№ 2020/2
ПолітекономіяФІЛІПЕНКО Антон Сергійович1
1Київський Національний університет ім. Т. Шевченка
Цифрова економіка: теоретико-прикладний аспект
АНОТАЦІЯ ▼
Розглянуто сучасні тенденції цифровізації економіки, які спричиняють відчутні теоретико-методологічні зрушення та нове прикладне бачення економічних процесів. У теоретичному плані цифрова економіка (ЦЕ) є ядром сучасної мережевої економічної системи, а в практичному – зростаючим сектором націо-нальних і світової економік. У нинішніх умовах власне економічні закономірності ЦЕ детермінуються панівними концепціями і доктринами – неокласичною та неоінституційною. Ідеться про широке використання граничних величин (граничні витрати, граничний капітал, гранична праця тощо) і таких понять, як інституції, довіра, ризик, безпека та ін. Сутнісні риси ЦЕ як нового явища в соціально-економічній системі доповнюються на міждисциплінарній основі епістемологією інформаційно-комп’ютерних наук, електронних технологій і платформ. Поєднання категоріального апарату економічного мейнстриму та інформаційно-комп’ютерних наук, їхній синергійний синтез дають підстави стверджувати про становлення економіки складнощів (complexity economics), яка характеризується принципово новими вимірами та параметрами.
Ключові слова:цифрова економіка, парадигма, блокчейн, логіка, механізм, вартість, платформа, складність.
Стаття російською мовою (cтор. 54 - 66) | Завантажити | Завантажень : 401 |
Стаття українською мовою (cтор. 54 - 66) | Завантажити | Завантажень : 421 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
1. Кастельс М. (2000). Информационная эпоха. Экономика, общество и культура. Москва.
2. Цзэн Мин. (2019). Аlibaba и умный бизнес будущего. Как оцифровка би-знес-процессов изменила взгляд на стратегию. Киев: Альпина Паблишер.
3. Сastells M. et al. (2017). Another economy is possible. Malden.
4. Colander D. (2020, 16 March). Complexity, the evolution of macroeconomic thought, and micro foundations. Real-World Economics Review Blog, issue 91. Retrieved from
www.paecon.net/PAEReview/issue91/Colander91.pdf
5. Cronin M. J. (2000). Unchained value. The new logic of digital business. Boston.
doi.org/10.1145/358974.363127
6. Dhami S. (2016). The Foundations of behavioral economic analysis. Oxford University Press.
7. Digital Economy Report, 2019. Value creation and capture: implications for developing countries. Geneva.
8. Elsner W. (2017). What is complexity economics, why it is heterodox, and what are its policy implications? World Economics Association. Conferences, 2017. Economic Philosophy: Complexities in Economics. 2nd October to 7th December. URL:
www.worldeconomicassociation.org.terms.
9. Fiori S. (2009, September). Hayek’s theory on complexity and knowledge: dichotomies, levels of analysis, and bounded rationality. Journal of economic methodology. Vol. 16. Nо. 3.
doi.org/10.1080/13501780903128548
10. Mahnkopf B. (2019). The 4th wave of industrial revolution – a promise blind to social consequences, power and ecological impact in the era of ‘digital capitalism’. Discussion Paper, Nr. 01.
11. Meier A., Portmann E., Teran L. (eds) (2019). Applying fuzzy logic for the Digital economy and society. Friburg.
doi.org/10.1007/978-3-030-03368-2
12. Nakamoto S. Bitcoin: A Peer-to Peer Electronic Cash System. URL:
www.bitcoin.org/
13. Priest G. Logic. (2017). A very short introduction. Cambridge University Press.
doi.org/10.1093/actrade/9780198811701.001.0001
14. Schwab K. (2016). The Fourth industrial revolution. Geneva.
15. Skousen M. (2014). Economic Logic. Fourth edition. Washington, DC.
16. Tarscott D., Tarscott A. (2018). Blockchain revolution. How the technology behind bitcoin and other cryptocurrencies is changing the World. New York.
17. The Age of digital interdependence. (2019). Report of UN Secretary General’s High – level Panel on Digital cooperation. NY. URL:
www.un.org/en/pdfs/DigitalCooperation-report-for%20web.pdf
18. Wolff R.D., Resnik S.A. (2012). Contending economic theories: neoclassical, Keynesian, and Marxian. Cambridge.