.
Увійти 
|
НА ГОЛОВНУ |
№ 3/2014
БАНДУРА Олександр Вікторович1, БУРКИНСЬКИЙ Б. В.2
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
2Інститут проблем ринку й економіко-екологічних досліджень НАН України
Концептуальні засади капіталізації економіки: систе-мний підхід
Ekon. teor. 2014; 3:48-59 |
АНОТАЦІЯ ▼
На основі аналізу визначень поняття "капіталізація" виділено три групи її розумін-ня відповідно як процесу, як стану і як відношення. Розроблена концептуальна модель, яка поєднує існуючі визначення капіталізації як процес у вигляді етапів більш загального циклічного процесу. Запропоновано тривимірне бачення явища капіталізація, на його основі побудовано її системне уявлення, яке включає цілі, механізми та критерії оцінки
Ключові слова:капіталізація, економічний процес, концептуальна модель, циклічний процес.
Стаття російською мовою (cтор. 48 - 59) | Завантажити | Завантажень : 357 |
Стаття українською мовою (cтор. 48 - 59) | Завантажити | Завантажень : 341 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
Артьомова Т., Полічко О. (2009) Капіталізація економіки: еволюція підходів щодо змісту та моделювання в західній науковій думці // Економіст. № 12. С. 60–63.
Бобух І.М. (2010) Пропорції та перспективи формування національного багатства України. К.: Ін-т економіки та прогнозування НАН України. – С. 35.
Булеев И.П., Брюховецкая Н.Е. (2011) (ред.) Капитализация предприятий: теория и практика. Ин-т экономики пром-сти; ДонУЭП. Донецк. С. 8, 13, 34.
Бурдье П. (2002) Формы капитала // Экономическая социология. 2002. Т. 3. № 5. С. 60–74.
Буркинський Б.В., Горячук В.Ф. (2013) Соціальний капітал: сутність, джерела та структура, оцінка // Економіка України. № 1. С. 67–81.
Гайдай Т.В. (2006) Капитализация экономики: проблемы и перспективы. Материа-лы семинара (часть 2) // Экономическая теория. № 3. С. 98–100.
Геєць В.М. (2009) Суспільство, держава, економіка: феноменологія взаємодії та розвитку. К.: Інститут економіки та прогнозування НАН України. С. 334, 337.
Геєць В.М., Гриценко А.А. (2007) (ред.) Капіталізація економіки України. К.: Ін-т екон. та прогнозув. С. 8–9.
Гриценко А.А. (2006) Капитализация экономики: проблемы и перспективы. Мате-риалы семинара (часть 1) // Экономическая теория. № 2. С. 91–95.
Диксон Дж., Бэккес Ж., Гамильтон К. (2000) Новый взгляд на богатство народов. Индикаторы экологически устойчивого развития. М.: Центр подготовки и реа-лизации международных проектов технического содействия. С. 112–113.
Мазур І.І. (2006) Капитализация экономики: проблемы и перспективы. Материалы семинара (часть 1) // Экономическая теория. № 2. С. 104–107.
Малова Т. (2009) Капитализация в условиях российской экономики: Теоретиче-ские и практические аспекты. 2-е изд. М.: Книжный дом "ЛИБРОКОМ". С. 6.
Мандибура В.О. (2006) Капитализация экономики: проблемы и перспективы. Ма-териалы семинара (часть 2) // Экономическая теория. № 3. С. 93–95.
Мельник В.П. (2006) Капитализация экономики: проблемы и перспективы. Мате-риалы семинара (часть 1) // Экономическая теория. № 2. С. 107–108.
Радаев В.В. (2003) Понятие капитала, формы капиталов и их конвертация // Об-щественные науки и современность. № 2. С. 5–17.
Чернышев С. (2005) Как повысить капитализацию России // Стратегия России. № 3. sr.fondedin.ru/new/fullnews_arch_to.php?subaction=showfull&id=1109934128&archive=1112609966&start_from=&ucat=14&.
Шараев Ю.В. (2006) Теория экономического роста. М.: Издательский дом ГУ ВШЭ. С. 39.
Шлапак Ю.М. (2013) Природний капітал в системі національних рахунків України: автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. екон. наук. Київ: 2013. 19 с.
Шумська С.С. (2012) Капіталізація економіки: системний підхід та методологічні напрямки дослідження // Економічна теорія. № 1. С. 35–49.
Яременко О.Л. (2006) Капитализация экономики: проблемы и перспективы. Мате-риалы семинара (часть 2) // Экономическая теория. № 3. С. 91–93.
№ 2/2015
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
ЕФЕКТИВНІСТЬ РИНКІВ І ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ: ПРОБЛЕМИ ВИМІРЮВАННЯ І ЗВ’ЯЗОК З ЕКОНОМІЧНИМ ЦИКЛОМ
Ekon. teor. 2015; 2:38-51 |
АНОТАЦІЯ ▼
Визначено проблеми з кількісною оцінкою ефективності ринків і відпо-відних категорій (економічна ефективність, досконала конкуренція тощо). Проблему "зачарованого кола" в економічних оцінках (ціни за-лежать від затрат, які, своєю чергою, залежать від цін) розглянуто як головну причину унеможливлення визначення ступеня ефективності ринків і встановлення зв’язку між цим ступенем і економічною кризою. Для розв’язання цієї проблеми запропоновано запровадження додаткової (до монетарної) одиниці виміру затрат виробничих ресурсів. Придатну енер-гію (ексергію) запропоновано як загальну міру цих затрат. На цій основі сформульовано гіпотезу кумулятивної неефективності ринків, яка поширюється на всі ринки економічної системи. Згідно з цією гіпотезою, всі ринки є неефективними з фундаментальної точки зору, але ступінь їх неефективності різний. Запроваджено категорії ефективної конкуренції та прихованих перевитрат ресурсів для окремого ринку (фірми), запропоновано шлях до їх кількісної оцінки. Показано, що величина прихованих перевитрат ресурсів, якою вимірюють ступінь неефективності ринків, є наслідком зміни міжгалузевих пропорцій (відносних цін).
Ключові слова:ефективність ринку, неефективність ринку, технічна й економічна ефективність, досконала конкуренція, ефективна конкуренція, економічна криза.
Стаття російською мовою (cтор. 38 - 51) | Завантажити | Завантажень : 369 |
Стаття українською мовою (cтор. 38 - 51) | Завантажити | Завантажень : 418 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
Бандура О.В. (2004) Деякі аспекти аналізу макроекономічної динаміки: ресурсна (енергетична) модель економічного циклу. Миколаїв: Іліон.
Маркс К. (1967) Капитал // К. Маркс, Ф. Энгельс. Полн. собр. соч. М.: Политическая литература. Т. 23. Ч. 1. Т. 46. Ч. 2.
Маршалл А. (1983) Принципы политической экономии. В 3-х т. М.: Прогресс.
Подолинский С. (1991) Труд человека и его отношение к распределению энергии. М: Ноосфера.
Рикардо Д. (1941) Начала политической економии и налогообложения. М.: Госполитиздат.
Смит А. (1962) Исследования о природе и причинах богатства народов. М.: Соцэкгиз.
Туган-Барановский М.И. (1990) Социализм как положительное учение // Вопросы экономики. № 2. С. 73-81.
Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. (1993) Экономика. М.: Дело ЛТД.
Chari V. (1998) Nobel Laureate Robert E. Lucas: architect of modern macroeconomics // Journal of Economic Perspectives. No. 1. P. 171?186.
Dimson E., Mussavian M. (1998) A brief history of market efficiency // European Financial Management. Vol. 4. No. 1. P. 91–193.
Fama E. (1998) Market efficiency, long-term returns, and behavioral finance // Journal of Financial Economics. No. 49. P. 283–306.
Forget E. (1990) The Ricardo debates: Hollander and Garegnani on natural price and output determination // Canadian Journal of Economics. № 2. Р. 434-445.
Malkiel В.G. (2003). The Efficient Market Hypothesis and Its Critics // Princeton University, CEPS Working Paper No. 91.
Shiller R. (2003). From Efficient Markets Theory to Behavioral Finance // The Journal of Economic Perspectives. Vol. 17. No. 1. P. 83–104.
Sraffa P. (1960) Production of Commodities by Means of Commodities ? Cambridge: Cambridge University Press.
Szargut J., Morries D. (1985) Calculation of the standart chemical exergy of some elements and their compounds based upon sea water as a datum level substance // Bull. of the Polish Acad. of Sciences, Technical Sciences. Vol. 33. № 5–6. Р. 293-305.
№ 1/2016
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Загальна модель економічних циклів – модель кумулятивної неефективності ринків
Ekon. teor. 2016; 1:86-100 | https://doi.org/10.15407/etet2016.01.086 |
АНОТАЦІЯ ▼
Для встановлення взаємозв’язку між ефективністю використання виробничих ресурсів і темпами економічного зростання запропоновано нову модель еконо-мічного циклу. У її рамках доведено, що приховані сукупні перевитрати ресурсів, задіяних у виробництві ВВП, є первісною і загальною рушійною силою макроекономічної динаміки. Перевитрати ресурсів є наслідком нагромадження недосконалостей ринків. Їх вимірюють як різницю між дефляторами природних і поточних ринкових цін. За цією різницею можна оцінити сумарну ефективність регуляторної політики та її вплив на темпи зростання. Модель протестовано на прикладі 45-річного розвитку економіки США (6 емпіричних циклів). Це дозволило визначати початок рецесій із випередженням на 6–18 місяців і відрізнити тимчасове уповільнення від рецесії. Тестування також показало відсутність неправдивих сигналів про час початку рецесії
Ключові слова: бізнес-цикл, темпи економічного зростання, рецесія, прогнозування, макроекономічна динаміка, макроекономічна рівновага, досконала й ефективна конкуренція, ступінь ефективності ринків
Стаття російською мовою (cтор. 86 - 100) | Завантажити | Завантажень : 606 |
Стаття українською мовою (cтор. 86 - 100) | Завантажити | Завантажень : 382 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
Бандура О.В. (2007) Підвищення ефективності економічного прогнозування на концептуаль-ному рівні // Економіст. № 3 С. 9–12.
Бандура О.В. (2009) Оптимістичні очікування зумовили зростання ринку нафти // Термінал. № 30. К.: Псіхея. С. 21–23.
Бандура О.В. (2015) Ефективність ринків та економічна ефективність: проблеми вимірювання та зв’язок з економічним циклом // Економічна теорія. № 2. С. 38–52.
Бродянский В.М., Фратшер В., Михалек К. (1988) Эксергетический метод и его приложения. М.: Энергоатомиздат.
Кондратьев Н.Д. (1989) Проблемы экономической динамики. М.: Экономика.
Леонтьев В. (1958) Исследование структуры американской экономики. М: Госстатиздат.
Струве П.Б. (1923) Научная картина экономического мира и понятие равновесия // Экономический вестник. Берлин. № 1 С. 5–26.
Boustead J., Hancock G. (1979) Handbook of Industrial Energy Analysis. London: Ellis Harwood.
Bullard C., Herendeen R. (1975) The Energy Cost of Goods and Servicies // Energy Policy. № 4. P. 268–278. doi: https://doi.org/10.1016/0301-4215(75)90035-X">doi.org/10.1016/0301-4215(75)90035-X">https://doi.org/10.1016/0301-4215(75)90035-X
Bullard C., Penner P., Pilati D. (1978) Net Energy Analysis: a Handbook for Combining Processes and Input-Output Analysis // Resources and Energy. Vol. 1. № 3. P. 267–313. doi: https://doi.org/10.1016/0165-0572(78)90008-7">doi.org/10.1016/0165-0572(78)90008-7">https://doi.org/10.1016/0165-0572(78)90008-7
Chapman P.F. (1974) Energy Costs: a Review of Methods // Energy Policy. № 2. P. 91–103. doi: https://doi.org/10.1016/0301-4215(74)90002-0">doi.org/10.1016/0301-4215(74)90002-0">https://doi.org/10.1016/0301-4215(74)90002-0
Costanza R. (1980) Embodied Energy and Economic Valuation // Science. Vol. 210. P. 1219–1227. doi: https://doi.org/10.1126/science.210.4475.1219">doi.org/10.1126/science.210.4475.1219">https://doi.org/10.1126/science.210.4475.1219
Diebold F.X. (1998) The past, present, and future of macroeconomic forecasting // Journal of Economic Perspectives. Vol. 12. № 2. P. 175–192. doi: https://doi.org/10.1257/jep.12.2.175">doi.org/10.1257/jep.12.2.175">https://doi.org/10.1257/jep.12.2.175
Energy Analysis (1974) / Workshop Report #6. International Federation of Institutes for Advanced Study (IFIAS), Stockholm.
Georgescu-Rogen N. (1993) The entropy and the economic problem. From valuing the Earth: econo¬mics, ecology, ethics. Daly H.E. and Townsend K.N. Cambridge: The MIT Press. P. 75–89.
Krugman P. (2009) How Did Economists Get It So Wrong?, NY: The New York Times, September 2.
Leading economic indicators: New approach and forecasting records (1992) / K.Lahiri, G.Moore ed. Cambridge: Cambridge University Press.
Miller G. (1983) Inflation and Recession, 1979–1982: Supply Shocks and Economic Policy // Economic Review. No 3. P. 8–21.
Niemira M., Klein P. (1995) Forecasting financial and economic cycles. NY: John Wiley & Sons, Inc.
Soros G. (1994) The Alchemy of Finance: Reading the Mind of the Market. N-Y.: J.Wiley Publisher. (Originally published: Simon and Shuster, 1987).
Szargut J., Morris D. (1987) Cumulative Exergy Consumption and Cumulative Degree of Perfection of Chemical Processes // Energy Research. Vol. 11. P. 245–261. doi: https://doi.org/10.1002/er.4440110207">doi.org/10.1002/er.4440110207">https://doi.org/10.1002/er.4440110207
U.S. Bureau of Economic Analysis (2015) // Monthly Release // www.bea.gov/.
U.S. National Bureau of Economic Research: U.S. Business Cycle Expansions and Contractions (2015) // Monthly Release // www.nber.org/.
№ 1/2017
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Ефективність монетарної (регуляторної) політики та стале зростання
Ekon. teor. 2017; 1:77-93 | https://doi.org/10.15407/etet2017.01.077 |
АНОТАЦІЯ ▼
Розглядаються основні проблеми, що заважають підвищенню ефективності регуляторної політики. Запропоновано шляхи їх вирішення на базі авторської СМІ-моделі економічного циклу. Емпірично підтверджено загальність цієї моделі, шляхом визначення календарного часу настання поворотних точок усіх циклів поспіль для двох принципово різних економік: США з 1970 та України з 1997 року. Показано кількісний взаємозв’язок між ефективністю регуляторної політики та забезпеченням сталого економічного зростання. Проводиться аналіз ефективності монетарної політики "кількісного пом’якшення" центробанку США та емпірично продемонстровано, як ця політика вплинула на національну економіку. Надаються рекомендації для підвищення ефективності монетарної політики в Україні з метою забезпечення прискореного зростання її економіки.
Ключові слова: монетарна (регуляторна) політика, ефективність, таргетування, бізнес цикл, темпи економічного зростання, рецесія, макроекономічна динаміка
Стаття російською мовою (cтор. 77 - 93) | Завантажити | Завантажень : 583 |
Стаття українською мовою (cтор. 77 - 93) | Завантажити | Завантажень : 453 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
Кондратьев Н.Д. (1989). Проблемы экономической динамики. М.: Экономика. 526 с.
Ball L.(1997) Efficient rules for monetary policy. U.S. National Bureau of Economic Research Working Paper 5952. 24 p. doi: https://doi.org/10.3386/w5952">doi.org/10.3386/w5952">https://doi.org/10.3386/w5952
Bernanke B.; Mihov I. (1995) Measuring monetary policy. Working paper, Institute for Advanced Studies (IHS) / Economic series, Vienna, No.10. 67 p. doi: https://doi.org/10.3386/w5145">doi.org/10.3386/w5145">https://doi.org/10.3386/w5145
Bernanke B., Reinhart V., Sack B. (2004) Monetary Policy Alternatives at the Zero Bound: An Empirical Assessment. Brookings Papers on Economic Activity, No 2. – 1–100. doi: https://doi.org/10.1353/eca.2005.0002">doi.org/10.1353/eca.2005.0002">https://doi.org/10.1353/eca.2005.0002
Cecchetti S., Flores-Lagunes A., Krause S. (2006) Has monetary police become more efficient? A cross-country analysis. The Economic Journal, 116, Royal Economic Society. Pp. 408–433.
Friedman M. (1968) The Role of Monetary Policy. American Economic Review, 58(1), 1–17.
Gagnon, Rashkin, Remache, Sack (2010) Large-Scale Asset Purchases by the Federal Reserve: Did they Work? Federal Reserve Bank of New York Staff Reports Staff report no. 441.
Gertler M., Karadi P. (2013) QE 1 vs. 2 vs. 3: A Framework for Analyzing Large-Scale Asset Purchases as a Monetary Policy Tool. International Journal of Central Banking. Vol. 9–49 p.
Krishnamurthy A., Vissing-Jorgensen A. (2011) The effects of quantitative easing on interest rates: channels and implications for policy. Brookings Papers on Economic Activity, 43(2): 215–287. doi: https://doi.org/10.1353/eca.2011.0019">doi.org/10.1353/eca.2011.0019">https://doi.org/10.1353/eca.2011.0019
Nellis D. (2013) Measuring the Change in Effectiveness of Quantitative Easing. Issues in Political Economy, Vol. 22. – Pp. 108–126.
Meltzer A. (1987) Limits of Short-Run Stabilization Policy. Economic Inquiry, 25, 1–14. doi: https://doi.org/10.1111/j.1465-7295.1987.tb00718.x">doi.org/10.1111/j.1465-7295.1987.tb00718.x">https://doi.org/10.1111/j.1465-7295.1987.tb00718.x
Orphanides A. (2003) Monetary policy evaluation with noisy information. Journal of Monetary Economics: Elsevier Science. Vol. 50. Pp. 605–631. doi: https://doi.org/10.1016/S0304-3932(03)00027-8">doi.org/10.1016/S0304-3932(03)00027-8">https://doi.org/10.1016/S0304-3932(03)00027-8
Orphanides A. (2002) Monetary policy rules and the Great Inflation. Division of Monetary Affairs, Board of Governors of the Federal Reserve System, materials for the January 2002 Meeting of the American Economic Association, Atlanta, GA. 12 p.
Thornton D. (2012) The Federal Reserve’s Response to the Financial Crisis: What it did and what it should have done. Federal Reserve Bank of St. Louis. Working paper 2012-050A. 46 p. doi: https://doi.org/10.2139/ssrn.2171836">doi.org/10.2139/ssrn.2171836">https://doi.org/10.2139/ssrn.2171836
№ 1/2019
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Неоднозначність та неповнота інформації при прогнозуванні рецесій (приклад США)
Ekon. teor. 2019; 1:87-112 | https://doi.org/10.15407/etet2019.01.087 |
АНОТАЦІЯ ▼
Розглянуто основні чинники, що зумовлюють неоднозначність та неповноту інформації при ідентифікації поточного стану економіки та прогнозуванні рецесій. На прикладі еволюції прогнозів з боку МВФ, Світового банку та ФРС США за період з січня до жовтня 2008 року показано, як ці чинники впливали на прийняття рішень регуляторами США та на щоквартальну корекцію прогнозів цими інституціями. Емпірично оцінена ефективність прогнозування рецесій в США за деякими моделями та методами, що використовуються на практиці ФРС (модель композитного індексу лідируючих індикаторів; пробіт-моделі; модель Стока-Ватсона та Індексу національної активності від Федерального резервного банку Чикаго; модель інверсії спреду кривих доходностей за коротко- та довгостроковими борговими зобов’язаннями уряду). Узагальнено спільні недоліки, які притаманні цим моделям, що не дозволили зменшити неоднозначність на неповноту інформації при ідентифікації поточного стану економіки США, навіть коли рецесія 2007–2009 років вже почалася. Емпірично продемонстровано конкурентні переваги авторської СМІ-моделі щодо розглянутих традиційних моделей. Показано, як ці переваги при застосуванні СМІ-моделі дозволяють усунути узагальнені недоліки традиційних моделей та помітно зменшити неповноту і неоднозначність інформації при ідентифікації поточного стану економіки та надійно прогнозувати рецесії за будь-яких ринкових умов, що, зокрема, дозволяє підвищити ефективність регуляторної антикризової політики. Це особливо було б корисно для України, де ефективність застосування традиційних методів є об’єктивно обмеженою їхньою локальністю та відсутністю достатньої кількості тривалих і безперервних рядів статистичних даних. Без таких даних у рамках розглянутих традиційних моделей важко відібрати репрезентативний набір індикаторів, які б адекватно описували національну економіку.
Ключові слова: рецесія, фінансова криза, ефективність прогнозування, економічна інформація, моделі прогнозування, лідируючі індикатори
Стаття російською мовою (cтор. 87 - 112) | Завантажити | Завантажень : 510 |
Стаття українською мовою (cтор. 87 - 112) | Завантажити | Завантажень : 394 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
2. Бандура О.В. (2017) Ефективність монетарної (регуляторної) політики та стале зростання. Економічна теорія. № 1. Р. 38–53.
3. Barkley T. (2008). IMF Raises Global Growth Forecast. The Wall Street Journal, July 18.
4. Barkley T., Hannon P., Chalton E. (April, 2008). IMF Sees U.S. Recession, Slowing Global Growth. The Wall Street Journal.
5. Bater J. (June 11, 2008). Tax Rebates Widen U.S. Deficit. The Wall Street Journal.
6. Bauer M, Martens T. (March 5, 2018b). Economic forecasts with the Yield Curve. FRBSF Economic Letter. № 07. Federal Reserve Bank of San Francisco. URL: www.frbsf.org/economic-research/publications/economic-letter/2018/march/economic-forecasts-with-yield-curve/
7. Bauer, M, Martens T. (August 27, 2018a). Information in the Yield Curve about future recessions. FRBSF Economic Letter. № 20. Federal Reserve Bank of San Francisco. URL: www.frbsf.org/economic-research/publications/economic-letter/2018/august/information-in-yield-curve-about-future-recessions/
8. Chappatta B. (December, 14, 2017). Yellen tells investors not to fear the flattering yield curve. Bloomberg. Market News.
9. Christensen J. (October 15, 2018). The slope of the Yield Curve and near-term outlook. FRBSF Economic Letter. № 23. URL: www.frbsf.org/economic-research/publications/economic-letter/2018/october/slope-of-yield-curve-and-near-term-outlook/
10. Ergungor, E. (2016). Recession probabilities. Federal Reserve Bank of Cleveland. Economic Commentary, No 9. P. 6. URL: www.clevelandfed.org/en/newsroom-and-events/publications/economic-commentary/2016-economic-commentaries/ec-201609-recession-probabilities.aspx)
11. Hamilton, J. (July, 2010). Calling recessions in real time. NBER Working Paper. No.16162. P. 51. URL: www.nber.org/papers/w16162
12. Homan T. (January 5, 2010). Krugman Says Economists Damaged by Inability to Foresee Crisis. Bloomberg News.
13. Niemira, M., Klein, P. (1995). Forecasting financial and economic cycles. NY: John Wiley & Sons, Inc., P. 526
14. Reddy S. (June, 26, 2008). Fed Holds Rate Steady as Inflation Worries Rise. The Wall Street Journal.
15. Szyrmer J., Dubrovskiy V., Golodniuk I. (2009) Composite Leading Indicators for Ukraine: An Early Warning Model. CASE Network Reports, № 85. Р. 1-62.
16. Travis, J, Berge, T., Elias, E., Jorda, O. (2011). Future Recession Risks: An Update. Federal Reserve Bank of an Francisco Economic Letter. № 35. P. 1-15.
17. Wheelock D., Wohar M. (September/October, 2009). Can the term spread predict output growth and recessions? A survey of the literature. Federal Reserve Bank of St. Lois Review. № 91(5, Part 1). P. 419–440. doi: https://doi.org/10.20955/r.91.419-440">doi.org/10.20955/r.91.419-440">https://doi.org/10.20955/r.91.419-440
18. Wright, J.H. (2006) The Yield Curve and Predicting Recessions. Finance and Economics Discussion Series, Federal Reserve Board. P. 1–21.
№ 1/2020
ГРИЦЕНКО Андрій Андрійович1, БАНДУРА Олександр Вікторович2
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
2ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Чинники і особливості сучасної інфляційної динаміки
Ekon. teor. 2020; 1:77-93 | https://doi.org/10.15407/etet2020.01.077 |
АНОТАЦІЯ ▼
Розглянуто особливості сучасної інфляційної динаміки, які складно пояснити в рамках відомих теорій. На базі авторської СМІ-моделі економічних циклів пояснюються феномен низької інфляції в США та порівняно низькі темпи економічного зростання за рекордно високої зайнятості протягом 2008–2019 років. У цій моделі сукупна грошова маса M2 розділяється на дві частини: 1) нейтральну (що не впливає на темпи зростання) та 2) на нейтральну (що впливає на темпи зростання). Емпірично доводиться, що здійснення моне¬тар-ної політики "кількісного пом’якшення" через фінансові ринки (з метою зниження коротко- та довгострокових процентних ставок) слабо впливає на тем-пи економічного зростання, але здебільшого зумовлює зростання фондового ринку, яке поглинає нейтральну грошову масу, стримуючи інфляційні процеси. Однак стимуляція швидкої капіталізації економіки з боку національного банку створює умови для виникнення фінансової "бульбашки" на фондовому ринку та зростання вірогідності значної корекції вартості фінансових активів у разі виникнення нової рецесії. Оцінено перспективи настання нової рецесії в економіці США, яка може ініціювати також і рецесію в Україні. Показано, що позитивним наслідком політики "кількісного пом’якшення" є рекордна за всю історію спостережень тривалість фази зростання бізнес-циклу США, що сприяло рекордному зниженню рівня безробіття в цей самий період. До негативних наслідків цієї політики відносять найменші (за останні 50 років) середні темпи економічного зростання протягом фази зростання та відносно низький рівень продуктивності праці з 2010 року. Водночас існування розвинених фінансових ринків та стимулів для інвестицій у фінансові активи може бути ефективним інструментом стримування інфляції. Тому всіляке сприяння розвитку фінансових ринків з боку всіх регуляторів було б корисним і для України.
Ключові слова:бізнес-цикл, рецесія, темпи зростання, монетарна політика, інфляція, фондо-вій ринок, нейтральні гроші, фінансові індекси
Стаття англійською мовою (cтор. 77 - 93) | ||
Стаття російською мовою (cтор. 77 - 93) | Завантажити | Завантажень : 489 |
Стаття українською мовою (cтор. 77 - 93) | Завантажити | Завантажень : 474 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
2. Полтерович В. (1997). Кризис экономической теории. Неизвестная экономика: доклад на семинаре в ЦЭМИ РАН. 1997. 21 с. URL: mathecon.cemi.rssi.ru/vm_polterovich/files/Crisis_Economic_Theory.pdf
3. Ader D. (2018). U.S. recession looms, yield curve inversion or not. Bloomberg Prophets. March 8. URL: www.bloomberg.com
4. Bauer M., Mertens T. (2018). Economic forecast with the yield curve. Federal Reserve Bank of San-Francisco Economic Letter, Economic Research 2018–07. URL: www.frbsf.org
5. Bernoth K., König P. Raab C. (2015). Large-Scale Asset Purchases by Central Banks II: Empirical Evidence. DIW Roundup: Politik im Fokus, No. 61. URL: hdl.handle.net/10419/111846
6. Bhatnagar S., Cormier A-K., Hess K., Leon-Manlagnit P., Martin E., Rai V., Sarker S. (2017). Low Inflation in Advanced Economies: Facts and Drivers. Staff Analytical Note by International Economic Analysis Department. Bank of Canada. P. 20. URL: ( www.bank-banque-canada.ca)
7. Boesler M. (2018). Fed Chairman Powell Unravels Inflation Riddle. Bloomberg Markets. April 6. URL: www.bloomberg.com/news/articles/2018-04-06/who-needs-an-economics-ph-d-as-powell-unravels-inflation-riddle
8. Chappatta B. (2018). Pension plans exert an invisible force on the yield curve. Bloomberg news. June 19. URL: HYPERLINK "www.bloomberg.com/view/articles/2018-06-19/pension-plans-exert-pressure-on-the-bond-yield-curve?utm_medium=email&utm_source=newsletter&utm_term=180619-&utm_campaign=sharetheview"
9. Ho-Yin Y., King-Tai L. (2011) The Effects of Quantitative Easing on Inflation Rate: A Possible Explanation on the Phenomenon. European Journal of Economics, Finance and Administrative Sciences, Issue 41. P.7. URL: researchdb.hsu.edu.hk/assets/upload/103/The_Effects_of_Quantitative_Easing_on_Inflation_Rate_-_A_Possible_Explanation_on_the_Phenomenon_(2011).pdf)
10. Meinusch A., Tillmann P. (2014). The macroeconomic impact of unconventional monetary policy shocks. Joint Discussion Paper Series in Economics. Working paper No. 26; Leibniz Information Centre for Economics. P. 35. URL: hdl.handle.net/10419/102367
11. Orphanides A. (2002). Monetary policy rules and the Great Inflation. Division of Monetary Affairs, Board of Governors of the Federal Reserve System, materials for the January 2002 Meeting of the American Economic Association, Atlanta, GA. 12 p.
12. Smith N. (2018, May 1). What Causes Recessions. Bloomberg Economics, Econ Grapples.
13. Smialek J. (2017, October 15). Yellen calls inflation the "Biggest surprise" in the Economy. Bloomberg Markets. URL: www.bloomberg.com/news/articles/2017-10-15/yellen-says-fed-to-raise- rates-gradually-as-inflation-picks-up
№ 4/2020
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Забезпечення комплементарності основних складових макроекономічної динаміки.
Ekon. teor. 2020; 4:78-98 | https://doi.org/10.15407/etet2020.04.078 |
АНОТАЦІЯ ▼
Запропоновано новий шлях до забезпечення комплементарності основних
макроекономічних показників – темпів зростання, зайнятості та інфляції. На
прикладі реалізації монетарної політики провідними центробанками світу показано, що, незважаючи на здебільшого одноцільовий офіційний мандат –
контроль інфляції (за винятком центробанку США, який офіційно повинен контролювати інфляцію та зайнятість) – неофіційно центробанки намагаються
контролювати всі три основні макроекономічні показники, щоб забезпечити їх
комплементарність. Показано, що забезпечення комплементарності цих показників важко здійснити без економічної моделі, яка пов’язує між собою як всі
три кінцеві показники, так і численні проміжні показники, від яких залежить
кожен із трьох основних показників. Врешті-решт, вибір інструментарію регулювання визначається обраною регулятором моделлю взаємозв’язку між кінцевими та проміжними показниками. Аналіз історії монетарної політики основних центробанків світу виявив змінну ефективність їх інструментів регулювання з точки зору їхнього впливу на темпи зростання, зайнятість та інфляцію – від
існування оптимуму ефективності до повної втрати ефективності та відповідно
заміни інструменту на новий, який забезпечує більш стабільний та прогнозований причинно-наслідковий взаємозв’язок між кінцевими та проміжними показниками. На базі авторської СМІ-моделі макроекономічної динаміки обґрунтовано формулу, яка пов’язує між собою як три основні макроекономічні показники, так і численні проміжні змінні. Це дозволяє, таргетуючи один інтегральний показник – кумулятивну недосконалість ринків, контролювати одночасно
темпи зростання, зайнятість та інфляцію, обираючи для цього весь можливий
інструментарій не тільки монетарної, але й інших видів політики (фіскальної,
антимонопольної, інноваційної тощо). Одночасно з’являється можливість контролювати ефективність впливу застосованих регулятором інструментів на кінцеві макроекономічні показники, визначити кількісний критерій оптимальної
ефективності інструментів регулювання.
Ключові слова:економічне зростання, зайнятість, інфляція, монетарна політика, таргетування
Стаття російською мовою (cтор. 78 - 98) | Завантажити | Завантажень : 206 |
Стаття українською мовою (cтор. 78 - 98) | Завантажити | Завантажень : 306 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
кумулятивної неефективності ринків. Економічна теорія. № 1. С. 86–100.
doi.org/10.15407/etet2016.01.086
2. Бандура О.В. (2017). Ефективність монетарної (регуляторної) політики
та стале зростання. Економічна теорія. № 1. Р. 38–53.
doi.org/10.15407/etet2017.01.077
3. Бандура О.В. (2019). Циклічність як форма прояву стабільності та нестабільності. Економіка і прогнозування. № 4. С. 7–23.
doi.org/10.15407/eip2019.04.007
4. Полтерович В. (1997). Кризис экономической теории. Доклад, прочитанный на семинаре "Неизвестная экономика" в ЦЭМИ РАН в январе 1997
года. 21 с. URL:
mathecon.cemi.rssi.ru/vm_polterovich/files/Crisis_Economic_Theory.pdf
5. Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. (1993). Экономика. Москва: Дело
ЛТД. 864 с.
6. Amamiya M. (January 11, 2017). History and Theories of Yield Curve Control. Keynote Speech at the Financial Markets Panel Conference to Commemorate
the 40th Meeting. URL:
www.boj.or.jp/en/announcements/press/koen_2017/data/ko170111a1.pdf
7. Baro R. J., Sala-i-Martin X. (2004). Economic Growth – 2nd ed.: The MIT
Press, USA, 2004. 654 p.
8. Bernanke B., Mihov I. (1995). Measuring monetary policy. Working paper,
Institute for Advanced Studies (IHS). Economic series, Vienna. N10. 67 p.
doi.org/10.3386/w5145
9. Editorial Board of Bloomberg (August 26, 2020). The Fed’s Big Rethink on
Monetary Policy. Bloomberg Opinion.
10. Friedman M. (1968). The Role of Monetary Policy. American Economic
Review. № 58(1). P. 1–17.
11. Gongloff M. (August 26, 2020). The Fed Needs to Get With the Times.
Bloomberg Opinion.
12. Humpage O. (November 29, 2016). The Fed’s Yield-Curve-Control Policy.
Economic Commentary. Federal Reserve Bank of Cleveland. No. 15. URL:
www.clevelandfed.org/newsroom-and-events/publications/economic-commentary/2016-economiccommentaries/ec-201615-the-feds-yield-curve-controlpolicy.aspx?fbclid=IwAR37FUpV4EgINpNdKo4pZEhMxDUsEVsYIX8BIRGUn3OhpM36hxbieA7DYhU
13. Kuroda H. (October 8, 2016) Quantitative and Qualitative Monetary Easing
(QQE) with Yield Curve Control: New Monetary Policy Framework for Overcoming
Low Inflation. Speech at the Brookings Institution in Washington, D.C. by Governor
of the Bank of Japan. URL:
www.boj.or.jp/en/announcements/press/koen_2016/data/ko161009a.pdf
14. Meltzer A. (1987). Limits of Short-Run Stabilization Policy. Economic Inquiry. № 25. P. 1–14. doi.org/10.1111/j.1465-7295.1987.tb00718.x
15. Orphanides A. (January, 2002). Monetary policy rules and the Great Inflation. Division of Monetary Affairs, Board of Governors of the Federal Reserve System: materials for the January 2002 Meeting of the American Economic Association, Atlanta, GA. 12 p. doi.org/10.17016/FEDS.2002.08
16. Taylor J. (1993). Discretion versus Policy Rules in Practice. CarnegieRochester Conference Series on Public Policy. Vol. 39. Pp. 195–214.
doi.org/10.1016/0167-2231(93)90009-L
17. U.S. National Bureau of Economic Research (2020). URL: www.nber.org
18. Wright J. H. (2006). The Yield Curve and Predicting Recessions. Finance
and Economics Discussion Series. Federal Reserve Board. P. 1–21.
doi.org/10.17016/FEDS.2006.07
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Забезпечення комплементарності основних складових макроекономічної динаміки
Ekon. teor. 2020; 4:78-98 | https://doi.org/10.15407/etet2020.04.000 |
АНОТАЦІЯ ▼
Запропоновано новий шлях до забезпечення комплементарності основних макроекономічних показників – темпів зростання, зайнятості та інфляції. На прикладі реалізації монетарної політики провідними центробанками світу показано, що, незважаючи на здебільшого одноцільовий офіційний мандат – контроль інфляції (за винятком центробанку США, який офіційно повинен контролювати інфляцію та зайнятість) – неофіційно центробанки намагаються контролювати всі три основні макроекономічні показники, щоб забезпечити їх комплементарність. Показано, що забезпечення комплементарності цих показників важко здійснити без економічної моделі, яка пов’язує між собою як всі три кінцеві показники, так і численні проміжні показники, від яких залежить кожен із трьох основних показників. Врешті-решт, вибір інструментарію регулювання визначається обраною регулятором моделлю взаємозв’язку між кінцевими та проміжними показниками. Аналіз історії монетарної політики основних центробанків світу виявив змінну ефективність їх інструментів регулю-вання з точки зору їхнього впливу на темпи зростання, зайнятість та інфляцію – від існування оптимуму ефективності до повної втрати ефективності та відповідно заміни інструменту на новий, який забезпечує більш стабільний та прогнозований причинно-наслідковий взаємозв’язок між кінцевими та проміжними показниками. На базі авторської СМІ-моделі макроекономічної динамі-ки обґрунтовано формулу, яка пов’язує між собою як три основні макроеко-номічні показники, так і численні проміжні змінні. Це дозволяє, таргетуючи один інтегральний показник – кумулятивну недосконалість ринків, контролю-вати одночасно темпи зростання, зайнятість та інфляцію, обираючи для цього весь можливий інструментарій не тільки монетарної, але й інших видів політики (фіскальної, антимонопольної, інноваційної тощо). Одночасно з’являється можливість контролювати ефективність впливу застосованих регулятором інструментів на кінцеві макроекономічні показники, визначити кількісний кри-терій оптимальної ефективності інструментів регулювання.
Ключові слова:економічне зростання, зайнятість, інфляція, монетарна політика, таргетуван-ня
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
2. Бандура О.В. (2017). Ефективність монетарної (регуляторної) політики та стале зростання Економічна теорія. № 1. Р. 38–53. doi.org/10.15407/etet2017.01.077
3. Бандура О.В. (2019). Циклічність як форма прояву стабільності та не-стабільності. Економіка і прогнозування. № 4. С. 7–23. doi.org/10.15407/eip2019.04.007
4. Полтерович В. (1997). Кризис экономической теории. Доклад, прочи-танный на семинаре "Неизвестная экономика" в ЦЭМИ РАН в январе 1997 года. 21 с. URL: mathecon.cemi.rssi.ru/vm_polterovich/files/Crisis_Economic_Theory.pdf
5. Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. (1993). Экономика. Москва: Дело ЛТД. 864 с.
6. Amamiya M. (January 11, 2017). History and Theories of Yield Curve Control. Keynote Speech at the Financial Markets Panel Conference to Commemorate the 40th Meeting. URL: www.boj.or.jp/en/announcements/press/koen_2017/data/ko170111a1.pdf
7. Baro R. J., Sala-i-Martin X. (2004). Economic Growth – 2nd ed.: The MIT Press, USA, 2004. 654 p.
8. Bernanke B., Mihov I. (1995). Measuring monetary policy. Working paper, Institute for Advanced Studies (IHS). Economic series, Vienna. N10. 67 p. doi.org/10.3386/w5145
9. Editorial Board of Bloomberg (August 26, 2020). The Fed’s Big Rethink on Monetary Policy. Bloomberg Opinion.
10. Friedman M. (1968). The Role of Monetary Policy. American Economic Review. № 58(1). P. 1–17.
11. Gongloff M. (August 26, 2020). The Fed Needs to Get With the Times. Bloomberg Opinion.
12. Humpage O. (November 29, 2016). The Fed’s Yield-Curve-Control Policy. Economic Commentary. Federal Reserve Bank of Cleveland. No. 15. URL: www.clevelandfed.org/newsroom-and-events/publications/economic-commentary/2016-economic-commentaries/ec-201615-the-feds-yield-curve-control-policy.aspx?fbclid=IwAR37FUpV4EgINpNdKo4pZEhMxDUsEVsYIX8BIRGUn3OhpM36hxbieA7DYhU
13. Kuroda H. (October 8, 2016) Quantitative and Qualitative Monetary Easing (QQE) with Yield Curve Control: New Monetary Policy Framework for Overcoming Low Inflation. Speech at the Brookings Institution in Washington, D.C. by Governor of the Bank of Japan. URL: www.boj.or.jp/en/announcements/press/koen_2016/data/ko161009a.pdf
14. Meltzer A. (1987). Limits of Short-Run Stabilization Policy. Economic Inquiry. № 25. P. 1–14. doi.org/10.1111/j.1465-7295.1987.tb00718.x
15. Orphanides A. (January, 2002). Monetary policy rules and the Great Inflation. Division of Monetary Affairs, Board of Governors of the Federal Reserve System: materials for the January 2002 Meeting of the American Economic Association, Atlanta, GA. 12 p.
doi.org/10.17016/FEDS.2002.08
16. Taylor J. (1993). Discretion versus Policy Rules in Practice. Carnegie-Rochester Conference Series on Public Policy. Vol. 39. P. 195–214. doi.org/10.1016/0167-2231(93)90009-L
17. U.S. National Bureau of Economic Research (2020). URL: www.nber.org
18. Wright J. H. (2006). The Yield Curve and Predicting Recessions. Finance and Economics Discussion Series. Federal Reserve Board. P. 1–21. doi.org/10.17016/FEDS.2006.07
№ 2/2022
БАНДУРА Олександр Вікторович1, ТКАЧОВА Валерія Олександрівна2
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
2ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України"
Кількісні показники прямого контролю монополій на різних ієрархічних рівнях економічної системи
Ekon. teor. 2022; 2:67-89 | https://doi.org/10.15407/etet2022.02.067 |
АНОТАЦІЯ ▼
Доказова база щодо використання монополією своєї влади є проблемою, яка загалом не має однозначного рішення. Відсутність ясності є довготривалою проблемою в законодавстві про монополізацію. Частиною проблеми є нездатність розробити теорію та кількісні показники монополізації, які можна було б застосувати до судової практики. З метою вирішення цієї проблеми в роботі пропонуються кількісні показники прямого контролю монополій. Для цього ми використали модель макроекономічної динаміки — кумулятивної недосконалості ринків (СМІ-модель), в основі якої лежить порівняння досконалої та недосконалої конкуренції на окремих ринках та в економіці в цілому. В рамках моделі є можливість розрахувати «природну» («нормальну») ціну для будь-якого ринку, яка відповідає умовам досконалого ринку, навіть якщо такі умови ніколи не були реалізовані в реальності. А різниця між ринковою та «природною» ціною, яка характеризує ступінь недосконалості ринку, може дозволити оцінити величину монопольної влади. Запропоновано два типи показників контролю монополій. Перший тип оцінює величину монопольної влади, другий — ступінь впливу цієї влади. З’являється можливість контролювати монополії на різних ієрархічних рівнях: фірма, сектор економіки та економіка в цілому. Також до конкурентних переваг запропонованих показників належать: 1) можливість їх моніторингу в динаміці, тобто можливість оцінювати в режимі реального часу як сам факт використання влади монополією, так і ступінь її прояву; 2) можливість відокремлення інноваційної складової у виробничих витратах монополіста; 3) можливість відображати вплив показників монопольної влади на амплітуду та період економічного циклу; 4) можливість здійснювати контроль монополій безперервно, практично в режимі “online”, а не дискретно, як в існуючих методах. До того ж, запропоновані показники контролю не потребують конфіденційної інформації про діяльність фірми.
Ключові слова:монополія, антимонопольне регулювання, недосконалість ринку, монопольна влада, конкуренція
Стаття російською мовою (cтор. 67 - 89) | Завантажити | Завантажень : 96 |
Стаття українською мовою (cтор. 67 - 89) | Завантажити | Завантажень : 150 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
2. Бандура О. В. (2019). Циклічність як форма прояву стабільності та нестабільності. Економіка і прогнозування.№ 4.С.723. doi.org/10.15407/eip2019.04.007
3. Лагутін В. Д. (2015) Монополія та конкурентна політика: політико-економічні проблеми. Економічна теорія. № 4. С. 89-97.
4. Пигу А. (1985). Экономическая теория благосостояния. Т. 1. Москва: Прогресс.297 с.
5. Фішер С., Дорнбуш Р., Шмалензі Р. (1993). Экономика. 2-го изд., Москва: Дело LTD. С. 864.
6. Bain J. (2009). The Profit Rate as a Measure of Monopoly Power. The Quarterly Journal of Economics. Vol. 55. No. 2 (Feb., 1941). P. 271293. doi.org/10.2307/1882062
7. Elzinga K., Mills D. (2011). The Lerner Index of Monopoly Power: Origins and Uses. University of Virginia, Department of Economics. doi.org/10.1257/aer.101.3.558
8. Roger D. Blair R., Carruthers C. (2010). The economics of monopoly power in antitrust. Antitrust laws and economics, ed. K. Hylton. Encyclopedia of law and economics. 2-nd ed. Edward Elgar Publisher. Cheltenham, UK, Northampton, MA, USA. Vol. 4 (311).
9. Szargut J., Morris D. (1987). Cumulative Exergy Consumption and Cumulative Degree of Perfection of Chemical Processes. Energy Research. Vol. 11. P. 245-261. doi.org/10.1002/er.4440110207
№ 1/2023
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Вдосконалення інформаційної складової контролю природних монополій
Ekon. teor. 2023; 1:106-119 | https://doi.org/10.15407/etet2023.01.106 |
АНОТАЦІЯ ▼
Визначаються специфіка контролю природних монополій та основні вади існуючих методів такого контролю. Аналізуються деякі альтернативні методи контролю, які існують у світовій практиці. Пропонується можливий шлях вдосконалення інформаційної складової кількісного контролю природних монополій за методом встановлення граничного рівня ціни (методом коефіцієнтів зміни ціни), який наразі є найпоширенішим методом тарифного регулювання природних монополій серед розвинених країн світу. Однією з основних причин того, що цей метод не знайшов належного практичного втілення в Україні, є нерозробленість методичних підходів до визначення основних елементів відповідної до методу формули: показників інфляції, ефективності діяльності (X-фактор) та дії зовнішніх факторів (Z-фактор). Принципове значення має невизначеність критеріїв перегляду фактора ефективності (X), яка може сприяти гальмуванню інвестицій, зниженню зацікавленості монополіста у масштабних довгострокових інвестиціях. Робиться спроба усунення більшості з зазначених недоліків методу встановлення граничного рівня цін (методу коефіцієнтів зміни ціни) на базі СМІ-моделі макроекономічної динаміки. Пропонується метод однозначного визначення фактора ефективності (Х) природних монополій. Також запропонована модифікація формули для визначен-ня тарифу на продукцію таких монополій, в рамках якої посилюються стимули до інноваційної активності та до запровадження нових техноло-гій суб\'єктами природних монополій, зберігаючи при цьому інтереси споживачів, усувається ефект гальмування інвестицій. Маючи змогу визначення в рамках СМІ-моделі показника кількісної оцінки змін у величині монопольної влади та ступеня впливу цієї влади на економіку в цілому та на різні її сегменти, ці показники пропонуються як допоміжні до формули тарифікації для перевірки ефективності визначення саме тарифу на продукцію природних монополій.
Ключові слова:природна монополія, цінове (тарифне) регулювання, фактор ефективності, монопольна влада, конкуренція.
Стаття українською мовою (cтор. 106 - 119) | Завантажити | Завантажень : 103 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
2. Лагутін В. Д., Боровик Ю. І. (2013) Пріоритети цінового (тарифного) регулювання природних монополій в Україні. Економіка України. № 7 (620). С. 44-58.
3. Depoorter B. (1999). Regulation of Natural Monopoly. Center for Advanced Studies in Law and Economics University of Ghent. 5400. P. 498-530.
4. Bain J. (1941). The Profit Rate as a Measure of Monopoly Power. The Quarterly Journal of Economics. Vol. 55. No. 2. Pp. 271293. doi.org/10.2307/1882062
5. Біла книга (2006). Вдосконалення системи тарифного регулювання природних монополій / Антимонопольний комітет України, Головне управління державної служби України. URL: brdo.com.ua/wp-content/uploads/2016/01/Vdoskonalennya-systemy-taryfnogo-regulyuvannya-pryrodnyh-monopoliy-BKU.pdf/
6. Бандура О.В., Ткачова В.О. (2022). Кількісні показники прямого контролю монополій на різних ієрархічних рівнях економічної системи. Економічна теорія. № 2. С. 67–89. doi.org/10.15407/etet2022.02.067
№ 4/2023
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Уніфікація показників для контролю за різними формами монопольної влади.
Ekon. teor. 2023; 4:105-115 | https://doi.org/10.15407/etet2023.04.105 |
АНОТАЦІЯ ▼
У роботі показана доцільність та можливість уніфікації показників контролю за різними формами монополії (монополістична конкуренція, олігополія, приро-дна монополія) з метою підвищення ефективності такого контролю. Особливо це стосується складних форм монополії з точки зору їх контролю, до яких належить, зокрема, олігополія. Складність контролю цієї форми монополії зумовлена практично невідворотністю виникнення здебільшого мовчазної цінової змови серед її учасників. І проблема не стільки в тому, що сам факт існуван-ня такої змови складно довести, скільки у визначенні шкоди від неї для ринку та економіки загалом. У роботі показана можливість використання кількісних по-казників контролю монополій, запропонованих на базі авторської СМІ-моделі макроекономічної динаміки, для уніфікації таких показників для будь-яких форм монополії. Відмінною рисою цієї моделі є можливість кількісного розрахунку вектора "природних" цін для будь-якого сектору економіки (цін, які б відповідали умовам досконалої конкуренції, навіть якщо такі умови ніколи не були створені в реальності). А порівняння поточної ринкової ціни з "природною" надають можливість для контролю монополій виключно за допомогою цінових показників. Зі свого боку це надає можливість здійснювати контроль монополій на різних ієрархічних рівнях економічної системи (фірма, галузь, екосистема) одночасно. Такий контроль передбачає можливість кількісної оцінки ступеня впливу монополії на економіку загалом та на різні її сегменти, що може бути використано як доказ зловживання монопольним становищем в антимонопольних судових процесах та у визначенні інструменту "покарання" монополії за такого роду зловживання. Розкрито механізм використання запропонованих формул для визначення величин монопольної влади (приросту недосконалості ринку) та ступеня впливу цієї влади на різні галузі та економіку загалом для випадків олігополії та природної монополії. Також розкривається механізм впливу антимонопольної політики на конфігурацію бізнес циклу та на темпи економічного зростання (якщо інші види політики є нейтральними). Це відкриває можливість для комбінування антимонопольної політики з антициклічною та фіскальною, оскільки за умов економічного спаду збільшення монопольної влади в окремому секторі може пришвидшити вихід економіки з кризи.
Ключові слова:монополія, олігополія, антимонопольне регулювання, показники контролю, бізнес цикл
Стаття українською мовою (cтор. 105 - 115) | Завантажити | Завантажень : 33 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
2. Бандура О. В. (2023). Вдосконалення інформаційної складової контролю природних монополій. Економічна теорія. № 1. С. 106–110. doi.org/10.15407/etet2023.01.106
3. Baker J. (Spring 1993). Two Sherman Act section 1 dilemmas: parallel pricing, the oligopoly problem and contemporary economic theory. The Antitrust Bulletin. 143–219. URL: digitalcommons.wcl.american.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=2517&context=facsch_lawrev/ doi.org/10.1177/0003603X9303800105
4. Elzinga K., Mills D. (May 2011). The Lerner Index of Monopoly Power: Origins and Uses. University of Virginia, Department of Economics. American economic re-view. Vol. 101, no. 3, (pp. 558-64). doi.org/10.1257/aer.101.3.558
5. Haimson M. (2015). Domination: The Consequence of a Modern Day Monopo-ly. Business / Business Administration. 29. scholarsarchive.library.albany.edu/honorscollege_business/29
6. Piraino T. (2004). Regulating Oligopoly Conduct under the Antitrust Laws. Min-nesota Law Review. 657. scholarship.law.umn.edu/mlr/65
7. Posner R. (1969). Oligopoly and the Antitrust Laws: A Suggested Approach. 21. Stanford Law Review. (1562–1608). doi.org/10.2307/1227523
8. Schwartz L. B. (1960). New approaches to the control of oligopoly. University of Pennsylvania Law Review. Vol. 109:31, 31–53. URL: scholarship.law.upenn.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=6929&context=penn_law_review/ doi.org/10.2307/3310341
9. Werden G. (2004). Economic Evidence on the Existence of Collusion: Reconcil-ing Antitrust Law with Oligopoly Theory. Antitrust Law Journal. 71. URL: thesedonaconference.org/sites/default/files/endorsements/EconCollALJ.pdf
№ 1/2024
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Прогнозування рецесій у реальному часі (на прикладі США)
Ekon. teor. 2024; 1:76-92 | https://doi.org/10.15407/etet2024.01.076 |
АНОТАЦІЯ ▼
Розглянуто принципи та результати прогнозування рецесій в США в реальному часі за допомогою моделей макроекономічного прогнозування, в яких на ви-ході є лише один показник загальної економічної активності, який можна моніторити щомісячно або хоча б щоквартально: 1) індикатор рецесії на базі індексу ВВП; 2) індикатор спаду SAHM; 3) розгладжена ймовірність спаду; 4) композитний індекс лідируючих індикаторів; 5) метод інверсії кривих доходності. Ці моделі завжди були і залишаються в центрі уваги економістів, оскільки саме вони є простими у використанні та регулярно оновлюються і тому найбільше використовуються державними регуляторами та бізнесом для прийняття рішень в реальному часі. Однак такі моделі не мають значного теоретичного обґрунтування, а тому важко надати перевагу якій-небудь з них, особливо у разі можливих пропущених та фальшивих сигналів про рецесію або коли зазначені моделі показують різноспрямовані результати прогнозування. Окремо розглянуто прогноз на базі авторської СМІ-моделі макроекономічної динаміки, яка має всі переваги зазначених моделей, але має теоретичне обґрунтування єдиного показника загальної макроекономічної активності, який можна моніторити щомісячно. Зокрема, згідно зі СМІ-моделлю початок нової рецесії в економіці США (за офіційною методологією датування бізнес-циклів) можна очікувати наприкінці 2-го кварталу 2024 року. В той самий період можна очікувати і початок стійкого зростання рівня безробіття. Що стосується фінансового сектору економіки США, доведено, то його динаміка на найближчі місяці буде залежати від тактики Федерального резервного банку (ФР). Якщо він почне знижувати облікову ставку, то це може сприяти встановленню нових відчутних абсолютних рекордів (бульбашок) на фондовому ринку, насамперед для ключових фінансових індексів. Якщо рівень зростання інфляції не дозволить ФР знижувати облікову ставку, то індекси можуть зберігати в середньому свої позиції (або навіть дещо зростати до нових абсолютних рекордів на тлі очікувань зниження облікової ставки або вибіркових позитивних нових від окремих секторів економіки та компаній), доки статистика не підтвердить початок рецесії, що ініціює потужну фінансову кризу. Очевидно, що зменшення облікової ставки з боку ФР може підвищити потужність очікуваної фінансової кризи. В будь-якому разі таку фінансову кризу, спричинену можливою рецесією, можна очікувати в другій половині 2024 року, оскільки до того часу статистика, яка відображає стан економіки в минулому, буде генерувати неоднозначні сигнали, щодо можливої рецесії і лише наприкінці року можуть з’явитись однозначні статистичні дані про стан економіки в середині року. Але офіційне датування початку рецесії зазвичай робиться ще пізніше. В цьому кейсі воно може відбутись в середині 2025 року, або навіть пізніше. Зазвичай, чим глибше буде рецесія, тим легше і раніше її можна буде датувати. На нашу думку, навіть у разі зниження облікової ставки ФРС уникнути нової рецесії не вдасться. Тим більше, що значний рівень інфляцію навряд чи дозволить відносно швидко знижувати облікову ставку чи в будь-який інший спосіб агресивно стимулювати економіку.
Ключові слова:рецесія, фінансова криза, ефективність прогнозування, економічна інформація, моделі прогнозування, прогнози економіки США на 2024 рік
Стаття українською мовою (cтор. 76 - 92) |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
2. Authers J. (December 6, 2022). Money Can’t Buy You Delay From a Recession Forever Bloomberg Opinion.
3. Бандура O. (2019). Циклічність як форма поєднання стабільності та неста-більності в економічному розвитку. Економіка та прогнозування. № 4. С. 5-21. doi.org/10.15407/eip2019.04.007
4. Bauer M, Martens T. (August 27, 2018). Information in the Yield Curve about future recessions. FRBSF Economic Letter, 20. Federal Reserve Bank of San Francisco. URL: www.frbsf.org/economicresearch/publications/economic-letter/2018/august/information-inyield-curve-about-future-recessions/
5. Chauvet M., Piger J. (2008). A Comparison of the Real-Time Performance of Business Cycle Dating Methods. Journal of Business and Economic Statistics. № 26. P. 42-49. doi.org/10.1198/073500107000000296
6. Coven, T. (December 26, 2023). How Were So Many Economists So Wrong About the Recession? Bloomberg Opinion.
7. Kaissar, N. (December 22, 2023). The year there was no recession. Bloomberg Opinion.
8. Hamilton, J. (2011). Calling Recessions in Real Time. NBER Working Paper, 16162. URL: www.nber.org/system/files/working_papers/w16162/w16162.pdf/; doi.org/10.3386/w16162
9. Hamilton J. (2024). GDP-Based Recession Indicator Index [JHGDPBRINDX], retrieved from FRED, Federal Reserve Bank of St. Louis. URL: fred.stlouisfed.org/series/JHGDPBRINDX.
10. The Conference Board. US Leading indicators. (2024). URL: www.conference-board.org/topics/us-leading-indicators
11. Minutes of the Federal Open Market Committee. (June 24–25, 2008). Board of Governors of the Federal Reserve System.
12. OECD. (2024). URL: www.federalreserve.gov/monetarypolicy/fomcminutes20080625ep.htm/
13. Organization for Economic Co-operation and Development, Leading Indicators OECD (2024): Leading Indicators: Composite Leading Indicator: Normalized for United States [USALOLITONOSTSAM]. Retrieved from FRED, Federal Reserve Bank of St. Louis.
14. Sahm С. (2024). Real-time Sahm Rule Recession Indicator [SAHMREALTIME], retrieved from FRED, Federal Reserve Bank of St. Louis. URL: fred.stlouisfed.org/series/SAHMREALTIME
15. U.S. Bureau of Economic Analysis, Personal Consumption Expenditures (2024). URL: fred.stlouisfed.org/series/PCE
16. Wheelock, D., Wohar, M. (September/October, 2009). Can the term spread predict output growth and recessions? A survey of the literature. Federal Reserve Bank of St. Lois Review. № 91(5, Part 1). P. 419–440. doi.org/10.20955/r.91.419-440
Календар подій
П | В | С | Ч | П | С | Н |
---|---|---|---|---|---|---|
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 |
20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 |
27 | 28 | 29 | 30 | 31 |