№ 2021/4
ПолітекономіяПОДЛЄСНА Василина Георгіївна1
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Соціально-економічна нерівність: сутність, циклічність динаміки
АНОТАЦІЯ ▼
Досліджено соціально-економічну нерівність як суспільне явище, іманентне всім історичним формам суспільства, яким властива експлуатація елітарними верствами суспільства широких народних мас. Вона породжу-ється основним економічним законом кожної історичної форми антагоністичного суспільства і виражається в періодичному загостренні класових протиріч.
Доведено, що найважливішою компонентою соціальної нерівності в капіталістичному суспільстві є економічна нерівність. Між економічним зростанням і нерівністю доходів існує взаємозв'язок, що одним з перших було обґрунтовано С. Кузнецом. П. Сорокін, обґрунтовуючи гіпотезу про циклічність коливань середнього рівня добробуту і доходу в рамках певного суспільства, апелював до існування "дрібних ділових циклів", а тенденцію до збільшення середнього рівня доходу і добробуту, що проявилася з другої половини XIX ст. в ряді країн, пояснював існуванням кондратьєвських цик-лів. Проаналізовано тісний зв'язок між динамікою нерівності і суспільними процесами, рушійною силою яких є насильство – "чотири вершники вирів-нювання": війна з масовою мобілізацією, трансформаційна революція, розпад держави і летальна пандемія, який встановив В. Шайдель; саме "чотири вершники вирівнювання" зменшують розрив між багатими і бідними, тобто деструктивним шляхом згладжують соціальну нерівність.
З’ясовано, що в ході масштабних війн, революцій, руйнувань держав відбувається вирішення протиріч суспільного розвитку, що циклічно загострюються і породжують розгортання довгострокових соціально-економічних циклів (цикли зміни форм суспільства; цикли встановлення гегемонії у світ-системі, довгі політичні цикли, кондратьєвські цикли та ін.), тому зміни в рівнях соціально-економічної нерівності, породжені цими "вершниками вирівнювання", також мають циклічний характер
Ключові слова:соціально-економічна нерівність, справедливість, соціальна держава, со-ціально-економічні цикли, циклічна динаміка соціально-економічної нерівності
| Стаття російською мовою (cтор. 41 - 55) |
| Стаття українською мовою (cтор. 41 - 55) |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
1. Акаев А. А., Сарыгулов А. И., Соколов В. Н. (2012). Управление неравенством доходов как фактор посткризисного экономического роста. Экономика и управление. № 4(78). С. 3–13.
2. Валлерстайн И. (2003). Три отдельных случая гегемонии в истории капиталистической мир-экономики. URL:
www.gumer.info/bibliotek_Buks/History/Article/vall_tri.php
3. Головин С. А. (2007). Социальное неравенство: сущность и научные подходы. Преподаватель ХХI век. № 3. С. 134–147.
4. Дитон А. (2016). Великий побег: Здоровье, богатство и истоки неравенства. Москва: Изд-во Института Гайдара. Фонд "Либеральная Миссия". 368 с.
5. Дорофеев М. Л. (2020). Анализ причин долгосрочных изменений экономического неравенства в мировой экономике. Финансы: теория и практика. № 24(6). С. 174-186.
doi.org/10.26794/2587-5671-2020-24-6-174-186
6. Канарш Г. Ю. (2011). Социальная справедливость: философские концепции и российская ситуация: монография. Москва: Изд-во Моск. гуманит. ун-та. 236 с.
7. Кашников Б. Н. (2001). Концепция общей справедливости Аристотеля: Опыт реконструкции. Этическая мысль. Вып. 2. С. 89–117.
8. Клинов В. Г., Сидоров А. А. (2018). Мировые тенденции в распределении доходов и проблемы социально-экономического развития. Вопросы экономики. № 7. С. 30–44.
doi.org/10.32609/0042-8736-2018-7-30-44
9. Кондратьев Н. Д., Яковец Ю. В., Абалкин Л. И. (2002). Большие циклы конъюнктуры и теория предвидения. Избранные труды. Москва: Экономика. 766 с.
10. Ксенофонт. (1993). Воспоминания о Сократе. Москва: Наука. 379 с.
11. Лавренов, С. Я. (2015). Государственно-правовой идеал Платона. Обозреватель. № 8. С. 93–104.
12. Любимов И. (2016). Взгляд на эволюцию неравенства доходов: Пикетти против Кузнеца – 60 лет спустя. Экономическая политика. Т. 11. № 1. С. 27–42.
doi.org/10.18288/1994-5124-2016-1-03
13. Миланович Б. (2014). Глобальное неравенство доходов в цифрах: на протяжении истории и в настоящее время: обзор: докл. к XV апр. междунар. науч. конф. по проблемам развития экономики и общества (Москва, 1–4 апр. 2014 г.); Нац. исслед. ун-т "Высшая школа экономики". Москва: Изд. дом Высшей школы экономики.
14. Модельски Дж., Томпсон У. (1992). Волны Кондратьева, развитие мировой экономики и международная политика. Вопросы экономики. № 10. С. 49–57.
15. Сорокин П. А. (1992). Человек. Цивилизация. Общество. Москва: Политиздат. 543 с.
16. Филатов И. В. (2002). Теоретическое наследие С. Кузнеца и проблемы модернизации постсоциалистических стран. URL:
ecsocman.hse.ru/data/015/665/1219/003.FILATOV.pdf
17. Шайдель В. (2017). Великий уравнитель: насилие и история неравенства от каменного века до XXI столетия. Серия "Цивилизация: рождение, жизнь, смерть". Москва: "Издательство АСТ". 768 с.
doi.org/10.1515/9781400884605
18. Шваб К. (2019). Глобализация 4.0. Новая архитектура для четвертой промышленной революции. URL:
www.eijournal.ru/jour/article/view/213/198
Ukrainian
English 
