№ 2026/1
ПолітекономіяБІЛОРУС Олег Григорович1, БУРЛАЙ Тетяна Вікторівна2
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
2ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Соціальні виклики цифровізації та глобальні підходи реагування на них
АНОТАЦІЯ ▼
Досліджено двоїстий і суперечливий характер цифровізації як процесу формування системи економічних, соціальних і культурних відносин, заснованих на використанні цифрових інформаційно-комунікаційних технологій. Розкрито причини та наслідки глобального поширення новітніх науково-технологічних досягнень, пов’язаних з розбудовою технотронно-інформаційної бази більш високого суспільно-технологічного способу виробництва, нової глобальної технологічної та організаційно-управлінської бази суспільного відтворення, а також глобальної інформаційно-мережевої економіки з потенційною можливістю поетапного переходу до ноосферизації економічних систем. Розглянуто питання подолання дефіциту соціальної справедливості в контексті реагування на соціальні виклики процесів цифровізації, показано роль Глобальної коаліції за соціальну справедливість, створену Адміністративною радою Міжнародної організації праці (МОП). Виокремлено та охарактеризовано ключові соціальні виклики, генеровані поширенням цифрових і новітніх технологій, а саме такі: загострення проблем зайнятості та розбалансування ринків праці; необхідність трансформації освітніх систем і їх високорівневої адаптації до потреб сучасних ринків праці; прискорення процесів прекаризації суспільств; поглиблення цифрової та соціальної нерівності; загострення проблем кібербезпеки; посилення загроз, що пов’язані з соціалізацією людини. Виявлено вплив цифровізації на сферу зайнятості та чинники цифрової та соціальної нерівності. Показано необхідність трансформації освітніх систем і їх адаптації до потреб сучасних ринків праці, обумовлених цифровізацією. Зазначено, що у цифрову епоху важливим завданням для міжнародних структур і національних урядів є сприяння посиленню соціальної справедливості та ефективне реагування на соціальні виклики цифровізації економік і суспільств. Обґрунтовано, що для країн, охоплених повномасштабною війною, зокрема України, і постконфліктних країн регуляторні підходи мають враховувати реалії воєнного стану та завдання повоєнної відбудови.
Ключові слова:цифрові трансформації, штучний інтелект, цифрова економіка, зайнятість, соціальна нерівність, соціальні ризики
| Стаття українською мовою (cтор. 19 - 34) | Завантажити | Завантажень : 39 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
1. Білорус, О. (2018). Політекономічний прогноз глобального співрозвитку в ХХI столітті: глобальний посткапіталізм чи світ-система інформаційно-мережевого глобалізму. Економічна теорія, (1), 5–20.
doi.org/10.15407/etet2018.01.005
2. Близнюк, В., Бурлай, Т., & Гук, Л. (2024). Законодавчо-правове регулювання платформної зайнятості у контексті соціальної стійкості держави. Економічна теорія, (4), 49–84.
doi.org/10.15407/etet2024.04.049
3. Вишневський, О.С. (2021). Цифрова платформізація процесу стратегування розвитку національної економіки. Ін-т економіки промисловості НАН України. Київ.
iie.org.ua/monografiyi/cifrova-platformizacija-procesu-strateguvannja-rozvitku-nacionalnoi-ekonomiki/
4. Геєць, В. (2022). Соціальна реальність у цифровому просторі. Економіка України, 65(1(722), 3–28.
doi.org/10.15407/economyukr.2022.01. 03
5. Гриценко, А.А. (ред.) (2021). Формування інституційної архітектоніки інформаційно-мережевої економіки. ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України"; ДННУ "Академія фінансового управління". Київ.
ief.org.ua/publication/monohrafii/2021/formuvannja-instytuciynoi-arkhitektoniky-informaciyno-merezhevoi-ekonomiky
6. Древаль, Ю.Д., & Лінецький, Л.М. (2016). Прекаризація як феномен сучасних соціально-трудових відносин. Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка, (174), 34–43.
nbuv.gov.ua/UJRN/Vkhdtusg_2016_174_6
7. Міщенко, В., & Науменкова, С. (2024). Механізми державної підтримки використання штучного інтелекту для забезпечення стійкості економічного розвитку. Економіка України, 67(5(750), 30–56.
doi.org/10.15407/economyukr.2024.05.030
8. Сіденко, В. (2018). Мегатренди розвитку електронної торгівлі у контексті сучасної технологічної революції. Економіка України, 61(11-12(684-685), 82–103.
doi.org/10.15407/economyukr.2018.11.082
9. Тарасевич, В.М. (ред.) (2021). Цифровий вимір інноваційно-інформаційної економіки. Дніпро: Економіка.
nmetau.edu.ua/en/mscience/i10/p4368
10. Яненкова, І.Г. (2023). Цифрова індустріалізація як чинник економічної динаміки. Економічна теорія, (3), 84–99.
doi.org/10.15407/etet2023.03.084
11. Burlay, T. (2024). Digital technologies and the resilience of Ukraine’s social protection system: wartime experience. Agora International Journal of Juridical Sciences, 18(1), 141–152.
doi.org/10.15837/aijjs.v18i1
12. Datta, N., Chen, R., Singh, S., Stinshoff, C., Iacob, N., Nigatu, N.S., Nxumalo, M., & Klimaviciute, L. (2023). Working without Borders: The Promise and Peril of Online Gig Work. World Bank. 301 р.
doi.org/10.1596/40066;
openknowledge.worldbank.org/handle/10986/40066; doi.org/10.1596/40066
13. Fernández-Macías, E. (2018). Automation, Digitisation and Platforms: Implications for Work and Employment. European Foundation for the Improvement of Living and Working Conditions (Eurofound). 26 р. doi:10.2806/090974.
14. Grytsenko, A.А., Bilorus, O.G., Burlay, T.V., Podliesna, V.G., & Borzenko, O.O. (2024). Ukraine’s Economy: Resilience Under War and Challenges for Post-War Recovery. Science & Innovation, 20(5), 16–34.
doi.org/10.15407/scine20.05.016
15. Kolot, A., Herasymenko, O., Shevchenko, A., & Ryabokon, I. (2022). Employment in the Coordinates of Digital Economy: Current Trends and Foresight Trajectories. Neuro-Fuzzy Modeling Techniques in Economics, (11), 78–123.
doi.org/10.33111/nfmte.2022.078
16. Quaglio, G., & Millar, S. (2020). Potentially Negative Effects of Internet Use. Panel for the Future of Science and Technology, European Parliamentary Research Service.
doi.org/10.2861/654637/
Ukrainian
English 
