№ 2026/2
ПолітекономіяВИШНЕВСЬКИЙ Олександр Сергійович1
1Інститут промислової економіки НАН України
ЗАГАЛЬНА ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ СТРАТЕГУВАННЯ: БАЗОВА АКСІОМА ДІЯЛЬНОСТІ ТА КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ
АНОТАЦІЯ ▼
В умовах значних змін в економічних відносинах та зростаючої невизначеності, спричиненої трансформацією поточної моделі глобалізації, зростає попит на адекватну економічну теорію. Стратегування, як підхід до управління невизначеністю, регулярно застосовується різними акторами – від індивідів до держав та міжнародних організацій. Загальна економічна теорія стратегування (ЗЕТС) покликана заповнити прогалину у взаємному впливі економічної теорії та стратегування. Тому метою статті є обґрунтування базисної аксіоми діяльності та ключових економічних понять з позицій стратегування.
Шляхом узагальнення напрацювань провідних шкіл економічної теорії та подоланням методологічного індивідуалізму (Л. Мізес) діалектичним методом (Г. Гегель), сформульовано базисну аксіому діяльності (БАД): "Індивіди та організації діють в інституційному середовищі". З БАД випливає наслідок про цілеспрямовану діяльність акторів. На основі БАД розкрито ключові економічні концепти, такі як прибуток, збиток, засоби, капітал, попит, пропозиція, виробництво, обмін, ринок, вартість, благо, цінність, а економіка визначається як наука, що вивчає взаємозв’язок між цілями та засобами.
З позицій ЗЕТС у статті представлено чотири схеми економічної динаміки, що описують просте та розширене відтворення, а також кризу першого типу (ототожнення цілей з капіталом) та кризу другого типу (системна криза стиснення цілей та капіталу), а також проведено розмежування цілеспрямованої та стратегічної діяльності. Стратегічна ціль визначається як відрефлексований бажаний результат, інтегрований у стратегію. Стратегування, як процес формування та актуалізації стратегії, являє собою відрефлексоване цілепокладання.
У контексті ЗЕТС переосмислено концепти "суб’єкт" і "об’єкт": суб’єкт – це актор, який має стратегію та засоби для її реалізації, а об’єкт – це актор, який реалізує стратегію суб’єкта, тим самим будучи засобом досягнення чужої цілі. Це дозволяє перевизначити економіку як науку, що вивчає взаємовідносини між суб’єктами та об’єктами. У завершальній частині статті наведено визначення феодалізму, капіталізму та комунізму як економічних систем, що характеризуються домінуючою об’єктністю, а також стратегіархії як системи, що характеризується домінуючою суб’єктністю.
Ключові слова:загальна економічна теорія стратегування, ЗЕТС, економічна теорія, діалектичний метод, стратегіархія, Гегель, Мізес
| Стаття англійською мовою (cтор. 41 - 54) |
| Стаття українською мовою (cтор. 41 - 54) | Завантажити | Завантажень : 42 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
1. Asmussen, C.G., Foss, K., Foss, N.J., & Klein, P.G. (2020). Economizing and strategizing: How coalitions and transaction costs shape value creation and appropria-tion. Strategic Management Journal, 42(2), 413-434.
doi.org/10.1002/smj.3227
2. Asmussen, C.G., & Foss, N.J. (2022). Strategizing and economizing in global strategy. Global Strategy Journal, 12(3), 578-591.
doi.org/10.1002/gsj.1443
3. Carlsson. L. (2023). Strategizing organizational capabilities for industrial digi-talization- exploring managers' technological frames. Journal of Manufacturing Tech-nology Management, 34(9), 20-39.
doi.org/10.1108/JMTM-07-2022-0252
4. Chang, H. (2014). Economics: The User's Guide: The User's Guide Hardcover. Bloomsbury Publishing.
5. Chukhno, A. A. (2006). Dialectic philosophy and methods of economic theory. Ekon. teor. – Economic Theory, (4), 3-15.
etet.org.ua/docs/ET_06_4_03_uk.pdf [in Ukrainian].
6. Grytsenko, A. A. (2022). Strategies of economic stability in unstable environ-ment. Ekon. prognozuvannâ – Economy and Forecasting, 3, 33-43.
doi.org/10.15407/eip2022.03.033 [in Ukrainian].
7. Hegel, G. (2010). Encyclopedia of the Philosophical Sciences in Basic Outline. Part I: Science of Logic. [Translated and edited by K. Brinkmann and D. Dahlstrom]. University Press, Cambridge.
doi.org/10.1017/9780511780226
8. Humenyuk, V. (2023). Strategic planning as a way of public administration. Ekon. teor. – Economic Theory, (4), 49-71.
doi.org/10.15407/etet2023.04.049 [in Ukrainian]
9. Iastremska, O. (2023). Genesis of the Concept and Process of Strategizing at Enterprises. The Problems of Economy, (4), 165-174.
doi.org/10.32983/2222-0712-2023-4-165-174
10. Iastremska, O. (2024). Substantiation of the conceptual and categorical apparatus of the symbiosis of the experience economy and strategizing. Ukrainian Journal of Applied Economics and Technology, 9(4), 92-103.
doi.org/10.36887/2415-8453-2024-4-14
11. Mazaraki, A., & Lahutin, V. (2020). Prospects of methodological change in the economic theory of the XXI century. Ekon. teor. – Economic Theory, (1), 5-18.
doi.org/10.15407/etet2020.01.005 [in Ukrainian]
12. Mises, L. (1998). Human action. A Treatise on Economics. Ludwig Von Mises Institute,
mises-media.s3.amazonaws.com/Human%20Action_3.pdf
13. Robbins, L. C. (1945). An essay on the nature and significance of economic science. Macmillan and Co.
milescorak.com/wp-content/uploads/2020/02/robbins-essay-nature-significance-economic-science.pdf
14. Vyshnevskyi, O. (2021). Digital Platformization of the National Economy Development Strategizing Process: Monograph, Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine, Kyiv,.
drive.google.com/file/d/19oDuFVSUBOG6Y7xmiO-0N5o3Dq6n0r_m/view [in Ukrainian]
15. Vyshnevskyi, O. (2023). Platform Strategiarchy as a Tool for Reducing Information Asymmetry, Taking into Account the Scale, Cardinality and Order of the Strategy. Economic Herald of the Donbass, 4 (74), 59-66. DOI:
doi.org/10.12958/1817-3772-2023-4(74)-59-66
16. Vyshnevskyi, O. (2024). AI as a Mitigator of Information Asymmetry within Platform Strategiarchy Logic. Economic Herald of the Donbass, 4(78), 5–11.
doi.org/10.12958/1817-3772-2024-4(78)-5-11