.
Увійти 
|
НА ГОЛОВНУ |
№ 2018/3
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Європейські цінності: інтелектуальний простір цивілізаційного діалогу
Ekon. teor. 2018; 3:5-28 | https://doi.org/10.15407/etet2018.03.005 |
АНОТАЦІЯ ▼
Розкрито, що європейська культура історично звернена до людства. Результати високих філософських досліджень, піонерні досягнення науки, шедеври мистецтва і літератури, технологічні новації європейського класу незмінно ставали надбанням усього людства. Для країн і народів пострадянського простору європейські культурні цінності мають особливе значення. Але в епоху глобальних ринкових трансформацій традиційні концепти європейської культурної спадщини потребують переосмислення. Показано, що в загальному цивілізаційному багажі непересічну цінність має накопичене соціумом наукове знання. Важливість фундаментального наукового знання як суспільного блага була усвідомлена в античності. Феномен історичного діалогу між представниками кращих умів античності і середньовіччя заклав передумови для становлення класичної європейської філософії і науки нового часу. З дорогоцінного інтелектуального сплаву "християнського аристотелізму" були викувані також і ті інститути громадянського суспільства, які донині становлять предмет гордості європейських народів і взірці bдля наслідування в усьому світі. При цьому, однак, в основу нового розуміння закономірностей і облаштування суспільного життя були закладені історично сформовані суперечності і парадокси фундаментального наукового знання. Виявлено, що пострадянські країни освоювали плоди європейської цивілізаційної спадщини спільно і поступово. В умовах ринкової трансформації економіки проблема формування ефективних інститутів розвитку виявляється критично важливою для нормальної адаптації цих країн до глобальних викликів. Втім запозичення цивілізаційного досвіду має бути розумно мудрим. Воно повинно спиратися на адекватні методологічні основи, враховувати інверсійний характер розвитку інтелектуальної сфери та господарської життєдіяльності загалом.
Ключові слова: історична культурна спадщина, фундаментальне наукове знання як суспільне благо, інверсійний характер глобальних суспільних трансформацій, інтелектуальний діалог, європейські цивілізаційні цінності
Стаття російською мовою (cтор. 5 - 28) | Завантажити | Завантажень : 615 |
Стаття українською мовою (cтор. 5 - 28) | Завантажити | Завантажень : 527 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
Аристотель (1983а). Никомахова этика. Аристотель. Сочинения: в 4-х т. Т. 4. Москва: Мысль, 830 с. С. 53–294.
Аристотель.(1976). Метафизика. Аристотель.Сочинения: в 4-х т. Т. 1. Москва: Мысль, 446 с. С. 63–368.
Аристотель. (1983б). Большая этика. Аристотель. Сочинения: в 4-х т. Т. 4. Москва: Мысль, 830 с. С. 295-374.
Аристотель. Политика (1983в). Аристотель. Сочинения: в 4-х т. Т. 4. Москва: Мысль, 830 с. С. 375-642.
Артьомова Т. (2011). Методологічна анатомія глобальної фінансово-економічної кризи. Економічна теорія. №2. С. 16–33.
Артьомова Т. (2017). Європейські цінності: традиційні концепти в епоху глобальних ринкових трансформацій. Економічна теорія. №4. С. 5–31.
Артемьева Т.В. (2009). Вхождение России в интеллектуальное пространство Европы: от Петра І до Екатерины ІІ. Вопросы философии. № 9. С. 41–55.
Артьомова Т.І. (2016). Інверсійний характер суспільних ринкових трансформацій. Український соціум. № 4. С. 69–77.
Асмус В. (1976) Метафизика Аристотеля. Аристотель. Сочинения: в 4-х т. Т. 1. Москва: Мысль. 446 с. С. 5-50.
Бердяев Н.А. (1990). Смысл истории. Москва: Мысль.175 с. (Copyright YMCA-PRESS, Paris, 1969)
Большинство людей не осознают, что происходит (2018). Речь израильского историка Юваля Ной Харари в Давосе 29.01.2018. URL: bykvu.com/ bukvy/84181-bolshinstvo-lyudej-ne-osoznayut-chto-proiskhodit-rech-izrailskogo-istorika-v-davose/ Дата обращения: 10. 02. 2018.
Гайденко П.П. (2009). К проблеме становления новоевропейской науки. Вопросы философии. № 5. С. 80-92.
Геєць та ін. (ред.) (2015). Інноваційна Україна 2020: національна доповідь. Київ: НАН України.
Гриценко А.А. (ред.) (2008). Институциональная экономика и динамика экономических преобразований. Харьков: Форт, 928 с.
Гриценко, А.А. (1997). Структура рыночной трансформации инверсионного типа. Экономика Украины. № 1. С. 4–10.
Дергачёв В. (2018). Европейский опыт региональной политики. Мир перемен. № 1. С. 157–171.
Дынкин А., Барроуз М. (ред.) (2016). Глобальная система на переломе: пути к новой нормальности. Научный доклад по итогам совместного исследования ИМЭМО РАН и Атлантического совета. Москва: ИМЭМО РАН, 32 с.
Иноземцев В.Л. (1998). За пределами экономического общества. Москва: Akademia; Наука, 640 с.
Киселёва М.С., Чумакова Т.В. (2009). Вхождение России в интеллектуальное пространство Европы: между Царством и Империей. Вопросы философии. № 9. С. 22–40.
Кіндзерський Ю. (2018). Інституційні пастки та передумови ефективних неоіндустріальних перетворень в Україні. Соціально-гуманітарні науки та сучасні виклики:матеріали ІІІ Всеукраїнської наукової конференції(Дніпро, 25–26 травня 2018 р.). Частина ІІ. Дніпро: СПД "Охотнік", 342 с. С. 290–292.
Кузьминов Я., Радаев В., Яковлев А., Ясин Е. (2005). Институты: от заимствования к выращиванию. Вопросы экономики. № 5. С. 5–27.
Маршалл А. (1993). Принципы экономической науки: в 3-х т. Москва: Издательская группа "Прогресс".
Механик А. (2018). Победы и поражения неолиберализма. Эксперт. № 27. С. 66–67.
Мидоуз Донелла, Мидоуз Деннис, Рандерс Йорген (1999). За пределами допустимого: глобальная катастрофа или стабильное будущее? Новая постиндустриальная волна на Западе: антология. Москва: Academia, 640 с. С. 572–595.
Миланович Б. (2017). Глобальное неравенство. Новый подход для эпохи глобализации. Москва: Издательство Института Гайдара, 336 с.
Неклесса А. (1998). Эпилог истории. Восток. № 5. С. 5-30.
Нові нерівності – нові конфлікти: шляхи подолання (2017). Тези доповідей та виступів учасників ІІІ Конгресу Соціологічної асоціації України (Харків, 12–13 жовтня 2017 р.). Харків: Соціологічна асоціація України, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 516с.
Подлесная В.Г. (2017). Логико-исторические основания формирования социально-экономических циклов. Киев: ГУ "Институт экономики и прогнозирования НАН Украины". 444 с.
Полтерович В.М. (1999). Институциональные ловушки и экономические реформы. Экономика и математические методы. Т. 35. № 2. С. 1–37.
Сорос Дж. (1999). Кризис мирового капитализма. Открытое общество в опасности. Москва: ИНФРА-М, ХХVI, 262 с.
Стиглиц Дж. (2005). Ревущие девяностые. Семена развала. Москва: Современная экономика и право. 424 с.
Тарасевич В.Н. (2017). Четверть века независимости Украины: актуальные контексты и императивы социально-экономических реформ. Экономика Украины. № 7. С. 3–21.
Утрата определённости: очертания посткризисного мира (2014). Седьмое заседание интеллектуального клуба журнала "Свободная мысль". Свободная мысль. № 6. С. 133–152.
Фукуяма Ф. (1990). Конец истории? Вопросы философии. № 3. С. 134–148.
Хенди Ч. (1999). Алчущий дух. За гранью капитализма: поиск цели в современном мире. Новая постиндустриальная волна на Западе: антология. Москва: Academia, 640 с. С. 163–184.
Weizsaecker E., Wijkman A. (2018). ComeOn! Capitalism, Short-termism, Populationandthe Destructionofthe Planet. Springer, 220 p.
Календар подій
П | В | С | Ч | П | С | Н |
---|---|---|---|---|---|---|
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |
15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 |
22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 |
29 | 30 |