Однією з головних детермінант великих соціально-економічних циклів в СРСР є науково-технічний чинник. Система планування, за винятком періодів пертурбаційних воєнних і політичних подій, дозволяла знаходити форми розв’язання соціально-економічних суперечностей як локального, так і загальноекономічного характеру, що давало можливість уникати ендогенних періодичних соціально-економічних криз. Динаміка щорічних темпів приросту промислового виробництва і середньорічних темпів приросту валового суспільного продукту свідчить, що радянській плановій економіці притаманно чергування періодів зниження темпів розвитку і періодів їх підвищення. На соціально-економічні цикли суспільного відтворення в СРСР справляла вплив зовнішня економічна кон'юнктура. Індустріалізація і післявоєнна модернізація зумовили тривалу підвищувальну тенденцію в економіці, що змінилася наприкінці 1970-х років знижувальною. Структурні диспропорції, вади системи планування, а головне – згортання модернізаційних процесів, що позначилися в 1970-і роки, спричинили загальне згасання темпів соціально-економічного розвитку СРСР

Ключові слова:соціально-економічні цикли, планова економіка, ринкова економіка, технологічний уклад

Ключові слова:

Обґрунтовано, що формування ринкової економіки в Україні почалося в умовах розгортання трансформаційної економічної кризи, яка зумовила глибокі структурні диспропорції, а також інституційні суперечності економіки, внаслідок чого посилилася амплітуда її циклічних коливань. Охарактеризовано середньостроковий цикл вітчизняної економіки: динаміка проаналізованих макроекономічних показників свідчить, що в період з 1991 по 2008 роки розгорталися всі чотири фази економічного циклу (криза, депресія, пожвавлення, економічний підйом). Перший економічний цикл був відкритий трансформаційною кризою, другий почався з циклічної кризи 2008 року, який трансформувався в гібридну кризу, що охопила як соціально-економічні, так і політичні процеси. Доведено, що особливості економічних циклів, які склалися у країні, зумовлені інверсійним характером соціально-економічних трансформацій.

Ключові слова:економічний цикл, фази економічного циклу, трансформаційна криза

У стародавні часи і Середньовіччя існували особливі форми циклічності воєнно-економічних процесів, зокрема, цикли влади, які виражалися в синхронності формування, посилення, занепаду правлячих династій в Китаї і степових імперій в Монголії, а також цикли ксенократичної держави, що властиві середньовічному Магрибу. Циклоутворювальний фактор взаємодії кочівників центральних степів і Китаю – динаміка соціально-економічних і державотворчих процесів в Китаї. Циклічна взаємодія кочівників і осілих землеробів середньовічного Магрибу складалася із фаз: 1) завоювання і насильницьке встановлення кочівниками системи експлуатації землеробів; 2) відносно стійка соціально-економічна і політична взаємодія кочівників і експлуатованих ними осілих землеробських цивілізацій; 3) руйнування інституційної практики експлуатації кочівниками осілих цивілізацій, що супроводжувалося загостренням політичних або воєнно-політичних конфліктів. У капіталістичному суспільстві розгортаються зрілі форми воєнно-економічних циклів. Причини розгортання воєнно-економічних циклів в умовах капіталізму: політико-економічні (конкуренція за можливості нарощувати додаткову вартість); інституційні (зниження ефективності системи експлуатації); інструментально-ідеологічні (ідеологічний вплив, що організовують пануючі суспільні групи для досягнення політико-економіч¬них цілей); ментально-психологічні (легко вмотивована схильність до масової агресії поколінь, які не мають воєнного досвіду). В результаті сукупного впливу цих причин формуються протиріччя, які є основою для початку війн. Сучасна глобальна соціально-економічна криза і загострення геополітичних протиріч, з урахуванням накопиченого світового ядерного арсеналу, ставлять під загрозу виживання людства, тому необхідно створити інституційні умови для заміни воєнно-економічних циклів мирними формами вирішення суспільних протиріч.

Ключові слова: воєнно-економічні цикли, цикли влади, цикли ксенократичної держави

Глибокі трансформації продуктивних сил суспільства, що відбуваються сьогодні в умовах четвертої промислової революції, актуалізують проблему перспектив подальшого циклічного розвитку капіталістичної економіки. Промислові революції, технологічні уклади, техноценози вбудовані в довгострокові соціально-економічні цикли, що породжуються протиріччями між техніко-технологічною, соціально-економічною та інституційною складовими відтворювальної динаміки. Найбільш актуальною формою соціально-економічних циклів в сучасних умовах цифровізації суспільства залишаються кондратьєвські цикли, розгортання яких дозволяє долати періодичне глибоке загострення внутрішніх протиріч капіталістичної економіки. Термін "цифрова економіка" з’явив¬ся в кінці ХХ століття, проте цифровий характер з самого початку був притаманний капіталістичній економіці – всі процеси, що відбуваються в ній, пронизані товарно-грошовими відносинами, динаміка економічних процесів вимірюється кількісними параметрами, що дозволило емпірично обґрунтувати циклічність капіталістичної економіки. З початку XXI століття відбуваються процеси розгортання четвертої промислової революції, які сприяють зростанню масштабів і глибини цифровізації суспільного виробництва, що обумовлює трансформацію виробничих відносин. Глибокі трансформаційні процеси, що відбуваються сьогодні, не скасовують приватну власність і конкуренцію, тому зберігаються базові протиріччя капіталістичного способу виробництва, що зумовлюють особливі, властиві тільки капіталізму форми соціально-еконо¬мічних ци-клів. Магістральною тенденцією капіталістичної економіки є тенденція норми прибутку до зниження, що обумовлена суперечливою сутністю капіталізму. У ХХI столітті внаслідок глибоких техніко-технологічних трансформацій з’явилися нові вагомі чинники періодичного перенакопичення капіталу, в першу чергу фінансіалізація. Сучасна глобальна економіка характеризується глибокою фінансіалізацією, а геополітика – посиленням турбулентності, що характерно для періоду завершення системного циклу накопичення Дж. Аррігі. Цифровізація капіталістичної економіки як основа розгортання четвертої промислової революції забезпечує умови для розвитку індустрії на новій технологічній основі, для відновлення темпів зростання продуктивності праці, а також для розширення можливостей максимізації норми прибутку. Розгортання четвертої промислової революції створює умови для подолання чергової кризи капіталістичної системи і переходу до підвищувальної фази шостого кондратьєвського циклу. При цьому приватна власність, яка трансформується відповідно до техніко-технологічних змін, і конкуренція залишаються найважливішими системоутворювальними факторами нової цифрової форми капіталістичної економіки, тому протиріччя капіталістичного відтворення будуть періодично загострюватися.

Ключові слова: цифрова економіка, четверта промислова революція, соціально-економічні цикли, кондратьєвські цикли, системні цикли накопичення, протиріччя відтворювальної динаміки

У циклічній динаміці капіталістичної світ-системи політика і економіка тісно переплітаються, що проявляється в розгортанні політичних ділових циклів конкретних держав, а також у розгортанні циклічних політико-економічних процесів у довгостроковому періоді в глобальних масштабах. Розгортання політичних ділових циклів обумовлено впливом взаємопов’язаних факторів – конкуренції політичних сил, економічних очікувань і політичних уподобань виборців. Іманентні капіталістичній світ-системі глибокі внутрішні протиріччя зумовлюють різноманіття форм довгострокових соціально-економічних циклів, в тому числі таку форму, як політичні цикли глобального характеру. В сучасних умовах переходу від індустріально-ринкової системи до інформаційно-мережевого суспільства продовжують існувати чинники і формуватися проти-річчя, що приводять до розгортання політичних циклів. Техніко-технологічні трансформації, що сприяють становленню інформаційно-мережевого суспільства, підсилюють можливості ідеолого-пропагандистської діяльності, що впливає на циклічні політико-економічні процеси. В таких умовах політичні цикли стають дедалі більш емерджентними, що багато в чому обумовлено впливом соціальних мереж, комп’ютерних ігор, \"нових медіа\" на політичні уподобання людей і їхню політичну активність. Циклічні процеси встановлення економічної і політичної гегемонії в капіталістичній світ-системі обумовлюють домінування політичних циклів провідних країн над політичними циклами менш розвинених країн. Удосконалення технологій продукування і поширення інформації посилює можливості провідних країн впливати на політичні цикли менш розвинених країн, все більш важливим інструментом геополітичної боротьби в процесі розгортання довгострокових політичних циклів глобального характеру стає застосування \"м’якої сили\".

Ключові слова:політичні цикли, кондратьєвські цикли, інформаційно-мережеве суспільство, капіталістична світ-система, геополітичне протиборство, світове лідерство

У циклічній динаміці капіталістичної світ-системи політика і економіка тісно переплітаються, що проявляється в розгортанні політичних ділових циклів конкретних держав, а також у розгортанні циклічних політико-економічних процесів у довгостроковому періоді в глобальних масштабах. Розгортання політичних ділових циклів обумовлено впливом взаємопов’язаних факторів – конкуренції політичних сил, економічних очікувань і політичних уподобань виборців. Іманентні капіталістичній світ-системі глибокі внутрішні протиріччя зумовлюють різноманіття форм довгострокових соціально-економічних циклів, в тому числі таку форму, як політичні цикли глобального характеру. В сучасних умовах переходу від індустріально-ринкової системи до інформаційно-мережевого суспільства продовжують існувати чинники і формуватися проти-річчя, що приводять до розгортання політичних циклів. Техніко-технологічні трансформації, що сприяють становленню інформаційно-мережевого суспільства, підсилюють можливості ідеолого-пропагандистської діяльності, що впливає на циклічні політико-економічні процеси. В таких умовах політичні цикли стають дедалі більш емерджентними, що багато в чому обумовлено впливом соціальних мереж, комп’ютерних ігор, "нових медіа" на політичні уподобання людей і їхню політичну активність. Циклічні процеси встановлення економічної і політичної гегемонії в капіталістичній світ-системі обумовлюють домінування політичних циклів провідних країн над політичними циклами менш розвинених країн. Удосконалення технологій продукування і поширення інформації посилює можливості провідних країн впливати на політичні цикли менш розвинених країн, все більш важливим інструментом геополітичної боротьби в процесі розгортання довгострокових політичних циклів глобального характеру стає застосування "м’якої сили".

Ключові слова:політичні цикли, кондратьєвські цикли, інформаційно-мережеве суспільство, капіталістична світ-система, геополітичне протиборство, світове лідерство

Досліджено соціально-економічну нерівність як суспільне явище, іманентне всім історичним формам суспільства, яким властива експлуатація елітарними верствами суспільства широких народних мас. Вона породжу-ється основним економічним законом кожної історичної форми антагоністичного суспільства і виражається в періодичному загостренні класових протиріч.
Доведено, що найважливішою компонентою соціальної нерівності в капіталістичному суспільстві є економічна нерівність. Між економічним зростанням і нерівністю доходів існує взаємозв'язок, що одним з перших було обґрунтовано С. Кузнецом. П. Сорокін, обґрунтовуючи гіпотезу про циклічність коливань середнього рівня добробуту і доходу в рамках певного суспільства, апелював до існування "дрібних ділових циклів", а тенденцію до збільшення середнього рівня доходу і добробуту, що проявилася з другої половини XIX ст. в ряді країн, пояснював існуванням кондратьєвських цик-лів. Проаналізовано тісний зв'язок між динамікою нерівності і суспільними процесами, рушійною силою яких є насильство – "чотири вершники вирів-нювання": війна з масовою мобілізацією, трансформаційна революція, розпад держави і летальна пандемія, який встановив В. Шайдель; саме "чотири вершники вирівнювання" зменшують розрив між багатими і бідними, тобто деструктивним шляхом згладжують соціальну нерівність.
З’ясовано, що в ході масштабних війн, революцій, руйнувань держав відбувається вирішення протиріч суспільного розвитку, що циклічно загострюються і породжують розгортання довгострокових соціально-економічних циклів (цикли зміни форм суспільства; цикли встановлення гегемонії у світ-системі, довгі політичні цикли, кондратьєвські цикли та ін.), тому зміни в рівнях соціально-економічної нерівності, породжені цими "вершниками вирівнювання", також мають циклічний характер

Ключові слова:соціально-економічна нерівність, справедливість, соціальна держава, со-ціально-економічні цикли, циклічна динаміка соціально-економічної нерівності

Обґрунтовано, що війни – неминуча компонента цивілізаційного розвитку, в процесі якого відбувається чергування періодів мирного розвитку та періодів активізації воєнного насильства, що постає у формі великомасштабних воєн-них конфліктів, від яких залежить форма вирішення протиріч суспільної еволюції. Усі історичні форми найрозвиненіших цивілізацій – класово антагоністичні суспільні організми. Класова нерівність та експлуатація, які властиві цивілізаціям, що досягли в докапіталістичну епоху рівня розвитку імперії, а в умовах капіталістичної світ-системи – претендента на роль світового гегемона, спонукають їх здійснювати зовнішню воєнну експансію з метою набути колонії та встановити в них систему експлуатації. Найбільшої смертоносності військові технології набули за умов капіталізму, воєнна економіка стала важливою компонентою капіталістичної економіки. Однак уже в аграрному суспільстві розгорталися воєнно-економічні цикли, зокрема цикли влади, що виражалися в синхронності формування, посилення, занепаду правлячих династій у Китаї та степових імперій у Монголії, а також цикли ксенократичної держави, властиві середньовічному Магрибу.
Циклічність воєн чітко простежується у розгортанні таких довгострокових циклів, що визначають динаміку капіталістичної світ-системи, як кондратьєвські цикли, довгі цикли світової політики, цикли гегемонії. Розгортання воєнно-економічних циклів в історичній ретроспективі та в сучасних умовах зумовлене боротьбою за ресурси, які дозволяють суспільним одиницям або складним суспільним організмам – переможцям у боротьбі за воєнно-політичне лідерство, домінувати, сформувавши політико-економічну систему панування-експлуатації, яка дозволяє деякий час цивілізації-гегемону успішно розвивати-ся. Кожна історична форма політико-економічної системи панування містила передумови наступної війни за регіональне чи глобальне лідерство – глибокі соціально-економічні, політичні, цивілізаційні протиріччя.

Ключові слова:воєнно-економічні цикли, довгі цикли світової політики, цикли гегемонії, цивілізація, імперія, світовий лідер.

Економіка є базисом для політичних процесів, протиріччя, що виникають у системі соціально-економічних відносин обумовлюють циклічний характер сус-пільного розвитку, зокрема циклічних економічних та політичних процесів, які в умовах капіталістичної світ-системи стали глобальними. Циклічний характер геоекономічних та геополітичних процесів проявляється насамперед у цикліч-ності зміни світового гегемона, наявність якого свідчить про існування глоба-льної політико-економічної системи. Передумови формування світової політи-ко-економічної системи, яка циклічно розвивається, виникли вже в найдавніші часи. Історичними прототипами світової гегемонії були Римська і Китайська імперії, а також Монгольська імперія, після падіння якої західноєвропейська ци-вілізація з початку "довгого" XVI століття стала джерелом протиріч, що по-роджують циклічний процес боротьби за здобуття світового лідерства, який відображено в основних положеннях теорії довгих циклів світової політики Дж. Модельські та У. Томпсона, теорії циклів гегемонії І. Валлерстайна та ін. Розгортання довгих циклів світової політики та циклів гегемонії скоординовано з розгортанням кондратьєвських циклів, початок та завершення яких ознаменовані війнами, породженими політико-економічними протиріччями, що слугують способом їх часткового вирішення. Конкуренція провідних акторів геополітики породжує глобальні воєнно-економічні цикли, ритм яких задається світовими війнами, причому глобальні геоекономічні та геополітичні цикли створюють підґрунтя для розгортання похідних від них циклів регіонального масштабу. Ритм циклічних геоекономічних та геополітичних процесів регіонального масштабу визначається динамікою глобальних циклів.
Сьогодні наростання нестабільності в капіталістичній світ-системі свідчить про початок кризово-мілітаристичних фаз глобальних циклів, розгортання яких приводить до циклічної зміни лідера капіталістичної світ-системи, переформатування світової геополітичної системи, а також формує основи розвитку глибоких геоекономічних та геополітичних протиріч – внутрішньої рушійної сили циклічності глобальних політико-економічних процесів.

Ключові слова:циклічні геоекономічні та геополітичні процеси, воєнно-економічні цикли, кондра-тьєвські цикли, цикли гегемонії, довгі цикли світової політики, "вікові тренди"