційних вимог рівню інституційній компетентності суб'єктів. Обґрунтовано висновок, що причиною зростання питомої ваги інституційних аномалій та деструкцій у світовій економіці є процес "змішування" цінностей та ціннісно-подібних інститутів як наслідок інтенсивної глобалізації, що призвело до хаотизації критеріїв прийнятного та неприйнятного у соціальній поведінці на всіх основних рівнях суб'єктності. Показано, що руйнація звичних очікувань примушує господарських суб'єктів формувати та реалізовувати максимально короткі плани, незважаючи на середньострокові або довгострокові наслідки своїх дій; при цьому самовиживання суб'єктів як масовий псевдо-раціональний спосіб дій стає інструментом системної кризи, яка ставить економіку на межу існування.
Ключові слова: інституційна деструкція, цінності, інститути, технології, невизначеність, ризики, соціально-необхідний ринковий час, соціально-економічна ентропія
Стаття російською мовою (cтор. 60 - 72) | Завантажити | Завантажень : 477 |
Стаття українською мовою (cтор. 60 - 72) | Завантажити | Завантажень : 452 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
1. Аджемоглу Д., Робинсон Дж.А. (2015). Почему одни страны богатые, а другие бедные. Происхождение власти, процветания и нищеты. Москва: АСТ. 720 с.
2. Аристотель. (1983) Сочинения: в 4-х т. Т. 4. Москва: Мысль, 830 с.
3. Аузан, А., Золотов, А. (2008). Коалиции за модернизацию: анализ возможности возникновения. Вопросы экономики. № 1. С. 97–107. doi:
https://doi.org/10.32609/0042-8736-2008-1-97-107">doi.org/10.32609/0042-8736-2008-1-97-107">https://doi.org/10.32609/0042-8736-2008-1-97-107
4. Балацкий, Е. (2007). Нечёткие институты, культура населения и ин-ституциональная энтропия. Общество и экономика. № 5/6. С. 37–53.
5. Балацкий, Е.В. (2017). Концепция инклюзивных институтов и ее приложения. Общественные науки и современность. № 3. С. 143–156.
6. Дюркгейм Э. (1996). О разделении общественного труда. Москва: Канон.
7. Коуз Р. (1993). Фирма, рынок и право. Московский либертариум: Ин-т свободы. URL:
www.libertarium.ru/libertarium/l_lib_firm0.
8. Лист Ф. (2016). Национальная система политической экономии. Москва: Социум. 2016. 456 с. doi:
https://doi.org/10.4324/9781315442242">doi.org/10.4324/9781315442242">https://doi.org/10.4324/9781315442242
9. Лыткина Е.И. (2015). Социальная структура в трех теориях аномии. Вестник Томского государственного университета. Философия. Социология. Политология. № 1(29). doi:
https://doi.org/10.17223/1998863X/29/19">doi.org/10.17223/1998863X/29/19">https://doi.org/10.17223/1998863X/29/19
10. Мертон Р.К. (2006). Социальная теория и социальная структура. Москва: АСТ, Хранитель. 873 с.
11. Норт Д., Уоллис Д., Вайнгаст Б. (2011) Насилие и социальные по-рядки. Концептуальные рамки для интерпретации письменной истории человечества. Москва: Изд-во Института Гайдара, 480 с.
12. Смородинская Н.В. (2015). Глобализированная экономика: от иерархий к сетевому укладу. Mосква: ИЭ РАН. 344 с.
13. Уильямсон О. (1996). Экономические институты капитализма. Фирмы, рынки "отношенческая контрактация". Санкт-Петербург: Лениз-дат. 702 с.
14. Фролов Д. (July, 2019). От институтов к экститутам и далее – к постинституциональной теории институциональных аномалий. URL:
mpra.ub.uni-muenchen.de/95960/MPRA Paper No. 95960, posted 11 17:35 UTC
15. Шумпетер Й.А. (1982). Теория экономического развития. Москва: Прогресс. 147 с.
16. Arora, S., Barak, B. (2009). Complexity Theory: A Modern Approach, Cambridge University Press.
17. Bauman, Z. (1996). Alone Again – Ethics After Certainty. London: Demos.
18. Burnes, B. (2005). Complexity theories and organizational change; In-ternational. Journal of Management Reviews, 7(2). doi:
https://doi.org/10.1111/j.1468-2370.2005.00107.x">doi.org/10.1111/j.1468-2370.2005.00107.x">https://doi.org/10.1111/j.1468-2370.2005.00107.x
19. Byrne, D. (1998). Complexity Theory and the Social Sciences: An In-troduction, London, Routledge.
20. Bernburg, J.G. (2002). Anomie, social change, and crime: A theoreti-cal examination of institutional-anomie theory. British Journal of Criminology. Vol. 42. Рр. 729-742. doi:
https://doi.org/10.1093/bjc/42.4.729">doi.org/10.1093/bjc/42.4.729">https://doi.org/10.1093/bjc/42.4.729
21. Massimo E. (1995). The “Creative Destruction” in Economic and Politi-cal Institutions. Department of Economics University of Trento.
22. Giddens A. (1991). Fate, Risk and Security. A.Giddens. Modernity and Self-Identity: Self and Society in the Late Modern Age. Cambridge: Polity Press. P.109–143.
23. Greve, B. (2013). The Routledge Handbook of the Welfare State. Routledge. 496 p. doi:
https://doi.org/10.4324/9780203084229">doi.org/10.4324/9780203084229">https://doi.org/10.4324/9780203084229
24. Messner, S. (2013). Rosenfeld R. Crime and the American Dream. USA: Wadsworth: Cengage Learning. 176 p.
25. Rustin, M., Massey, D. (December, 2014). Rethinking the neoliberal world order. Soundings. Рp. 116-135.
26. Parsons, T. (1966). The Concept of Society: The Components and Their Interrrelations. T.Parsons. Societies: Evolutionary and Comparative Per-spectives. Englewood Cliffs (NJ): Prentice-Hall, p. 5–29.
27. World Economic Outlook Database. October 2018. URL:
www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2018/02/weodata/index.aspx
28. Zhenhua Su, Yanyu Ye, Pu Wang. (November 28, 2018). Social change and generalized anomie: Why economic development has reduced social trust in China. First Published. Research. doi:
https://doi.org/10.1177/0268580918812281">doi.org/10.1177/0268580918812281">https://doi.org/10.1177/0268580918812281№ 4/2019
Наукове життяЯРЕМЕНКО Олег Леонідович 1
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Економічна теорія у сучасному дискурсі
Ekon. teor. 2019; 4:93-111 | |
АНОТАЦІЯ ▼
Стаття російською мовою (cтор. 93 - 111) | Завантажити | Завантажень : 345 |
Стаття українською мовою (cтор. 93 - 111) | Завантажити | Завантажень : 390 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
-
№ 4/2021
Інституціональні проблеми економічного розвиткуЯРЕМЕНКО Олег Леонідович 1
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Інституційні механізми подолання суперечностей між глобалізацією та локалізацією
АНОТАЦІЯ ▼
Показано, що інформаційні технології та формування глобального ринкового простору призвели до такого деструктивного ускладнення середовища, яке породжує глобальні дисбаланси, негативні ефекти конфліктності, зниження рівня інституціоналізації світової економіки, звуження часо-вого горизонту раціонального вибору. Це стимулює пошук альтернатив надмірної складності та конфліктності розвитку. Виходом з такої ситуації є локалізація на базі відтворення ідентичностей. Розкрито, що бажаним ефектом локалізації є інституційне забезпечення більш рівноважного розподілу ресурсів/вигід глобалізації, з одного боку, та розподілу її ризиків і невизначеності – з іншого. Розглянуто ідентичність як граничний рівень структурності соціуму, який відповідає за цілісність соціальної поведінки суб'єктів як елементів системи.
Визначено, що припустимий рівень складності глобальної системи досягається на шляхах оптимальної локалізації. Підставою такої локалізації служить визнання позитивного сенсу чинника ідентичності, який породжує різні оцінки ризиків, різні часові горизонти прийняття рішень та різні критерії ефективності участі у глобалізації. Інституційними механізмами розумної локалізації глобального розвитку є економічний суверенітет, інституційний захист національного виробника, розвиток внутрішнього ринку, соціальний захист населення. Внаслідок цього у глобальної системи з’являється вибір варіантів реакції на виклики з боку невизначеності та загроз. Доведено, що глобалізація як уніфікація та стандартизація є більш ризикованим шляхом, тому що обмежує варіативність і не дає можливості використовувати методи оцінки альтернативної вартості
Ключові слова:суперечності глобалізації, деструктивне ускладнення, інститути, ідентич-ність, невизначеність, ризики, гетерогенність, локалізація, суверенітет, економічна влада
Стаття російською мовою (cтор. 56 - 72) |
Стаття українською мовою (cтор. 56 - 72) |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
1. Аджемоглу Д., Робинсон Дж.А. (2015). Почему одни страны богатые, а другие бедные. Происхождение власти, процветания и нищеты. Москва: АСТ. 695 с.
2. Арендт Х. (2000). Vita aktiva, или О деятельной жизни. Санкт-Петербург: Алтейя. 437с.
3. Выготский Л. С. (1984). Собрание сочинений: в 6 т. Т. 1. Москва: Педагогика. 488 с.
4. Гегель Г. (1971). Наука логики. Т. 2. Москва: Мысль. 248 с.
5. Гегель Г. В. (2009). Философия права. Москва: Мир книги. 464 с.
6. Геєць В. М. (ред.). (2008). Пріоритети національного економічного розвитку в контексті глобалізаційних викликів: монографія: у 2 ч. Ч. 1. Київ: Київ. нац. торг.-екон. ун-т.
7. Гриценко А.А. (2014). Институциональная политическая экономия: предмет, методология, содержание. Saarbrucken / Германия: LAP LAMBERT Academic Publishing. 516 c.
8. Хантингтон С. (2004). Кто мы? Вызовы американской национальной идентичности. Москва: Транзиткнига. 635 с.
9. Яременко О. Л. (2019). Дихотомія ідентичності та ефективності у контексті формування цифрових компетенцій населення. В кн. Соціально-класові трансформації і формування нової якості освіти як складові реконструктивного розвитку економіки України / за ред. Гейця В. М., Гриценка А. А. 388 с.
10. Яременко О.Л. (2017). Глобальні дисбаланси та новий протекціонізм: інституційна гіпотеза. Економіка України. № 5–6. С. 106–122.
11. Ясперс К. (1991). Смысл и назначение истории. Москва: Политиздат. 527 с.
12. Arora S., Barak B., (2009). Computational Complexity. A Modern Approach. Cambridge University Press, Cambridge.
doi.org/10.1017/CBO9780511804090
13. Bandt O. de , Bricongne J.-Ch., Fontagné L. (23 February, 2021). Globalisation and uncertainty. Eco Notepad. URL:
blocnotesdeleco.banque-france.fr/en/blog-entry/globalisation-and-uncertainty
14. Campbell J. L. and Hall J. A. (Nov., 2009). National Identity and the Political Economy of Small States. Review of International Political Economy. Vol. 16, No. 4, Words (and Images) Can Hurt You in the World Economy, pp. 547-572. Published by: Taylor & Francis, Ltd.
doi.org/10.1080/09692290802620378
15. Knight, F. (1921). Risk, Uncertainty, and Profit. Boston and New York, Houghton Mifflin Co., The Riverside Press.
16. Mills M., Blossfeld H.-P. (April 1-3, 2004). Becoming an adult in uncertain times: A 14-country comparison of the Losers of Globalization. URL:
paa2004.princeton.edu/papers/40225/
17. Rodrik D. The Globalization Paradox: Democracy and the Future of the World Economy. W.W. Norton & Company, 2011. 288 pages.
doi.org/10.1355/ae28-3k
18. Rustin M., Massey D. (December, 2014). Rethinking the neoliberal world order. Soundings. Рp. 116–135.
doi.org/10.3898/136266215814379709
19. Рerel Е. (16th July, 2020) What is the identity economy and what does it mean for employers? URL:
us.salaryfinance.com/uk/blog/what-is-the-identity-economy/
№ 2/2022
Міжнародна економікаЯРЕМЕНКО Олег Леонідович 1
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Україна в інституційному вимірі глобальної конфліктності та стихійної локалізації
АНОТАЦІЯ ▼
Показано, що інституційне середовище глобальних ринків сформувалося в умовах технологічного, фінансового та політичного панування окремих країн-лідерів, що обумовило сьогоднішній розрив між інтегруючою спроможністю ринкових і структурно-інституційних механізмів глобальної економіки та її фактичною складністю і конфліктним потенціалом. Механізмом скорочення цього розриву виявилася стихійна локалізація як сучасне спрощення структури світової економіки через масові конфлікти та відмову від частки коопераційних угод.
Розкрито внесок у погіршення якості інституційного середовища глобальної економіки процесу переродження інституту боргу. У новому інституційному середовищі попит на ліквідність (касові залишки) як функція мотиву передбачуваності набуває перекручену форму попиту на товарні запаси як виробничого, так і споживчого попиту, що посилює глобальний дефіцит. Обґрунтовано висновок, що глобальна економічна влада, яка не забезпечена глобальними ресурсами та ціннісно-інституційними структурами, є джерелом невизначеності не лише для конкурентів, а й для самої себе; результатом її функціонування є поглиблення диспропорцій та розривів, які можуть бути частково приховані за рахунок гіпертрофованого кредиту. Доведено, що взаємне підсилення явищ глобальної економічної влади та гіпертрофованого кредиту несе ризик руйнації соціальних ринкових засад економічної свободи, довіри та справедливості; це обумовлює попит на альтернативні моделі. Показано, що критерієм доцільності альтернативних моделей глобального розвитку в умовах розгортання суперечностей між глобалізацією та локалізацією є здатність до більш-менш стійкого розподілу повноважень і відповідальності.
Ключові слова:глобальна економіка, локалізація, інститути, складність, інтегруюча спроможність, конфлікти, інституційна комунікація.
Стаття російською мовою (cтор. 90 - 115) | Завантажити | Завантажень : 118 |
Стаття українською мовою (cтор. 90 - 115) | Завантажити | Завантажень : 142 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
1. Білорус О. Г. (2003). Економічна система глобалізму. Київ: КНЕУ. 357 с.
2. Геєць В. М., Мазаракі А. А. (ред.) (2008). Пріоритети національного економічного розвитку в контексті глобалізаційних викликів: монографія. У 2 ч. Ч. 1. Київ: Київ. нац. торг.-екон. ун-т.
3. Гриб А. А., Мамаев С.Г., Мостепаненко В.М. (1988). Вакуумные квантовые эффекты в сильных полях. 2-е изд. Москва: Энергоатомиздат. 288 с.
4. Гриценко А. А. (2010). Глобальна криза як форма сучасної соціально-економічної динаміки. Економічна теорія. № 1. С. 3746.
5. Каку М. (2012). Физика невозможного. 3-е изд. Москва: Альпина нон-фикшн. 456 с.
6. Кейнс Дж. М. (2012). Общая теория занятости, процента и денег. Москва: Гелиос АРВ. Гл. 9.
7. Кругман П. (2013). Выход из кризиса есть! Москва: Азбука Бизнес, Азбука Аттикус.
8. Родрик Д. (2011). Парадокс глобализации: демократия и будущее мировой экономики. Москва: Изд-во Институт Гайдара.
doi.org/10.1355/ae28-3k
9. Стігліц Дж. (2003). Глобалізація та її тягар. Київ: Видавничий дім «КМ Академія». 252 с.
10. Яременко О. Л. (1997). Переходные процессы в экономике Украины: институциональный аспект. Харьков: Основа.182 с.
11. Яременко О. Л. (2017). Глобальні дисбаланси і новий протекціонізм: інституційна гіпотеза. Економіка України. № 56. С. 106123.
12. Ясперс К. (1991). Смысл и назначение истории. Москва: Политиздат. 527 с.
13. Clavin P. (June 2022). Turbulence and the Lessons of History. Opportunities are born of crisis, but the lines that connect them are far from direct. Finance & Development. P. 1619.
14. Conway D. and Heynen N. (ed.) (2017). Globalization’s Contradictions. Geographies of discipline, destruction and transformation. Published 2017 by Routledge. 2 Park Square, Milton Park, Abingdon, Oxon OX14 4RN 711. Third Avenue, New York, NY 10017, USA. 302 p.
15. Gourinchas P.-O. (June 2022). Shifting Geopolitical Tectonic Plates A more fragmented world will need the IMF more, not less. Finance & Development. P. 1011.
16. Hedayatifar L., Rigg R. A. et al. (October 2019). US social fragmentation at multiple scales. Jornal The Royal Interface. Vol. 16. Issue 159.
doi.org/10.1098/rsif.2019.0509
17. Nemina P., Espinosa K. (March 23 2021). Between status quo and radical change. URL:
www.globe-project.eu/en/between-status-quo-and-radical-change-the-role-of-china-and-the-emerging-powers-in-global-financial-governance_12951
18. Obstfeld M., Rogoff K. (November, 2009). Global Imbalances and the Financial Crisis: Products of Common Causes. Santa Barbara: University of California, Berkeley and Harvard University. URL:
eml.berkeley.edu/~obstfeld/santabarbara.pdf
19. Oliver R. (April 28, 2022). All in it together? Eurozone nations provide wildly different inflation forecasts for the bloc in wake of Ukraine war. URL:
www.macrobond.com/blog/all-in-it-together-eurozone-nations-provide-wildly-different-inflation-forecasts-for-the-bloc-in-wake-of-ukraine-war
20. Perkins S. (April 18, 2022). Іnstitutional distance versu intra countr differences capturing and leveraging the diversity within. AIB Insights. Vol. 22, Issue 3. URL:
insights.aib.world/article/33937-institutional-distance-versus-intra-country-differences-capturing-and-leveraging-the-diversity-within; doi.org/10.46697/001c.33937
21. Prasad E. (June 2022). Enduring Preeminence. The US dollar might slip, but it will continue to rule. Finance & Development. P. 1215.
22. Rahman, H. M. T., Saint Ville, A. S., Song, A. M., Po, J. Y. T., Berthet, E., Brammer, J. R., … Hickey, G. M. (2017). A framework for analyzing institutional gaps in natural resource governance. International Journal of the Commons, 11(2), 823–853.
doi.org/10.18352/ijc.758
23. Tremel N. (February 16, 2022). Banking: from zero to hero. URL:
www.macrobond.com/blog/banking-from-zero-to-hero
№ 1/2023
ПолітекономіяЯРЕМЕНКО Олег Леонідович 1
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Ідентичність та суверенітет в системі інституційних ресурсів національно укоріненого економічного розвитку України
Ekon. teor. 2023; 1:81-92 | |
АНОТАЦІЯ ▼
Показано, що ідентичність як історично надана соціальна реальність розвивається під зворотним впливом всієї сукупності породжених нею ціннісно-інституційних ресурсів суспільства, включаючи його активну суб’єктність, інтегруючий потенціал національного інтересу, процесуючий суверенітет, стійку інституційну структуру та динамічний чинник екзогенних реформ. Обґрунтовано висновок, що відбиток актуальності на історичній сутності національної ідентичності адаптує її до потреб сьогодення, але водночас існують межі адаптації, які соціуму не можна пере-ступити без втрати ідентичності. На підставі такого розуміння доведено можливість послідовної розробки критеріїв узгодженого використання інструментів внутрішньої довіри як таких, що мають прямо корелювати з національною ідентичністю: стійкість грошової одиниці, стабільність податкового режиму, стимулююча державна інвестиційна політика, політика соціальних гарантій, зовнішньоекономічна стратегія. Це надає можливість істотно підвищити ступінь узгодженості основних напрямів державної регуляторної політики.
Ключові слова:національно вкорінений розвиток, ідентичність, національний інтерес, суверенітет, інституційна ємність, запас змінності
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
1. Геєць В. М., Семиноженко В. П. та інші (ред.) (2007). Стратегічні ви-клики ХХІ століття суспільству та економіці України: в 3 т. Київ.
2. Гриценко А. А. (ред.) (2021). Формування інституційної архітектоніки інформаційно-мережевої економіки: монографія / НАН України, ДУ “Інсти-тут економіки та прогнозування НАН України”; ДННУ "Академія фінансово-го управління". Київ. 736 с. Розділ І, С. 935.
3. Пустовойт О.В. (2015). Політика розвитку внутрішнього ринку та Угода про асоціацію Україна — ЄС: спільність і суперечність завдань. Еко-номіка і прогнозування. № 1. С. 4950.
doi.org/10.15407/eip2015.01.049
4. Яременко О.Л. (1997а). Інституційні підвалини перехідних процесів в економіці: автореферат дис. на здобуття звання д-ра екон. наук. Харків: Основа. 47 с.
5. Яременко О.Л. (1997б). Перехідні процеси в економіці України: ін-ституційний аспект. Харків: Основа. 182 с.
6. Яременко О.Л., Корнівська В.О. (2023). Можливості гармонізації платіжного простору України: інституційний аспект. Економіка України. № 5. С. 5165. doi.org/10.15407/economyukr.2023.05.051
7. Яременко О.Л., Панкратова О.М. (2007). Інститути й економічна свобода господарювальних суб’єктів. Економічна теорія. № 3. С. 56–71.
8. Akerlof, G. and R. Kranton, (May 2008). Identity, Supervision, and Work Groups. American Economic Review Papers and Proceedings, 98 (2), pp. 212–17.
9. Akerlof G. A., Kranton R. E. (2010). Identity Economics: How Our Iden-tities Shape Our Work, Wages, and Well-Being. Princeton University Press. 192 pp.
10. Becker G. (1993) [1964]. Human capital: a theoretical and empirical analysis, with special reference to education (3rd ed.). Chicago: The University of Chicago Press.
11. Hill С. (2007). The Law and Economics of Identity. Queen's Law Journal, Vol. 32, No. 2.
12. Huntington S. (2004). Who are We? The Challenges to America’s Identi-ty. Simon and Schuster. 428 p.
13. Toffler A. (1980). The Third Wave. Curtis Brown Ltd. 557 р. Р. 87.
14. Vahabi M., Behrooz H. (February 2013). Dueling for Honor and Identity Economics. Electronic Journal. DOI:10.2139/ssrn.2215625
№ 3/2023
ПолітекономіяЯРЕМЕНКО Олег Леонідович 1
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Ідентичність та суверенітет в системі інституційних ресурсів національно укоріненого економічного розвитку України
АНОТАЦІЯ ▼
Показано, що ідентичність як історично надана соціальна реальність розвивається під зворотним впливом всієї сукупності породжених нею ціннісно-інституційних ресурсів суспільства, включаючи його активну суб’єктність, інтегруючий потенціал національного інтересу, процесуючий суверенітет, стійку інституційну структуру та динамічний чинник екзогенних реформ. Обґрунтовано висновок, що відбиток актуальності на історичній сутності національної ідентичності адаптує її до потреб сьогодення, але водночас існують межі адаптації, які соціуму не можна пере-ступити без втрати ідентичності. На підставі такого розуміння доведено можливість послідовної розробки критеріїв узгодженого використання інструментів внутрішньої довіри як таких, що мають прямо корелювати з національною ідентичністю: стійкість грошової одиниці, стабільність податкового режиму, стимулююча державна інвестиційна політика, політика соціальних гарантій, зовнішньоекономічна стратегія. Це надає можливість істотно підвищити ступінь узгодженості основних напрямів державної регуляторної політики.
Ключові слова:національно вкорінений розвиток, ідентичність, національний інтерес, суверенітет, інституційна ємність, запас змінності
Стаття українською мовою (cтор. 71 - 83) | Завантажити | Завантажень : 51 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
1. Геєць В. М., Семиноженко В. П. та інші (ред.) (2007). Стратегічні виклики ХХІ століття суспільству та економіці України: в 3 т. Київ.
2. Гриценко А. А. (ред.) (2021). Формування інституційної архітектоніки інформаційно-мережевої економіки: монографія / НАН України, ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”; ДННУ "Академія фінансового управління". Київ. 736 с. Розділ І, С. 935.
3. Пустовойт О.В. (2015). Політика розвитку внутрішнього ринку та Угода про асоціацію Україна — ЄС: спільність і суперечність завдань. Економіка і прогнозування. № 1. С. 4950.
doi.org/10.15407/eip2015.01.049
4. Яременко О.Л. (1997а). Інституційні підвалини перехідних процесів в економіці: автореферат дис. на здобуття звання д-ра екон. наук. Харків: Основа. 47 с.
5. Яременко О.Л. (1997б). Перехідні процеси в економіці України: інституційний аспект. Харків: Основа. 182 с.
6. Яременко О.Л., Корнівська В.О. (2023). Можливості гармонізації платіжного простору України: інституційний аспект. Економіка України. № 5. С. 5165. doi.org/10.15407/economyukr.2023.05.051
7. Яременко О.Л., Панкратова О.М. (2007). Інститути й економічна свобода господарювальних суб’єктів. Економічна теорія. № 3. С. 56–71.
8. Akerlof G. and Kranton R. (May 2008). Identity, Supervision, and Work Groups. American Economic Review Papers and Proceedings, 98 (2) Р. 212–17.
doi.org/10.1257/aer.98.2.212
9. Akerlof G. A.., Kranton R. E. (2010). Identity Economics: How Our Identities Shape Our Work, Wages, and Well-Being. Princeton University Press.
doi.org/10.1515/9781400834181
10. Becker G. (1993) [1964]. Human capital: a theoretical and empirical analysis, with special reference to education (3rd ed.). Chicago: The University of Chicago Press.
doi.org/10.7208/chicago/9780226041223.001.0001
11. Hill С. (2007). The Law and Economics of Identity. Queen's Law Journal. Vol. 32, No. 2.
12. Huntington S. (2004). Who are We? The Challenges to America’s Identity. Simon and Schuster.
13. Toffler A. (1980). The Third Wave. Curtis Brown Ltd. Р. 87.
14. Vahabi M., Behrooz H. (February 2013). Dueling for Honor and Identity Economics. Electronic Journal.
doi.org/10.2139/ssrn.2215625