Розглянуто нову парадигму монетарної економіки, запропоновану Дж.Стігліцем і Б.Грінвальдом на засадах економічної теорії інформації: її вихідні положення, мікроекономічні основи, підхід до макроекономічної рівноваги і висновки для монетарної політики.

Ключові слова:

Ключові слова:

Розкрито об’єктивні підстави актуалізації проблематики, методологічний потенціал і пов’язаність політичної економії з|із| інституціоналізмом. Показано формування інституціональної політичної економії, яка у своїй реалізації набуває форм глобальної та локальної політекономії.

Ключові слова:

Розглянуто деякі особливості сучасного розвитку, пов’язані з переходом від індустріально-ринкової економіки до інформаційно-мережевої. Проведено розподіл благ на ординарні, ієрархічні та мережеві. Визначено особливості механізмів функціонування ординарних і мережевих благ, які виявляються через відмінності в дії законів попиту і пропозиції, формах їх кривих, механізмах установлення ринкової рівноваги, визначенні розмірів і умов формування надлишків споживача і виробника, а також нецінових факторах попиту і пропозиції. Зроблено висновок, що перехід до інформаційно-мережевого суспільства супроводжуватиметься глобальною дискретно-перманентною кризою і пошуком нових підходів до розуміння й організації суспільного життя.

Ключові слова:Ключові слова: ординарне, мережеве та ієрархічне благо, інформацій-но-мережева економіка, дискретно-перманентна криза.

Сучасний світ охарактеризовано як розділено-спільний. Він сформувався в ре-зультаті історичного розвитку вихідного економічного відношення – спільно-розділеної праці, що є предметом вивчення політичної економії. Розкрито основні історичні етапи розвитку політичної економії як науки, об’єктивні основи існування періодів її деактуалізаціі і нової актуалізації, місце в системі економічних наук, єдність і відмінність предметів і методів політичної економії та інших складових економічної теорії. Показано, що суперечності між глобалізацією, що реалізується за допомогою інформаційно-мережевих і фінансових механізмів, і просторово-країновою локалізацією матеріальних і трудових ресурсів, нездатних переміщува-тися в просторі зі швидкістю фінансових потоків і електронних платежів, визначає загальноісторичну основу розвитку сучасних кризових явищ. Наукою, яка володіє інструментарієм для розкриття внутрішніх суперечностей сучасного економічного розвитку і форм їх розв’язання, є політична економія, яку можна назвати політекономією розділено-спільного світу.

Ключові слова:політична економія, розділено-спільний світ, глобалізація, локалізація, агрегування, фракталізація