№ 2018/2
Міжнародна економікаЦИМБАЛ Людмила Іванівна1
1ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені В.Гетьмана»
Модифікація суб’єктів інтелектуального лідерства в глобальному економічному середовищі
АНОТАЦІЯ ▼
Досліджуються особливості модифікації різнорівневих суб'єктів інтелектуального лідерства в сучасному глобальному економічному середовищі. Лідерство виступає і як объективна передумова, і як результат досягнення глобальних цілей суб'єкта. Проте найчастіше лідерство розглядається лише як прояв діяльності індивіда чи групи осіб, хоча структура суб'єктів і розуміння лідерства значно змінилися в процесі переходу до нових форм ведення господарської діяльності. Доводиться, що в сучасних умовах роль суб'єктів інтелектуального лідерства в економічному середовищі змінюється відповідно до зміни глобального середовища. В статті структуровано суб'єкти інтелектуального лідерства на кожному рівні. Так, виокремлюється індивідуальний, організаційний, національний, міжнародний та глобальний рівні, які у свою чергу представлені індивідуумами, організаціями, компаніями (різного формату), національними економіками та наднаціональними утвореннями. Відзначено, що властивості кожного із суб'єктів проявляються або на відповідному рівні, або ж на вищих. При цьому на рівнях нижчого порядку ці властивості проявляються лише в організації їх функціонування. Проаналізовано участь держави у формуванні економіки, заснованої на знаннях, державні програми щодо підвищення ролі інтелектуальних та інноваційних чинників розвитку. Виокремлено нові суб'єкти інтелектуального лідерства та проаналізовано їхню роль у постійно змінюваному середовищі. Доведено, що роль держави в умовах становлення нового типу економіки обмежується новими суб'єктами інтелектуального лідерства, такими як ТНК, індивіди, глобальні компанії, міста-лідери та ін. Визначаються нові суб'єкти функціонування ринку та характеризується система їхньої взаємодії. Відмічено, що становлення інтелектуального лідерства в сучасному середовищі є досить складним питанням і потребує комплексного дослідження індикаторів та критеріїв оцінки інтелектуального лідерства різних суб'єктів, масштабів їхньої діяльності в динамічних процесах економічного розвитку.
Ключові слова: інтелектуалізація, інтелектуальне лідерство, суб’єкти інтелектуального лідерства, глобальне економічне середовище
Стаття російською мовою (cтор. 77 - 91) | Завантажити | Завантажень : 380 |
Стаття українською мовою (cтор. 77 - 91) | Завантажити | Завантажень : 234 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
Антонюк Л.Л. (2005). Міжнародна конкурентоспроможність і регіональний аспект. Міжнародна економічна політика. Вип. 2 (1). Київ: КНЕУ. С. 44–68.
Воронкова В.Г. (2009). Філософія глобалізації: соціоантропологічні, соціо¬еко¬номічні та соціокультурні виміри: наукова монографія. Запоріжжя: РВВ ЗДІА. 272 с.
Калашнікова С.А. (2010). Освітня парадигма професіоналізації управління на засадах лідерства: монографія. Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка. 380 с.
Кастельс М., Хіманен П. Інформаційне суспільство та держава добробуту. Фінська модель. Київ: Ваклер. С. 15–22.
Лук’яненко Д.Г., Кальченко Т.В. (2008). Стратегії глобального управління. Міжнародна економічна політика. № 8–9. С. 5–44.
Лук’яненко Д.Г., Тітова О.С. (2010). Глобальна модифікація конкурентних механізмів ринку. Міжнародна економічна політика. № 1–2. С. 5–22
Лях В.В., Удовік С.Л. (2006). Фінська модель інформаційного суспільства: приклад для наслідування (передмова).
Паппе Я.Ш. (2000). "Олигархи": Экономическая хроника 1992–2000. Москва: ГУ ВШЕ. С. 25.
Питерс Т., Уотерман Р. (2010). В поисках совершенства. Уроки самых успешных компаний Америки. Москва: Альпина. 528 с.
Стрельник С.О. (2016). Інноваційно-технологічний ресурс глобального підприємництва: методологічна оцінка. Економіка та підприємництво. Вип. 36–37. С. 228–239.
Downton, J. (1973). Rebel Leadership: Commitment and Charisma in the Revolutionary Process. New York – London.