Вперше в Україні розглянуто теоретичні аспекти щодо категорій і визначення основних понять, що стосуються ринку промислової власності та особливостей його функціонування. Розкрито сформульоване автором положення, що методо¬ло-гічну основу досліджень таких ринків мають складати головні положення теорії маркетингу, ситуаційного аналізу та концептуальні засади охорони інтелектуаль¬ної власності. Результати досліджень мають використовуватися при вдоскона¬лен¬ні механізмів регулювання, зокрема методів та інструментів реалізації державної і міждержавної політики у сфері охорони інтелектуальної власності.

Ключові слова:

Розглянуто основні методологічні положення економічних і юридичних аспектів відносин власності. Формалізовано базові поняття відносин власності, в тому числі категорії ""ринок"" і ""державне регулювання"". Відзначено важливість ролі еволюції форм власності у трансформації суспільних відносин. Визначено основні риси і характер відносин об’єктів права інтелектуальної власності, в тому числі її важливої складової – промислової власності – у становленні постіндустріального суспільства.

Ключові слова:

Запропоновано новий методологічний підхід до аналізу ролі системи охорони інтелектуальної власності в реалізації інноваційної політики, в тому числі еволюції інституційного і правового забезпечення охорони промислової власності та оцінювання її ефективності шляхом зіставлення основних показників патентування. Визначено рейтингові позиції України в міжнародних зіставленнях за показниками ефективності патентування.

Ключові слова:

Узагальнено сучасні тенденції розвитку цифрової економіки з урахуванням методології вимірювання впливу сфери цифровізації на різні сфери соціально-економічного та суспільного життя людства, розробленої фахівцями відо-мих компаній Huawei Technologies Co та Oxford Economics Ltd. Ця методологія дозволяє отримати реалістичні оцінки виміру цифрової економіки, які є більшими втричі, ніж за традиційними підходами. Серед 50 країн, які оцінювалися, цифрова економіка коливається в межах від 10% до 35% ВВП у розвинених країнах і від 2% до 19% ВВП у країнах, що розвиваються. Оцінка питомої ваги цифрової економіки України за традиційними методологічними підходами не перевищує 4%.
Мета статті полягає у виявленні глобальних тенденцій розвитку цифрової економіки з урахуванням процесів створення, розпоряджання та поширення об’єктів права інтелектуальної власності й основних проблем розбудови сфери охорони інтелектуальної власності України в контексті цифровізації. Наведені дані свідчать, що національні та іноземні заявники залишають поза увагою отримання в Україні охоронних документів права інтелектуальної власності, пов’язаних із цифровізацією економіки.
Проаналізовано позиції України в основних глобальних Індексах, які віддзеркалюють конкурентні переваги країн у сфері охорони інтелектуальної власності. Встановлено, що місце країни за групами показників, які характеризують інституційне та ринкове середовище, є значно нижчими, ніж загальний рейтинг. Водночас достатньо високими є позиції країни за показниками, які характеризують ситуацію у сфері створення об’єктів промислової власності, нематеріальних активів, надходжень від інтелектуальної власності, поширення й поглинання знань, людського капіталу і досліджень тощо.

Ключові слова:інтелектуальна власність, цифрова економіка, глобальні рейтинги цифровізації

Сучасний етап розвитку світової економіки характеризується поширенням інновацій, стрімким розвитком глобальної та національних систем охорони і передусім захисту інтелектуальної власності. Динамізм міждержавних відносин супроводжується зростанням різноманітних по-рушень права інтелектуальної власності, зокрема контрафакції, фальсифікації, піратства, плагіату.
Мета дослідження полягає в узагальненні глобальних тенденцій порушень прав інтелектуальної власності, ідентифікації основних проблем захисту прав інтелектуальної власності в Україні в контексті посилення боротьби з порушеннями авторського права та права промислової власності провідними країнами світу.
Порушення прав інтелектуальної власності, включаючи крадіжки патентів, підробку товарних знаків, піратство авторських прав і викрадення комерційної таємниці, наносить значну матеріальну й фінансову шкоду правовласникам. Проблема підробки поширюється в глобальному масштабі й постає у виробництві, перевалці та продажах великої кількості фальсифікованих товарів. Підроблені товари, особливо продукти харчування та фармацевтики, несуть ризики для здоров’я та безпеки споживачів. Новітнім шляхом торгівлі контрафактом та фальсифікатом стали онлайн-продажі.
Більшість контрафактної продукції походить з невеликої групи економік, серед яких лідирують Китай, Гонконг (пров. Китаю), Туреччина, Сінгапур та Об’єднані Арабські Емірати.
Ескалація порушень прав інтелектуальної власності спричинила посилення захисту прав інтелектуальної власності в США та країнах ЄС, формування спеціальних доповідей за результатами спостереження та нагляду за порушеннями в країнах – торговельних партнерах. В останні роки Україна входить до групи \"Priority Watch List\" – переліку країн, які не забезпечують захисту прав інтелектуальної власності та щодо яких ведеться спостереження Управлінням торгового представника США, а також входить до другої категорії Списку пріоритетного спостереження ЄС, який включає країни з найбільш серйозними проблемами у сфері захисту інтелектуальної власності.
Статус країни-кандидата на вступ до ЄС вимагає від України гармонізації національного законодавства із законодавством Євросоюзу у сфері охорони інтелектуальної власності.

Ключові слова:захист прав інтелектуальної власності, контрафакція, фальсифікація, піратство, плагіат