.
Увійти 
|
НА ГОЛОВНУ |
№ 1/2015
ГРИЦЕНКО Андрій Андрійович1, ПОДЛЄСНА Василина Георгіївна2
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
2ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Тема 27. Соціально-економічні цикли: історичні форми і державне регулювання
Ekon. teor. 2015; 1:89-99 |
АНОТАЦІЯ ▼
Ключові слова:
Стаття російською мовою (cтор. 89 - 99) | Завантажити | Завантажень : 96 |
Стаття українською мовою (cтор. 89 - 99) | Завантажити | Завантажень : 87 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
№ 4/2016
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Реконструктивний економічний розвиток: зміст, основні напрями і вектор соціальної справедливості
Ekon. teor. 2016; 4:5-18 | https://doi.org/10.15407/etet2016.04.005 |
АНОТАЦІЯ ▼
Розкрито зміст реконструктивного типу економічного розвитку як єдності інтровертного, інклюзивного та інноваційного розвитку, спрямованого на вирішення внутрішніх проблем країни шляхом корінної перебудови структури економіки, зміни її несучих конструкцій і розгортання внутрішніх потенцій у рефлексивній взаємодії із зовнішнім середовищем для забезпечення добробуту громадян та соціальної справедливості. З’ясовано єдність та відмінність модернізації і реконструкції економіки, необхідність врахування співвідношення якісних і кількісних характеристик економічних перетворень, можливість існування деструктивного зростання і зростання без розвитку. Показано, що реконструктивний розвиток можливий як на основі економічного зростання, так і за певних умов при нульових і навіть від’ємних темпах зростання економіки. Доведено, що реконструктивний розвиток за своєю суттю є соціально спрямованим. Запропоновано використання законів архітектоніки для оцінки справедливості економічного розвитку. Визначено основні напрями реконструктивного розвитку.
Ключові слова:реконструктивний економічний розвиток, економічне зрос-тання, інтровертний розвиток, інклюзивний розвиток, закони архітектоніки, соціальна справедливість.
Стаття російською мовою (cтор. 5 - 18) | Завантажити | Завантажень : 604 |
Стаття українською мовою (cтор. 5 - 18) | Завантажити | Завантажень : 497 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
Гегель Г. (1970). Наука логики. Т. 1. М.: Мысль, 1970. С. 168.
Гегель Г. (1974). Энциклопедия философских наук. Т.1. Наука логики. М.: Мысль. С. 216.
Гриценко А. (2014). Институциональная политическая экономия: предмет, методология, содержание. Saabrucken. Deutschland: LAP LAMBERT Academic Publishing. С. 51–53, 110–115.
Гриценко А. (ред.) (2008). Институциональная архитектоника и динамика экономических преобразований. Х.: Форт, 2008. С. 23–26.
Доклад о росте. Стратегии устойчивого роста и инклюзивного развития (2009). Издано для Всемирного банка. Москва: Весь Мир.
Казначеев В.П. (1989). Учение Вернадского В.И. о биосфере и ноосфере. Новосибирск: Наука. Сиб. отделение. 248 с.
Крючкова І.В. (2004). Структурні чинники розвитку економіки України. К.: Наукова думка. С. 94.
№ 4/2018
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Цифровий розвиток: структура, капіталізація та соціалізація
Ekon. teor. 2018; 4:5-20 | https://doi.org/10.15407/etet2018.04.005 |
АНОТАЦІЯ ▼
Показано, що цифровий розвиток є складовою більш загального процесу переходу від індустріально-ринкової до інформаційно-мережевої економіки і формування реконструктивного типу розвитку. Визначено сутність цифрової економіки як системи економічних відносин з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання благ на основі застосування цифрових технологій, що базуються на дискретній кодовій системі обробки і передачі інформації. Пока-зано, що розвиток цифрових технологій корелюється зі структурою людського мислення. На основі з’ясування рефлексійної взаємодії у тріаді "суб’єкт-об’єкт-форма діяльності" розкрито структуру цифрового розвитку, обґрунто-вано трактування віртуального як екстеріоризованого ідеального, перетворе-ного у зовнішній процес, який щодо людської свідомості виступає як реальність. Розвиток цифрових технологій формує цілий світ віртуального, що існує поряд і у взаємозв’язку з реальним, внаслідок чого світ стає гібридним. Показано суперечливий взаємозв’язок між цифровізацією, капіталізацією і соціалізацією та з’ясовано виклики суспільству, що виникають у процесі цифрового розвитку. Акцентовано на важливості формування цифрових компетенцій та забезпечення соціальної якості розвитку.
Ключові слова:цифровий розвиток, цифрова економіка, цифрові технології, цифровізація, капіталізація, соціалізація, віртуальне, реальне, гібридний світ
Стаття російською мовою (cтор. 5 - 20) | Завантажити | Завантажень : 733 |
Стаття українською мовою (cтор. 5 - 20) | Завантажити | Завантажень : 580 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
2. Кешелава А.В., Буданов В.Г., Румянцев В.Ю. и др. (2017). Введение в "Цифровую" экономику. На пороге "цифрового будущего". Книга пе-рвая. ВНИИГеосистем. 28 с.
3. Гегель Г. (1974). Энциклопедия философских наук. Т. 1. Наука логики. Москва: Мысль. 452 с.
4. Гриценко А.А. (2016). Реконструктивний економічний розвиток – нова парадигма для України. Реконструктивний економічний розви-ток: основні напрями, ефективність і соціальна справедливість: моно-графічний збірник. ДУ "Ін-т екон. та прогнозув. НАН України". 240 с. URL: ief.org.ua/docs/ scc/2.pdf
5. Рябова В. (2017). Вышел доклад совместной комиссии ЮНЕСКО и МСЭ о цифровых навыках, необходимых "для жизни и работы". URL: d-russia.ru/vyshel-doklad-sovmestnoj-komissii-yunesko-i-mse-o-tsifrovyh-navykah-neobhodimyh-dlya-zhizni-i-raboty.html
№ 1/2019
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Цифровий розвиток: структура, капіталізація та соціалізація
Ekon. teor. 2019; 1:0-0 |
АНОТАЦІЯ ▼
Показано, що цифровий розвиток є складовою більш загального процесу переходу від індустріально-ринкової до інформаційно-мережевої економіки і формування реконструктивного типу розвитку. Визначено сутність цифрової економіки як системи економічних відносин з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання благ на основі застосування цифрових технологій, що базуються на дискретній кодовій системі обробки і передачі інформації. Показано, що розвиток цифрових технологій корелюється зі структурою людського мислення. На основі з’ясування рефлексійної взаємодії у тріаді «суб’єкт-об’єкт-форма діяльності» розкрито структуру цифрового розвитку, обґрунтовано трактування віртуального як екстеріоризованого ідеального, перетвореного у зовнішній процес, який щодо людської свідомості виступає як реальність. Розвиток цифрових технологій формує цілий світ віртуального, що існує поряд і у взаємозв’язку з реальним, внаслідок чого світ стає гібридним. Показано суперечливий взаємозв’язок між цифровізацією, капіталізацією і соціалізацією та з’ясовано виклики суспільству, що виникають у процесі цифрового розвитку. Акцентовано на важливості формування цифрових компетенцій та забезпечення соціальної якості розвитку.
Ключові слова:цифровий розвиток, цифрова економіка, цифрові технології, цифровізація, капіталізація, соціалізація, віртуальне, реальне, гібридний світ.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
2. Кешелава А.В., Буданов В.Г., Румянцев В.Ю. и др. (2017). Введение в «Цифровую» экономику. На пороге «цифрового будущего». Книга первая. ВНИИГеосистем. 28 с.
3. Гегель Г. (1974). Энциклопедия философских наук. Т. 1. Наука логики. Москва: Мысль. 452 с.
4. Гриценко А.А. (2016). Реконструктивний економічний розвиток – нова парадигма для України. Реконструктивний економічний розвиток: основні напрями, ефективність і соціальна справедливість: монографічний збірник. ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України». 240 с. URL: ief.org.ua/docs/scc/2.pdf
5. Рябова В. (2017). Вышел доклад совместной комиссии ЮНЕСКО и МСЭ о цифровых навыках, необходимых «для жизни и работы». URL: d-russia.ru/vyshel-doklad-sovmestnoj-komissii-yunesko-i-mse-o-tsifrovyh-navykah-neobhodimyh-dlya-zhizni-i-raboty.html
ГЕЄЦЬ Валерій Михайлович1, ГРИЦЕНКО Андрій Андрійович2
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
2ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
«TERTIUM DATUR» Гжегож В. Колодко
Ekon. teor. 2019; 1:5-19 | https://doi.org/10.15407/etet2019.01.005 |
АНОТАЦІЯ ▼
Розкрито логіко-історичні засади підходу Гж. Колодко до трактування феномена Китаю, що будує соціалізм з китайською специфікою і розвиває капіталістичні відносини. Реальність виходить за межі дилеми "соціалізм або капіталізм" і є чимось третім, що має самостійне значення. Показано, що вихідною засадою виникнення суспільства і людини є спільно-розділена праця, дві сторони якої (спільність і розділеність), історично розвиваючись, втілюються з боку розділеності в ринковій економіці і капіталізмі, а з боку спільності – в державі і соціалізмі. На цій основі виникає протиборство двох протилежних систем: капіталізму і соціалізму. Подальший історичний рух перетворює капіталізацію і соціалізацію в два комплементарних процеси розвитку суспільства, яке вже неадекватно описувати в термінах двох систем. Виникає щось третє. Це доводить, що "третє дано" Гжегожа Колодко має не тільки гостро актуальне практичне значення, а й глибокі логіко-історичні засади.
Ключові слова: капіталізм, соціалізм, спільно-розділена праця, держава, ринкова економіка, Китай, Колодко
Стаття російською мовою (cтор. 5 - 19) | Завантажити | Завантажень : 588 |
Стаття українською мовою (cтор. 5 - 19) | Завантажити | Завантажень : 633 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
2. Геєць В.М. (2009). Суспільство, держава, економіка: феноменологія взаємодії та розвитку / Ін-т економіки та прогнозування НАН України. Київ.
3. Гринберг Р.С., Рубинштейн А.Я. (2013). Индивидуум & государство: экономическая дилемма. Москва: Весь мир.
4. Гриценко А.А. (2005). Развитие форм обмена, стоимости и денег. Киев: Основа.
5. Колодко Г.В. (2014). Куда идёт мир: Политическая экономия будущего. Москва: Магистр.
6. Колодко Г.В. (2018). Соціалізм чи капіталізм? Tertium datur. Економіка і прогнозування. № 1. С. 7–36. doi: https://doi.org/10.15407/eip2018.01.007">doi.org/10.15407/eip2018.01.007">https://doi.org/10.15407/eip2018.01.007
7. Маркс К. (1960). Капитал. Т.1 К. Маркс, Ф. Энгельс. Сочинения. 2-е изд. Т. 23.
8. Kolodko, G.W. (2004). Institutions, Policies and Growth. Rivista di Politica Economica. May–June. P. 45–79.
9. Kolodko, G.W. (2014a). The New Pragmatism, or Economics and Policy for the Future. Acta Oeconomica. № 64(2). P. 139–160. doi: https://doi.org/10.1556/AOecon.64.2014.2.1">doi.org/10.1556/AOecon.64.2014.2.1">https://doi.org/10.1556/AOecon.64.2014.2.1
10. Kolodko, G.W. (2014b). Whither the World: The Political Economy of the Future. Palgrave Macmillan. Vol. 1.
11. Kolodko, G.W., McMahon, W.W. (1987). Stagflation and Shortageflation: A Comparative Approach. Kyklos. № 40(2). P. 176–197. doi: https://doi.org/10.1111/j.1467-6435.1987.tb02671.x">doi.org/10.1111/j.1467-6435.1987.tb02671.x">https://doi.org/10.1111/j.1467-6435.1987.tb02671.x
12. Kornai, J. (2016). The System Paradigm Revisited Clarification and Additions in the Light of Experiences in the Post-Socialist Countries. Acta Oeconomica. № 66(4). P. 347–569. doi: https://doi.org/10.1556/032.2016.66.4.1">doi.org/10.1556/032.2016.66.4.1">https://doi.org/10.1556/032.2016.66.4.1
13. Fukuyama, F. (1989). The End of History. The National Interest, Summer. URL: www.wesjones.com/eoh.htm/
№ 3/2019
ГРИЦЕНКО Андрій Андрійович1, БОБУХ Ірина Миколаївна
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Макроекономіка. Підручник. Тема 39. Україна в глобальному економічному просторі та її конкурентоспроможність
Ekon. teor. 2019; 3:101-114 |
АНОТАЦІЯ ▼
39.1. Основні чинники соціально-економічної динаміки України у глобальному просторі
39.2. Інверсійна пастка та її особливості
39.3. Пошук виходу з пастки та раціональні принципи інтеграції України у глобальний простір
39.4. Кількісний вимір конкурентоспроможності України у глобальному просторі
Ключові слова:
Стаття російською мовою (cтор. 101 - 114) | Завантажити | Завантажень : 427 |
Стаття українською мовою (cтор. 101 - 114) | Завантажити | Завантажень : 446 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
2. The Global Competitiveness Reports 2002–2018. World Economic Forum. Geneva, 2002–2018.
№ 1/2020
ГРИЦЕНКО Андрій Андрійович1, БАНДУРА Олександр Вікторович2
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
2ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Чинники і особливості сучасної інфляційної динаміки
Ekon. teor. 2020; 1:77-93 | https://doi.org/10.15407/etet2020.01.077 |
АНОТАЦІЯ ▼
Розглянуто особливості сучасної інфляційної динаміки, які складно пояснити в рамках відомих теорій. На базі авторської СМІ-моделі економічних циклів пояснюються феномен низької інфляції в США та порівняно низькі темпи економічного зростання за рекордно високої зайнятості протягом 2008–2019 років. У цій моделі сукупна грошова маса M2 розділяється на дві частини: 1) нейтральну (що не впливає на темпи зростання) та 2) на нейтральну (що впливає на темпи зростання). Емпірично доводиться, що здійснення моне¬тар-ної політики "кількісного пом’якшення" через фінансові ринки (з метою зниження коротко- та довгострокових процентних ставок) слабо впливає на тем-пи економічного зростання, але здебільшого зумовлює зростання фондового ринку, яке поглинає нейтральну грошову масу, стримуючи інфляційні процеси. Однак стимуляція швидкої капіталізації економіки з боку національного банку створює умови для виникнення фінансової "бульбашки" на фондовому ринку та зростання вірогідності значної корекції вартості фінансових активів у разі виникнення нової рецесії. Оцінено перспективи настання нової рецесії в економіці США, яка може ініціювати також і рецесію в Україні. Показано, що позитивним наслідком політики "кількісного пом’якшення" є рекордна за всю історію спостережень тривалість фази зростання бізнес-циклу США, що сприяло рекордному зниженню рівня безробіття в цей самий період. До негативних наслідків цієї політики відносять найменші (за останні 50 років) середні темпи економічного зростання протягом фази зростання та відносно низький рівень продуктивності праці з 2010 року. Водночас існування розвинених фінансових ринків та стимулів для інвестицій у фінансові активи може бути ефективним інструментом стримування інфляції. Тому всіляке сприяння розвитку фінансових ринків з боку всіх регуляторів було б корисним і для України.
Ключові слова:бізнес-цикл, рецесія, темпи зростання, монетарна політика, інфляція, фондо-вій ринок, нейтральні гроші, фінансові індекси
Стаття англійською мовою (cтор. 77 - 93) | ||
Стаття російською мовою (cтор. 77 - 93) | Завантажити | Завантажень : 486 |
Стаття українською мовою (cтор. 77 - 93) | Завантажити | Завантажень : 465 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
2. Полтерович В. (1997). Кризис экономической теории. Неизвестная экономика: доклад на семинаре в ЦЭМИ РАН. 1997. 21 с. URL: mathecon.cemi.rssi.ru/vm_polterovich/files/Crisis_Economic_Theory.pdf
3. Ader D. (2018). U.S. recession looms, yield curve inversion or not. Bloomberg Prophets. March 8. URL: www.bloomberg.com
4. Bauer M., Mertens T. (2018). Economic forecast with the yield curve. Federal Reserve Bank of San-Francisco Economic Letter, Economic Research 2018–07. URL: www.frbsf.org
5. Bernoth K., König P. Raab C. (2015). Large-Scale Asset Purchases by Central Banks II: Empirical Evidence. DIW Roundup: Politik im Fokus, No. 61. URL: hdl.handle.net/10419/111846
6. Bhatnagar S., Cormier A-K., Hess K., Leon-Manlagnit P., Martin E., Rai V., Sarker S. (2017). Low Inflation in Advanced Economies: Facts and Drivers. Staff Analytical Note by International Economic Analysis Department. Bank of Canada. P. 20. URL: ( www.bank-banque-canada.ca)
7. Boesler M. (2018). Fed Chairman Powell Unravels Inflation Riddle. Bloomberg Markets. April 6. URL: www.bloomberg.com/news/articles/2018-04-06/who-needs-an-economics-ph-d-as-powell-unravels-inflation-riddle
8. Chappatta B. (2018). Pension plans exert an invisible force on the yield curve. Bloomberg news. June 19. URL: HYPERLINK "www.bloomberg.com/view/articles/2018-06-19/pension-plans-exert-pressure-on-the-bond-yield-curve?utm_medium=email&utm_source=newsletter&utm_term=180619-&utm_campaign=sharetheview"
9. Ho-Yin Y., King-Tai L. (2011) The Effects of Quantitative Easing on Inflation Rate: A Possible Explanation on the Phenomenon. European Journal of Economics, Finance and Administrative Sciences, Issue 41. P.7. URL: researchdb.hsu.edu.hk/assets/upload/103/The_Effects_of_Quantitative_Easing_on_Inflation_Rate_-_A_Possible_Explanation_on_the_Phenomenon_(2011).pdf)
10. Meinusch A., Tillmann P. (2014). The macroeconomic impact of unconventional monetary policy shocks. Joint Discussion Paper Series in Economics. Working paper No. 26; Leibniz Information Centre for Economics. P. 35. URL: hdl.handle.net/10419/102367
11. Orphanides A. (2002). Monetary policy rules and the Great Inflation. Division of Monetary Affairs, Board of Governors of the Federal Reserve System, materials for the January 2002 Meeting of the American Economic Association, Atlanta, GA. 12 p.
12. Smith N. (2018, May 1). What Causes Recessions. Bloomberg Economics, Econ Grapples.
13. Smialek J. (2017, October 15). Yellen calls inflation the "Biggest surprise" in the Economy. Bloomberg Markets. URL: www.bloomberg.com/news/articles/2017-10-15/yellen-says-fed-to-raise- rates-gradually-as-inflation-picks-up
№ 3/2020
ГРИЦЕНКО Андрій Андрійович1, БУРЛАЙ Тетяна Вікторівна2
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
2ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Вплив цифровізації на соціальний розвиток
Ekon. teor. 2020; 3:24-51 | https://doi.org/10.15407/etet2020.03.024 |
АНОТАЦІЯ ▼
Показано місце цифровізації у закономірному переході від індустріально-ринкової до інформаційно-мережевої економіки, з’ясовано структуру відносин, що обумовлюють механізм взаємодії техніко-технологічних процесів цифровізації та соціально-економічних відносин, означено складність рефлексивної взаємодії техніко-технологічної та соціально-економічної компонент суспільного розвитку. Розкрито об’єктивні підґрунтя та сучасні особливості процесів поширення інформаційно-комунікаційних і цифрових технологій, що проявляються на соцієтальному рівні. Зазначено дуалістичну природу цифро-візаційного розвитку – впровадження новітніх технологій не лише відкриває додаткові можливості для бізнесу, урядів і людей, але й породжує суттєві проблеми, виклики та ризики, утворюючи так звані "цифрові розриви". Акцентовано увагу, що у соціальному вимірі найхарактернішим таким розривом є різні можливості доступу до цифрових технологій, що потенційно веде до несправедливого розподілу благ і посилення нерівності у суспільстві. Визначено основні соціальні ризики, обумовлені процесами цифровізації, на мікро- та макрорівні. Комплексно охарактеризовано динаміку процесів диджиталізації та їх вплив на соціальний розвиток у глобальному та національному контексті. Показано управлінські стратегії держав, сформовані як відповіді на виклики цифрового розвитку та орієнтовані на мінімізацію породжених ним соціальних ризиків. Розкрито сучасні підходи Євросоюзу до регулювання впливу цифровізації на соціальний розвиток і зайнятість, у тому числі, пов’язані з ухваленням 2010 р. Цифрового порядку денного для Європи, створенням Єдиного цифрового ринку ЄС та реалізацією Стратегії побудови гігабітного суспільства ЄС до 2025 року. Запропоновано корекції механізмів державної політики України щодо завбачення та регулювання соціальних наслідків цифровізації, у тому числі з урахуванням презентованої у вересні 2020 р. Стратегії цифрової трансформації соціальної сфери України.
Ключові слова:інформаційно-мережева економіка, цифровізація, соціальний розвиток, соціа-льні ризики, державна політика
Стаття російською мовою (cтор. 24 - 51) | Завантажити | Завантажень : 441 |
Стаття українською мовою (cтор. 24 - 51) | Завантажити | Завантажень : 471 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
2. Акаткин Ю. М., Ясиновская Е. Д. (2019). Цифровая трансформация гос-ударственного управления: Датацентричность и семантическая интеропера-бельность. Москва: Ленанд.
3. Всемирный банк (2019). Доклад о мировом развитии 2019: Изменение характера труда.
4. Генеральная Ассамблея ООН (июнь 2020). Дорожная карта по цифро-вому сотрудничеству: осуществление рекомендаций Группы высокого уровня по цифровому сотрудничеству. Доклад Генерального секретаря.
5. Гриценко А. А. (2018). Цифровий розвиток: структура, капіталізація та соціалізація. Економічна теорія. № 4. С. 5–20. doi.org/10.15407/etet2018.04.005
6. Колот А., Герасименко О. (2020). Сфера праці в умовах глобальної со-ціоекономічної реальності 2020: виклики для України. Київ: Фонд ім. Фрідріха Еберта.
7. Кох Л. В., Кох Ю. В. (2019). Анализ существующих подходов к измере-нию цифровой экономики. Научно-технические ведомости СПбГПУ. Экономи-ческие науки. Т. 12, № 4. С. 78–89.
8. Макстон Г., Рандерс Й. (2017). У пошуках добробуту. Керування еконо-мічним розвитком для зменшення безробіття, нерівності та змін клімату. Київ: Пабулум.
9. Малков С. Ю. (2018). О рисках информационного общества. Информа-ционное общество. № 2. С. 19–24.
10. МБТ (2019). Работать ради лучшего будущего – Глобальная комиссия по вопросам будущего сферы труда. Женева: Международное бюро труда (МБТ).
11. МОП (2018). Зайнятість через цифрові платформи в Україні: проблеми та стратегічні перспективи. Міжнародна організація праці (МОП).
12. О’Ніл К. (2020). BIG DATA. Зброя математичного знищення. Як великі дані збільшують нерівність і загрожують демократії. Київ: Форс Україна.
13. Осипов Г. С. (2001). Искусственный интеллект: состояние исследо-ваний и несколько слов о будущем. Новости искусственного интеллекта. № 1. С. 3–13.
14. Садовая Е. С. (2018). Цифровая экономика и новая парадигма рынка труда. Мировая экономика и международные отношения. Т. 62, № 12. С. 35-45. doi.org/10.20542/0131-2227-2018-62-12-35-45
15. Уэмура Н. (2017, 11 августа). Стратегия "Общество 5.0". Известия. № 148 (29886).
16. Хандій О. О. (2019). Соціальні ресурси розвитку економіки: важелі державного регулювання / Ін-т економіки промисловості НАН України. Київ.
17. Шамілева Л. Л., Хандій О. О. (2019). Концепція ПАТ-аналізу визначен-ня ризиків в сфері соціально-трудових відносин за умови цифровізації еконо-міки. Сфера зайнятості і доходів в умовах цифрової економіки: механізми регулювання, виклики та домінанти розвитку : зб. тез доп. учасників Міжнар. наук.-практ. конф., 23–24 жовт. 2019 р. Київ: КНЕУ. С. 56–58.
18. European Commission (2014). The Digital Agenda Toolbox.
19. European Commission (2019, April). Report of the High-Level Expert Group on the Impact of the Digital Transformation on EU Labour Markets.
20. European Commission (2019, August). Connectivity for a European Giga-bit Society.
21. European Commission (2020, June). Digital Economy and Society Index (DESI) 2020. Thematic chapters.
22. Greenfield A. (2017). Radical Technologies: The Design of Everyday Life. London-New York: VERSO.
23. Hauben H., Lenaerts K., Kraatz S. (2020, June). Platform economy and precarious work: Mitigating risks. Directorate-General for Internal Policies of the European Parliament.
24. ITU (2019). Measuring Digital Development: Facts and figures 2019. Inter-national Telecommunication Union (ITU).
25. McKinsey Global Institute (2019, February). Notes from the AI frontier: Tackling Europe’s gap in digital and AI. Discussion Paper.
26. McKinsey & Company, European Commission (February 2020). Shaping the digital transformation in Europe. Working paper: Economic potential.
27. Quaglio G., Millar S. (2020, May). Potentially Negative Effects of Internet Use. Panel for the Future of Science and Technology, European Parliamentary Research Service.
28. Ramírez-Djumena N. (2016, September). Picture This: Digital Divide. Fi-nance & Development.
29. UNCTAD (2017, October). Information Economy Report 2017: Digitaliza-tion, Trade and Development.
30. UNCTAD (2018). Technology and Innovation Report 2018: Harnessing Frontier Technologies for Sustainable Development.
31. UNCTAD (2019, May). Digital development: Opportunities and challenges.
32. UNCTAD (2019, July). Digital Economy Report 2019. Value Creation and Capture: Implications for Developing Countries.
№ 1/2021
БІЛОРУС Олег Григорович1, ГРИЦЕНКО Андрій Андрійович2
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
2ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Інноваційно-інформаційна економіка: цифровий вимір та еволюційна динаміка у глобальному контексті
Ekon. teor. 2021; 1:115-119 |
АНОТАЦІЯ ▼
-
Ключові слова:-
Стаття російською мовою (cтор. 115 - 119) | Завантажити | Завантажень : 242 |
Стаття українською мовою (cтор. 115 - 119) | Завантажити | Завантажень : 331 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
№ 4/2022
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Економічні суперечності глобалізації і локалізації та їх сучасні прояви
Ekon. teor. 2022; 4:5-29 | https://doi.org/10.15407/etet2022.04.005 |
АНОТАЦІЯ ▼
Розкриваються методологічні підходи до дослідження суперечностей глобалізації та локалізації, їх рух на різних етапах розвитку суспільства та сучасні прояви. З’ясовано, що клітиною, з якої історично виростають ці суперечності є сумісно-розділена праця. Сумісність у процесі історичного розвитку досягає своєї межі в глобалізації, а роздільність – в локалізації. До епохи великих географічних відкриттів і формування світового ринку суперечності глобалізації та локалізації існують імпліцитно, а потім набувають експліцитну форму і проходять три етапи: розвиток через міжнародну торгівлю, через глобалізацію капіталу, шляхом переміщення глобалізації переважно у віртуальний простір. Показано багатоманітність форм розв’язання суперечностей глобалізації та локалізації. Серед них виділено і розкрито зміну світових порядків, гібридну війну і реконструктивне повоєнне відновлення. Основною суперечністю сучасності визначено суперечність між глобалізацією, яка розвивається за рахунок інформаційно-фінансових технологій, і локалізацією матеріальних і трудових ресурсів, не здатних переміщуватися в просторі зі швидкістю інформації та фінансових потоків. З’ясовано особливості прояву і розв’язання суперечностей глобалізації та локалізації в Україні, в просторі якої локалізувалися глобальні суперечності основних світових гравців. Показано необхідність для України реконструктивного відновлення на основі національно укоріненого розвитку.
Ключові слова:глобалізація, локалізація, суперечності, світовий порядок, гібридна система "мир-війна", національно укорінений розвиток
Стаття російською мовою (cтор. 5 - 29) | Завантажити | Завантажень : 121 |
Стаття українською мовою (cтор. 5 - 29) | Завантажити | Завантажень : 155 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
2. Гегель Г. (1971). Наука логики. Т. 2. Учение о сущности. Москва: Мысль.
3. Геєць В., Подолець Р., Дячук О. (2022). Повоєнна економіка України в імпе-ративах низьковуглецевого розвитку (макрооцінка). Science and innovation. № 6. doi.org/10.15407/visn2022.03.008
4. Гриценко А. (2020). Економіко-інформаційний імператив нової статистич-ної парадигми: монографія / НАН України, ДУ "Ін-т екон. та прогнозув. НАН Украї-ни". Київ. С. 9097.
5. Гриценко А. (2021). Методологія дослідження трансформації економічних функцій держави в умовах глобалізації. Економіка України. № 7. С. 0513. URL: doi. org/10.15407/economyukr.2021.07.005/
6. Дмитрієв А. (2001). Вестфальський мир 1648 року і сучасне міжнародне право: монографія. Київ: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України; Київський університет права. 426 с.
7. Маркс К., Энгельс Ф. (1955–1983). Сочинения. Издание 2-е. Москва: Изда-тельство политической литературы.
8. Павленко Ю.В. (2002). История мировой цивилизации. Философский ана-лиз. Киев: Феникс. 760 с.
9. Dalio Ray (2021). The Principles for Dealing with the Changing World Order: Why Nations Succeed or Fail. New New York, London, Toronto, Sydney, New Dehli: Avid Reader Press. 577 p.
10. Huntington Samuel P. (1977) The Clash of Civilizations and the Remaking of World Order. New York: Touchstone book, Simon and Schuster. 368 p. URL: msuweb.montclair.edu/~lebelp/1993SamuelPHuntingtonTheClashOfCivilizationsAndTheRemakingofWorldOrder.pdf (дата звернення 30.04.2022).
11. Stiglitz Joseph. (2022) Getting deglobalisation right. URL: socialeurope.eu/getting-deglobalisation-right (дата звернення 12.06.2022).
12. Toynbee A.J. (1948). Civilization on Trial. New York: Oxford University Press. URL: ia801606.us.archive.org/22/items/in.ernet.dli.2015.185313/2015.185313.Civilization-On-Trial.pdf (дата звернення 26.04.2022)
№ 2/2023
ГРИЦЕНКО Андрій Андрійович1, БУРЛАЙ Тетяна Вікторівна2, БОРЗЕНКО Олена Олександрівна3
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
2ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
3Інститут економіки та прогнозування НАНУ
Соцієтальні наслідки сучасної гібридної війни: теоретичні засади та інституційний вимір
Ekon. teor. 2023; 2:5-28 | https://doi.org/10.15407/etet2023.02.005 |
АНОТАЦІЯ ▼
Розкрито поняття соцієтального у політико-економічному дискурсі, показано його зв'язок з відповідним філософським і соціологічним баченням. Аргументовано, що нинішня російсько-українська війна має чіткі ознаки сучасної гібридної війни, яка породжується глобально-локальною гібридною системою "мир – війна" і поєднує в собі цілий комплекс засобів, починаючи з військово-політичних та економічних і закінчуючи кібернетичними та культурно-гуманітарними. На засадах поєднання політико-економічного і соціологічного в широкому сенсі дискурсів обґрунтовано, що основними складовими гібридної системи «мир – війна» з точки зору трансформації суспільних відносин виступають: збройно-мілітарна, фінансово-економічна та інформаційно-духовна складові, які спричиняють комплексний вплив на світосприйняття, позиціювання і поведінку людей, що приводить до суттєвих соцієтальних наслідків. Надано характеристики інституційного виміру соцієтальних наслідків війни. У теоретичній площині за основу для розгляду інституційного виміру соцієтальних наслідків, зумовлених гібридною війною, взято феномен емерджентного інституційного порядку. Розкрито, що в умовах воєнного стану значно зростає роль інституту довіри – визначального і невід’ємного конструкту інституційної архітектоніки суспільно-економічної системи, втіленого як у довірі до держави та владних структур, так і у довірі до нових інститутів, породжених гібридною війною (волонтерства та різних форм самодіяльних громадянських рухів). Показано, що у контексті соцієтального розвитку в умовах шоків війни та повоєнного відновлення України виключно важливу роль відіграє якість інститутів та інституційний потенціал держави. Аналіз соцієтальних наслідків вторгнення РФ в Україну в інституційному вимірі показує необхідність подолання ключових інституційних деструкцій, породжених як у попередній період, так і під час війни, та формування інституційного підґрунтя для нової економічної моделі, орієнтованої на забезпечення поєднання ефективного реконструктивного відновлення України у повоєнний період і її повноцінної інтеграції до Європейського Союзу та у світовий простір.
Ключові слова:соцієтальна система, гібридні загрози, інститути, воєнні шоки, реконструктивне відновлення економіки
Стаття українською мовою (cтор. 5 - 28) | Завантажити | Завантажень : 183 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
2. Буторина О.В., Борко Ю.А. (2022). Выгоды региональной интеграции: пересмотр концепции. Современная Европа. № 1. С. 5‒20. DOI: 10.31857/S0201708322010016
3. Гриценко А.А. (ред.) (2020). Доверие в институциональной архитектонике пространства-времени: у 2 т. ГУ "Институт экономики и прогнозирования НАН Украины". Т. 1. Доверие в общественно-экономической системе. Киев. 550 с. ISBN 978-966-316-476-2.
4. Гриценко А.А. (ред.) (2021). Формування інституційної архітектоніки інформаційно-мережевої економіки : монографія / ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України"; ДННУ "Академія фінансового управління". Київ. 736 c. ISBN 978-966-02-9756-2.
5. Гриценко А.А. (ред.) (2022). Економічні суперечності глобалізації та локалізації в умовах гібридної війни та післявоєнної реконструкції : монографія / ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України". Київ. 636 c. ISBN 978-617-14-0023-8. URL: ief.org.ua/wp-content/uploads/2022/12/Ec-superech-globaliz-ta-localiz-v-umomah-gibryd-viyny.pdf
6. Грушецький А. (січень 2023). Динаміка довіри соціальним інституціям у 2021–2022 роках / Київський міжнародний інститут соціології. URL: kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1174&page=4
7. Дембіцький С. (2022). Установки щодо соцієтальних цінностей під час війни: ліберально-демократичний вектор розвитку України. Українське суспільство в умовах війни. 2022 : кол. монографія / за ред. член.-кор. НАН України, д. філос. н. Є. Головахи, д. соц. н. С. Макеєва. Київ: Інститут соціології НАН України. 410 с. ISBN 978-966-02-9993-7. URL: i-soc.com.ua/assets/files/monitoring/maket-vijna...2022dlya-tipografiivse.pdf
8. ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України" (2022). Відновлення та реконструкція повоєнної економіки України : наукова доповідь. Київ. 305 с. ISBN 978-966-02-9984-9. URL: ief.org.ua/wp-content/uploads/2022/12/Vidnovlennja-ta-reconstrukcsja-povojennoji-economiky.pdf
9. Івашук Ю. (2016). Емерджентний інституційний порядок в економіці і його поведінкові підстави. Економічна теорія. № 3. С. 69–81. DOI: doi.org/10.15407/etet2016.03.069
10. Леусенко И.В. (2011). Термин "социетальный" (societal) и формирование методологических основ исследования социологии нормы в творчестве Т. Парсонса. Система ценностей современного общества. № 21. С. 133–141. URL: cyberleninka.ru/article/n/termin-sotsietalnyy-societal-i-formirovanie-metodologicheskih-osnov-issledovaniya-sotsiologii-normy-v-tvorchestve-t-parsonsa
11. ОБСЕ (декабрь 2003). Стратегия ОБСЕ по противодействию угрозам безопасности и стабильности в XXI веке. 15 с. URL: www.osce.org/files/f/documents/5/2/17508.pdf
12. ООН (2022). Доклад Генерального секретаря о работе Организации (A/77/1, семьдесят седьмая сессия). 133 с. ISBN: 978-92-1002127-2. URL: digitallibrary.un.org/record/3987317?ln=en
13. Пaрсонc Т. (1997). Система современных обществ. Москва: Аспект-Пресс.
14. Представництво МОМ в Україні (березень 2023). Криза в Україні 2022–2023 років: рік реагування. 37 с. URL: ukraine.iom.int/sites/g/files/tmzbdl1861/files/documents/2023-03/IOM%20Ukraine%20Regional%20Response%201%20Year%20Special%20Report%20Ukr.pdf
15. Семенець-Орлова І.А. (2022). Сучасні концептуальні підходи до визначення поняття "етноцентризм" у двовимірному полі міжетнічного роз’єднання та інтеграції. Український соціум. № 2 (81). С. 116–133. DOI: doi.org/10.15407/socium2022.02.116
16. Сорокин П. (1992). Человек, цивилизация, общество. Москва: Политиздат.
17. Соціологічна група "Рейтинг" (лютий 2023). Як війна змінила мене та країну. Підсумки року. 57 с. URL: ratinggroup.ua/files/ratinggroup/reg_files/rating_war_changed_me_and_the_country_february_2023.pdf
18. Соціологічна група "Рейтинг" (березень 2023). Всеукраїнське опитування Міжнародного республіканського інституту (IRI): лютий 2023. URL: ratinggroup.ua/files/ratinggroup/reg_files/ukr-23-ns-01-ukr_for_public_-_final.pdf
19. Суший О.В. (2012). Культурно-символічні засади національної ідентичності. Державне управління: теорія та практика. № 2. С. 1–7. URL: nbuv.gov.ua/UJRN/Dutp_2012_2_7
20. УВКБ ООН (лютий 2023). Україна: План гуманітарного реагування на 2023 рік. 179 с. URL: www.unhcr.org/ua/wp-content/uploads/sites/38/2023/02/Ukraine-Humanitarian-Response-Plan-February-2023-UK.pdf
21. Bilal A. (November 2021). Hybrid Warfare – New Threats, Complexity, and ‘Trust’ as the Antidote. NATO Review. URL: www.nato.int/docu/review/articles/2021/11/30/hybrid-warfare-new-threats-complexity-and-trust-as-the-antidote/index.html
22. Bond, I., Cornago, Е., et al. (February 2023). A year of war in Europe: The balance sheet. Centre for European Reform Policy brief. Retrieved from www.cer.eu/sites/default/files/pbrief_ukraine_1year_22.2.23.pdf
23. Caliskan M., Liégeois M. (2021). The concept of ‘hybrid warfare’ undermines NATO’s strategic thinking: insights from interviews with NATO officials. Small Wars & Insurgencies. Vol. 32. Issue 2. P. 295–319. URL: www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/09592318.2020.1860374; doi.org/10.1080/09592318.2020.1860374
24. Fox R.C. (Ed.) (2005). After Parsons — a theory of social action for the twenty-first century. New York: Russell Sage Foundation.
25. Grytsenko, A. (May 20–21, 2022). Hybrid System "peace-war" as a Modern Form of the Changing World Order. In: Grytsenko, А., Kidiryuz, M. (Eds.) (2022). Proceeding Book of the Second International Symposium on the Study of War. Economic Development and Social Research Institute. Ankara: IKSAD Publishing House. Р. 67–73. ISBN: 978-625-8323-07-82.
26. Johnson R. (2018). Hybrid War and Its Countermeasures: A Critique of the Literature. Small Wars & Insurgencies. Vol. 29. Issue 1. P. 141–163. URL: www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/09592318.2018.1404770?src=recsys; doi.org/10.1080/09592318.2018.1404770
27. Keller A.G. (1915). Societal evolution: a study of the evolutionary basis of the science of society. New York, The Macmillan Co.
28. Mattis J.N., Hoffman F. (November 2005). Future Warfare: The Rise of Hybrid Wars. The U.S. Naval Institute Proceedings. Vol. 131/11/1,233. URL: www.usni.org/magazines/proceedings/2005/november/future-warfare-rise-hybrid-wars
29. Parsons T. (1965). Theories of Society: Foundations of Modern Sociological Theory. Free Press of Glencoe.
30. Quirk, P., Sharma, Р. (February 2023). Advancing a framework for the stabilization and reconstruction of Ukraine. Issue Brief. Atlantic Council. Retrieved from www.atlanticcouncil.org/wp-content/uploads/2023/02/Advancing_a_Framework_Final.pdf
31. Sorokin P.A. (1928). Contemporary Sociological Theories. New York and London: Harper & Brothers.
32. Sorokin P.A. (1962). Society, Culture and Personality. Their Structure and Dynamics. New York.
33. Sumner W. (1959). Folkways. New York.
34. Sumner W., Keller A. (1942). The science of society. New York.
35. World Bank (April 6, 2023). Russia’s Invasion of Ukraine and Cost-of-Living Crisis Dim Growth Prospects in Emerging Europe and Central Asia. Retrieved from www.worldbank.org/en/news/press-release/2023/04/06/russian-invasion-of-ukraine-and-cost-of-living-crisis-dim-growth-prospects-in-emerging-europe-and-central-asia
Календар подій
П | В | С | Ч | П | С | Н |
---|---|---|---|---|---|---|
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |
15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 |
22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 |
29 | 30 |