№ 2022/2

Доказова база щодо використання монополією своєї влади є проблемою, яка загалом не має однозначного рішення. Відсутність ясності є довготривалою проблемою в законодавстві про монополізацію. Частиною проблеми є нездатність розробити теорію та кількісні показники монополізації, які можна було б застосувати до судової практики. З метою вирішення цієї проблеми в роботі пропонуються кількісні показники прямого контролю монополій. Для цього ми використали модель макроекономічної динаміки — кумулятивної недосконалості ринків (СМІ-модель), в основі якої лежить порівняння досконалої та недосконалої конкуренції на окремих ринках та в економіці в цілому. В рамках моделі є можливість розрахувати «природну» («нормальну») ціну для будь-якого ринку, яка відповідає умовам досконалого ринку, навіть якщо такі умови ніколи не були реалізовані в реальності. А різниця між ринковою та «природною» ціною, яка характеризує ступінь недосконалості ринку, може дозволити оцінити величину монопольної влади. Запропоновано два типи показників контролю монополій. Перший тип оцінює величину монопольної влади, другий — ступінь впливу цієї влади. З’являється можливість контролювати монополії на різних ієрархічних рівнях: фірма, сектор економіки та економіка в цілому. Також до конкурентних переваг запропонованих показників належать: 1) можливість їх моніторингу в динаміці, тобто можливість оцінювати в режимі реального часу як сам факт використання влади монополією, так і ступінь її прояву; 2) можливість відокремлення інноваційної складової у виробничих витратах монополіста; 3) можливість відображати вплив показників монопольної влади на амплітуду та період економічного циклу; 4) можливість здійснювати контроль монополій безперервно, практично в режимі “online”, а не дискретно, як в існуючих методах. До того ж, запропоновані показники контролю не потребують конфіденційної інформації про діяльність фірми.

Ключові слова:монополія, антимонопольне регулювання, недосконалість ринку, монопольна влада, конкуренція