№ 2021/4
Історія економічної думкиФІЛІПЕНКО Антон Сергійович1
1Київський Національний університет ім. Т. Шевченка
Економічний світ: логіка
АНОТАЦІЯ ▼
Розглянуто логічні аспекти економічної світобудови крізь призму головних її елементів – ресурсів, інституцій та взаємозв’язків між ними. Наголошується, що одним із головних питань економічної науки завжди був розгляд логіки, історичної тенденції руху двох ключових факторів (ресурсів): капіталу і праці. На нинішньому етапі зростаючого значення набувають логічні передумови аналізу природних, фінансових, технологічних ресурсів. Логіка капіталу і праці досліджується в контексті творчої спадщини А. Сміта, К. Маркса, Р. Люксембург, представників кембриджської школи, сучасних авторів (Т. Пікетті). Головним інтегральним показником, що відображає стан і логіку праці (робочої сили) починаючи від ХІХ ст., вважається співвідношення між вартістю капіталу і вартістю робочої сили в національному доході. Логіку природних ресурсів найповніше висвітлює концепція сталого економічного розвитку, яка відображає зміст і характер взаємовідносин людського соціуму і природного середовища як на нинішньому етапі, так і в майбутньому. При цьому доступ, розподіл та використання ресурсів мають відбуватися на основі принципів витрати-доходи та логічно і справедливо продовжуватися для кожного покоління. Логіка технологічних ресурсів проявляється найбільшою мірою крізь призму індустріальних революцій. Логічні виміри фінансових ресурсів знайшли відображення в роботах Дж. Ст. Мілля, Й. Шумпетера та Ч. Кіндлебергера. Основою інституційної логіки є еволюційне вчення Ч. Дарвіна. Базовою логікою вебленівського інституційного будівництва були традиції, звичаї, їхня еволюція, вплив на поведінку індивідів та філософія американського прагматизму. Логіка відносин між ресурсами та інституціями базується на працях Б. Рассела, А. Вайтгеда та Р. Карнапа. Взаємодія ресурсів та інституцій досліджується крізь призму використання ресурсів різними поколіннями людських спільнот і отримала назву "логіка гри між поколіннями".
Ключові слова:логіка, ресурси, інституції, капітал, праця, еволюція, революція, звичаї, традиції
| Стаття російською мовою (cтор. 95 - 112) | Завантажити | Завантажень : 111 |
| Стаття українською мовою (cтор. 95 - 112) | Завантажити | Завантажень : 110 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
1. Гриценко А. А. (2015). Сучасна криза в контексті логіки соціально-економічного розвитку. Економіка України. № 6. С. 18-36.
2. Кастельс М. (2000). Информационная эпоха. Экономика, общество и культура. Москва.
3. Кейнс Дж. М. (2007). Общая теория занятости, процента и денег. Москва: ГУ ВШЭ. С. 448.
4. Леонтьев В. В. (2007). Избранные произведения: в 3 т. Т. 3. Избранные статьи. Москва.
5. Маркс К. (1982). Капітал. Критика політичної економії. Т. 1., Т. 2., Т. 3. Київ: Держполітвидав України.
6. Норт Д. (2010). Понимание процесса экономических изменений. Москва: Изд. дом Гос. ун-та — Высшей школы экономики. 256 с.
7. Пікетті Т. (2016). Капітал у ХХІ столітті. Київ: Наш формат. 696 с.
8. Поппер К. (2010). Логика научного исследования. Москва: АСТ; Астрель. 565 с.
9. Самуэльсон П. (1992). Экономика. Т.1. Москва: Алгон, 1992. 335 с.
10. Сміт А. (2001). Добробут націй. Дослідження по природу та причини добробуту націй. Київ: Port-Royal. 596 с.
11. Філіпенко А. (2020). Цифрова економіка:теоретико прикладний аспект. Економічна теорія. № 2. C. 54-66.
doi.org/10.15407/etet2020.02.054
12. Філіпенко А. (2014). Економічний світ: онтологія. Економічна теорія. № 3. С. 38-47.
13. Філіпенко А. С. (2017). Основні методологічні погляди на економічну теорію. С. 15–18. Суспільство, економіка та економічна наука в ХХІ столітті: зб. матеріалів ІІ міжнар. наук.-практ. конф. (21–22 квітня 2017 р., Київ) / КНЕУ. 2017. 260 с.
14. Штомпка П. (2020). Соціологія. Аналіз суспільства. Львів: Колір ПРО. 799 с.
15. Almeida F. (May-Aug 2016). Society and brain: A complementary approachto Thorstein Veblen’s conspicuous consumerbased on Tibor Scitovsky’s neuropsychology. Nova econ. 26 (2). URL:
dx.doi.org/10.1590/0103-6351/2994/
16. Bates R. H. (1996). Institutions as Investments. Development Discussion Paper, Nr. 527.
17. Becchio G. (2020). The Two Bladesof Occam’s Razor in Economics: Logical and Heuristic. Economic Thought. 9.1: 1-17.
18. Cairnes J. E. (2001). The Character and Logical Method of Political Economy. Kitchener.
19. Jagodziński W. (2017). The concept of institutional logic in the research of the spatial organization of economics. World Scientific News, 72, 618-627. URL:
www.worldscientificnews.com
20. Kuczynski J. (1937). Labour Conditions in Western Europe 1820 to 1935. London.
21. Maddison A. (2003). The World Economy: Historical Statistics. Paris. Р. 256, 259.
doi.org/10.1787/9789264104143-en
22. Mestrovic S. G. (2010). Vicious abstractionism and the Darwinian struggle for existence of Veblen’s and Durkheim’s ideas. Sosyoloji Dergisi, 3. Dizi, 21. P. 61-84.
23. Morck R. (January 2021). Kindleberger Cycles: Method in the Madness of Crowds? Working Paper, 28411. URL:
www.nber.org/papers/w28411.
doi.org/10.3386/w28411
24. Robinson J. (1956). The Accumulation of Capital. London. DOI 10.1007/978-0-230-30666-0
25. Robinson J. (1971). Economic Heresies. New York.
26. Priest G. (2017). Logic: A Very Short Introduction. Second Edition. Oxford University Press.
doi.org/10.1093/actrade/9780198811701.001.0001
27. Schwab K. (2016). The Fourth Industrial Revolution. Geneva.
28. Soskise D., Bates R. H., and Epstein D. (1992). Ambition and Constraint: The Stabilizing Role of Institutions. Journal of Law, Economics, and Organizations, 8.
29. Mäki U. (ed.) (2009). The Methodology of Positive Economics. Reflections on the Milton Friedman legacy. Cambridge University Press.
doi.org/10.1017/CBO9780511581427
30. The Technology and Innovation Report, 2021. Geneva, 2021, р. хііі
Ukrainian
English 
