Розглянуто теоретичні аспекти сутності, наслідки формування та розвитку двох феноменів сучасності – індивідуалізації особистості, а також формування індивідуалізованого суспільства. Проведене дослідження переконує у тому, що суспільне життя за умов індивідуалізації наповнене не лише можливостями самореалізації, утвердженням пріоритетності інтересів особистості, а й суперечностями, неочікуваними наслідками, асиметріями, які оточують \"індивідуалів\". Зворотний бік тренду, яким є індивідуалізація у нинішньому форматі, – брак стабільності, передбачуваності, стійкості стану членів соціуму, зниження масштабів залучення економічно активного населення до колективної взаємодії, ерозія культури солідарності, \"атомізація\" людини через втрату звичних, традиційних у минулому соціальних зв’язків.
Стаття містить авторський концепт подолання \"негативного\", неприродного індивідуалізму. Вкрай продуктивною може стати ідея, згідно з якою протилежність між індивідуалізмом і колективізмом, індивідом і суспільством, свободою і соціалізацією можна подолати, але не за усунення того чи іншого елемента, або приниження значення чи ігнорування потреби його розвитку. Включення протилежних явищ і процесів у сучасні, більш місткі, комплексні ментальні схеми дозволяє опрацювати ефективні, суспільно значущі проекти стійкого економічного і соціального розвитку.

Ключові слова:індивідуалізація особистості, індивідуалізоване суспільство, свобода особистості, соціалізація, \"негативний\" індивідуалізм

Розглянуто теоретичні аспекти сутності, наслідки формування та розвитку двох феноменів сучасності – індивідуалізації особистості, а також формування індивідуалізованого суспільства. Проведене дослідження переконує у тому, що суспіль-не життя за умов індивідуалізації наповнене не лише можливостями самореаліза-ції, утвердженням пріоритетності інтересів особистості, а й суперечностями, не-очікуваними наслідками, асиметріями, які оточують "індивідуалів". Зворотний бік тренду, яким є індивідуалізація у нинішньому форматі, – брак стабільності, перед-бачуваності, стійкості стану членів соціуму, зниження масштабів залучення економічно активного населення до колективної взаємодії, ерозія культури солідарності, "атомізація" людини через втрату звичних, традиційних у минулому соціальних зв’язків.
Стаття містить авторський концепт подолання "негативного", неприродного індиві-дуалізму. Вкрай продуктивною може стати ідея, згідно з якою протилежність між індивідуалізмом і колективізмом, індивідом і суспільством, свободою і соціалізацією можна подолати, але не за усунення того чи іншого елемента, або приниження зна-чення чи ігнорування потреби його розвитку. Включення протилежних явищ і процесів у сучасні, більш місткі, комплексні ментальні схеми дозволяє опрацювати ефек-тивні, суспільно значущі проекти стійкого економічного і соціального розвитку.

Ключові слова: індивідуалізація особистості, індивідуалізоване суспільство, свобода особистості, соціалізація, "негативний" індивідуалізм

Стаття містить авторський концепт людини як стратегічного ресурсу і мети соціально-економічного розвитку та теоретико-методологічний аналіз взаємодії людини і нової економіки, домінант їх розвитку. Проведене дослідження переконує в тому, що трансформація індустріальної економіки в нову економіку, відкриває нові можливості для розвитку людини, її самореалізації. Водночас ця трансформація пов’язана з дією цілої низки чинників, за якої розбудова нової економіки здійснюється вкрай суперечливо, через відтворення старих та появу нових суперечностей. Автори доводять необхідність перенесення акценту з констатації "кінця знайомого світу" до окреслення контурів і опрацювання механізмів функціонування "незнайомого світу", яким він стає для більшості населення.

Ключові слова:нова економіка, мережева людина, людський розвиток, соціально-трудовий вимір, економіка людини