№ 2020/4
МакроекономікаБАНДУРА Олександр Вікторович1
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Забезпечення комплементарності основних складових макроекономічної динаміки.
АНОТАЦІЯ ▼
Запропоновано новий шлях до забезпечення комплементарності основних
макроекономічних показників – темпів зростання, зайнятості та інфляції. На
прикладі реалізації монетарної політики провідними центробанками світу показано, що, незважаючи на здебільшого одноцільовий офіційний мандат –
контроль інфляції (за винятком центробанку США, який офіційно повинен контролювати інфляцію та зайнятість) – неофіційно центробанки намагаються
контролювати всі три основні макроекономічні показники, щоб забезпечити їх
комплементарність. Показано, що забезпечення комплементарності цих показників важко здійснити без економічної моделі, яка пов’язує між собою як всі
три кінцеві показники, так і численні проміжні показники, від яких залежить
кожен із трьох основних показників. Врешті-решт, вибір інструментарію регулювання визначається обраною регулятором моделлю взаємозв’язку між кінцевими та проміжними показниками. Аналіз історії монетарної політики основних центробанків світу виявив змінну ефективність їх інструментів регулювання з точки зору їхнього впливу на темпи зростання, зайнятість та інфляцію – від
існування оптимуму ефективності до повної втрати ефективності та відповідно
заміни інструменту на новий, який забезпечує більш стабільний та прогнозований причинно-наслідковий взаємозв’язок між кінцевими та проміжними показниками. На базі авторської СМІ-моделі макроекономічної динаміки обґрунтовано формулу, яка пов’язує між собою як три основні макроекономічні показники, так і численні проміжні змінні. Це дозволяє, таргетуючи один інтегральний показник – кумулятивну недосконалість ринків, контролювати одночасно
темпи зростання, зайнятість та інфляцію, обираючи для цього весь можливий
інструментарій не тільки монетарної, але й інших видів політики (фіскальної,
антимонопольної, інноваційної тощо). Одночасно з’являється можливість контролювати ефективність впливу застосованих регулятором інструментів на кінцеві макроекономічні показники, визначити кількісний критерій оптимальної
ефективності інструментів регулювання.
Ключові слова:економічне зростання, зайнятість, інфляція, монетарна політика, таргетування
| Стаття російською мовою (cтор. 78 - 98) | Завантажити | Завантажень : 205 |
| Стаття українською мовою (cтор. 78 - 98) | Завантажити | Завантажень : 302 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
1. Бандура О. В. (2016). Загальна модель економічних циклів — модель
кумулятивної неефективності ринків. Економічна теорія. № 1. С. 86–100.
doi.org/10.15407/etet2016.01.086
2. Бандура О.В. (2017). Ефективність монетарної (регуляторної) політики
та стале зростання. Економічна теорія. № 1. Р. 38–53.
doi.org/10.15407/etet2017.01.077
3. Бандура О.В. (2019). Циклічність як форма прояву стабільності та нестабільності. Економіка і прогнозування. № 4. С. 7–23.
doi.org/10.15407/eip2019.04.007
4. Полтерович В. (1997). Кризис экономической теории. Доклад, прочитанный на семинаре "Неизвестная экономика" в ЦЭМИ РАН в январе 1997
года. 21 с. URL:
mathecon.cemi.rssi.ru/vm_polterovich/files/Crisis_Economic_Theory.pdf
5. Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. (1993). Экономика. Москва: Дело
ЛТД. 864 с.
6. Amamiya M. (January 11, 2017). History and Theories of Yield Curve Control. Keynote Speech at the Financial Markets Panel Conference to Commemorate
the 40th Meeting. URL:
www.boj.or.jp/en/announcements/press/koen_2017/data/ko170111a1.pdf
7. Baro R. J., Sala-i-Martin X. (2004). Economic Growth – 2nd ed.: The MIT
Press, USA, 2004. 654 p.
8. Bernanke B., Mihov I. (1995). Measuring monetary policy. Working paper,
Institute for Advanced Studies (IHS). Economic series, Vienna. N10. 67 p.
doi.org/10.3386/w5145
9. Editorial Board of Bloomberg (August 26, 2020). The Fed’s Big Rethink on
Monetary Policy. Bloomberg Opinion.
10. Friedman M. (1968). The Role of Monetary Policy. American Economic
Review. № 58(1). P. 1–17.
11. Gongloff M. (August 26, 2020). The Fed Needs to Get With the Times.
Bloomberg Opinion.
12. Humpage O. (November 29, 2016). The Fed’s Yield-Curve-Control Policy.
Economic Commentary. Federal Reserve Bank of Cleveland. No. 15. URL:
www.clevelandfed.org/newsroom-and-events/publications/economic-commentary/2016-economiccommentaries/ec-201615-the-feds-yield-curve-controlpolicy.aspx?fbclid=IwAR37FUpV4EgINpNdKo4pZEhMxDUsEVsYIX8BIRGUn3OhpM36hxbieA7DYhU
13. Kuroda H. (October 8, 2016) Quantitative and Qualitative Monetary Easing
(QQE) with Yield Curve Control: New Monetary Policy Framework for Overcoming
Low Inflation. Speech at the Brookings Institution in Washington, D.C. by Governor
of the Bank of Japan. URL:
www.boj.or.jp/en/announcements/press/koen_2016/data/ko161009a.pdf
14. Meltzer A. (1987). Limits of Short-Run Stabilization Policy. Economic Inquiry. № 25. P. 1–14.
doi.org/10.1111/j.1465-7295.1987.tb00718.x
15. Orphanides A. (January, 2002). Monetary policy rules and the Great Inflation. Division of Monetary Affairs, Board of Governors of the Federal Reserve System: materials for the January 2002 Meeting of the American Economic Association, Atlanta, GA. 12 p.
doi.org/10.17016/FEDS.2002.08
16. Taylor J. (1993). Discretion versus Policy Rules in Practice. CarnegieRochester Conference Series on Public Policy. Vol. 39. Pp. 195–214.
doi.org/10.1016/0167-2231(93)90009-L
17. U.S. National Bureau of Economic Research (2020). URL:
www.nber.org
18. Wright J. H. (2006). The Yield Curve and Predicting Recessions. Finance
and Economics Discussion Series. Federal Reserve Board. P. 1–21.
doi.org/10.17016/FEDS.2006.07
Ukrainian
English 
