| . |
Ukrainian
English
|
| НА ГОЛОВНУ |
№ 1/2004
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Еволюція ринкових механізмів ціноутворення
| Ekon. teor. 2004; 1:43-55 |
АНОТАЦІЯ ▼
Досліджується феномен модифікації закону вартості за умов ринку недосконалої кон¬куренції. Автор розглядає еволюцію ринкових механізмів ціноутворення від систе¬ми рівноважних цін до інституту маркетингу з позицій комплексної мето-дології на основі просторово-часового підходу до визначення поняття економічної цінності.
Ключові слова:
| Стаття російською мовою (cтор. 43 - 56) | Завантажити | Завантажень : 640 |
| Стаття українською мовою (cтор. 43 - 55) | Завантажити | Завантажень : 620 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
№ 1/2005
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Витоки ціннісних відносин
| Ekon. teor. 2005; 1:3-16 |
АНОТАЦІЯ ▼
Розглядається проблема формування методології сучасної економічної теорії в кон¬тексті просторово-часового підходу. З цих позицій автор намагається простежити витоки відносин економічної цінності, що криються в глибинах господарської орга¬нізації первісного суспільства – колиски розвинутої соціально-економічної системи.
Ключові слова:
| Стаття російською мовою (cтор. 3 - 17) | Завантажити | Завантажень : 532 |
| Стаття українською мовою (cтор. 3 - 16) | Завантажити | Завантажень : 622 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
№ 3/2007
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Інститут міри економічної цінності
| Ekon. teor. 2007; 3:35-55 |
АНОТАЦІЯ ▼
Розглянуто підходи до дослідження інституту міри економічної цінності. Зроблено спробу висвітлити сутність грошей і виконуваних ними функцій крізь призму поняття "благо" з позицій класичної ціннісної методології.
Ключові слова:
| Стаття російською мовою (cтор. 35 - 56) | Завантажити | Завантажень : 569 |
| Стаття українською мовою (cтор. 35 - 55) | Завантажити | Завантажень : 571 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
№ 3/2010
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Економіка довіри як прообраз інституційної архітектоніки
| Ekon. teor. 2010; 3:60-67 |
АНОТАЦІЯ ▼
Ключові слова:
| Стаття російською мовою (cтор. 60 - 68) | Завантажити | Завантажень : 545 |
| Стаття українською мовою (cтор. 60 - 67) | Завантажити | Завантажень : 614 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
№ 2/2011
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Методологічна анатомія глобальної фінансово-економічної кризи
| Ekon. teor. 2011; 2:16-33 |
АНОТАЦІЯ ▼
З позицій ціннісної методології простежено витоки глобальної фінан-сово-економічної кризи. Подолання системної соціально-економічної дестабілізації господарської життєдіяльності кінця XX – початку XXI століть автор пов’язує з необхідністю формування логіки Серединного шляху, що спирається на нову модель загальної економічної рівноваги господарської системи.
Ключові слова:
| Стаття російською мовою (cтор. 16 - 33) | Завантажити | Завантажень : 563 |
| Стаття українською мовою (cтор. 16 - 33) | Завантажити | Завантажень : 575 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
№ 2/2014
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Чиста моральна наука: про самовиправдання “фундаментального” наукового знання в епоху глобальної модернізації
| Ekon. teor. 2014; 2:5-20 |
АНОТАЦІЯ ▼
Розкривається зміст фундаментального наукового знання як носія моральних орієнтирів глобальних соціально-економічних трансформацій. Осмислюється внесок ноосферної концепції і спадщини класичної німецької філософії в обґрунтування світоглядних принципів вільного наукового пошуку. Висвітлено творчу місію економічної теорії як ціннісного оплоту модернізації господарського буття у напрямі становлення суспільства, прийнятного для життя, – гармонійної інституційної архітектоніки
Ключові слова:глобальні соціально-економічні трансформації, модернізація, економічна теорія, фундаментальне наукове знання
| Стаття російською мовою (cтор. 5 - 20) | Завантажити | Завантажень : 570 |
| Стаття українською мовою (cтор. 5 - 20) | Завантажити | Завантажень : 589 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
Аквинский Фома (2006) Сумма теологии. Часть I–II. Вопросы 1–48. –Киев: Эльга, Ника-Центр.
Амосов А. (2014) Об экономическом механизме нового индустриального развития // Экономист. №2. С. 3 – 12.
Артемова Т.И. (2011) Методологическая анатомия глобального финансово-экономического кризиса // Экономическая теория. №2. С. 16–33.
Аубакирова Г.О. (2013) О программе новой индустриализации республики Казахстан // Экономист. №10. С. 59–69.
Бергсон А. Творческая эволюция. М.: ТЕРРА-книжный клуб, 2001.
Богомолов О. (2007) Нравственный фактор социально-экономического прогресса // Вопросы экономики. № 11. С. 55–62.
Вардомский Л., Шурубович А. (2011) Факторы и модели модернизации экономик стран СНГ // Мир перемен. № 3. С.43–58.
Варнавский В. (2010) Мировой кризис и рынок инфраструктурных проектов // Мировая экономика и международные отношения. № 1. С. 38–46.
Вернадский В.И. (1991) Научная мысль как планетное явление. М.: Наука.
Власова О. (2010) Кризис помог России задуматься о модернизации // Эксперт. № 37. С. 102–103.
Ганелин В.Г. (2008) Что такое жизнь с точки зрения геолога. Перечитывая В.И. Вернадского // Вопросы философии. №6. С. 66 – 81.
Геєць В.М. (2010) Лiберально-демократичнi засади: курс на модернiзацiю України // Економiка України. №3. С. 4 – 20.
Глазьев С. (2010) Стратегия опережающего развития России в условиях глобального кризиса // Российский экономический журнал. № 3. С. 93–100.
Глазьев С. (2013) Снова к альтернативной системе мер государственной политики модернизации и развития отечественной экономики (предложения на 2013–2014 гг.) // Российский экономический журнал. №3. С. 3–37.
Глазьев С., Фетисов Г.(2014) Новый курс: стратегия прорыва // Экономические стратегии. № 1,2,4.
Государственная экономическая политика и Экономическая доктрина России. К умной нравственной экономике: в 5 т. (2008) М.: Научный эксперт.
Далмайр Ф. (2013) Секулярный век? Размышления о Чарльзе Тейлоре и Раймоне Паниккаре // Вопросы философии. №10. С. 77–90.
Дмитриев Ю., Фраймович Д. (2014) Динамическое развитие социально-экономических систем: проблемы модернизации // Проблемы теории и практики управления. №2.
Доклад о развитии человека (2004) Культурная свобода в современном многообразном мире. М.: Издательство “Весь мир”.
Звєряков М. (2010) Лiберальна iдея и модернiзация економiки України // Економiка України. №7. – С. 11– 27.
Иванов П. (2009) О добрых намерениях // Свободная мысль. № 9.С. 61–76.
Иноземцев В.Л. (1999) (ред.) Новая постиндустриальная волна на Западе: антология. М.: Academia.
Кант И. (1995) (а) Основы метафизики нравственности // Критика практического разума. – СПб.: Наука. С.53–119.
Кант И. (1995) (б) Критика практического разума // Критика практического разума. – СПб.: Наука. С.121–258.
Кирвель Ч. (2008) Проблемы духовного вакуума // Свободная мысль. №6. С.171–180.
Киселев Г.С. (2011) Религиозные смыслы мира человека // Вопросы философии. № 5. С.18–29.
Колмогоров А.Н. (1964) Жизнь и мышление как особые формы существования материи // О сущности жизни. М.: Наука.
Кременюк В.А. (2013). Академик Георгий Аркадьевич Арбатов (90 лет со дня рождения) // США – Канада: ЭПК. №10. С. 3–18.
Маршев В.О. (2010) О кадровом обеспечении модернизации страны // Эксперт. № 36. С. 47–51.
Модернизация экономики России: кардинальное улучшение инвестиционного климата (экономический доклад Общероссийской общественной организации «Деловая Россия») (2010) // Вопросы экономики. № 10. С. 68–89.
Модернизация, авторитаризм и демократия. Краткий обзор выступлений участников конференции (2010) // Мировая экономика и международные отношения. № 11. С. 91-103.
Мораль и бизнес (Стенограмма заседания Круглого стола) (2009) // Економіка і прогнозування. №2. С.128–156.
Мунтиян В.И. (2012) Экономике СНГ быть инновационной, нравственной и ноосферной // Инновации. №3. С. 78–81.
Нагл-Дочекал Г. (2009) “Множество форм непубличного рассудка?” Религиозное разнообразие в либеральных демократиях // Вопросы философии. № 9. С.12–21.
Наумов С., Слонов М. (2009) От атеистического государства – к светскому // Свободная мысль. № 9. С. 47–60.
Никологорский Д. (2010) Модернизация как этап развития // Экономист. № 6. С. 25–32.
О нравственности, патриотизме, культуре и бескультурье (актуальный разговор на вечные темы). Материалы “круглого стола” в Санкт-Петербургском гуманитарном университете профсоюзов (2009) // Вопросы философии. № 11.С. 3–26.
Онiщенко В.П. (2011) Модернiзацiя як iмператив розвитку України // Економiка України. №7. С. 4–13.
Петраков Н. (2010) К вопросу о модернизации экономики // Экономист. № 12. С. 3–6.
Петраков Н., Цветков В. (2013) К вопросу реорганизации науки и наукоемкого сектора // Экономист. №10. С. 3–14.
Рязанов В. (2013) Время для новой индустриализации: перспективы России // Экономист. 2013. № 8. С.3-32.
Смирнов М. (2009) Религиозное образование в светской школе // Свободная мысль. № 8. С. 63 – 76.
Сорос Дж. (1999) Кризис мирового капитализма. Открытое общество в опасности. М.: ИНФРА-М.
Стиглиц Дж.Е. (2005) Ревущие девяностые. Семена развала. М.: Современная экономика и право.
Суржик Л. НАНУ: притяжение земли (2013) // Зеркало недели. Украина. №33. С. 1,11.
Толстых В.О. (2009) О морали, совести и современном мире // Свободная мысль. № 9. С. 93–106.
Тощенко Ж.Т. (2007) Теократия: фантом или реальность? М.: Academia.
Федотова В.Г., Колпаков В.А., Федотова Н.Н. (2013) Какая модернизация и какой капитализм нужны России? // Вопросы философии. №10. С. 3–12.
Федотова В.Г., Колпаков В.Г., Федотова Н.Н. (2011) Меняющаяся социальность: будущее капитализма // Вопросы философии. №6. С.3–15.
Фомченкова Г. (2012.) Россия – Европа: угрозы духовной безопасности молодежи // Современная Европа. № 1. С. 42–52.
Формирование общества, основанного на знаниях. Новые задачи высшей школы: доклад Всемирного банка (2003). Москва: Весь мир.
Хубиев К. (2013) Неоиндустриальная модернизация и альтернативные подходы к ней // Экономист. №4. – С. 27 – 32.
Цветков В. (2010) Об отправной точке неоиндустриальной модернизации // Экономист. № 11. С. 16–26.
Червяков А., Грибоедова И. (2013) Слагаемые прогресса // Беларуская думка. №4.
Штеренберг М.И. (2010) Кризисы и проблемы воспитания // Вопросы философии. №4. С.158–167.
Энгельс Ф. (а) Диалектика природы // Маркс К., Энгельс Ф. Соч., 2-е изд. Т. 20. С. 339-626.
Энгельс Ф. (б) Материалы к “Анти-Дюрингу” // Маркс К., Энгельс Ф. Соч., 2-е изд. Т. 20. С. 627-676.
ЮНЕСКО. Всемирный доклад “К обществу знаний” (2005).
Economic Report of the President 2001 (2001). Washington.
Knowledge Economy II Forum “Implementing Knowledge Economy Strategies: Innovation, Life-Long Learning, Partnerschips, Networks, and Inclusion” (2003). Helsinki, March 25–28.
The New Knowledge Economy in Europe. A Strategy for Internationale Competitineveness and Social Cohesion / Ed. By M.J. Rodriges, E. Elgar (2002). Pbl.
World Development Report (1998/99): Knowledge for Development (1999). The World Bank.
№ 3/2014
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Чиста моральна наука: про самовиправдання "фундаментально-го" наукового знання в епоху глобальної модернізації
| Ekon. teor. 2014; 3:5-23 |
АНОТАЦІЯ ▼
Розкривається зміст фундаментального наукового знання як носія моральних орієнтирів глобальних соціально-економічних трансформацій. Осмислюється внесок ноосферної концепції та спадщини класичної німецької філософії в обґрунтування світоглядних принципів вільного наукового пошуку. Висвітлено творчу місію економічної теорії як ціннісного оплоту модернізації господарського буття в напрямі становлення суспільства, прийнятного для життя, – гармонійної інституційної архітектоніки.
Ключові слова:глобальні соціально-економічні трансформації, модернізація, економічна теорія, фундаментальне наукове знання
| Стаття російською мовою (cтор. 5 - 23) | Завантажити | Завантажень : 538 |
| Стаття українською мовою (cтор. 5 - 23) | Завантажити | Завантажень : 499 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
Аквинский Фома (2008) Сумма теологии. Часть II-I. Вопросы 49–89. К.: Ника-Центр.
Андреев И., Назарова Л. (2013) Психическое здоровье человека // Свободная мысль. №5. С. 131–146.
Аристотель (1976) Метафизика // Аристотель Сочинения: В 4-х тт. Т.1. М.: Мысль.
Аристотель (1983) Никомахова этика // Аристотель Сочинения: В 4-х тт. Т.4. М.: Мысль. С. 53–293.
Артёмова Т.И. (2006) Стоимость и цена: логико-исторический процесс формообразования. К.: Основа.
Артёмова Т.И. (2011) Методологическая анатомия глобального финансово-экономического кризиса // Экономическая теория. № 2. С. 16–33.
Бек У. (2000) Общество риска: на пути к другому модерну. М.: Прогресс-Традиция.
Бехман Г. (2007) Современное общество как общество риска // Вопросы философии. № 1. С. 26–46.
Гнатик Е.Н. (2007) Роль ценностного подхода в антропогенетике и генной инженерии // Вопросы философии. № 8. С. 70–78.
Гриценко А.А. (1997) Структура рыночной трансформации инверсионного типа // Экономика Украины № 1. С. 4–10.
Гриценко А.А. (2001) Эволюция стоимости // Экономика Украины. № 4. С. 45–55.
Гриценко А.А. (2008) (ред.). Институциональная архитектоника и динамика экономических преобразований Харьков: Форт.
Етичний кодекс ученого України (2009) // Вісник Національної Академії Наук України. № 7. С. 61–68.
Кант И. (1995) (а) Основы метафизики нравственности // Критика практического разума. СПб.: Наука. С. 53–119.
Кант И. (1995) (б) Критика практического разума // Критика практического разума. СПб.: Наука. С. 121–258.
Киселёв Г.С. (2010) Вторая вселенная: драма свободы // Вопросы философии. № 3. С. 3–17.
Киященко Л.П, Мирская Е.З. (2008) (ред.) Этос науки. М.: Academia.
Котляков В.М., Тишков А.А. (2009) Стратегия устойчивого развития: этика географического подхода // Вестник Российской Академии Наук. № 11. С. 963–970.
Малахов В. (2009) Етичний кодекс ученого: аксіологія і прагматика // Вісник Національної академії наук України. № 5. С. 12–19.
Мирзоян В.А. (2010) Управление как предмет философского анализа // Вопросы философии. № 4. С. 35–47.
Онопрієнко В. (2009) Етос науки в епоху змін // Вісник Національної Академії Наук України. № 6. С. 58–62.
Ровинский Р.Е. (2008) Мировоззренческие проблемы физической науки, наследуемые XXI веком // Вопросы философии. № 3. С. 128–132.
Самуэльсон П., Нордхаус В. (2000) Экономика. М.: Лаборатория Базовых Знаний.
Сорос Дж. (1999) Кризис мирового капитализма. Открытое общество в опасности. М.: ИНФРА – М.
Штеренберг М.И. (2010) Кризисы и проблемы воспитания // Вопросы философии. № 4. С. 158–167.
Ewald F. (1989) Die Versicherugs-Gesellshaft // Kritische Justiz Jb.22. Heft 4. S. 385–393.
№ 4/2015
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Політична економія як ціннісний оплот соціально-економічної модернізації
| Ekon. teor. 2015; 4:62-70 |
АНОТАЦІЯ ▼
Розкрито зміст фундаментального наукового знання як джерела світоглядних засад вільного наукового пошуку в епоху глобальних соціально-економічних трансформацій. Висвітлено творчу місію економічної теорії як ціннісного оплоту суспільства, прийнятного для життя, – гармонічної інституційної архітектоніки.
Ключові слова:соціально-економічна модернізація, економічна теорія, відносини вартості, економічне благо, інституційна архітектоніка господарювання.
| Стаття російською мовою (cтор. 62 - 70) | Завантажити | Завантажень : 452 |
| Стаття українською мовою (cтор. 62 - 70) | Завантажити | Завантажень : 451 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
Аристотель (1983) Никомахова этика // Аристотель. Сочинения: В 4-х т. Т. 4. М.: Мысль.
Артёмова Т.И. (2006) Стоимость и цена: логико-исторический процесс формообразования. К.: Основа.
Бехман Г. (2007) Современное общество как общество риска // Вопросы философии. № 1. С. 26–46.
Вернадский В.И. (1991) Научная мысль как планетное явление. М.: Наука.
Геєць В.М. (2010) Лiберально-демократичнi засади: курс на модернiзацiю України // Економiка України. № 3. С. 4–20.
Гриценко А.А. (1997) Структура рыночной трансформации инверсионного типа // Экономика Украины. № 1. С. 4–10.
Гриценко А.А. (2001) Эволюция стоимости // Экономика Украины. № 4. С. 45–55.
Гриценко А.А. (ред.) (2008) Институциональная архитектоника и динамика экономических преобразований. Харьков: Форт.
Кант И. (1995 а) Основы метафизики нравственности // Критика практического разума. СПб: Наука. С.53–119.
Кант И. (1995 б) Критика практического разума // Критика практического разума. – СПб: Наука. С. 121–258.
Сорос Дж. (1999) Кризис мирового капитализма. Открытое общество в опасности. М.: ИНФРА-М.
Федотова В.Г., Колпаков В.Г., Федотова Н.Н. (2011) Меняющаяся социальность: будущее капитализма // Вопросы философии. № 6. С. 3–15.
№ 3/2016
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Відносини суспільного відтворення в Україні у контексті трансформації моделей державного управління
| Ekon. teor. 2016; 3:5-17 | https://doi.org/10.15407/etet2016.03.005 |
АНОТАЦІЯ ▼
Проблеми модернізації національної економіки і підвищення добробуту населення через чверть століття ринкового реформування зберігають свою актуальність; успішне вирішення цих проблем вимагає осмислення світового досвіду трансформування загальної моделі ринкового господарювання на рубежі ХХ–ХХІ століть. У статті прояснюються зміст і закономірності глобальної трансформації державного сектора як концептуальна платформа виходу України на траєкторію сталого соціально-економічного розвитку.
Ключові слова:державний сектор, глобальні трансформації, державна власність, ефективне управління корпоративними правами.
| Стаття російською мовою (cтор. 5 - 17) | Завантажити | Завантажень : 436 |
| Стаття українською мовою (cтор. 5 - 17) | Завантажити | Завантажень : 443 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
Артемова Т.И. (2011). Методологическая анатомия глобального финансово-экономического кризиса // Экономическая теория. № 2. С. 16–32.
Геец В. (2013). О будущем социального государства // Мир перемен. №4. С. 88–103.
Гриценко А. (2011). Методологічні основи модернізації України // Економіка України. № 2. С. 4–12.
Губанов С. (2001). Вертикальная интеграция – магистральный путь развития // Экономист. №1. С. 35–49.
Делягин М. (2015). Чего мы не знаем // Свободная мысль. № 1. С. 37–50.
Кибенко Е.Р. (2001). Корпоративное право Украины. Х.: Эспада.
Коровин В. (2014). Третья мировая сетевая война. СПб.: Питер Пресс.
Мадзукато М. (2015). Инновационное государство // Россия в глобальной политике. № 3. С.199–210.
Нікіфорук О.І. (2014). Модернізація наземних транспортних систем України. ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України». К.
Нікіфорук О.І., Чмирьова Л.Ю., Федяй Н.О. (2015). Перспективи фінансування транспортних проектів у рамках міжнародної фінансової допомоги // Економіка України. № 4. С. 45–57.
Піріашвілі Б.З., Нікіфорук О.І. (ред.) (2014). Засади модернізації виробничої інфраструктури України. ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України». К.
Сапир Ж. (2015). Французская экономика в 2014 г.: кризис конъюнктурный и кризис структурный // Проблемы прогнозирования. № 2. С. 93–107.
Стиглиц Дж. Ю. (2005). Ревущие девяностые. Семена развала. М.: Современная экономика и право.
Супян В.Б. (2002). Роль государства в американской экономике: теория и практика // США – Канада: ЭПК. № 1. С. 2–17.
Супян В.Б. (2015). Американская экономическая модель: характерные черты и эффективность в начале ХХІ века // США – Канада: ЭПК. № 7. С. 3–25.
Цыганков А. (2015). Сильное государство: теория и практика в ХХІ веке // Россия в глобальной политике. № 3. С. 8–18.
Шлихтер А. (2014). Общественные блага в США: распределение и финансирование // Мировая экономика и международные отношения. № 5. С. 42–52.
Feigenbaum H., Henig J., Hament Ch. (1998). Shrinking the State // The Political Underpinning of Privatization. Cambridge. doi: https://doi.org/10.1017/CBO9780511660016">doi.org/10.1017/CBO9780511660016">https://doi.org/10.1017/CBO9780511660016
Fridman M. (1962). Capitalism, Freedom and Democracy. Chicago.
№ 4/2017
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Європейські цінності: традиційні концепти в епоху глобальних ринкових трансформацій
| Ekon. teor. 2017; 4:5-31 | https://doi.org/10.15407/etet2017.04.005 |
АНОТАЦІЯ ▼
Прояснюються ціннісні підґрунтя глобальних ринкових трансформацій, розкриті традиційні уявлення про цінності суспільного життя. Актуалізовано евристичний потенціал концепту європейських цінностей як стрижня цивілізаційних взаємодій для обґрунтування програм модернізації соціально-економічних відносин і зниження невизначеності господарських перспектив
Ключові слова:цінності суспільного життя; цивілізаційні взаємодії; глобальні ринкові трансформації
| Стаття російською мовою (cтор. 5 - 31) | Завантажити | Завантажень : 845 |
| Стаття українською мовою (cтор. 5 - 31) | Завантажити | Завантажень : 568 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
Аньган, Ху (2015). "Новая нормальность" Китая. Россия в глобальной политике. № 3. С. 162–169.
Артьомова,Т. (2014а). Чиста моральна наука: про самовиправдання "фундаментального" наукового знання в умовах глобальної модернізації. Економічна теорія. № 2. С. 5–20.
Артьомова, Т. (2014б). Чиста моральна наука: про самовиправдання "фундаментального" наукового знання в умовах глобальної модернізації. Економічна теорія. № 3. С. 5–23.
Артьомова, Т.І. (2017). Глобальне економічне лідерство у контексті ціннісного аналізу. Економіка України. № 5–6. С. 123–135.
Бабиченко, К. Н. (2016). Война правами человека. Свободная мысль. № 1. С. 5–18.
Бердяев, Н. (1922). Предсмертные мысли Фауста. Бердяев Н. А., Букшпан Я. М. и др. Освальд Шпенглер и Закат Европы. Москва: Книгоиздательство "Берег". 95 с. С. 55–72.
Вэйпин, С. (2017). Марксистская философия в современном Китае. Свободная мысль. № 4. С. 131–160.
Гилев, А. (2014). Многомерная война и новая оборонная стратегия. Россия в глобальной политике. № 5. С. 47–56.
Глобальная система на переломе: на пути к новой нормальности (2016). Мировая экономика и международные отношения. № 8. С. 5–25.
Грамматчиков А., Вандышева О. (2017). Идёт кибервойна народная. Эксперт. № 5. С. 13–19.
Грин, Р. (2016). 33 стратегии войны. Москва: Рипол Классик. 896 с.
Гриценко, А.А. (1997). Структура ринкової трансформації інверсійного типу. Економіка України. № 1. С. 4–10.
Гришин, И. (2017). Иммиграционные заботы Швеции. Мировая экономика и международные отношения. № 9. С. 66–76.
Гуревич, П.С. (ред.) (1986). Новая технократическая волна на Западе. Сборник статей. Москва: Прогресс. 451 с.
Делягин, М. (2015). Чего мы не знаем. Свободная мысль. № 1. С. 37–50.
Загорский, А. В., Ромашкина, Н. П. (ред.) (2015). Угрозы информационной безопасности в кризисах и конфликтах ХХІ века. Москва: ИМЭМО РАН. 152 с.
Иванов, И. (2012). Анатомия европейских ценностей. Современная Европа. № 2. С. 13–23.
Йенсен, Р. (2008). Общество мечты. Как грядущий сдвиг от информации к воображению преобразит ваш бизнес. Москва: Манн, Иванов и Фербер. 270 с.
Иноземцев, В.Л. (ред.) (1999). Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология. Москва: Academia. 640 с.
Калдор, М. (2015). Новые старые войны: организованное насилие в глобальную эпоху. Москва: Дело. 416 с.
Киссинджер, Г. (2015). Мировой порядок. Москва: "АСТ". 512 с.
Козин, Н. (2005). Есть ли будущее у Запада? Свободная мысль. № 4. С. 192–201.
Ломанов, А. (2012). Кальций для коммунистов. Россия в глобальной политике. № 6. С. 106–119.
Ломанов, А. (2015). Общий знаменатель нации. Китайские ценности будут соперничать с западными. Россия в глобальной политике. № 5. С. 138–152.
Лукьянов, Ф. (2017). Сверхдержава на автопилоте и бродячий призрак. Россия в глобальной политике. № 2. С. 5–6.
Макконнелл, К. Р., Брю, С. Л. (1992). Экономикс: Принципы, проблемы и политика: в 2-х т. Москва: Республика.
Мареев, С. (2010). Идеи, идеалы и "ценности". Свободная мысль. № 1. С. 173–186.
Мартьянов, В. С. (2016). Прощай, средний класс. Свободная мысль. № 5. С. 53–70.
Маршалл, А. (1993). Принципы экономической науки: в 3-х т. Москва: Издательская группа "Прогресс".
Мизес, Л. фон (1994). Социализм. Экономический и социологический анализ. Москва: "Catallaxy". 416с.
Мосс, М. (2015). Соль, сахар и жир: как пищевые гиганты посадили нас на иглу. Москва: Манн, Иванов и Фербер. 336 с.
Ольсевич, Ю.Я. (1994). Послевоенная мысль Запада: ключ к пониманию (вместо заключения). Всемирная история экономической мысли: в 6-ти т.. Т 5. Москва: Мысль. 559 с. С. 508–522.
Ольсевич, Ю. Я. (1999). Современный кризис экономической теории марксизма (глава 31). История экономических учений: (современный этап).Москва: ИНФРА-М. 733 с. С. 687–700.
Осипов, Г.В. (ред.) (1995). Энциклопедический социологический словарь. Москва: ИСПИ РАН. 940 с.
Пайн, Дж., Гилмор, Дж. (2005). Экономика впечатлений. Москва: Вильямс. 304 с.
Питерс, Т. (2006). Основы. Дизайн. Москва: Манн, Иванов и Фербер. 160 с.
Плотников И. С. (ред.) (1935). Меркантилизм. Ленинград: ОГИЗ; Соцэкгиз. 340 с.
Проблемы конфликтности в современном мире (2016). Мировая экономика и международные отношения. № 6. С. 90–101.
Риддерстралле, Й., Нордстрем, К. (2004). Караоке-капітализм. Дніпропетровськ: Баланс Бізнес Букс. 312 с.
Роуз, К. (2016). Война валютных девальваций. Мир перемен. № 3. С. 100-109.
Самуэльсон, П. А., Нордхаус, В. Д. (2000). Экономика. Москва: Лаборатория Базовых Знаний. 800 с.
Семенов, А. (1998). Новые правила для новой экономики. Дайджест статьи Кевина Келли в журнале "Wired". Знание – сила. № 4. С. 20–29.
Си, Чень, Сыпинь, Ай, Ласу, Цай (2013). Путь национального возрождения и китаизация марксизма. Пекин: Пекинская компания "Шанс"; Санкт-Петербург: Буки Веди.
Сливотски, А. (2006). Миграция ценности. Что будет с вашим бизнесом послезавтра? Москва: Манн, Иванов и Фербер. 432 с.
Соловьев, Э. (2016). Возрождение истории и проблема формирования нового миропорядка. Мировая экономика и международные отношения. № 5. С. 102–108.
Сорос, Дж. (1999). Кризис мирового капитализма. Открытое общество в опасности. Москва: ИНФРА-М. 261 с.
Суриков, В. (2015). Поле битвы – экран. Эксперт. № 18–19. С. 60–61.
Туроу, Л. (1999). Будущее капитализма. Как экономика сегодняшнего дня формирует мир завтрашний. Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология. Москва: Academia. 640 с. С. 185–222.
Утрата определённости: очертания посткризисного мира (2014). Седьмое заседание интеллектуального клуба журнала "Свободная мысль". Свободная мысль. № 6. С. 133–152.
Фукуяма, Ф. (1990). Конец истории? Вопросы философии. № 3. С. 134–148.
Хайтун, С.Д. (2011). Постиндустриальная нравственная революция и ее экономическая (кейнсианская) первооснова. Вопросы философии. № 3. С. 24–35.
Хантингтон, С. (1994). Столкновение цивилизаций? Полис. № 1. С. 33–48.
Цзюньжу, Л. (2017). Об основных вопросах китаизации марксизма. Свободная мысль. № 4. С. 6576.
Цыганков, П.А. (ред.) (2015). "Гибридные войны" в хаотизирующемся мире ХХІ века. Москва: Издательство МГУ.
Черковец, В.Н. (ред.) (1994). Всемирная история экономической мысли: в 6-ти т. Т 5. Москва: Мысль. 559 с.
Черненко, Е. (2016). Начало политической кибервойны. Россия в глобальной политике. № 6. С. 134-144.
Шевченко В.Н. (2017). Трагедия перестройки с точки зрения китайских учёных. Свободная мысль. № 4. С. 191–196.
Шеньмин, Л. (2017). Октябрьская революция словно художественное полотно. Свободная мысль. № 4. С. 9–20.
Шмитт, Б., Роджерс, Д., Вроцос, К. (2005). Бизнес в стиле шоу. Маркетинг в культуре впечатлений. Москва: Вильямс. 400 с.
№ 3/2018
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Європейські цінності: інтелектуальний простір цивілізаційного діалогу
| Ekon. teor. 2018; 3:5-28 | https://doi.org/10.15407/etet2018.03.005 |
АНОТАЦІЯ ▼
Розкрито, що європейська культура історично звернена до людства. Результати високих філософських досліджень, піонерні досягнення науки, шедеври мистецтва і літератури, технологічні новації європейського класу незмінно ставали надбанням усього людства. Для країн і народів пострадянського простору європейські культурні цінності мають особливе значення. Але в епоху глобальних ринкових трансформацій традиційні концепти європейської культурної спадщини потребують переосмислення. Показано, що в загальному цивілізаційному багажі непересічну цінність має накопичене соціумом наукове знання. Важливість фундаментального наукового знання як суспільного блага була усвідомлена в античності. Феномен історичного діалогу між представниками кращих умів античності і середньовіччя заклав передумови для становлення класичної європейської філософії і науки нового часу. З дорогоцінного інтелектуального сплаву "християнського аристотелізму" були викувані також і ті інститути громадянського суспільства, які донині становлять предмет гордості європейських народів і взірці bдля наслідування в усьому світі. При цьому, однак, в основу нового розуміння закономірностей і облаштування суспільного життя були закладені історично сформовані суперечності і парадокси фундаментального наукового знання. Виявлено, що пострадянські країни освоювали плоди європейської цивілізаційної спадщини спільно і поступово. В умовах ринкової трансформації економіки проблема формування ефективних інститутів розвитку виявляється критично важливою для нормальної адаптації цих країн до глобальних викликів. Втім запозичення цивілізаційного досвіду має бути розумно мудрим. Воно повинно спиратися на адекватні методологічні основи, враховувати інверсійний характер розвитку інтелектуальної сфери та господарської життєдіяльності загалом.
Ключові слова: історична культурна спадщина, фундаментальне наукове знання як суспільне благо, інверсійний характер глобальних суспільних трансформацій, інтелектуальний діалог, європейські цивілізаційні цінності
| Стаття російською мовою (cтор. 5 - 28) | Завантажити | Завантажень : 612 |
| Стаття українською мовою (cтор. 5 - 28) | Завантажити | Завантажень : 524 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
Аристотель (1983а). Никомахова этика. Аристотель. Сочинения: в 4-х т. Т. 4. Москва: Мысль, 830 с. С. 53–294.
Аристотель.(1976). Метафизика. Аристотель.Сочинения: в 4-х т. Т. 1. Москва: Мысль, 446 с. С. 63–368.
Аристотель. (1983б). Большая этика. Аристотель. Сочинения: в 4-х т. Т. 4. Москва: Мысль, 830 с. С. 295-374.
Аристотель. Политика (1983в). Аристотель. Сочинения: в 4-х т. Т. 4. Москва: Мысль, 830 с. С. 375-642.
Артьомова Т. (2011). Методологічна анатомія глобальної фінансово-економічної кризи. Економічна теорія. №2. С. 16–33.
Артьомова Т. (2017). Європейські цінності: традиційні концепти в епоху глобальних ринкових трансформацій. Економічна теорія. №4. С. 5–31.
Артемьева Т.В. (2009). Вхождение России в интеллектуальное пространство Европы: от Петра І до Екатерины ІІ. Вопросы философии. № 9. С. 41–55.
Артьомова Т.І. (2016). Інверсійний характер суспільних ринкових трансформацій. Український соціум. № 4. С. 69–77.
Асмус В. (1976) Метафизика Аристотеля. Аристотель. Сочинения: в 4-х т. Т. 1. Москва: Мысль. 446 с. С. 5-50.
Бердяев Н.А. (1990). Смысл истории. Москва: Мысль.175 с. (Copyright YMCA-PRESS, Paris, 1969)
Большинство людей не осознают, что происходит (2018). Речь израильского историка Юваля Ной Харари в Давосе 29.01.2018. URL: bykvu.com/ bukvy/84181-bolshinstvo-lyudej-ne-osoznayut-chto-proiskhodit-rech-izrailskogo-istorika-v-davose/ Дата обращения: 10. 02. 2018.
Гайденко П.П. (2009). К проблеме становления новоевропейской науки. Вопросы философии. № 5. С. 80-92.
Геєць та ін. (ред.) (2015). Інноваційна Україна 2020: національна доповідь. Київ: НАН України.
Гриценко А.А. (ред.) (2008). Институциональная экономика и динамика экономических преобразований. Харьков: Форт, 928 с.
Гриценко, А.А. (1997). Структура рыночной трансформации инверсионного типа. Экономика Украины. № 1. С. 4–10.
Дергачёв В. (2018). Европейский опыт региональной политики. Мир перемен. № 1. С. 157–171.
Дынкин А., Барроуз М. (ред.) (2016). Глобальная система на переломе: пути к новой нормальности. Научный доклад по итогам совместного исследования ИМЭМО РАН и Атлантического совета. Москва: ИМЭМО РАН, 32 с.
Иноземцев В.Л. (1998). За пределами экономического общества. Москва: Akademia; Наука, 640 с.
Киселёва М.С., Чумакова Т.В. (2009). Вхождение России в интеллектуальное пространство Европы: между Царством и Империей. Вопросы философии. № 9. С. 22–40.
Кіндзерський Ю. (2018). Інституційні пастки та передумови ефективних неоіндустріальних перетворень в Україні. Соціально-гуманітарні науки та сучасні виклики:матеріали ІІІ Всеукраїнської наукової конференції(Дніпро, 25–26 травня 2018 р.). Частина ІІ. Дніпро: СПД "Охотнік", 342 с. С. 290–292.
Кузьминов Я., Радаев В., Яковлев А., Ясин Е. (2005). Институты: от заимствования к выращиванию. Вопросы экономики. № 5. С. 5–27.
Маршалл А. (1993). Принципы экономической науки: в 3-х т. Москва: Издательская группа "Прогресс".
Механик А. (2018). Победы и поражения неолиберализма. Эксперт. № 27. С. 66–67.
Мидоуз Донелла, Мидоуз Деннис, Рандерс Йорген (1999). За пределами допустимого: глобальная катастрофа или стабильное будущее? Новая постиндустриальная волна на Западе: антология. Москва: Academia, 640 с. С. 572–595.
Миланович Б. (2017). Глобальное неравенство. Новый подход для эпохи глобализации. Москва: Издательство Института Гайдара, 336 с.
Неклесса А. (1998). Эпилог истории. Восток. № 5. С. 5-30.
Нові нерівності – нові конфлікти: шляхи подолання (2017). Тези доповідей та виступів учасників ІІІ Конгресу Соціологічної асоціації України (Харків, 12–13 жовтня 2017 р.). Харків: Соціологічна асоціація України, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 516с.
Подлесная В.Г. (2017). Логико-исторические основания формирования социально-экономических циклов. Киев: ГУ "Институт экономики и прогнозирования НАН Украины". 444 с.
Полтерович В.М. (1999). Институциональные ловушки и экономические реформы. Экономика и математические методы. Т. 35. № 2. С. 1–37.
Сорос Дж. (1999). Кризис мирового капитализма. Открытое общество в опасности. Москва: ИНФРА-М, ХХVI, 262 с.
Стиглиц Дж. (2005). Ревущие девяностые. Семена развала. Москва: Современная экономика и право. 424 с.
Тарасевич В.Н. (2017). Четверть века независимости Украины: актуальные контексты и императивы социально-экономических реформ. Экономика Украины. № 7. С. 3–21.
Утрата определённости: очертания посткризисного мира (2014). Седьмое заседание интеллектуального клуба журнала "Свободная мысль". Свободная мысль. № 6. С. 133–152.
Фукуяма Ф. (1990). Конец истории? Вопросы философии. № 3. С. 134–148.
Хенди Ч. (1999). Алчущий дух. За гранью капитализма: поиск цели в современном мире. Новая постиндустриальная волна на Западе: антология. Москва: Academia, 640 с. С. 163–184.
Weizsaecker E., Wijkman A. (2018). ComeOn! Capitalism, Short-termism, Populationandthe Destructionofthe Planet. Springer, 220 p.
№ 1/2019
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Пошук моделей ефективного управління національною економікою за умов суспільних викликів (рецензія на монографію Антикризове управління національною економікою)
| Ekon. teor. 2019; 1:113-115 |
АНОТАЦІЯ ▼
Ключові слова:
| Стаття російською мовою (cтор. 113 - 115) | Завантажити | Завантажень : 424 |
| Стаття українською мовою (cтор. 113 - 115) | Завантажити | Завантажень : 435 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
№ 4/2019
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Європейські цінності: ліберальна доктрина крізь призму методології політичної економії
| Ekon. teor. 2019; 4:5-28 |
АНОТАЦІЯ ▼
Прояснення законів гармонійного упорядкування системи суспільного господарства значною мірою здійснювалося в надрах європейської цивілізації в ході еволюції фундаментального наукового знання. Так, синергія інтелектуальних зусиль представників класичної німецької філософії, англійської політичної економії, французьких соціальних вчень стала каталізатором і одночасно родючим культурним ґрунтом для становлення громадянських інститутів нового часу. Трансцендентне осмислення цивілізаційних цінностей як системи суспільних відносин покликана здійснити політична економія – наука про закони господарювання. Така місія економічної науки позначилася в ході становлення її класичного дослідницького русла як логіки Серединного шляху. Втім сучасна економічна теорія за змістом залишається традиційною. Вона не осмислює свій об’єкт в єдиній просторово-часовій системі координат; не розпізнає економічну цінність (економічне благо) як власний предмет і підґрунтя суспільних відносин. У зв’язку з цим найважливіші поняття цивілізаційної спадщини зазнають істотного спотворення. Найважливішими загальнолюдськими цінностями, оприлюдненими європейською спільнотою в новий час, є свобода, рівність, братерство, які вважаються політичними за своїм походженням. Проте кристалізація цінностей свободи, рівності, братерства в їхній синкретичній єдності початково здійснюється в надрах політичної економії. У новий час кожна з них була взята за основу однією з традиційних методологічних гілок економічної науки. Так, проблема свободи є ключовою для ліберально-маржинальної економічної доктрини, яка сьогодні ідеологічно живить освітні курси економікс. З метою модернізації навчальних курсів фахівці пропонують відновити їхній зв’язок з положеннями автентичної доктрини ліберального маржиналізму, з концептуальної системою Л. фон Мізеса. Таке переосмислення робить логіку функціонування сучасної ринкової економіки і основні принципи неоліберальної політики більш прозорими і одночасно проявляє недосконалість ліберальної доктрини в порівнянні з вихідними науковими положеннями класичної економічної думки.
Ключові слова:гармонійне упорядкування господарської системи, методологія політичної економії, ліберальна ідеологія, свобода економічного вибору, європейські цивілізаційні цінності
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
2. Артьомова Т. (2011). Методологічна анатомія глобальної фінансово-економічної кризи. Економічна теорія. № 2. С. 16-33.
3. Артёмова Т. (2006). Стоимость и цена: логико-исторический процесс формообразования. Киев: Основа. 444 с.
4. Асемоглу Д., Робинсон Дж. (2013). Политика или экономика? Ловушки стандартных решений. Вопросы экономики. № 12. С. 4-28.
5. Бакунин М.А. (1990). Коррупция. – О Макиавелли. – Развитие государственности (предисловие к публикации Н.М. Пирумовой). Вопросы философии. № 12. С. 53–66.
6. Гриценко А. (1997). Структура рыночной трансформации инверсионного типа. Экономика Украины. № 1. С. 4–10.
7. Гэлбрейт Дж.К. (1979). Экономические теории и цели общества. Москва: Прогресс. 406 с.
8. Джейкобс Г. (2018). Политическая экономия неолиберализма и нелибе-ральная демократия. Мир перемен. № 3. С.26-36.
9. Джозеф Най-младший (2017). Уцелеет ли либеральный миропорядок? Россия в глобальной политике. № 2. С. 72–82.
10. Закон воспроизводства неравенства установлен. Редакционная статья (2017). Эксперт. № 38. С. 13.
11. Капелюшников Р.И. (2019а). Contra панинституционализм. Часть I. Вопросы экономики. № 7. С. 119–146.
12. Капелюшников Р.И. (2019б). Contra панинституционализм. Часть II. Вопросы экономики. № 8. С. 98–126.
13. Кьеза Дж. (2018). Выйти за пределы \\\"денежной карты\\\". Читая Грамши сегодня. Разрозненные заметки об интеллектуалах и организации культуры. Свободная мысль. № 6. С. 17–32.
14. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. (1992). Экономикс: Принципы, проблемы и политика: в 2-х т. Москва: Республика.
15. Макрон Э. (2019). \\\"Капитализм деградировал и сошел с ума\\\". URL: www.ridus.ru/news/306110.
16. Маршалл, А. (1993). Принципы экономической науки: в 3-х т. Москва: Издательская группа \\\"Прогресс\\\".
17. Мизес Л. фон (1993) Бюрократия. Запланированный хаос. Антикапиталистическая ментальность. Москва: Дело. 240 с.
24. Мизес Л. фон (2001). Либерализм в классической традиции. Москва: ООО \\\"Социум\\\", ЗАО \\\"Издательство \\\"Экономика\\\". 239 с.
18. Мизес Л. фон (1994). Социализм. Экономический и социологический анализ. Москва: \\\"Catallaxy\\\". 416с.
19. Мизес Л. фон (2000). Человеческая деятельность: Трактат по экономической теории. Москва: ОАО \\\"НПО \\\"Экономика\\\"\\\". 878 с.
20. Миланович Б. (2014) Глобальное неравенство. Новый подход для эпохи глобализации. Москва: Изд-во Института Гайдара. 336 с.
21. Ниблетт Р. (2018). Отступление либерализма. Россия в глобальной политике. № 2. С. 83–93.
22. Нові нерівності – нові конфлікти: шляхи подолання (2017). Тези доповідей та виступів учасників ІІІ Конгресу Соціологічної асоціації України (Харків, 12-13 жовтня 2017 р.). Харків: Соціологічна асоціація України, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна.
23. Нути Д.М. (2018). Подъём, падение и будущее социализма. Мир перемен. № 4. С. 41-55.
24. Пікетті Т. (2016). Капітал у ХХІ столітті. Київ: Наш Формат. 696 с.
25. Сакс Дж. (2012). Цена цивилизации. Москва: Издательство Института Гайдара. 352 с.
26. Самуэльсон П.А., Нордхаус В.Д. (2000). Экономика. Москва: Лаборатория Базовых Знаний. 800 с.
27. Уэрта де Сото Х. (2010). \\\"Человеческая деятельность\\\" Людвига фон Мизеса как учебник по экономической теории. Вопросы экономики. № 11. С. 62–82. doi: doi.org/10.32609/0042-8736-2010-11-62-82
28. Фукуяма Ф. (2019). Социализм должен вернуться. Мир перемен. № 1. С. 8–10.
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Європейські цінності: ліберальна доктрина крізь призму методології політичної економії
| Ekon. teor. 2019; 4:5-28 | https://doi.org/10.15407/etet2019.04.005 |
АНОТАЦІЯ ▼
Прояснення законів гармонійного упорядкування системи суспільного господарства значною мірою здійснювалося в надрах європейської цивілізації в ході еволюції фундаментального наукового знання. Так, синергія інтелектуальних зусиль представників класичної німецької філософії, англійської політичної економії, французьких соціальних вчень стала каталізатором і одночасно родючим культурним ґрунтом для становлення громадянських інститутів нового часу. Трансцендентне осмислення цивілізаційних цінностей як системи суспільних відносин покликана здійснити політична економія – наука про закони господарювання. Така місія економічної науки позначилася в ході становлення її класичного дослідницького русла як логіки Серединного шляху. Втім сучасна економічна теорія за змістом залишається традиційною. Вона не осмислює свій об'єкт в єдиній просторово-часовій системі координат; не розпізнає економічну цінність (економічне благо) як власний предмет і підґрунтя суспільних відносин. У зв'язку з цим найважливіші поняття цивілізаційної спадщини зазнають істотного спотворення. Найважливішими загальнолюдськими цінностями, оприлюдненими європейською спільнотою в новий час, є свобода, рівність, братерство, які вважаються політичними за своїм походженням. Проте кристалізація цінностей свободи, рівності, братерства в їхній синкретичній єдності початково здійснюється в надрах політичної економії. У новий час кожна з них була взята за основу однією з традиційних методологічних гілок економічної науки. Так, проблема свободи є ключовою для ліберально-маржинальної економічної доктрини, яка сьогодні ідеологічно живить освітні курси економікс. З метою модернізації навчальних курсів фахівці пропонують відновити їхній зв'язок з положеннями автентичної доктрини ліберального маржиналізму, з концептуальної системою Л. фон Мізеса. Таке переосмислення робить логіку функціонування сучасної ринкової економіки і основні принципи неоліберальної політики більш прозорими і одночасно проявляє недосконалість ліберальної доктрини в порівнянні з вихідними науковими положеннями класичної економічної думки.
Ключові слова: гармонійне упорядкування господарської системи, методологія політичної економії, ліберальна ідеологія, свобода економічного вибору, європейські цивілізаційні цінності
| Стаття російською мовою (cтор. 5 - 28) | Завантажити | Завантажень : 549 |
| Стаття українською мовою (cтор. 5 - 28) | Завантажити | Завантажень : 454 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
2. Артьомова Т. (2011). Методологічна анатомія глобальної фінансово-економічної кризи. Економічна теорія. № 2. С. 16-33.
3. Артёмова Т. (2006). Стоимость и цена: логико-исторический процесс формообразования. Киев: Основа. 444 с.
4. Асемоглу Д., Робинсон Дж. (2013). Политика или экономика? Ловушки стандартных решений. Вопросы экономики. № 12. С. 4-28.
5. Бакунин М.А. (1990). Коррупция. – О Макиавелли. – Развитие государст-венности (предисловие к публикации Н.М. Пирумовой). Вопросы философии. № 12. С. 53–66.
6. Гриценко А. (1997). Структура рыночной трансформации инверсионного типа. Экономика Украины. № 1. С. 4–10.
7. Гэлбрейт Дж.К. (1979). Экономические теории и цели общества. Москва: Прогресс. 406 с.
8. Джейкобс Г. (2018). Политическая экономия неолиберализма и нелиберальная демократия. Мир перемен. № 3. С.26-36.
9. Джозеф Най-младший (2017). Уцелеет ли либеральный миропорядок? Россия в глобальной политике. № 2. С. 72–82.
10. Закон воспроизводства неравенства установлен. Редакционная статья (2017). Эксперт. № 38. С. 13.
11. Капелюшников Р.И. (2019а). Contra панинституционализм. Часть I. Вопросы экономики. № 7. С. 119–146.
12. Капелюшников Р.И. (2019б). Contra панинституционализм. Часть II. Вопросы экономики. № 8. С. 98–126.
13. Кьеза Дж. (2018). Выйти за пределы "денежной карты". Читая Грамши сегодня. Разрозненные заметки об интеллектуалах и организации культуры. Свободная мысль. № 6. С. 17–32.
14. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. (1992). Экономикс: Принципы, проблемы и политика: в 2-х т. Москва: Республика.
15. Макрон Э. (2019). "Капитализм деградировал и сошел с ума". URL: www.ridus.ru/news/306110.
16. Маршалл, А. (1993). Принципы экономической науки: в 3-х т. Москва: Издательская группа "Прогресс".
17. Мизес Л. фон (1993) Бюрократия. Запланированный хаос. Антикапиталистическая ментальность. Москва: Дело. 240 с.
24. Мизес Л. фон (2001). Либерализм в классической традиции. Москва: ООО "Социум", ЗАО "Издательство "Экономика". 239 с.
18. Мизес Л. фон (1994). Социализм. Экономический и социологический анализ. Москва: "Catallaxy". 416с.
19. Мизес Л. фон (2000). Человеческая деятельность: Трактат по экономической теории. Москва: ОАО "НПО "Экономика"". 878 с.
20. Миланович Б. (2014) Глобальное неравенство. Новый подход для эпохи глобализации. Москва: Изд-во Института Гайдара. 336 с.
21. Ниблетт Р. (2018). Отступление либерализма. Россия в глобальной политике. № 2. С. 83–93.
22. Нові нерівності – нові конфлікти: шляхи подолання (2017). Тези доповідей та виступів учасників ІІІ Конгресу Соціологічної асоціації України (Харків, 12-13 жовтня 2017 р.). Харків: Соціологічна асоціація України, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна.
23. Нути Д.М. (2018). Подъём, падение и будущее социализма. Мир перемен. № 4. С. 41-55.
24. Пікетті Т. (2016). Капітал у ХХІ столітті. Київ: Наш Формат. 696 с.
25. Сакс Дж. (2012). Цена цивилизации. Москва: Издательство Института Гайдара. 352 с.
26. Самуэльсон П.А., Нордхаус В.Д. (2000). Экономика. Москва: Лаборатория Базовых Знаний. 800 с.
27. Уэрта де Сото Х. (2010). "Человеческая деятельность" Людвига фон Мизеса как учебник по экономической теории. Вопросы экономики. № 11. С. 62–82. doi: https://doi.org/10.32609/0042-8736-2010-11-62-82">doi.org/10.32609/0042-8736-2010-11-62-82">https://doi.org/10.32609/0042-8736-2010-11-62-82
28. Фукуяма Ф. (2019). Социализм должен вернуться. Мир перемен. № 1. С. 8–10.
№ 1/2020
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Європейські цінності: ліберальна доктрина крізь призму методології політичної економії
| Ekon. teor. 2020; 1:5-28 |
АНОТАЦІЯ ▼
Кількісну теорію грошей суттєво допрацював І. Фішер, висунувши рівняння обміну: MV=PQ
Ключові слова:Кількісну теорію грошей суттєво допрацював І. Фішер, висунувши рівняння обміну: MV=PQ
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
№ 3/2022
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Теорія вартості як надбання економічної науки: витоки політичної економії у широкому сенсі
| Ekon. teor. 2022; 3:29-44 | https://doi.org/10.15407/etet2022.03.029 |
АНОТАЦІЯ ▼
Становлення нової реальності – інформаційного суспільства та мережевої економіки – ознаменувало початок глобальних ринкових трансформацій. Такі трансформації зумовлені технологічними зрушеннями та новаціями в інформаційно-комунікаційній сфері, але за своєю глибинною суттю пов'язані з необхідністю творчого осмислення нової соціально-економічної картини світу. Адекватною відповіддю на вітальний (життєвий) соціальний запит є формування релятивістської економічної теорії. Логіку Серединного шляху як класичне інституційне русло покликана сьогодні сформувати політична економія у сенсі з допомогою теорії вартості – економічної цінності.
Уявлення про предмет і метод політичної економії в широкому значенні як теорії соціально-економічної відносності актуалізовані в роботах К. Маркса та Ф. Енгельса. Але методологічні засади позитивного релятивізму закладені в економічній науці початково і кристалізовані в надрах її класичного перебігу. У світлі класичного ціннісного підходу теорії марксизму та неокласичного синтезу, що претендують на роль ідейно-магістральних, виявляються маргінальними.
Еволюція політико-економічних порядків (укладів) суспільної життєдіяльності є ціннісно обумовленою. Її наукове осмислення як історичного процесу формоутворення вартості та ціни, розгортання ціннісного генетичного коду (інституційної конституції) – архітектоніки господарської системи є долею (уділом, жеребом) політичної економії у широкому сенсі. Відповідно, позитивно релятивістська політична економія у вузькому сенсі відображає повноту ціннісного осмислення місії суспільного вибору на кожному з базисних етапів процесу історичного розгортання буття інституційної архітектоніки.
Арістотелівські творчі осяяння, пов'язані з пізнаванням потрійної природи економічної цінності, інституційної архітектоніки господарювання, покликаної сформувати орієнтири доброчесного життя, становлять серцевину справжніх європейських цінностей. Послідовне розгортання ціннісного аналізу з необхідністю підводить економічну науку до прояснення суті та законів економічної гармонії – рівноважного функціонування та сталого розвитку господарських систем.
Ключові слова:глобальні ринкові трансформації, економіка нової реальності, світовий суспільний лад, методологія економічної науки, теорія вартості, економічне благо, релятиві-стська політична економія у широкому та вузькому значенні, сталий розвиток, європейські ц
| Стаття російською мовою (cтор. 29 - 44) | Завантажити | Завантажень : 193 |
| Стаття українською мовою (cтор. 29 - 44) | Завантажити | Завантажень : 159 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
2. Аристотель. (1983). Никомахова этика. Аристотель. Соч.: в 4 т. Т. 4. Москва: Мысль. 830 с. С. 53–293.
3. Артёмова Т. (2017). Европейские ценности: традиционные концепты в эпоху глобальных рыночных трансформаций. Экономическая теория. № 4. С. 5–31. doi.org/10.15407/etet2017.04.005 4. Артёмова Т. И. (2018). Европейские ценности: интеллектуальное простран-ство цивилизационного диалога. Экономическая теория. № 3. С. 5–28. doi.org/10.15407/etet2018.03.005
5. Артёмова Т. И. (2013). Логика Срединного пути как основополагание реля-тивистской экономической науки. В кн.: Политэкономия: социальные при-оритеты: материалы Первого международного политэкономического конгресса: в 2 т. Т. 2: Национальные экономики в глобальном мире: поли-тическая экономия и экономическая политика. Москва: ЛЕНАНД. 552 с.
6. Артёмова Т. И. (2006). Стоимость и цена: логико-исторический процесс формообразования. Киев: Основа. 448 с.
7. Артёмова Т. И. (2014а). Чистая моральная наука: про самооправдание “фундаментального” научного знания в условиях глобальной модерниза-ции. Экономическая теория. № 2. С. 5–20.
8. Артёмова Т. И. (2014б). Чистая моральная наука: про самооправдание “фундаментального” научного знания в условиях глобальной модерниза-ции. Экономическая теория. № 3. С. 5–23.
9. Багатурия Г. А., Выгодский В. С. (1976) Экономическое наследие Карла Маркса (история, содержание, методология). Москва: Мысль. 329 с.
10. Гайденко П. П. (2009). К проблеме становления новоевропейской науки. Во-просы философии. № 5. С. 80–92.
11. Гриценко А. А. (1997). Структура рыночной трансформации инверсионного типа. Экономика Украины. № 1. С. 4–10.
12. Иноземцев В. Л. (1998). За пределами экономического общества. Москва: Аcademia; Наука. 640 с.
13. Гриценко А. А. (ред.) (2008). Институциональная архитектоника и динамика экономических преобразований. Харьков: Форт. 927 с.
14. Трифонова Д. К., Широкорад Л. Д. (ред) (1983). История политической эко-номии социализма. Ленинград: Издательство Ленинградского университе-та. 606 с.
15. Йейтс Ф. А. (2000). Джордано Бруно и герметическая традиция: пер. с англ. Г. Дашевского. Москва: Новое литературное обозрение. 528 с.
16. Кастельс М. (1999). Становление общества сетевых структур. В кн.: Новая постиндустриальная волна на Западе: антология / под ред. В. Л. Ино-земцева. Москва: Academia. С. 492–505.
17. Маркс К. (1968). Экономические рукописи 1857–1859 годов. В кн.: Маркс К., Энгельс Ф. Соч., 2-е изд. Т. 46, часть 1. 317 с.
18. Маркс К. (1960). Капитал: в 4 т. Т. 1. В. кн.: Маркс К., Энгельс Ф. Соч., 2-е изд. Т. 23. 907 с.
19. Маркс К. (1962). Капитал: в 4 т. Т. 3. В кн.: Маркс К., Энгельс Ф. Соч., 2-е изд. Т. 25, часть II. 551 с.
20. Маркс К. (1964). Людвигу Кугельману – в Ганновер. Лондон, 11 июля 1868 г. В кн.: Маркс К., Энгельс Ф. Соч., 2-е изд. Т. 33. 804 c.
21. Маркс К. (1963). Письмо Энгельсу в Манчестер, 27 июня 1867 г. В кн.: Маркс К., Энгельс Ф. Соч., 2-изд. Т. 31. 690 с.
22. Маркузе Г. (2002). Эрос и цивилизация. Одномерный человек. Исследование идеологии развитого индустриального общества: пер. с англ. А. А. Юдина. Моcква: ООО “Издательство АСТ”. 526 с.
23. Неклесса А. И. (2015). Сердце тьмы. Свободная мысль. № 3. C. 119–138.
24. Неклесса А. И. (1998). Эпилог истории. Восток. № 5. С. 5–30.
25. Пайн II Дж. Б., Гилмер Дж. Х. (2020). Экономика впечатлений. Как превратить покупку в захватывающее действие. Москва: Альпина Паблишер. 384 с.
26. Поланьи К. (2004). Аристотель открывает экономику. В кн.: Истоки. Эконо-мика в контексте истории и культуры: альманах. Москва: ГУ-ВШЭ. C. 5–51.
27. Стиглиц Дж. Е. (2005). Ревущие девяностые. Семена развала: пер. с англ. Г. Г. Пирогова. Москва: Современная экономика и право. 424 с.
28. Тарасевич В. Н. (2014). Экономико-универсумное знание и политическая экономия в широком смысле. В кн.: Политическая экономия: прошлое, настоящее, будущее / под ред. В. М. Гейца, В. Н. Тарасевича. Киев: ЦУЛ. 1056 с.
29. Тоффлер Э. (2002). Шок будущего. Москва: ООО “Издательство АСТ”. 557 с.
30. Чернышёв В. Р. (1924). Жизнь и творчество Давида Рикардо. В кн.: Рикардо Д. Принципы политической экономии. Ленинград: Рабочее Издательство “Прибой”. 198 c.
31. Энгельс Ф. (1961). Анти-Дюринг. Маркс К., Энгельс Ф. Соч., 2-е изд. Т. 20. 827 с.
32. Global Trends 2025: A Transformed World. November 2008. US Government Printing Office. 99 p. URL: www.astrid-online.it/static/upload/protected/Glob/Global-Trends-2025.pdf (accessed 20.07.2022)
33. Global Trends 2030: Alternative Worlds. a publication of the National Intelligence Council. December 2012. 138 p. URL: www.dni.gov/files/documents/GlobalTrends_2030.pdf (accessed 20.07.2022)
34. Mapping the Global Future. Report of the National Intelligence Council’s. 2020 Project. Based on consultations with nongovernmental experts around the world. December 2004. 119 p. URL: www.dni.gov/files/documents/Global%20Trends_Mapping%20the%20Global%20Future%202020%20Project.pdf (accessed 20.07.2022)
35. World Bank Group. 2017. World Development Report 2017: Governance and the Law. Washington, DC: World Bank. 282 p. URL: openknowledge.worldbank.org/handle/10986/25880 (accessed 20.07.2022)
№ 4/2022
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Теорія вартості як надбання економічної науки: відновлення основ суспільної гармонії
| Ekon. teor. 2022; 4:30-52 | https://doi.org/10.15407/etet2022.04.030 |
АНОТАЦІЯ ▼
Становлення інформаційного суспільства й мережевої економіки ознаменувало початок глобальних ринкових трансформацій, які за своєю глибинною суттю пов’язані з необхідністю творчого осмислення нової соціально-економічної картини світу. Адекватною відповіддю на вітальний соціальний запит є формування релятивістської економічної теорії. Логіку Серединного шляху як класичне інституційне русло покликана сьогодні сформувати політична економія у широкому сенсі з допомогою теорії вартості – економічної цінності.
З часів Адама Сміта, коли економічна наука впізнає відносини вартості як власний предмет, і дотепер теоретичне русло класичної школи зберігає внутрішню гармонію і здатне продукувати сигнали рівноважного функціонування та сталого розвитку для суб’єктів господарювання. Підставою для цього є його ціннісні витоки в потрійній єдності перетворених економічних форм граничної корисності, вартості та ціни. Таке русло здатне, з одного боку, найповніше відобразити економічну картину світу за допомогою ціннісного єднання господарської історії, з іншого – творчо перетворити її.
Потрійна природа економічної цінності як ідеальна платформа інституційної архітектоніки господарювання, покликаної сформувати орієнтири доброчесного суспільного життя, становлять серцевину справжніх європейських цінностей. Однак концепт європейських цінностей досі не осмислений у системі координат фундаментального наукового знання, а ключове поняття економічної цінності як економічного блага не набуло належного наукового тлумачення та послідовного розгортання. Ідейна відстороненість офіційних течій сучасної економічної думки від інституційного ядра європейських цінностей зумовлює тенденцію їхньої методологічної деградації.
Втім, ціннісна методологія не вичерпала свій потенціал. Спадкоємність зі спадщиною класичної політичної економії зумовлювала найважливіші творчі прориви в економічній теорії протягом ХХ століття. У надрах логіки Серединного шляху на основі концепції стандартного товару П. Сраффи сформувалися контури нової моделі економічної рівноваги господарської системи в процесі її інформаційно-технологічної модифікації. Проте традиційна економічна наука не розпізнає справжнього змісту такої концепції. В умовах ціннісної дезорієнтації на тлі політизації економічних відносин та дисфункції суспільних інститутів боротьба за трансформацію моделі світового порядку набуває ознак війни проти людства. Але не "жорстка" сила та маніпулювання технологіями, а ефективне оволодіння суспільними цінностями, відновлення їхнього благотворного творчого потенціалу є запорукою успіху в протиборстві.
Ключові слова:глобальні ринкові трансформації, економіка нової реальності, світовий суспільний порядок, методологія економічної науки, теорія вартості, економічне благо, релятивістська політична економія у широкому та вузькому сенсі, сталий розвиток, європейські ц
| Стаття російською мовою (cтор. 30 - 52) | Завантажити | Завантажень : 180 |
| Стаття українською мовою (cтор. 30 - 52) | Завантажити | Завантажень : 193 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
2. Ананьин О. И. (2001а). Мир хозяйства в сознании докапиталистических эпох. В кн.: История экономических учений / под ред. В. Автономова, О. Ананьина, Н. Макашевой. Москва: ИНФРА-М. 784 с.
3. Ананьин О. И. (2001б). Кристаллизация научных знаний: ХVI-XVIII вв. В кн.: История экономических учений / под ред. В. Автономова, О. Ананьина, Н. Мака-шевой. Москва, ИНФРА-М. 784 с.
4. Аникин А. В. (1985). Юность науки. Жизнь и идеи мыслителей-экономистов до Маркса. Москва: Политиздат. 367 с.
5. Артьомова Т. (2019). Європейські цінності: ліберальна доктрина крізь призму методології політичної економії. Економічна теорія. № 4 С. 5–28. DOI: doi.org/10.15407/etet2019.04.005
6. Артьомова Т. (2017). Європейські цінності: традиційні цінності в епоху гло-бальних ринкових трансформацій. Економічна теорія. № 4. С. 5–31. DOI: doi.org/10.15407/etet2017.04.005
7. Артьомова Т. (2018). Європейські цінності: інтелектуальний простір цивілізаційного діалогу. Економічна теорія. № 3. С. 5–28. DOI: doi.org/10.15407/etet2018.03.005
8. Артёмова Т. И. (2006). Стоимость и цена: логико-исторический процесс формообразования. Киев: Основа. 448 с.
9. Артьомова Т. (2007). Інститут міри економічної цінності. Економічна теорія. № 3. С. 35–56.
10. Артьомова Т. (2022). Теорія вартості як надбання економічної науки: ви-токи політичної економії у широкому сенсі. Економічна теорія. № 3. С. 29–44. doi.org/10.15407/etet2022.03.029
11. Артьомова Т. (2011). Методологічна анатомія глобальної фінансово-економічної кризи. Економічна теорія. № 2. С. 16–33.
12. Барабанов О., Маслова Е. (2019). Концепция глобального всеобщего до-стояния ("Global Commons"): новые ценности в мировой политике. Мировая экономика и международные отношения. Том 63. № 8. С. 53–63. DOI: 10.20542/0131-2227-2019-63-8-55-63
13. Булгаков С. Н. (1990). Философия хозяйства. Москва: Наука, Институт социологии АН СССР. 415 с.
14. Геєць В. М. (2022). Соціальна реальність у цифровому просторі. Економіка України. № 1. С. 03–28. DOI: doi.org/10.15407/economyukr.2022.01.003
15. Гриценко А. А. (2003). Про інституціональну архітектоніку як новий науко-вий напрямок. Економіка і прогнозування. № 2. С. 127–147.
16. Гриценко А. А. (ред.) (2013). Иерархия и сети в институциональной архи-тектонике экономических систем. Киев: НАН Украины, Институт экономики и прогнозирования. 580 с.
17. Гриценко А. А. (ред.) (2008). Институциональная архитектоника и динамика экономических преобразований. Харьков: Форт. 927 с.
18. Гриценко А. А. (ред.) (2021). Формування інституційної архітектоніки ін-формаційно-мережевої економіки / НАН України, ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України"; ДННУ "Академія фінансового управління". Київ. 736 c.
19. Корсаков Г. Б. (2015). Военные нанотехнологии: структура перспектив-ных исследований в США. США-Канада: ЭПК. № 11. С. 95–105.
20. Легойда В. Р. (2004). За что сожгли Джордано Бруно. Журнал "Фома". № 5 (22). С. 7–10.
21. Маркс К. (1955). Тезисы о Фейербахе. Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения, 2-е изд., т. 3. 629 с.
22. Нові нерівності – нові конфлікти: шляхи подолання. (2017). Тези доповідей та виступів учасників ІІІ Конгресу Соціологічної асоціації України (Харків, 1213 жовтня 2017 р.). Харків: Соціологічна асоціація України, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. 516 с.
23. Полянский Ф. Я., Дроздов В. В. (1987). Экономическая мысль феодальной Европы. В кн.: Всемирная история экономической мысли: в 6 т., т. 1 / под ред. В. Н. Черковца и др. Москва: Мысль. 606 с.
24. Полянский Ф. Я., Фаминский И. П. (1987). Меркантилизм. В кн.: Всемирная история экономической мысли. В 6 т., т.1. / под ред. В. Н. Черковца и др. Москва: Мысль. 606 с.
25. Серра А. (1935). Краткий трактат "О средствах снабдить в изобилии зо-лотом и серебром королевства, лишенные рудников драгоценных металлов". В кн.: Меркантилизм. Сборник / под ред. И. С. Плотникова. Ленинград: Огиз, Соцэкгиз. 340 c.
26. Смит А. (1935а). Исследование о природе и причинах богатства народов: в 2-х тт., т. 1. Москва-Ленинград: Государственное социально-экономическое из-дательство. 371 с.
27. Смит А. (1935б) Исследование о природе и причинах богатства народов: в 2-х тт., т. 2. Москва-Ленинград: Государственное социально-экономическое издательство. 475 с.
28. Сраффа П. (1999). Производство товаров посредством товаров. Прелюдия к критике экономической теории. Москва: ЮНИТИ-ДАНА. 160 с.
29. Хейзинга Й. (1989). Осень средневековья. Москва: Наука. 543 с.
30. Энгельс Ф. (1955). Наброски к критике политической экономии. Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения, 2-е изд., т. 1. 698 с.
31. Яременко О. Л. (2022). Україна в інституційному вимірі глобальної конфліктності та стихійної локалізації. Економічна теорія. № 2. С. 90–114. DOI: doi.org/10.15407/etet2022.02.090
Календар подій
| П | В | С | Ч | П | С | Н |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |
| 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 |
| 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 |
| 29 | 30 | |||||
