№ 2019/1
ПолітекономіяЗАЙЦЕВ Юрій Кузьмич1
1ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»
Політична економія постіндустріального суспільства
АНОТАЦІЯ ▼
Обґрунтовано необхідність, можливість і доцільність формування конкретних інституціонально оформлених напрямів у предметному полі сучасної політичної економії і, зокрема, такого її напряму як політична економія постіндустріального суспільства; критично проаналізовано праці деяких сучасних теоретиків, які розглядають політичну економію постіндустріального суспільства лише як \"сервісну політичну економію\" оскільки, на їх думку, домінуючим сектором сучасної економіки є сектор послуг.
Доведено, що \"сервісна політична економія\" апріорі не може охопити всю гаму відносин, суперечностей, тенденцій і варіантів розвитку інституційних форм економіки та суспільства в умовах інформаційного способу виробництва, що народжується на планеті на основі наукової революції, отже, не може ототожнюватись із власне політичною економією постіндустріального суспільства. Із цих позицій окреслене поле предмета політичної економії постіндустріального суспільства, запропоновано та обґрунтовано думку, згідно з якою політична економія постіндустріального суспільства та сучасна політична економія є близькими за своєю спрямованістю інституційними формами політичної економії у її розвитку, предметне поле яких збагачується за умов ускладнення характеру взаємозв’язків і взаємозалежностей між окремими елементами та секторами архітектоніки глобалізованої економіки та глобалізованого суспільства.
Ключові слова: політична економія постіндустріального суспільства, сучасна політична економія, \"сервісна політична економія\", цифрова економіка, четверта індустріальна (промислова) революція, інформаційний спосіб
| Стаття російською мовою (cтор. 20 - 42) | Завантажити | Завантажень : 465 |
| Стаття українською мовою (cтор. 20 - 42) | Завантажити | Завантажень : 467 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
1. Антология мировой философии: в 4-х т. (1971). Т. 3. Москва: Мысль. С. 308.
2. Брокгауз. Философия: Концепции, мыслители, понятия. (2010). Санкт-Петербург: Амфора; ТИД Амфора: РХГА. 108 с.
3. Гэмбл Э. (2018). Кризис без конца? Крах западного процветания. Москва: Изд. дом Высшей школы экономики. 304 с.
4. Гнатик Е.Н. (2016). Совершенствование человека: тенденции и ориентиры образования в эпоху прогресса технонауки. Проблема совершенствования человека (в свете новых технологий). Москва: ЛЕНАНД. 272 с.
5. Зайцев Ю.К., Савчук В.С. (2011). Сучасна політична економія (проблеми та інституціональне поле предмета і методології досліджень). Київ: КНЕУ. 337 с.
6. Зайцев Ю.К., Москаленко О.М. (2018). Сучасна політична економія як теоретична основа економічного розвитку суспільства: у 2 кн. Кн. 1. Філософсько-методологічні засади архітектоніки предмета сучасної політичної економії : монографія. Київ : КНЕУ, 2018, 397 с.
7. Коломбатто Э. (2016). Рынки, мораль и экономическая политика: новый поход к защите экономики свободного рынка. Москва: Мысль. 500 с.
8. Лунд С., Маника Дж. (21 апреля, 2017). Цифровая глобализация: защита потоков данных. Council on Foreign Relations. Tribune News Services. В Украине – эксклюзивно для \"2000\". URL:
www.2000.ua/v-nomere/derzhava/resursy/cifrovaja-globalizacija-zawita-potokov-dannyh.htm
9. Рейнерт Э. (2017). Спонтанный хаос. Экономика эпохи рецессии. Москва: Политическая энциклопедия. 190 с.
10. Степин В.С. (2016). Трансгуманизм и проблема социальных рисков. Проблема совершенствования человека (в свете новых технологий). Москва: ЛЕНАНД. 272 с.
11. Ходжсон Д. (2003). Экономическая теория и институты: манифест современной институциональной экономической теории. Москва: Дело. 464 с.
12. Шваб К., Дэвис Н. (2018). Технологии Четвёртой промышленной революции. Москва: Эксмо. 320 с.
13. Blinder, A.S. (March/April, 2006). Offshoring: The Next Indusrial REvolusion? Foreign Affairs. P.113–128. doi:
https://doi.org/10.2307/20031915">doi.org/10.2307/20031915">https://doi.org/10.2307/20031915
14. Blinder, A.S. (2009). Education for Third Industrial Revolution. J. Hannway and D. Goldhaber (eds.), Creating a New Teaching Profession. Urban Institute. P.15–28.
15. Corrado, C., Haskel, J., Jona-Lasinio, C., Iommi, M. (2012). Intangible Capital and Growth in Advanced Economies: Measurement Methods and Comparative Results. Discussion Paper No. 6733.. URL:
repec.iza.org/dp6733.pdf.
16. Freund, C., Weinhold, D. (2002). The Internet and international trade in services. American Economic Review. No. 92 (2). P. 236–240. doi:
https://doi.org/10.1257/000282802320189320">doi.org/10.1257/000282802320189320">https://doi.org/10.1257/000282802320189320
17. Nordhaus, W.D. (2007). Two Centuries of Productivity Growth in Computing. The Journal of Economic History, Vol. 67, No. 1. p. 147. doi:
https://doi.org/10.1017/S0022050707000058">doi.org/10.1017/S0022050707000058">https://doi.org/10.1017/S0022050707000058
18. Schwab, K., Sala-i-Martín, X. (2016). The Global Competitiveness Report 2016–2017. World Economic Forum, Geneva. P. 4.
19. Triplett, J.E., Bosworth, B.P. (2004). Productivity in the U.S. Services Sector. New Sources of Economic Growth. Brookings Institution Press Washington, D.C. URL:
www.brookings.edu/wp-content/uploads/2016/07/ productivityintheusservicessector_chapter.pdf., 389 p.
20. Wren, A. (ed.) (2013). The Political Economy of the Service Transition. Oxford, Oxford University Press. 333 p.
21. Wren, A. (ed.) (2013). Introduction: The Political Economy of Posy-industrial Society. The Political Economy of the Service Transition. Oxford, Oxford University Press. P. 7. doi:
https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199657285.001.0001">doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199657285.001.0001">https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199657285.001.0001
Ukrainian
English 
