№ 2020/1

Розкрито особливості політики кредитування України з боку МВФ в умовах здійснення економічних реформ. На підставі аналізу значного масиву статистичних та емпіричних матеріалів автор доводить неспроможність і провал радикальних економічних реформ під егідою МВФ в Україні і розвиток негативних процесів у ній, які призвели її до витіснення на узбіччя країн «золотого мільярда» як сировинного придатка. Політика кредитування України з боку МВФ сприяла зростанню зовнішнього та внутрішнього боргу країни і впровадженню іноземного капіталу в усі сфери її життєдіяльності. Реформаторські заходи в нашій країні в рамках Вашингтонського консенсусу здійснюються в інтересах іноземного капіталу і зводяться до їх структурної перебудови шляхом маркетизації, приватизації, лібералізації і дерегуляції. Усе це веде до деіндустріалізації народного господарства, відкриття країни для іноземного капіталу, скорочення соціальних витрат, послаблення регулювання державою ринку праці. Україна на власному досвіді все більше переконується, що лікування її економіки за «допомогою» МВФ стримує економічне зростання і супроводжується посиленням несправедливості в розподілі доходів. Програми МВФ коштують мільйонам людей їх робочих місць, відмовляють їм у доступі до адекватного медичного обслуговування, функціонуючих освітніх систем і гідного житла. Виконання вимог МВФ призводить до подальшого розвалу нашої економіки, тотального зубожіння народу, розграбування вітчизняними олігархами та зарубіжними ТНК залишків української державної власності і переходу нашого найважливішого багатства – землі – у власність агрохолдингів. Для звільнення України від фінансово-кредитної залежності пропонується стимулювати національну економіку шляхом випереджального зростання заробітної плати і пенсій, що сприятиме зростанню купівельної спроможності населення і підвищенню ділової активності.

Ключові слова:макроекономічні індикатори, зовнішній борг, внутрішній борг, боргова пастка, державні зобов'язання, доларизація, вартість товару робоча сила, субсидії, неоліберальна політика