На підставі комплементарного підходу проведено порівняння сутності та інституційних засад ринкової та капіталістичної економік, показано комплемен­тарну зумовленість основних сучасних моделей капіталізму.

Ключові слова:

На підставі аналізу праць А.Сміта обґрунтовано неправомірність абсолютизації впливу ринку як "невидимої руки", показано значення, яке надавав|наділяв| А.Сміт релігійним морально-етичним принципам соціальної взаємодії. Простежено|просліджує| еволюцію відповідних концепцій, надано характеристику змісту|вмісту| інституційної комплементарності соціально-економічних систем.

Ключові слова:

Показано обмеженість можливостей мейнстриму (П.Кругман) у поясненні кризових явищ світової економіки. На підставі запропонованого Дж.Арригі підходу розглянуто шляхи виходу з криз, пов'язані зі зсувом центру світсистеми. Розкрито сутність, комплементарні засади фатальних стратегій, їх зв'язок із фізіологією і стилями мислення, моделями поведінки, побудовою соціалізму з китайською специфікою.

Ключові слова:інститути, капіталізм, ринкова економіка, світсистема, комплементарність, фатальна стратегія, фінансова криза, економічні цикли

Активне впровадження інформаційно-комунікаційних технологій суттєво прискорило трансформацію інституційних форм, методів та механізмів конкурентної боротьби. На зміну ланцюжків створення доданої вартості прийшли мережеві структури інформаційних платформ (ІП). У цих умовах особливої актуальності набуває дослідження закономірностей розвитку інституційних засад успішної конкурентної боротьби в процесі зміни економічного середовища господарювання. Методологічна база дослідження спирається на використання інструментів діалектичного, історико-генетичного, структурного, комплементарного якісного аналізу. Досліджено еволюцію ключових інституційних форм конкурентної боротьби в процесі переходу від першої до четвертої промислової революції. Розкрито особливості ролі та місця ІП як універсального інституту та моделі бізнесу, що отримує конкурентні переваги в умовах активного розповсюдження цифрових технологій. Представлено структуру інформаційних платформ, основні зрізи класифікації та напрями діяльності ІП. Розкрито зв'язок механізмів забезпечення конкурентоспроможності ІП з їх комплементарністю умовам цифровізації. Обґрунтовано комплементарне місце в середовищі конкурентної взаємодії ІП як мережевої інституціональної форми епохи інформатизації. Вона витісняє на конкурентних ринках ієрархічні структури, які були комплементарні потребам епохи індустріальної економіки. Показано, що впровадження ІП як провідної інституційної структури інформаційної економіки зумовлює кардинальні зміни напрямів, механізму конкурент¬ної боротьби та конкурентної політики держави.

Ключові слова:інститути, інформаційна економіка, інформаційні платформи, комплементар-ність, конкуренція, промислові революції

Проаналізовано передумови та механізми алгоритмізації управління на інформаційних (цифрових) платформах (ІП) та їх суперечливий вплив на трансформацію конкуренції. Наведено джерела конкурентних переваг ІП, що сформувалися в результаті цифровізації. Представлено позитивні та негативні наслідки впливу платформізації на розвиток конкурентних відносин для виробників і споживачів. До негативних можна віднести монополізацію ринків, перехід від «невидимої руки (Провидіння/ринку)» до цифрової руки IП, обчислювальних пристроїв, позбавлених суб’єктивності, і від «розробки даних» до «розробки реальності» – впливу на мислення спо-живача з метою контролю його поведінки, перехід ІП до ролі посередника-арбітра між потенційними конкурентами за увагу користувачів. Обґрунтовано відмінності між ІП як інноваційною інституційної форми та ієрархічними, мережевими й ринковими структурами. Розкрито особливості алгоритмічної моделі управління та показано механізми її функціонування на основі використання інструментів рейтингування та ранжування. Показано, що вони ґрунтуються на кооптації учасників екосистеми в процесі вирішення управлінських завдань без делегування їм управлінських повноважень. Управлінський вплив замінюється регулюванням, заснованим на алгоритмічному залученні незалежних учасників до створення нової цінності. Відбувається перехід від «залізної клітки» бюрократичних процедур до «невидимої клітки» швидко і легко змінюваних правил, встановлюваних ІП. Оцінки користувачів перераховуються в рейтинги, які постійно поновлюються. Вони використовуються для стимулювання реакції виробників і користувачів. «Курування контенту» з боку ІП перетворюється на інструмент «кураторської влади» платформи як над користувачами, так і над виробниками. В результаті останні, як і споживачі, виявляються абсолютно залежними від ІП, що визначає правила поведінки на платформі та здійснює ранжування її учасників, і тим самим зумовлює успіх у конкурентній боротьбі.

Ключові слова:алгоритмічне управління, конкуренція, протиріччя цифровізації, цифрові платформи

В умовах війни Росії проти України зростає роль і значення заходів, спрямованих на забезпечення енергетичної безпеки держави. Впровадження цифрових технологій має суттєвий потенціал вдосконалення механізмів управління, підвищення надійності та ефективності роботи як окремих складових так і енергосистеми країни у цілому. Особливе місце у цьому процесі займає розгортання та інтеграція у енергосистему країни сектору локальних мікромереж відновлюваної енергогенерації. Вони створюються на базі цифрових платформ. Метою пропонованої роботи є визначення потенціалу цифрових платформ як засобу забезпечення координації взаємодії приватних суб’єктів відновлюваної енергогенерації на локальних енергетичних ринках. Інструменти дослідження включають структурний, функціональний, системний та інституційний аналіз. Показано, що розвиток мікромереж відновлюваної енергогенерації на базі цифрових платформ здатен стимулювати радикальну реструктуризацію системи виробництва та ринків розподілу електроенергії. Розкрито особливості цифрових платформ як організаційної форми взаємодії на локальних енергетичних ринках. Показано, що вони забезпечують синергетичний ефект об’єднання малих виробників відновлюваної енергії в мікромережу та формування двосекторної моделі енергетичної системи держави. Представлено структуру мікромережевих цифрових платформ. Вони об’єднують на базі ядра платформи власників особистих дахових сонячних фотоелектричних систем, агрегатів вітро-, біо-, гідроенергетики, станцій акумулювання надлишків енергогенерації, споживачів, енергорозподільчі підприємства. Розкрито механізм побудови енергетичних систем, заснованих на принципах "Індустрії 4.0". Акцентовано увагу на необхідності впровадження комплексної політики підтримки платформізації сектору відновлюваної енергетики. Представлено інструменти її забезпечення.

Ключові слова:відновлювана енергетика, енергетичний ринок, локальні енергетичні мікромережі, локальні енергетичні ринки, національна енергетична безпека, цифрові платформи

Розуміння соціально-культурних підвалин інституту грошей, опора у взаємодії з донорами на глибинні, "мовчазні", сутнісні підвалини функціонування грошової системи є важливою передумовою успіху в процесі забезпечення фінансової стійкості національної економіки. Мета пропонованої роботи – простежити еволюцію якісної і кількісної складових інституту грошових відносин у процесі зміни систем господарювання як важливої передумови фінансової підтримки України в ході відстоювання незалежності та повоєнного відновлення. Акцентовано увагу на міждисциплінарному характері вивчення феномену грошей як інституту, що комплементарно поєднує віртуальну і реальну економічні скла-дові метавсесвіту. Розкрито суперечливе співвідношення в інституті грошей віртуального і реального, явищного і сутнісного, сакрального і профанного, кількісного і якісного. Простежено еволюцію форм грошей від архаїки до цифрової економіки та вплив на неї сакральних чинників. Розкрито комплементарність грошових, релігійних, ідеологічних, політичних, та правових інститутів як інструменту забезпечення існування суспільства як єдиного цілого у єднанні його віртуальної та реальної складових. Акцентовано увагу на актуалізації в процесі формування цифрової економіки взаємовідносин реципрокності. Показано, що передумовами їх формування є спорідненість, близькість за соціальними установками. Відповідно відносини обміну (ринок) і перерозподілу (держава) доповнюються системо утворюючими інститутами дару і трати. До умов формування "господарювання дару" М. Годельє відносить провідну роль особистих відносин у створенні соціальних зв’язків, зацікавленість індивідів і соціальних груп в безкорисливості для суспільного відтворення і власного існування, поширеність традицій обопільних взаємних відносин-зобов’язань. "Зобов’язує дарувати, те, що дар зобов’язує" - так формулює цей принцип учений. Солідарність засновується на добровільній передачі частини того, що маєш. Водночас прийняття дару ставить одержувача в положення боржника щодо дарувальника. Показано, що пільгове кредитування, надання грантової підтримки, залучення до спільних проєктів, зокрема у галузі підтримки обороноспроможності України і розвитку національної економіки, можна вважати прикладом комплементарного поєднання кількісної, реальної (суто економічні обмінні відносини) і якісної, віртуальної (реципрокні відносини) складових грошової системи.

Ключові слова:гроші, дар, донорська підтримка, інститути, обмін, реципрокність, соціально-культурні підвалини інституту грошей.