У статті порушується проблема відсутності узагальненого універсального визна¬чення рівноваги економічної системи для економічних систем різного типу, що є од¬нією з причин методологічного розриву між економічною теорією макро- і мікрорівня. Здійснюється спроба розробити таке визначення на базі концепції функціонального інваріанта.

Ключові слова:

Запропоновано новий методологічний підхід до визначення феномена фінансової стабільності та її кількісної оцінки. Розроблений теоретичний інструментарій, що включає концепції потенціалів фінансової дестабілізації та режимів фінансової рівноваги для економічних систем різного рівня, дозволяє закласти підвалини загальної теорії фінансової стабільності. Це дає можливість по-новому, з системних позицій, глянути на існуючі парадокси монетарного регулювання і розроблення системи сигналів раннього попередження (EWS - Early Warning System) фінансових криз.

Ключові слова:

Розглянуто причини глобальної фінансової кризи й особливості її проявів в економіці України. Обґрунтовано висновок про необхідність підпорядкування поточних антикризових заходів перспективним цілям розбудови збалансованої системи фінансових інститутів.

Ключові слова:

Розглянуто розглядують фундаментальні проблеми міжнародних стандартів банківського регулювання і нагляду, пов’язані з їх проциклічністю| й обмеженістю використовуваного мікроструктурного підходу. Такий підхід залишає за рамками регулювання найнебезпечніші загрози фінансовій стабільності в умовах глобалізації – системні ризики. Акцентовано на необхідності зміни парадигми регулювання, розвинуто методологічні підходи до оцінки системних ризиків.

Ключові слова:

Досліджено базові потоки ліквідних коштів|коштів| банку методами системної динаміки, що дозволяє виявити|поважні| фундаментальні закономірності, які полягають у такому|слідуючому|. Динаміка рівня ліквідних коштів|коштів|, породжувана діяльністю банка з залучення депозитів і надання кредитів, має осциляторний характер|вдачу| і є|з'являється| суперпозицією двох компонент – рівноважної траєкторії й осциляторної функції, що відображає|відбиває| коливання ліквідності стосовно|відносно| цієї траєкторії. Тобто|цебто| існують циклічні коливання ліквідності, які мають ендогенну природу і пов’язані з виконанням банком своєї фундаментальної функції. Виявлено закономірності, які визначають фазову частоту й амплітуду цих коливань. Отримані результати можуть бути корисними не лише|не лише| для прогнозування ліквідних ризиків окремого банку, а і для дослідження умов деструктивної синхронізації в банківській системі, які породжують системні кризи

Ключові слова:

Глобальна фінансова криза з драматичною різкістю і безпрецедентними витратами зруйнувала ілюзорне зростання, побудоване на кредитних пірамідах. Як свідчить історія, глобальний ризик таких різких спадів полягає в імовірності запуску ланцюгової реакції наслідків, які в кінцевому підсумку можуть призвести до небезпечних геополітичних зрушень. Одним із кандидатів на роль винуватця втрати контрольованості економічних процесів часто вважають недосконалість методології макроекономічного моделювання і прогнозування. Мета статті – з’ясувати сутність цього питання, осмислити найгостріші проблеми в цій сфері та визначити можливі напрямки їх розв’язання.

Ключові слова:Ключові слова: фінансова криза, глобальні ризики, прогнозування, контрольованість економічних процесів, макроекономічне моделювання.

Термін «системні ризики» привертає дедалі більшу увагу теоретиків і практиків макроекономічного регулювання, оскільки відбиває фундаментальну проблему поточної глобальної фінансової кризи. Відновлення і реконструкція фінансової системи після актуалізації системного ризику – завдання, що потребує глибокого розуміння і сильної політичної волі. Системні ризики завжди «глибоко всередині», вони мають структурну природу і пов'язані з фундаментальними принципами, на яких побудована система. Тому косметичний ремонт, що маскує симптоми хвороби, може не лише не розв’язати проблему, а загострити її через зволікання з правильним рішенням і подальшим поглибленням фундаментальних структурних диспропорцій. Проблема системних ризиків має давню історію, проте внаслідок опортуністичної поведінки глобальних гравців і конфлікту їх економічних інтересів із цілями фінансової стабільності її досі не розв’язано. З початком глобальної кризи (2008) питання макропруденційної політики, покликаної регулювати системні ризики, знову загострилися, а вжиті заходи не привели до надійних і ефективних результатів. Ретроспективний погляд на цю проблему, поданий у статті, може сприяти більшій ясності в розумінні природи системних ризиків і розробленню адекватних заходів макропруденційної політики.

Ключові слова:системні ризики, макропруденційна політика, глобальна фінансова криза

Сьогодні, коли Національний банк України здійснив перехід до режиму гнучкого валютного курсу, виникає багато питань і дискусій щодо доцільності цього кроку. У цій статті проблему вибору валютного режиму розглянуто в контексті оптимізації стратегії монетарної політики НБУ з урахуванням сучасних економічних умов і світового досвіду в розв’язанні проблем цього типу.

Ключові слова: валютний режим, фіксований валютний курс, гнучкий валютний курс, трилема неможливості Манделла, рівновага, стратегія монетарної політики

У статті за допомогою математичного моделювання досліджені властивості блокчейна системи Біткоїна як нового глобального феномена монетарної економіки, що потребує осмислення з точки зору економічної теорії – саморегульованої системи децентралізованої емісії без участі органу монетарної влади. Проаналізовано параметри системи Біткоїна, що задають динаміку саморегульованого емісійного механізму, який працює в піринговій мережі, і забезпечує поступове зростання «грошової маси» із темпами, що знижуються, і переходом в довгостроковому періоді у граничний стан з максимальним обсягом (21 млн BTC). Саморегулювання реалізується через негативний зворотний зв'язок між зміною керуючих параметрів і швидкістю майнінгу біткоїна. Керуючими параметрами є цільовий інтервал значень хеш-функції і рівень складності майнінгу біткоїна (Bitcoin Difficulty), який визначається залежно від відхилень реальної швидкості майнінгу від цільового значення. Це забезпечує підтримку постійної швидкості майнінгу і стійкості темпів емісії.
Автор запропонував сплайн-функцію, яка описує щорічне збільшення емісії криптовалюти відповідно до протоколу Proof-of-Work в алгоритмі блокчейна Біткоїна. Ця сплайн-функція дозволила встановити монетарне правило, що визначає щорічні темпи емісії. У статті пропонується назвати це монетарне правило на ім'я розробника системи Біткоїна – монетарне правило Накамото. Монетарне правило Накамото можна розглядати як перший приклад програмованого монетарного правила, закладеного в алгоритмі децентралізованої емісії на основі технології блокчейна. Центральні банки можуть використовувати аналогічний підхід з необхідними модифікаціями для розробки своїх програмованих монетарних правил на основі технології DLT або блокчейна для емісії цифрових валют центральних банків (CBDC).

Ключові слова:цифрові валюти центральних банків (CBDC), блокчейн, біткоїна, криптовалюта, цифрові валюти, центральні банки, децентралізована емісія, монетарне правило