№ 2019/1
ПолітекономіяТАРАСЕВИЧ Віктор Миколайович1
1Національна металургійна академія України (Дніпро)
Давньосхідні цивілізації і типи суспільної еволюції: теоретичне резюме і методологічні ремарки
АНОТАЦІЯ ▼
Ця стаття завершує перший етап досліджень універсумної і суспільної еволюції, матеріали яких були опубліковані в журналі раніше у вигляді циклу статей. Розглянуто тринітарність перших цивілізацій Сходу, домінантна приналежність їхніх якісних атрибутів східному, серединному і західному типам суспільної еволюції. На цій основі виділено чотири субтипи східного типу суспільної еволюції: східний (Стародавній Єгипет), східно-серединний (Стародавній Китай), серединний (Давня Індія) і західний (Стародавня Месопотамія). Серединність представлена як універсалія культури і контрарна триєдність первинних начал: власне свого – центральності, свого іншого – проміжності, іншого свого – осередку та соборності.
Оскільки універсум є не тільки двоїстим, але й троїстим, обґрунтовано онтологічні, гносеологічні, аксіологічні та праксіологічні передумови можливості й необхідності триалектики як процесу та результату діалектики та діалектики. У зв’язку з цим людина розглядається як контрарна триєдність природного, суспільного та особистісного начал, субстанційною основою якої (людини) є уни як контрарна триєдність генів, мемів й іпосів; показана фрактальність і складність, що зростає, нано-, мікро, мезо, макро- й мегарівнів Людини.
Позначено триалектичні перспективи розвитку фундаментальної економічної науки, в тому числі – актуалізації потенціалу триалектики, некласичних тристоронніх протиріч, контрарної триєдності, апофатичної методології, троїстої природи істини тощо, наповнення людинорозмірної надскладної економічної системи, що самоорганізується, реальним змістом, визначення економічної значимості природного, суспільного та особистісного начал людини, унів, генів, мемів та іпосів, іншими словами – збагачення двоїстого бачення економіки баченням троїстим, сферичним.
Ключові слова: тринітарність, еволюція, тип, субтип, серединність, східність, західність, універсалії культури, центральність, проміжність, осередок, соборність, тріалектака, людина, особистісне, природне, суспільне, гени, меми, іпоси, уни
Стаття російською мовою (cтор. 43 - 70) | Завантажити | Завантажень : 492 |
Стаття українською мовою (cтор. 43 - 70) | Завантажити | Завантажень : 466 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
1. Гайденко П. (2009). К проблеме становления новоевропейской науки. Вопросы философии. № 5. С. 80–92.
2. Задорожный Г.В., Задорожная О.Г. (2015). Человекомерная экономическая наука: проблемы методологии. Харьков: ВННОО имени В.И. Вернадского. 416 с.
3. Карсавин Л.П. (1993). Сочинения. Москва: "Раритет". 496 с.
4. Конфуций. (2017). Лунь-Юй. Беседы и суждения. URL: http//filisof.historic.ru/books/item/f00/s00/z0000583/st000.shtml/
5. Кураев А. (2010). Лишний догмат. Академия тринитаризма. Москва, Эл. № 77-6567, публ. 16078.
6. Лосский В.Н. (1995). К вопросу об исхождении Святого Духа. Лосский В.Н. По образу и подобию. Москва: Издательство Свято-Владимирского братства. 94 с.
7. Мельник Л.Г. (2015). Триалектические основы управления развитием экономических систем. Сумы: Университетская книга. 447 с.
8. Попков Ю.В. (ред.). (2010). Евразийский мир: ценности, константы, самоорганизация. Новосибирск: Нонпарель. 449 с.
9. Раушенбах Б.В. (1993) Логика троичности. Вопросы философии. № 3. С. 63–70.
10. Стёпин В.С. (2011). История и философия науки: Учебник для аспирантов и соискателей ученой степени кандидата наук. Москва: Академический проект; Триста. 423 с.
11. Тарасевич В.Н. (2017). Фундаментальная экономическая наука: универсумность содержания и развития. Днепр: ЧМП "Экономика". 1022 с.