Редакція журналу “Економічна теорія” неухильно дотримується правил академічної доброчесності. Ми заявляємо про категоричне неприйняття плагіату, фальсифікації даних та дублювання публікацій. Редакція гарантує суворе дотримання авторських прав, конфіденційність рецензування та запобігання будь-яким формам конфлікту інтересів задля забезпечення об’єктивності та довіри до результатів наукового пошуку. Діяльність редколегії ґрунтується на міжнародних стандартах якості, зокрема рекомендаціях  Committee on Publication Ethics, керівництвах  Publishing Ethics Resource Kit  видавництва Elsevier, Journal Editors’ Code of Conduct  від Springer Nature, а також засадах  Етичного кодексу вченого України. Редакція враховує кращий досвід провідних світових наукових видань для забезпечення прозорості та високої етичної культури публікацій

Етичні зобов’язання редакційної колегії

Головний редактор і члени редколегії сприяють оприлюдненню отриманих нових наукових знань, надаючи науковцям свободу вибору   щодо напрямів досліджень, але за дотримання високих вимог до професійності їх виконання. Редакція категорично не допускає фальсифікації, плагіату, недоброчесних практик, цензури та псевдонаукових підходів.

Редколегія несе відповідальність за реалізацію редакційної політики, що спрямована на вільне розповсюдження наукових знань із суворим дотриманням авторських прав.

Ухвалюючи рішення про публікацію або відхилення статей, члени редколегії діють виключно в інтересах науки та професійної репутації авторів, не керуючись власними інтересами.

Рішення про публікацію базується на об’єктивному аналізі наукового змісту та цінності дослідження, незалежно від расової приналежності, статі, сексуальної орієнтації, релігійних переконань, національності, громадянства, соціального стану або політичних поглядів авторів.

Редколегія перешкоджає публікації матеріалів за наявності доказів неетичної поведінки дослідника або ознак плагіату.

Статті головного редактора та членів редколегії журналу розглядаються на загальних засадах проходження рукописів у журналі – подвійне «сліпе» рецензування зовнішніми, незалежними, не пов’язаними з авторами рецензентами і колегіальне рішення щодо публікації на засіданні редакційної колегії журналу.

За нагальної необхідності – термінового дослідження зміни економічної ситуації чи інших чинників та напрацювання відповідних рекомендацій, що мають бути оприлюднені у стислі терміни, – допускається публікація статей головного редактора і членів редколегії журналу більше одного разу на рік за визнання незалежними рецензентами їх безумовної актуальності та наукової новизни, а також одностайного рішення редакційної колегії журналу щодо їх оприлюднення.

Конфіденційність та захист даних

• Особисту інформацію авторів, рецензентів, редакторів та інших осіб, зареєстрованих на вебсайті журналу (імена та електронні адреси) редакція використовує виключно для перевірки, рецензування та/або публікації статей; ці дані  не передаються третім сторонам.
• Співробітники редакційно-видавничої групи гарантують конфіденційність процесу редакційного опрацювання рукописів. Інформація щодо надісланих матеріалів не розголошується нікому, крім самих авторів, призначених рецензентів та (за необхідності) видавця. Усі надіслані рукописи є приватною власністю авторів.
• Редакція не розголошує осіб рецензентів і деталей рецензування стороннім особам задля уникнення  конфлікту інтересів та захисту репутації учасників процесу.

У разі виявлення конфліктних ситуацій щодо розглянутих рукописів та опублікованих матеріалів головний редактор вживає всіх необхідних заходів для відновлення прав, виправлення помилок та спростування недостовірної інформації.

Етичні зобов’язання авторів

Автори, відштовхуючись від постулату, що наукове дослідження – це процес отримання нового знання, передають до журналу статті з результатами оригінальних, самостійно проведених досліджень, які до того не публікувалися. Автори несуть персональну відповідальність за зміст рукописів, достовірність викладених даних, коректність використання цитат та посилань.

Автори повинні визнавати міжнародні та національні правові норми щодо авторських прав. Результати дослідження у статті мають бути оформлені прозоро, власні та чужі здобутки повинні чітко визначатися. Усі цитати і запозичення мають супроводжуватися відповідним чином оформленими бібліографічними посиланнями. Надмірні запозичення, піратство, плагіат у будь-яких формах (присвоєння чужих результатів, перефразування без посилання) є неприйнятними.

Якщо положення (елементи) статті вже були оприлюднені автором, необхідно послатися на попередню(ні) статтю(ті), чітко зазначивши, чим нова робота відрізняється від попередньої(іх). Дослівне копіювання (самоплаігат), повтор викладу раніше опублікованих власних досліджень та їх перефразування не допускаються – їх допустимо використовувати тільки як основу для нових висновків.

Якщо дослідження проводилося групою вчених, як автори при публікації результатів мають бути зазначені всі, хто брав у ньому участь, зробив свій інтелектуальний внесок у концепцію і структуру статті та інтерпретацію результатів дослідження. Критерієм авторства у цьому разі виступає реальний   творчий   внесок вченого. За зміст статті мають нести публічну відповідальність всі зазначені у ній автори.

Неприпустимо подавати одну і ту ж саму статтю у декілька видань, навіть якщо стаття була написана іншою мовою. Автори повинні добре розуміти, що це недоброчесна практика.

На вимогу редакції автори повинні розкривати джерела дослідження.

Автор має обов’язково надати чітке застереження (disclaimer) про використання штучного інтелекту на якомусь етапі дослідження чи підготовки статті. Категорично не допускається використання інструментів ШІ для розробки, формулювання або інтерпретації результатів та висновків дослідження. ШІ не може бути зазначений як автор або співавтор. У разі використання ШІ для генерації тексту чи зображень автори мають чітко описати це в тексті статті, гарантуючи при цьому відсутність плагіату та повну відповідальність за точність викладених фактів.

У разі виявлення істотних помилок або неточностей на етапі рецензування, підготовки до публікації чи після виходу видання автори мають негайно повідомити про це редакцію і у максимально короткі терміни або спільно виправити ситуацію, або співпрацювати для відкликання статті.

Автори мають зазначити всі джерела фінансування проєкту за їх наявності.

Автори повинні уникати конфліктів інтересів.

 Етичні зобов’язання рецензента

Мета діяльності рецензента – об’єктивно та неупереджено оцінити якість статті, визначити ступінь новизни у розкритті теми, її відповідність науковим та етичним стандартам публікацій та вимогам журналу.

Експертні оцінки покликані допомогти автору поліпшити якість викладу матеріалу, а редколегії – ухвалити рішення про публікацію статті.

Рецензент має володіти глибокими знаннями про доробок світової науки з наукового напряму, з якого написана передана йому на рецензування стаття, щоб фахово оцінити ступінь її новизни та визначити достатність огляду вже опублікованих із цієї тематики праць. Якщо рецензент не вважає себе фахівцем щодо тематики матеріалу або не може вкластися у зазначені терміни, він повинен відмовитися від рецензування.

Рецензентом не може виступати співавтор статті, науковий керівник здобувача.

Переданий на рецензування рукопис є конфіденційним документом, і його не можна обговорювати зі сторонніми особами (крім членів редакції). Рецензент не може використовувати інформацію та ідеї з наданої йому на рецензування статті для особистої вигоди.

Рецензенти та учасники редакційного процесу не повинні розголошувати інформацію про статус статті у процесі рецензування, коментарі та пропозиції рецензентів, а також проміжні або остаточні результати рецензування.

У разі виникнення підозри щодо плагіату чи фальсифікації даних рецензент негайно інформує про це членів редколегії.

Рецензент є першим бар’єром на шляху виявлення плагіату та незадекларованого використання ШІ та несе персональну відповідальність за якість свого висновку. У разі виникнення підозри щодо плагіату чи фальсифікації даних рецензент негайно інформує про це членів редколегії.

Думка рецензента має бути висловлена чітко, однозначно і коректно.

Етичні зобов’язання видавця

Видавець журналу – Державна установа «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України» усвідомлює, що видання журналу є некомерційним науковим проєктом, спрямованим на розвиток економічної науки, і не має на меті одержання прибутку.

Ключові принципи діяльності видавця

• Видавець спільно з редколегією забезпечує виконання викладених вище етичних вимог усіма учасниками процесу – авторами, рецензентами, співробітниками редакції.
• Видавець сприяє дотриманню високих стандартів академічної доброчесності та гарантує автономію редакції у прийнятті рішень щодо публікації матеріалів.
• Видавець підтримує редакцію в заходах із недопущення до публікації плагіату у будь-яких його формах чи псевдонаукових досліджень.
• Видавець надає редакції журналу підтримку та допомогу в дотриманні етичних аспектів публікації матеріалів, у комунікації з іншими науковими виданнями та сприяє оприлюдненню виправлень, роз’яснень, спростувань (ретракцій) або вибачень у разі виявлення помилок чи порушень.

 

Дотримання принципів прозорості та кращої практики у видавничій діяльності

У своїй діяльності редколегія журналу враховує кращий визнаний міжнародний досвід у редакційній діяльності, дотримуючись принципів і рекомендацій

* COPE (Committee on Publication Ethics), зокрема таких, як:

• прозорий процес подання, рецензування та публікації статей,
• неупередженість і незалежність редакторів та рецензентів,
• академічна доброчесність (недопущення плагіату, фальсифікацій, подвійних публікацій),
• чітке визначення внеску кожного з авторів за таксономією CRediT,
• робота зі скаргами – наявність відкритих і чітких процедур розгляду апеляцій та скарг щодо етики,
• чітко визначена процедура ретракції статей, виправлень і повідомлень про помилки;

 

* міжнародного мультидисциплінарного каталогу журналів відкритого доступу DOAJ (Directory of Open Access Journals), зокрема таких, як:

• відкритий повнотекстовий доступ одразу після публікації статті без періоду ембарго,
• активна публікація наукових досліджень,
• зрозумілий і зручний сайт,
• чіткі умови ліцензування, авторського права та АРС,
• контроль якості – повноцінне рецензування;

*  WAME (World Association of Medical Editors) – у контексті використання у практиці журналів з різних сфер науки:

• на рішення редакційної колегії не впливають спонсори, інституції чи комерційні структури,
• усі автори, рецензенти та редактори зобов’язані декларувати конфлікти інтересів,
• забезпечення об’єктивного, справедливого і своєчасного експертного оцінювання (рецензування),
• розкриття інформації про гранти, спонсорів та джерела фінансування досліджень,
• підтримка молодих науковців – сприяння їхнім публікаціям на початковому етапі кар’єри;

* DORA (San Francisco Declaration on Research Assessment), зокрема таких, як:

• оцінка досліджень  насамперед за їх якістю, новизною та внеском у науку, вона не повинна обмежуватися бібліометричними показниками (імпакт-фактором, h-індексом); оцінюються і враховуються різні види досягнення результатів дослідження – з допомогою програмного забезпечення, алгоритмів, технічних рішень тощо,
•  визнання міждисциплінарних досліджень рівноцінними класичним публікаціям,
• підтримка відкритої науки – заохочення до публікації препринтів, відкритого доступу до даних і кодів;

* керівництва Principles of transparency and best practice in scholarly publishing  (Принципи прозорості та кращої практики наукових публікацій), укладені DOAJ, OASPA (Open Access Scholarly Publishers Association), COPE та WAME.

Етичні принципи щодо використання штучного інтелекту 

Редакційна колегія вітає використання інноваційних технологій у науковому процесі, проте поділяє позицію Кодексу етичних принципів рецензентів Комітету з етики публікацій (COPE) щодо використання ШІ у дослідженнях, а також підтримує та декларує принципи політики Elsevier, рекомендацій STM (Міжнародної асоціації наукових, технічних і медичних видавців) та EASE (Європейської асоціації наукових редакторів) щодо використання ШІ в наукових публікаціях, наголошуючи на необхідності дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості й відповідальності при використанні інструментів ШІ.

Автори зобов’язуються відповідально використовувати інструменти штучного інтелекту (ШІ) під час підготовки й роботи над рукописом та декларувати будь-яке їх застосування для збирання, обробки, аналізу або інтерпретації даних ( у частині статті,  де розкриваються методи дослідження, а також і підписах до таблиць і рисунків).

Недотримання вимоги про розкриття інформації щодо використання ШІ є підставою для відхилення статті. Подання матеріалів, повністю згенерованих ШІ без істотного авторського внеску в науковий зміст та аналіз результатів, не допускається. Незалежно від використаних технологій, автори несуть повну персональну відповідальність за наукову доброчесність, достовірність, оригінальність і якість поданих матеріалів.    Рецензенти і редактори не мають права залучати чатбот ШІ ChatGPT при здійснення наукової експертизи наданих на рецензування рукописів статей, оскільки чатботи зберігають подані їм підказки, включаючи зміст рукопису, що  порушує конфіденційність подання статті.

У редакційному процесі інструменти ШІ можуть бути використані як допоміжний засіб при перевірці рукопису (зокрема для виявлення можливого плагіату чи фактчекінгу). Водночас остаточне рішення щодо прийняття чи відхилення рукопису ухвалюється редакційною колегією незалежно від отриманих із застосуванням ШІ результатів.

Застосування технологій ШІ не повинно зашкодити дотриманню норм авторського права, принципів конфіденційності або призвести до перекручення чи маніпулювання даними. Автори, рецензенти та члени редакційної колегії зобов’язані дотримуватися цієї політики. У разі встановлення порушень можуть бути застосовані відповідні заходи, як-от внесення виправлень, відмова в публікації або відкликання статті відповідно до чинних редакційних процедур.

Політика щодо джерел фінансування

Автори повинні чітко зазначити джерела фінансування, використані для проведення досліджень і написання статті. Інформація про іншу фінансову підтримку, наприклад, оплату за переклад, мовне редагування статті тощо, зазначаються як подяки.

Політика щодо конфлікту інтересів

Під час подання статті автор має повідомити про всі можливі конфлікти інтересів із редакторами журналу. Після того, як рукописи спрямовано на рецензування, рецензентів просять повідомити головного редактора про будь-які конфлікти, які можуть виникати.

Редакційна колегія докладає всіх зусиль для унеможливлення конфлікту інтересів між автором та редколегією, між автором та рецензентами, а також міжособистісних конфліктів між задіяними в редакційному процесі особами,  що може завадити об’єктивному розгляду статті чи вплинути на вирішення питань, пов’язаних із публікацією.

При поданні статті про будь-які конфлікти інтересів у авторському колективі від імені всіх авторів має заявити автор, визначений співавторами відповідальним за листування з редакцією.

Конфлікт інтересів може бути також пов’язаний із зайнятістю, джерелами фінансування, особистими фінансовими інтересами, членством у відповідних організаціях або іншими обставинами.

Рецензенти мають відмовитися від оцінювання рукописів, щодо яких мають конфлікт інтересів (конкурентні, спільні чи інші стосунки або зв’язки з будь-ким із авторів, установ, вищих навчальних закладів чи компаній, які пов’язані з рукописом).

Редактори не повинні редагувати рукописи, стосовно яких вони мають конфлікт інтересів, пов’язаний із конкурентними, спільними чи іншими відносинами чи зв’язками з будь-ким із авторів або вищих навчальних закладів чи установ, пов’язаними з дослідженням.

Будь-які заяви про конфлікти інтересів, зроблені авторами, рецензентами або редакторами, розглядає головний редактор журналу. У разі обґрунтованих заяв про наявність конфлікту інтересів з головним редактором видання такі заяви розглядаються редакційною колегією видання.

Порядок розгляду скарг щодо порушень етичних норм

Скаргу може подати автор, рецензент, читач або будь-який інший учасник наукової спільноти, надіславши лист на редакційну електронну пошту. В ній має бути чітко описана суть порушення, надано докази (витяги з текстів, посилання на джерела, копії документів тощо) та зазначено контактні дані заявника.

Після реєстрації скаргу розглядає головний редактор. У разі недостатності доказових даних у заявника можуть запросити додаткові матеріали.

Далі скарга передається на розгляд редколегії, яка встановлює: характер порушення (плагіат, фальсифікація даних, подвійна публікація, неправомірне авторство, порушення процедури рецензування тощо); масштаб і наслідки порушення; наявні докази.

За потреби до розгляду скарги залучаються незалежні експерти.

Якщо скарга необґрунтована або не підтверджена доказами, редколегія її відхиляє.

Якщо порушення незначні, автору надається шанс виправити помилки.

Якщо порушення значні та доведені, редколегія ухвалює рішення про:

• відхилення статті (якщо порушення виявлено на етапі її розгляду);
• відкликання вже опублікованої статті (з відповідною офіційною публікацією про відкликання);
• повідомлення керівництва наукової установи чи роботодавця автора про зафіксовані порушення;
• відмову автору в подальших публікаціях у журналі протягом визначеного часу (санкція).

Автор(и) та заявник отримують письмове повідомлення про результати розгляду.

У разі відкликання статті на сайті журналу публікується повідомлення із зазначенням причин.

Автор(и) або заявник мають право подати апеляцію протягом 30 днів з моменту отримання рішення.

Апеляція розглядається головним редактором і, за потреби, членами редколегії чи зовнішніми експертами.

Політика відкликання опублікованих статей (ретракції)

Уся діяльність редакційної колегії спрямована на запобігання та упередження відкликанню опублікованих статей з наукового обігу (ретракції) через такі істотні вади, як плагіат, фальсифікація результатів, self-plagiarism, недотримання етичних норм, порушення політик видавця, власника авторських прав або прав автора, суттєвих помилок у методології чи при аналізі, приховування конфлікту інтересів, виключення осіб, які зробили суттєвий внесок у роботу, або включення осіб, які не відповідають критеріям авторства, непрозоре фінансування. Проте, якщо все ж така ситуація буде виявлена, редколегія докладатиме зусиль до своєчасного інформування читачів і наукової спільноти про наявність у публікації істотних порушень, помилок або недостовірних даних, що впливають на її наукову цінність.

Процедура відкликання здійснюється за колегіальним рішенням редакційної колегії неупереджено, з урахуванням всіх доказів, відповідає міжнародним стандартам (базується на принципах COPE), здійснюється за викладеними на сайті журналу правилами.

Запити на відкликання можуть подавати автори, редактори або треті сторони.

У першому випадку (якщо відкликати статтю вважає за необхідне авторський колектив) до редакції подається письмове звернення із докладним обґрунтуванням причин ретракції. Редакція проводить розслідування із залученням авторів і, за потреби, зовнішніх експертів. Після цього редколегія ухвалює рішення щодо доцільності відкликання статті та офіційне оформлення рефракції.

Якщо рішення про ретракцію ініціюється редакцією (на підставі внутрішньої експертизи або отриманої інформації від сторонніх осіб чи організацій), автора (головного автора / автора для листування) обов’язково повідомляють про причину відкликання офіційно, із зазначенням формулювання причини ретракції.

Після розгляду звернення головний редактор журналу або його заступник ухвалює рішення щодо доцільності відкликання статті. У разі позитивного рішення редакція здійснює всі необхідні організаційно-технічні дії для офіційного оформлення ретракції.

Після ухвалення рішення про відкликання публікації текст статті не вилучається з електронного ресурсу, друкується повідомлення про причини ретракції статті, а кожна сторінка електронної версії pdf-файлу маркується поміткою «ВІДКЛИКАНА / RETRACTED» із зазначенням дати ретракції. Аналогічна позначка вноситься до змісту відповідного випуску.

Відповідно до чинних вимог наукової комунікації редакція передає інформацію про факт ретракції до баз даних, каталогів та реєстрів, де індексується журнал.