№ 2019/1

Ця стаття завершує перший етап досліджень універсумної і суспільної еволюції, матеріали яких були опубліковані в журналі раніше у вигляді циклу статей. Розглянуто тринітарність перших цивілізацій Сходу, домінантна приналежність їхніх якісних атрибутів східному, серединному і західному типам суспільної еволюції. На цій основі виділено чотири субтипи східного типу суспільної еволюції: східний (Стародавній Єгипет), східно-серединний (Стародавній Китай), серединний (Давня Індія) і західний (Стародавня Месопотамія). Серединність представлена як універсалія культури і контрарна триєдність первинних начал: власне свого – центральності, свого іншого – проміжності, іншого свого – осередку та соборності.
Оскільки універсум є не тільки двоїстим, але й троїстим, обґрунтовано онтологічні, гносеологічні, аксіологічні та праксіологічні передумови можливості й необхідності триалектики як процесу та результату діалектики та діалектики. У зв’язку з цим людина розглядається як контрарна триєдність природного, суспільного та особистісного начал, субстанційною основою якої (людини) є уни як контрарна триєдність генів, мемів й іпосів; показана фрактальність і складність, що зростає, нано-, мікро, мезо, макро- й мегарівнів Людини.
Позначено триалектичні перспективи розвитку фундаментальної економічної науки, в тому числі – актуалізації потенціалу триалектики, некласичних тристоронніх протиріч, контрарної триєдності, апофатичної методології, троїстої природи істини тощо, наповнення людинорозмірної надскладної економічної системи, що самоорганізується, реальним змістом, визначення економічної значимості природного, суспільного та особистісного начал людини, унів, генів, мемів та іпосів, іншими словами – збагачення двоїстого бачення економіки баченням троїстим, сферичним.

Ключові слова: тринітарність, еволюція, тип, субтип, серединність, східність, західність, універсалії культури, центральність, проміжність, осередок, соборність, тріалектака, людина, особистісне, природне, суспільне, гени, меми, іпоси, уни