| . |
Ukrainian
English
|
| НА ГОЛОВНУ |
№ 2/2017
1Інститут економіки та прогнозування НАНУ
Тема 35. Глобальний фінансовий ринок
| Ekon. teor. 2017; 2:97-111 |
АНОТАЦІЯ ▼
-
Ключові слова:-
| Стаття російською мовою (cтор. 97 - 111) | Завантажити | Завантажень : 290 |
| Стаття українською мовою (cтор. 97 - 111) | Завантажити | Завантажень : 306 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
№ 2/2023
ГРИЦЕНКО Андрій Андрійович1, БУРЛАЙ Тетяна Вікторівна2, БОРЗЕНКО Олена Олександрівна3
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
2ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
3Інститут економіки та прогнозування НАНУ
Соцієтальні наслідки сучасної гібридної війни: теоретичні засади та інституційний вимір
| Ekon. teor. 2023; 2:5-28 | https://doi.org/10.15407/etet2023.02.005 |
АНОТАЦІЯ ▼
Розкрито поняття соцієтального у політико-економічному дискурсі, показано його зв'язок з відповідним філософським і соціологічним баченням. Аргументовано, що нинішня російсько-українська війна має чіткі ознаки сучасної гібридної війни, яка породжується глобально-локальною гібридною системою "мир – війна" і поєднує в собі цілий комплекс засобів, починаючи з військово-політичних та економічних і закінчуючи кібернетичними та культурно-гуманітарними. На засадах поєднання політико-економічного і соціологічного в широкому сенсі дискурсів обґрунтовано, що основними складовими гібридної системи «мир – війна» з точки зору трансформації суспільних відносин виступають: збройно-мілітарна, фінансово-економічна та інформаційно-духовна складові, які спричиняють комплексний вплив на світосприйняття, позиціювання і поведінку людей, що приводить до суттєвих соцієтальних наслідків. Надано характеристики інституційного виміру соцієтальних наслідків війни. У теоретичній площині за основу для розгляду інституційного виміру соцієтальних наслідків, зумовлених гібридною війною, взято феномен емерджентного інституційного порядку. Розкрито, що в умовах воєнного стану значно зростає роль інституту довіри – визначального і невід’ємного конструкту інституційної архітектоніки суспільно-економічної системи, втіленого як у довірі до держави та владних структур, так і у довірі до нових інститутів, породжених гібридною війною (волонтерства та різних форм самодіяльних громадянських рухів). Показано, що у контексті соцієтального розвитку в умовах шоків війни та повоєнного відновлення України виключно важливу роль відіграє якість інститутів та інституційний потенціал держави. Аналіз соцієтальних наслідків вторгнення РФ в Україну в інституційному вимірі показує необхідність подолання ключових інституційних деструкцій, породжених як у попередній період, так і під час війни, та формування інституційного підґрунтя для нової економічної моделі, орієнтованої на забезпечення поєднання ефективного реконструктивного відновлення України у повоєнний період і її повноцінної інтеграції до Європейського Союзу та у світовий простір.
Ключові слова:соцієтальна система, гібридні загрози, інститути, воєнні шоки, реконструктивне відновлення економіки
| Стаття українською мовою (cтор. 5 - 28) | Завантажити | Завантажень : 193 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
2. Буторина О.В., Борко Ю.А. (2022). Выгоды региональной интеграции: пересмотр концепции. Современная Европа. № 1. С. 5‒20. DOI: 10.31857/S0201708322010016
3. Гриценко А.А. (ред.) (2020). Доверие в институциональной архитектонике пространства-времени: у 2 т. ГУ "Институт экономики и прогнозирования НАН Украины". Т. 1. Доверие в общественно-экономической системе. Киев. 550 с. ISBN 978-966-316-476-2.
4. Гриценко А.А. (ред.) (2021). Формування інституційної архітектоніки інформаційно-мережевої економіки : монографія / ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України"; ДННУ "Академія фінансового управління". Київ. 736 c. ISBN 978-966-02-9756-2.
5. Гриценко А.А. (ред.) (2022). Економічні суперечності глобалізації та локалізації в умовах гібридної війни та післявоєнної реконструкції : монографія / ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України". Київ. 636 c. ISBN 978-617-14-0023-8. URL: ief.org.ua/wp-content/uploads/2022/12/Ec-superech-globaliz-ta-localiz-v-umomah-gibryd-viyny.pdf
6. Грушецький А. (січень 2023). Динаміка довіри соціальним інституціям у 2021–2022 роках / Київський міжнародний інститут соціології. URL: kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1174&page=4
7. Дембіцький С. (2022). Установки щодо соцієтальних цінностей під час війни: ліберально-демократичний вектор розвитку України. Українське суспільство в умовах війни. 2022 : кол. монографія / за ред. член.-кор. НАН України, д. філос. н. Є. Головахи, д. соц. н. С. Макеєва. Київ: Інститут соціології НАН України. 410 с. ISBN 978-966-02-9993-7. URL: i-soc.com.ua/assets/files/monitoring/maket-vijna...2022dlya-tipografiivse.pdf
8. ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України" (2022). Відновлення та реконструкція повоєнної економіки України : наукова доповідь. Київ. 305 с. ISBN 978-966-02-9984-9. URL: ief.org.ua/wp-content/uploads/2022/12/Vidnovlennja-ta-reconstrukcsja-povojennoji-economiky.pdf
9. Івашук Ю. (2016). Емерджентний інституційний порядок в економіці і його поведінкові підстави. Економічна теорія. № 3. С. 69–81. DOI: doi.org/10.15407/etet2016.03.069
10. Леусенко И.В. (2011). Термин "социетальный" (societal) и формирование методологических основ исследования социологии нормы в творчестве Т. Парсонса. Система ценностей современного общества. № 21. С. 133–141. URL: cyberleninka.ru/article/n/termin-sotsietalnyy-societal-i-formirovanie-metodologicheskih-osnov-issledovaniya-sotsiologii-normy-v-tvorchestve-t-parsonsa
11. ОБСЕ (декабрь 2003). Стратегия ОБСЕ по противодействию угрозам безопасности и стабильности в XXI веке. 15 с. URL: www.osce.org/files/f/documents/5/2/17508.pdf
12. ООН (2022). Доклад Генерального секретаря о работе Организации (A/77/1, семьдесят седьмая сессия). 133 с. ISBN: 978-92-1002127-2. URL: digitallibrary.un.org/record/3987317?ln=en
13. Пaрсонc Т. (1997). Система современных обществ. Москва: Аспект-Пресс.
14. Представництво МОМ в Україні (березень 2023). Криза в Україні 2022–2023 років: рік реагування. 37 с. URL: ukraine.iom.int/sites/g/files/tmzbdl1861/files/documents/2023-03/IOM%20Ukraine%20Regional%20Response%201%20Year%20Special%20Report%20Ukr.pdf
15. Семенець-Орлова І.А. (2022). Сучасні концептуальні підходи до визначення поняття "етноцентризм" у двовимірному полі міжетнічного роз’єднання та інтеграції. Український соціум. № 2 (81). С. 116–133. DOI: doi.org/10.15407/socium2022.02.116
16. Сорокин П. (1992). Человек, цивилизация, общество. Москва: Политиздат.
17. Соціологічна група "Рейтинг" (лютий 2023). Як війна змінила мене та країну. Підсумки року. 57 с. URL: ratinggroup.ua/files/ratinggroup/reg_files/rating_war_changed_me_and_the_country_february_2023.pdf
18. Соціологічна група "Рейтинг" (березень 2023). Всеукраїнське опитування Міжнародного республіканського інституту (IRI): лютий 2023. URL: ratinggroup.ua/files/ratinggroup/reg_files/ukr-23-ns-01-ukr_for_public_-_final.pdf
19. Суший О.В. (2012). Культурно-символічні засади національної ідентичності. Державне управління: теорія та практика. № 2. С. 1–7. URL: nbuv.gov.ua/UJRN/Dutp_2012_2_7
20. УВКБ ООН (лютий 2023). Україна: План гуманітарного реагування на 2023 рік. 179 с. URL: www.unhcr.org/ua/wp-content/uploads/sites/38/2023/02/Ukraine-Humanitarian-Response-Plan-February-2023-UK.pdf
21. Bilal A. (November 2021). Hybrid Warfare – New Threats, Complexity, and ‘Trust’ as the Antidote. NATO Review. URL: www.nato.int/docu/review/articles/2021/11/30/hybrid-warfare-new-threats-complexity-and-trust-as-the-antidote/index.html
22. Bond, I., Cornago, Е., et al. (February 2023). A year of war in Europe: The balance sheet. Centre for European Reform Policy brief. Retrieved from www.cer.eu/sites/default/files/pbrief_ukraine_1year_22.2.23.pdf
23. Caliskan M., Liégeois M. (2021). The concept of ‘hybrid warfare’ undermines NATO’s strategic thinking: insights from interviews with NATO officials. Small Wars & Insurgencies. Vol. 32. Issue 2. P. 295–319. URL: www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/09592318.2020.1860374; doi.org/10.1080/09592318.2020.1860374
24. Fox R.C. (Ed.) (2005). After Parsons — a theory of social action for the twenty-first century. New York: Russell Sage Foundation.
25. Grytsenko, A. (May 20–21, 2022). Hybrid System "peace-war" as a Modern Form of the Changing World Order. In: Grytsenko, А., Kidiryuz, M. (Eds.) (2022). Proceeding Book of the Second International Symposium on the Study of War. Economic Development and Social Research Institute. Ankara: IKSAD Publishing House. Р. 67–73. ISBN: 978-625-8323-07-82.
26. Johnson R. (2018). Hybrid War and Its Countermeasures: A Critique of the Literature. Small Wars & Insurgencies. Vol. 29. Issue 1. P. 141–163. URL: www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/09592318.2018.1404770?src=recsys; doi.org/10.1080/09592318.2018.1404770
27. Keller A.G. (1915). Societal evolution: a study of the evolutionary basis of the science of society. New York, The Macmillan Co.
28. Mattis J.N., Hoffman F. (November 2005). Future Warfare: The Rise of Hybrid Wars. The U.S. Naval Institute Proceedings. Vol. 131/11/1,233. URL: www.usni.org/magazines/proceedings/2005/november/future-warfare-rise-hybrid-wars
29. Parsons T. (1965). Theories of Society: Foundations of Modern Sociological Theory. Free Press of Glencoe.
30. Quirk, P., Sharma, Р. (February 2023). Advancing a framework for the stabilization and reconstruction of Ukraine. Issue Brief. Atlantic Council. Retrieved from www.atlanticcouncil.org/wp-content/uploads/2023/02/Advancing_a_Framework_Final.pdf
31. Sorokin P.A. (1928). Contemporary Sociological Theories. New York and London: Harper & Brothers.
32. Sorokin P.A. (1962). Society, Culture and Personality. Their Structure and Dynamics. New York.
33. Sumner W. (1959). Folkways. New York.
34. Sumner W., Keller A. (1942). The science of society. New York.
35. World Bank (April 6, 2023). Russia’s Invasion of Ukraine and Cost-of-Living Crisis Dim Growth Prospects in Emerging Europe and Central Asia. Retrieved from www.worldbank.org/en/news/press-release/2023/04/06/russian-invasion-of-ukraine-and-cost-of-living-crisis-dim-growth-prospects-in-emerging-europe-and-central-asia
№ 1/2024
БОРЗЕНКО Олена Олександрівна1, ЛАМБЕКОВА Айгерим Нурланівна2, МИРЖИКБАЄВА Айнур Бейсенкизи3, ПАНФІЛОВА Тамара Олександрівна4
1Інститут економіки та прогнозування НАНУ
2Карагандинський університет імені академіка Е.А. Букетова
3Карагандинський університет імені академіка Е.А. Букетова
4ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України"
Реформування міжнародних фінансових організацій в контексті впливу на соціально-економічний розвиток України та Казахстану
| Ekon. teor. 2024; 1:93-119 | https://doi.org/10.15407/etet2024.01.093 |
АНОТАЦІЯ ▼
У статті представлені результати дослідження сучасних проблем реформування міжнародної фінансової архітектури в умовах поширення кризових явищ фінансового характеру й вразливості фінансових ринків та публічних фінансів до різких економічних і геополітичних змін. Мета статті полягає в ідентифікації основних інституційних засад реформування міжнародних фінансових організацій в контексті трансформації взаємовідносин з окремими групами країн та результативності впливу на соціально-економічний розвиток України та Казахстану. Систематизовано основні напрями трансформації міжнародної фінансової архітектури, зокрема: реформування окремих міжнародних організацій; зміни політики співпраці окремих країн та МФО, трансформація впливу; створення глобальної інституції на засадах міжнародних багатосторонніх договорів; посилення регулятивних механізмів міжнародного фінансового права та підвищенні відповідальності національних регуляторів за функціонування окремих сегментів фінансових ринків; узгодження реформ глобальної фінансової архітектури задля досягнення Цілей сталого розвитку й кліматичних змін; створення нових міжнародних фінансових інституцій тощо.
Вплив реформ міжнародних фінансових організацій на соціально-економічний розвиток України та Казахстану проявляється у змінах напрямів співпраці Казахстану та України з провідними міжнародними інституціями, зокрема в оновленні рамкових стратегій, спеціальних програм щодо ринкового реформування, забезпечення стабільності національної валюти, вирішення соціально-економічних проблем, фінансування дефіциту державного бюджету та збалансування платіжного балансу. Надання фінансових ресурсів кредитного та інвестиційного характеру супроводжується настановами з питань інституційної розбудови ринкової економіки, реформуванням необхідної правової бази, розвитком приватного сектору та формуванням системи корпоративного управління. Порівняльний аналіз результативності співпраці Казахстану та України з міжнародними фінансовими організаціями дозволив визнати вразливість фінансових систем обох країн до кризових явищ глобального характеру, у тому числі через зростання зовнішньої заборгованості, й слабкі позиції за складовими Індексу умов розвитку фінансового ринку ЄБРР у 2020 році в порівнянні з країнами Європи, які стали членами ЄС після 2004 року.
Ключові слова:міжнародна фінансова архітектура, міжнародні фінансові організації, міжнародне фінансове право, кризи, реформування МВФ, зовнішній борг, Індекс умов розвитку фінансового ринку ЄБРР
| Стаття українською мовою (cтор. 93 - 119) |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
2. Б'єрде A. (21 лютого, 2023). Відновлення і відбудова процвітаючої України вимагатиме узгоджених зусиль міжнародної спільноти та приватного сектора. URL: blogs.worldbank.org/uk/voices/vidnovlennya-i-vidbudova-protsvitayuchoyi-ukrayiny-vymahatyme-uzhodzhenykh-zusyl
3. Вайцеховська О.Р. (2019). Міжнародний фінансовий правопорядок: теоре-тичні засади та сучасний стан розвитку. Чернівці: Друк Арт. 560 с.
4. Вайцеховська О. (2019). Інституційні основи міжнародного фінансового пра-вопорядку: шляхи вдосконалення. Підприємництво, господарство і право. №5. С. 337342. doi.org/10.32849/2663-5313/2019.5.63
5.Вайцеховська О. (2019). Сучасний міжнародний фінансовий правопорядок: актуальні проблеми та шляхи реформування. Visegrad journal on human rights. №3 (volume 1). Р. 4853.
6. Додонов В.Ю. (2022). Пандемия COVID-19 как фактор наращивания госу-дарственного долга. Опыт Kазахстана в контексте мировой ситуации. Финансо-вый журнал. Т. 14. № 4. С. 92–107. URL: doi.org/10.31107/2075-1990-2022-4-92-107.
7. Галустян Р. (2021). Вплив міжнародних фінансових організацій на розвиток національних економік. Драйвери інновацій в економіці та фінансах: глобальні виклики та перспективи. (Київ. 27 жовт. 2021 р.). Київ: КНЕУ. С. 29–31. URL: ir.kneu.edu.ua:443/handle/2010/38303
8. Борзенко О.О. (ред.) (2022). Глобалізаційні процеси у світовій економіці: ви-клики та можливості для України. Київ. 264 c. URL: ief.org.ua/wp-content/uploads/2022/10/Globalizaciyni-procesy-u-svitoviy-economici.pdf
9. Ковбаса В.А. (2017). Сучасні тенденції та перспективні напрями реформу-вання Міжнародного валютного фонду. Інвестиції: практика та досвід. 2017. № 22. С. 53–56. URL: nbuv.gov.ua/UJRN/ipd_2017_22_13
10. Колосова В.П. (2015). Інституціональні чинники та наслідки реформування міжнародних фінансових організацій. Фінанси України. № 10. С. 3252.
11. Коляда Т.А., Олексієнко Т.М. (2018). Вплив міжнародних фінансових інсти-туцій на економічний розвиток країн. Світове господарство і міжнародні еконо-мічні відносини. Випуск 25. С. 1924.
12. Луніна І.О. (ред.) (2022). Розвиток фіскального простору для забезпечення економічного зростання: наукова доповідь. Київ. 208 с. URL: ief.org.ua/wp-content/uploads/2022/12/Rozvytok-fiscalnogo-prostory-dlja-zabezpechennja-economichnogo-zrostannja.pdf 208 с. URL: ief.org.ua/wp-content/uploads/2022/12/Rozvytok-fiscalnogo-prostory-dlja-zabezpechennja-economichnogo-zrostannja.pdf
13. Панфілова Т.О. (2019). Роль МВФ у розвитку світової економіки як суб’єкта глобального управління. Економіка України. №5. С. 4856. doi.org/10.15407/economyukr.2019.05.048
14. Сльозко О.О. (Борзенко О.О.) Проблеми становлення фінансового ринку країн СНД. Київ: LAT & K, 2014. 348 с.
15. Сльозко О.О., Панфілова Т.О., Терещенко С.В. (2013). Сучасні проблеми реформування світової фінансової системи. Київ: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України. 197 с.
16. Терещенко Г.М., Капленко О.І., Северіна Х.І. (2017). Проблеми та перспек-тиви залучення ресурсів міжнародних фінансових організацій. Наукові праці НДФІ. № 3 (80). С. 111120. doi.org/10.33763/npndfi2017.03.111
17. Aldeshova S.B., Akhmetovа G.T., Myrzhykbayeva A.B., Borzenko O. (2023). Dynamics and structure of foreign direct investment in CIS countries. Bulletin of the Karaganda University. Economy Series. № 4(112). URL: economy-vestnik.ksu.kz/apart/srch/2023_economy_4_112_2023.pdf: doi.org/10.31489/2023ec4/34-43
18. Brummer, Christopher J. (January 26, 2010). How International Financial Law Works (and How it Doesn't). Georgetown Law Journal, 99, 2011; Georgetown Law and Economics Research Paper No. 11-15; Georgetown Public Law Research Paper No. 11-15. Georgetown Public Law Research Paper No. 11-112. URL: ssrn.com/abstract=1542829
19. Rakic D. (July 2023). Multilateral financial assistance to Ukraine. In-Depth Analysis. Economic Governance and EMU Scrutiny Unit (EGOV). Directorate-General for Internal Policies. PE 733.
20. Rodrik D. (March 2009). A Plan B for global finance. Finance & economics. URL: www.economist.com/finance-and-economics/2009/03/12/a-plan-b-for-global-finance
21. Tubiana L., Fox E. (2023). Rebuilding a broken world: a new consensus on global finance. Doctrine. Retrieved from geopolitique.eu/en/2023/06/21/a-new-consensus-for-global-finance/
22. UN. (May 2023). Reforms to the International Financial Architecture. Our Common Agenda Policy. Brief 6. 36 р. URL: indonesia.un.org/en/238877-our-common-agenda-policy-brief-6-reforms-international-financial-architecture
Календар подій
| П | В | С | Ч | П | С | Н |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
| 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
| 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 |
| 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 |
| 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | ||
