Статті автора : Цимбал Людмила Іванівна№ 2/2015
Економічна теорія й інші наукиЦИМБАЛ Людмила Іванівна1, КАЛЕНЮК І. С.2
1ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені В.Гетьмана»
2Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи Національної академії наук України
ПРИРОДА ЛІДЕРСТВА В СУЧАСНИХ УМОВАХ
| Ekon. teor. 2015; 2:86-98 | |
АНОТАЦІЯ ▼
Досліджено сутність та сфери реалізації лідерства в сучасному світі. Проаналізовано теоретичні підходи до розуміння природи та типів лі-дерства. Розкрито особливості різних типів лідерства та форм їхнього прояву в економічній системі. Проаналізована дуалістична природа лі-дерства, яка проявляється в наявності динаміч¬них та статичних ефектів в економіці. Визначено, що роль лідерства, його результативність в інноваційних процесах змінюються залежно від рівня його прояву – від індивідуального до державного. Проаналізовано місце лідерства та підходи до нього в основних економічних концепціях. На думку авторів, в економічній науці розуміння лідерства стає предметом дослідження не лише в теоріях менеджменту, а й у загальній економічній теорії при вивченні проблем підприємництва, конкурентоспроможності, міжнародної економіки, глобалістики. Обґрунтовано, що сучасне трансформаційне лідерство стає необхідним підґрунтям для встановлення контролю над ринком, регіоном, а також знаходить відображення в активному впливі на інші підприємства, організації, інституційні установи чи процеси в економіці.
Ключові слова:лідерство, природа лідерства, теорії лідерства, розвиток лідерства, типи лідерства
| Стаття російською мовою (cтор. 86 - 98) | Завантажити | Завантажень : 225 |
| Стаття українською мовою (cтор. 86 - 98) | Завантажити | Завантажень : 178 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
Бланшар К. (2008) Лидерство: к вершинам успеха. СПб.: Питер. 368 с.
Блондель Ж. (1992) Политическое лидерство. Путь к всеобъемлющему анализу. М.: Российская академия управления. 136 с.
Бойетт Дж.Г. (2004) Керівник: лідер і менеджер // Підручник для директора. № 5–6. 120 с.
Ври М.Кэ де. (2003) Мистика лидерства. Развитие эмоционального интеллекта. М.: Альпина Паблишерз. 311 с.
Гладуняк І.В. (2008) Розвиток системи політичного управління в су-часній Україні. К.: Ін Юре. 468 с.
Гонюкова Л.В. (2009) Політичні партії як інститут державної політики та управління: теоретико-методологічний аналіз. К.: НАДУ. 392 с.
Дафт Р.Л. (2008) Уроки лідерства. М.: Эксмо. 480 с.
Калашнікова С.А. (2010) Освітня парадигма професіоналізації управління на засадах лідерства. К.: Київськ.ун-т імені Бориса Грінченка. 380 с.
Кочеткова А.И. (2004) Введение в организационное поведение и организационное моделирование. М.: Дело. 944 с.
Кремень В.Г. Пазиніч С.М., Пономарьов О.С. (2008) Філософія управління Харків: НТУ "ХПІ". 524 с.
Ленин В.И. (2013) Полное собрание сочинений. Directmedia, 13. 736 с.
Лукашева О.В. (1997) Лидерство в управлении организацией: автореф. канд. н. М.
Оуэн Х., Ходжсон В., Газзард Н. (2005) Призвание – лидер: полное руко-водство по эффективному лидерству. Днепропетровск: Баланс Бизнес Букс. 384 с.
Пірен М.І. (2000) Конфлікт і управлінські ролі: соціопсихологічний аналіз. К.: Вид-во УАДУ. 200 с.
Ребкало В.А. (ред.) (2002) Розвиток культурного потенціалу державних службовців в Україні: наукові праці. Житомир: Полісся. 244 с.
Сенге П. (2003) Пятая дисциплина: искусство и практика самообучающейся организации. М.: ЗАО "Олимп-Бизнес". 408 с.
Сенге П., Клейнер А., Робертс Ш. и др. (2003) Танец перемен: новые проблемы самообучающихся организаций. М.: ЗАО "Олимп-Бизнес". 624 с.
Соколик С.В. (уклад.) (2005) Демократичний розвиток: вищі державні службовці та політико-адміністративні стосунки: матеріали ХVIII Міжнародного конгресу з підготовки вищих державних службовців. К.: К.І.С. 150 с.
Филонович С.Р. (2003) Теории лидерства в менеджменте: история и перспективы // Российский журнал менеджмента. №2. С. 3.
Bailey F. (1969) Stratagems and Spoils: A Social Anthropology of Politics, New York: Schocken Books.
Bass B.M. (1990) From transactional to transformational leadership: Learning to share the vision. Organizational Dynamics, (Winter): 19–31.
Bass B.M. (1998) Transformational leadership: Industrial, military, and educational impact. Mahwah, NJ: Erlbaum.
Blondel J. (1980) World Leaders: Heads of Government in the Postwar Period, London, Beverly Hills: SAGE
Blondel J. (1987) Political Leadership: Towards a General Analysis. London – Beverly Hills – New Delhi: SAGE Publications.
Burns J.M. (1978) Leadership. New York. Harper & Row.
Downton L., Rebel Jr. (1973) Leadership Commitment and Charisma in the Revolutionary Process. N.Y.; London. [s. n.]. 220 p.
Downton J. (1973) Rebel Leadership: Commitment and Charisma in the Revolutionary Process, New York: Free Press.
Edinger L. (ed.) (1967) Political Leadership in Industrialized Societies: Studies in Comparative Analysis, New York: Wiley
Ireland R. D., & Hitt, M. A. (2005) Achieving and mantaining strategic competitiveness in the 21st century: The role of strategic leader-ship. Academy of Management Executive Journal, 19(4), 63.
Katz D. (1973) “Pattern of Leadership”, in J.Knutson (ed.), Handbook of Political Psychology, San Francisco: Jossey – Bass, pp. 203–233
Le Vine V. (1967) Political Leadership in Africa: Post-independence Generational Conflict in Upper Volta, Senegal, Niger, Dahomey, and the Central African Republic, Stanford: The Hoover Institution on War, Revolution and Peace, Stanford University
McFarland A. (1969) Power and Leadership in Pluralist Systems, Stanford: Stanford University Press.
Stogdill R. (1974) Handbook of Leadership: A Survey of Theory and Research, New York: Free Press.
Tucker R.C. (1981) Politics and Leadership. P. 15.
№ 2/2018
Міжнародна економікаЦИМБАЛ Людмила Іванівна1
1ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені В.Гетьмана»
Модифікація суб’єктів інтелектуального лідерства в глобальному економічному середовищі
АНОТАЦІЯ ▼
Досліджуються особливості модифікації різнорівневих суб'єктів інтелектуального лідерства в сучасному глобальному економічному середовищі. Лідерство виступає і як объективна передумова, і як результат досягнення глобальних цілей суб'єкта. Проте найчастіше лідерство розглядається лише як прояв діяльності індивіда чи групи осіб, хоча структура суб'єктів і розуміння лідерства значно змінилися в процесі переходу до нових форм ведення господарської діяльності. Доводиться, що в сучасних умовах роль суб'єктів інтелектуального лідерства в економічному середовищі змінюється відповідно до зміни глобального середовища. В статті структуровано суб'єкти інтелектуального лідерства на кожному рівні. Так, виокремлюється індивідуальний, організаційний, національний, міжнародний та глобальний рівні, які у свою чергу представлені індивідуумами, організаціями, компаніями (різного формату), національними економіками та наднаціональними утвореннями. Відзначено, що властивості кожного із суб'єктів проявляються або на відповідному рівні, або ж на вищих. При цьому на рівнях нижчого порядку ці властивості проявляються лише в організації їх функціонування. Проаналізовано участь держави у формуванні економіки, заснованої на знаннях, державні програми щодо підвищення ролі інтелектуальних та інноваційних чинників розвитку. Виокремлено нові суб'єкти інтелектуального лідерства та проаналізовано їхню роль у постійно змінюваному середовищі. Доведено, що роль держави в умовах становлення нового типу економіки обмежується новими суб'єктами інтелектуального лідерства, такими як ТНК, індивіди, глобальні компанії, міста-лідери та ін. Визначаються нові суб'єкти функціонування ринку та характеризується система їхньої взаємодії. Відмічено, що становлення інтелектуального лідерства в сучасному середовищі є досить складним питанням і потребує комплексного дослідження індикаторів та критеріїв оцінки інтелектуального лідерства різних суб'єктів, масштабів їхньої діяльності в динамічних процесах економічного розвитку.
Ключові слова: інтелектуалізація, інтелектуальне лідерство, суб’єкти інтелектуального лідерства, глобальне економічне середовище
| Стаття російською мовою (cтор. 77 - 91) | Завантажити | Завантажень : 385 |
| Стаття українською мовою (cтор. 77 - 91) | Завантажити | Завантажень : 236 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
Антонюк Л.Л. (2005). Міжнародна конкурентоспроможність і регіональний аспект. Міжнародна економічна політика. Вип. 2 (1). Київ: КНЕУ. С. 44–68.
Воронкова В.Г. (2009). Філософія глобалізації: соціоантропологічні, соціо¬еко¬номічні та соціокультурні виміри: наукова монографія. Запоріжжя: РВВ ЗДІА. 272 с.
Калашнікова С.А. (2010). Освітня парадигма професіоналізації управління на засадах лідерства: монографія. Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка. 380 с.
Кастельс М., Хіманен П. Інформаційне суспільство та держава добробуту. Фінська модель. Київ: Ваклер. С. 15–22.
Лук’яненко Д.Г., Кальченко Т.В. (2008). Стратегії глобального управління. Міжнародна економічна політика. № 8–9. С. 5–44.
Лук’яненко Д.Г., Тітова О.С. (2010). Глобальна модифікація конкурентних механізмів ринку. Міжнародна економічна політика. № 1–2. С. 5–22
Лях В.В., Удовік С.Л. (2006). Фінська модель інформаційного суспільства: приклад для наслідування (передмова).
Паппе Я.Ш. (2000). "Олигархи": Экономическая хроника 1992–2000. Москва: ГУ ВШЕ. С. 25.
Питерс Т., Уотерман Р. (2010). В поисках совершенства. Уроки самых успешных компаний Америки. Москва: Альпина. 528 с.
Стрельник С.О. (2016). Інноваційно-технологічний ресурс глобального підприємництва: методологічна оцінка. Економіка та підприємництво. Вип. 36–37. С. 228–239.
Downton, J. (1973). Rebel Leadership: Commitment and Charisma in the Revolutionary Process. New York – London.
Ukrainian
English 
