№ 2019/3
Інституціональні проблеми економічного розвиткуЯРЕМЕНКО Олег Леонідович 1
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Інституційні деструкції в економіці: передумови, механізми, наслідки
АНОТАЦІЯ ▼
Розглянуто передумови та наслідки інституційних деструкцій в економіці та суспільстві. Доведено, що інтеграційна спроможність інституційної системи залежить від двох основних чинників: від адекватності інститутів складності і динамізму середовища, в якому діють суб'єкти; від адекватності інституційних вимог рівню інституційній компетентності суб'єктів. Обґрунтовано висновок, що причиною зростання питомої ваги інституційних аномалій та деструкцій у світовій економіці є процес "змішування" цінностей та ціннісно-подібних інститутів як наслідок інтенсивної глобалізації, що призвело до хаотизації критеріїв прийнятного та неприйнятного у соціальній поведінці на всіх основних рівнях суб'єктності. Показано, що руйнація звичних очікувань примушує господарських суб'єктів формувати та реалізовувати максимально короткі плани, незважаючи на середньострокові або довгострокові наслідки своїх дій; при цьому самовиживання суб'єктів як масовий псевдо-раціональний спосіб дій стає інструментом системної кризи, яка ставить економіку на межу існування.
Ключові слова: інституційна деструкція, цінності, інститути, технології, невизначеність, ризики, соціально-необхідний ринковий час, соціально-економічна ентропія
| Стаття російською мовою (cтор. 60 - 72) | Завантажити | Завантажень : 495 |
| Стаття українською мовою (cтор. 60 - 72) | Завантажити | Завантажень : 463 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
1. Аджемоглу Д., Робинсон Дж.А. (2015). Почему одни страны богатые, а другие бедные. Происхождение власти, процветания и нищеты. Москва: АСТ. 720 с.
2. Аристотель. (1983) Сочинения: в 4-х т. Т. 4. Москва: Мысль, 830 с.
3. Аузан, А., Золотов, А. (2008). Коалиции за модернизацию: анализ возможности возникновения. Вопросы экономики. № 1. С. 97–107. doi:
https://doi.org/10.32609/0042-8736-2008-1-97-107">doi.org/10.32609/0042-8736-2008-1-97-107">https://doi.org/10.32609/0042-8736-2008-1-97-107
4. Балацкий, Е. (2007). Нечёткие институты, культура населения и ин-ституциональная энтропия. Общество и экономика. № 5/6. С. 37–53.
5. Балацкий, Е.В. (2017). Концепция инклюзивных институтов и ее приложения. Общественные науки и современность. № 3. С. 143–156.
6. Дюркгейм Э. (1996). О разделении общественного труда. Москва: Канон.
7. Коуз Р. (1993). Фирма, рынок и право. Московский либертариум: Ин-т свободы. URL:
www.libertarium.ru/libertarium/l_lib_firm0.
8. Лист Ф. (2016). Национальная система политической экономии. Москва: Социум. 2016. 456 с. doi:
https://doi.org/10.4324/9781315442242">doi.org/10.4324/9781315442242">https://doi.org/10.4324/9781315442242
9. Лыткина Е.И. (2015). Социальная структура в трех теориях аномии. Вестник Томского государственного университета. Философия. Социология. Политология. № 1(29). doi:
https://doi.org/10.17223/1998863X/29/19">doi.org/10.17223/1998863X/29/19">https://doi.org/10.17223/1998863X/29/19
10. Мертон Р.К. (2006). Социальная теория и социальная структура. Москва: АСТ, Хранитель. 873 с.
11. Норт Д., Уоллис Д., Вайнгаст Б. (2011) Насилие и социальные по-рядки. Концептуальные рамки для интерпретации письменной истории человечества. Москва: Изд-во Института Гайдара, 480 с.
12. Смородинская Н.В. (2015). Глобализированная экономика: от иерархий к сетевому укладу. Mосква: ИЭ РАН. 344 с.
13. Уильямсон О. (1996). Экономические институты капитализма. Фирмы, рынки "отношенческая контрактация". Санкт-Петербург: Лениз-дат. 702 с.
14. Фролов Д. (July, 2019). От институтов к экститутам и далее – к постинституциональной теории институциональных аномалий. URL:
mpra.ub.uni-muenchen.de/95960/MPRA Paper No. 95960, posted 11 17:35 UTC
15. Шумпетер Й.А. (1982). Теория экономического развития. Москва: Прогресс. 147 с.
16. Arora, S., Barak, B. (2009). Complexity Theory: A Modern Approach, Cambridge University Press.
17. Bauman, Z. (1996). Alone Again – Ethics After Certainty. London: Demos.
18. Burnes, B. (2005). Complexity theories and organizational change; In-ternational. Journal of Management Reviews, 7(2). doi:
https://doi.org/10.1111/j.1468-2370.2005.00107.x">doi.org/10.1111/j.1468-2370.2005.00107.x">https://doi.org/10.1111/j.1468-2370.2005.00107.x
19. Byrne, D. (1998). Complexity Theory and the Social Sciences: An In-troduction, London, Routledge.
20. Bernburg, J.G. (2002). Anomie, social change, and crime: A theoreti-cal examination of institutional-anomie theory. British Journal of Criminology. Vol. 42. Рр. 729-742. doi:
https://doi.org/10.1093/bjc/42.4.729">doi.org/10.1093/bjc/42.4.729">https://doi.org/10.1093/bjc/42.4.729
21. Massimo E. (1995). The “Creative Destruction” in Economic and Politi-cal Institutions. Department of Economics University of Trento.
22. Giddens A. (1991). Fate, Risk and Security. A.Giddens. Modernity and Self-Identity: Self and Society in the Late Modern Age. Cambridge: Polity Press. P.109–143.
23. Greve, B. (2013). The Routledge Handbook of the Welfare State. Routledge. 496 p. doi:
https://doi.org/10.4324/9780203084229">doi.org/10.4324/9780203084229">https://doi.org/10.4324/9780203084229
24. Messner, S. (2013). Rosenfeld R. Crime and the American Dream. USA: Wadsworth: Cengage Learning. 176 p.
25. Rustin, M., Massey, D. (December, 2014). Rethinking the neoliberal world order. Soundings. Рp. 116-135.
26. Parsons, T. (1966). The Concept of Society: The Components and Their Interrrelations. T.Parsons. Societies: Evolutionary and Comparative Per-spectives. Englewood Cliffs (NJ): Prentice-Hall, p. 5–29.
27. World Economic Outlook Database. October 2018. URL:
www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2018/02/weodata/index.aspx
28. Zhenhua Su, Yanyu Ye, Pu Wang. (November 28, 2018). Social change and generalized anomie: Why economic development has reduced social trust in China. First Published. Research. doi:
https://doi.org/10.1177/0268580918812281">doi.org/10.1177/0268580918812281">https://doi.org/10.1177/0268580918812281
Ukrainian
English 
