| . |
Ukrainian
English
|
| НА ГОЛОВНУ |
№ 2026/2
1Український державний університет ім. Михайла Драгоманова
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ОБҐРУНТУВАННЯ НЕРАЦІОНАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧА В СУЧАСНИХ УМОВАХ
| Ekon. teor. 2026; 2:69-88 | https://doi.org/10.15407/etet2026.02.069 |
АНОТАЦІЯ ▼
Сучасне суспільство характеризується цифровізацією, глобалізацією та нестабільністю економіки, тому класичні підходи до аналізу раціонального споживчого вибору стають менш ефективними. Проблематика дослідження пов’язана з обмеженістю класичної економічної теорії для пояснення поведінки споживача, яка формується під впливом емоційного стану, соціальних факторів та інформаційного перевантаження.
Метою статті є теоретико-методологічне обґрунтування нераціональної поведінки споживача в сучасних умовах на основі поетапного розроблення системи аксіом, теорем, моделей нераціональної поведінки споживача та визначення їх теоретичного і практичного значення.
Розроблено теоретико-методологічний підхід, що дозволяє пояснити та змоделювати нераціональну поведінку споживача з урахуванням соціальних, психологічних, економічних та технологічних факторів. Проаналізовано специфіку ухвалення споживчих рішень у ситуаціях, коли класичні положення раціональності не працюють, і запропоновано систему аксіом, теорем і моделей для їхнього пояснення.
У дослідженні використано методи аксіоматичного підходу, поведінкового моделювання та синтезу існуючих теоретичних концепцій, використано емпіричні підходи, такі як аналіз даних про споживчу поведінку, експериментальні дослідження, а також методи когнітивного моделювання для визначення впливу емоцій, соціальних трендів і когнітивних упереджень.
До основних наукових результатів дослідження належать: розроблення системи аксіом, які відображають ключові особливості нераціональної поведінки споживача; формулювання теорем про вплив емоційного стану, когнітивних викривлень та соціального контексту на прийняття рішень; обґрунтування аксіоматичної основи для інтеграції нераціональної поведінки в сучасні економічні моделі. Також визначено фактори, які найбільш суттєво впливають на ухвалення споживчих рішень, зокрема вплив цифрового середовища, інформаційного перевантаження та маніпулятивних маркетингових практик.
Теоретичне значення роботи полягає у розширенні існуючих економічних моделей шляхом інтеграції психологічних і соціальних факторів, які дозволяють точніше описувати та прогнозувати реальну поведінку споживачів у сучасних умовах. Практичне значення полягає у формуванні рекомендацій для бізнесу (особливо у маркетинговій сфері), фінансового управління та розроблення державної політики. Запропоновані результати можуть бути використані для стимулювання заощаджень, ефективного управління попитом і зменшення негативного впливу маніпулятивних практик на споживачів.
Таким чином, зміст статті формує теоретико-методологічну основу для дослідження нераціональної поведінки споживачів, що має важливе значення для розроблення стратегій у бізнесі, економіці та суспільстві.
Ключові слова:споживач, теорія поведінки споживача, методологія дослідження поведінки споживача, нераціональна поведінка споживача, аксіоматичний підхід, теореми і моделі поведінки споживача
| Стаття українською мовою (cтор. 69 - 88) | Завантажити | Завантажень : 34 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
2. Vatamaniuk, O. Z. (2018). Rationality of human behavior in economics: The concept of bounded rationality. Ekonomichna teoriya ta pravo – Economic Theory and Law, 3(34), 11-25. htpps//doi.org/10.31359/2411-5584-2018-34-3-11 [in Ukrainian].
3. Horbachuk, V. M., Syrku, A. A., & Suleimanov, S.-B. (2017). Irrationality and rationality in decision-making. Ekonomichnyi visnyk Zaporizkoi derzhavnoi inzhenernoi akademii – Eco-nomic Bulletin of Zaporizhzhia State Engineering Academy, 2(08), part 2, 132–136. [in Ukrainian].
4. Grytsenko A. A. (Ed.). (2013). Hierarchy and Networks in the Institutional Architectonics of Economic Systems. National Academy of Sciences of Ukraine, SO "Institute for Economics and Forecasting of the NAS of Ukraine", ief.org.ua/en/publication/monohrafii/2013/ierarkhija-ta-merezhi-v-instytuciyniy-arkhitektonici-ekonomichnykh-system [in Russian].
5. Dlugopolskiy, O. V. & Ivashuk, Yu. P. (2014). Experimental and behavioral econom-ics: From Vernon Smith to Daniel Kahneman. Visnyk Ternopilskoho natsionalnoho ekonomichnoho universytetu – Bulletin of Ternopil National Economic University, (1), 180–193 [in Ukrainian].
6. Ilyashenko, P. (2017). Behavioral finance: Household investments and decision-making regarding loans. Visnyk Natsionalnoho banku Ukrainy – Visnyk of the National Bank of Ukraine, (242), 31–52. doi.org/10.26531/vnbu2017.242.015 [in Ukrainian].
7. Krykun, V. A. (2017). The theory of behavioral economics in the study of the Ukrainian banking market during the years of independence. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Seriya: Ekonomika i menedzhment – Scientific Bulletin of the International Humanitarian University. Series: Economics and Management, 24(1), 18–22 [in Ukrainian].
8. Maksymenko, S. D., & Pasichnyk, I. D. (2013). On the issue of methodology of cognitive psychology. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu "Ostrozka akademiia". Psykholohiya i pedahohika Seria – Scientific Notes of Ostroh Academy National University. Psychology and Pedagogy Series, (24), 3–6 [in Ukrainian].
9. Naumova, M., & Naumova, O. (2023). Consumer behavior in the global dimension. Naukovyi visnyk Poltavskoho universytetu ekonomiky i torhivli. Seriya: Ekonomichni nauky – Scientific Bulletin of Poltava University of Economics and Trade. Series: Economic Sciences, 1(107), 70–74. doi.org/10.37734/2409-6873-2023-1-10 [in Ukrainian].
10. Patytska, Kh. O. (2021). Behavioral patterns of economic decision-making at the local level: theoretical foundations. Biznes Inform – Business Inform, (1), 6–13. doi.org/10.32983/2222-4459-2021-1-6-13 [in Ukrainian].
11. Savchenko, O. V. (2014). Cognitive resources as an important component of individual experience at the cognitive level. Psykholohichni perspektyvy – Psychological Perspectives, (24), 283–296. [in Ukrainian].
12. Antonides, G. (2017). Sustainable consumer behavior: A collection of empirical studies. Sustainability, 9(10). doi.org/10.3390/su9101686
13. Bradford, D., Courtemanche, C., Heutel, G., McAlvanah, P., & Ruhm, C. (2017). Time preferences and consumer behavior. Journal of Risk and Uncertainty, 55(2–3), 119–145. doi.org/10.1007/s11166-018-9272-8/
14. Cialdini, R. (1984). Influence. The Psychology of Persuasion. William Morrow & Company.
15. Cialdini, R. B., & Goldstein, N. J. (2004). Social influence: Compliance and conformity. Annual Review of Psychology, (55), 591–621. doi.org/10.1146/annurev.psych.55.090902.142015/
16. Festinger, L. (1957). A theory of cognitive dissonance. Stanford University Press. doi.org/10.1515/9781503620766
17. Hyken, S. (2018). The convenience revolution: How to deliver a customer service experience that disrupts the competition and creates fierce loyalty. Sound Wisdom.
18. Iyengar, S. (2010). The Art of Choosing. Twelve.
19. Kahneman, D. (2011). Thinking, fast and slow. Farrar, Straus and Giroux.
20. Kahneman, D., Diener, E., & Schwarz, N. (Eds.). (1999). Well-being: The foundations of hedonic psychology. Russell Sage Foundation.
21. Kahneman, D., & Tversky, A. (1979). Prospect theory: An analysis of decision under risk. Econometrica, 47(2), 263–291. doi.org/10.2307/1914185/
22. Kotler, P., & Armstrong, G. (2015). Principles of marketing. (Global Edition). Pearson.
23. Kotler P., Kartajaya H., & Setiawan I. (2017). Marketing 4.0: Moving from Traditional to Digital. John Wiley & Sons.
24. Laibson, D. (1997). Golden eggs and hyperbolic discounting. The Quarterly Journal of Economics, 112(2), 443–478. doi.org/10.1162/003355397555253/
25. Lamberton, C., & Stephen, A. T. (2016). A thematic exploration of digital, social media, and mobile marketing: Research evolution from 2000 to 2015 and an agenda for future inquiry. Journal of Marketing, 80(6), 146–172. doi.org/10.1509/jm.15.0415
26. Lerner, J. S., Li, Y., Valdesolo, P., & Kassam, K. S. (2015). Emotion and decision making. Annual Review of Psychology, (66), 799–823. doi.org/10.1146/annurev-psych-010213-115043
27. Loewenstein, G. (2000). Emotions in Economic Theory and Economic Behavior. The American Economic Review, 90(2), 426–432. doi.org/10.1257/aer.90.2.426
28. Miller, G. A. (1956). The magical number seven, plus or minus two: Some limits on our capacity for processing information. Psychological Review, 63(2), 81–97. doi.org/10.1037/h0043158
29. Rana, N. P., Slade, E. L., Sahu, G. P., Kizgin, H., Singh, N., Dey, B., Gutierrez, A., & Dwivedi, Y. K. (Eds.). (2020). Digital and social media marketing: Emerging applications and theoretical development. Springer. doi.org/10.1007/978-3-030-24374-6
30. Schwartz, B. (2004). The paradox of choice: Why more is less. Ecco.
31. Simon, H. A. (1957). Models of man, social and rational: Mathematical essays on rational human behavior in society setting. Wiley.
32. Thaler, R. H., & Sunstein, C. R. (2008). Nudge: Improving decisions about health, wealth, and happiness. Yale University Press.
33. Tversky, A., & Kahneman, D. (1991). Loss aversion in riskless choice: A reference-dependent model. The Quarterly Journal of Economics, (106), 1039-1061. doi.org/10.2307/2937956
34. Veblen, T. (1899). Mr. Cummings’s strictures on “The Theory of the Leisure Class”. Journal of Political Economy, 8(1), 106–117. www.jstor.org/stable/1817602/
Календар подій
| П | В | С | Ч | П | С | Н |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |
| 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 |
| 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 |
| 29 | 30 | |||||
