№ 2023/4
ПолітекономіяМАНДИБУРА Віктор Омелянович1
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Економічний прагматизм: політекономічна сутність, антиподи і прояви імітації
АНОТАЦІЯ ▼
Розкрито політико-економічну сутність економічного прагматизму, як діалектико-центристського антиподу ліберал-монетаризму і економічному волюнтаризму.
Дано теоретичну оцінку імітаційних проявів нового розуміння економічного прагматизму в контексті двох проявів фальсифікації його політекономічної сутності. Доведено, що досвід Польщі, який пропонується "новим прагматизмом" як сучасний взірець, не може бути реалізований в Україні у поствоєнний період для забезпечення динамічного розвитку реального сектору економіки на сучасній техніко-технологічній основі.
З позицій економічного прагматизму доведено, що "дозована" конвергенція "соціалістичних" відносин в економіку капіталістичної країни не може бути поширеною на політичну, ідеологічну і соціальну сфери. Розкрито причини того, що зазначений унікальний соціально-політичний та економічний симбіоз не лише сприяв динамічному розвитку Китаю, а й забезпечив досягнення цією країною рівня суспільства "загального добробуту" та дозволив закласти підвалини тривалого періоду розбудови "ринково-державного соціалізму".
Доведено важливість реалізації засад національного економічного прагматизму у подоланні соціально-економічних аномалій ліберально-волюнтаристичних реформ. Надано пропозиції щодо відновлення у післявоєнний період еквівалентно-ринкових засад взаємодії економічних суб’єктів у різних секторах економіки та забезпечення відновлення конкурентоспроможності вітчизняних товаровиробників і національної економіки в цілому.
Ключові слова:економічний прагматизм, новий економічний прагматизм, економічний волюнтаризм, прояви імітації економічного прагматизму
Стаття українською мовою (cтор. 22 - 48) | Завантажити | Завантажень : 46 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
1. Базилевич В., Ільїн В. (2007). Метафізика економіки: монографія. Київ: Знання-прес. 718 с .
2. Білорус О. (2018). Політекономічний прогноз глобального співрозвитку в XXI столітті: глобальний посткапіталізм чи світ-система інформаційно-мережевого гло-балізму. Економічна теорія. № 1. С. 5—20.
doi.org/10.15407/etet2018.01.005
3. Богл Д.К. (2011). Битва за душу капитализма. Москва: Изд. Института Гайдара. 424 с.
4. Гальчинський А. С. ( 2010). Економічна методологія. Логіка оновлення. Курс лекцій. Київ: АДЕФ-Україна. 572 с.
5. Гальчинський А. С. (2012). Начала нової парадигми політичної економії, пос-тановка проблеми. Економічна теорія. № 2. С. 5—16.
6. Геєць В. М. (2017). Новий прагматизм — інструмент досягнення кращого май-бутнього. Економічна теорія. № 1. С. 5—24.
doi.org/10.15407/etet2017.01.005
7. Геєць В. М., Гриценко А.А. (2019). "TERTIUM DATUR" Гжегожа В. Колодко. Еконо-мічна теорія. №1. С. 5—19.
doi.org/10.15407/etet2019.01.005
8. Зингалес Л., Раджан Р. (2004). Спасение капитализма от капиталистов: Скры-тые силы финансовых рынков — создание богатства и расширение возможностей. Москва: Институт комплексных стратегических исследований ТЕИС. 492 с.
9. Колодко Г. В. (2011). Мир в движении. Москва: Магистр. С. 424.
10. Колодко Г. В. (2014). Куда идет мир: политическая экономия будущего. Москва: Магистр. С. 104.
doi.org/10.1057/9781137470256
11. Колодко Г. В. (2015). Опыт Польши может бать полезен для Украины. Экономи-ка Украины. №6. С. 38—44.
12. Колодко Г. В. (2018). Соціалізм чи капіталізм? Tertium datur. Економіка і прогно-зування. № 1. С. 7—36.
doi.org/10.15407/eip2018.01.007
13. Колодко Г. В. (2019). Посткомуністичний перехід до ринку і демократії: уроки тридцятирічного польського досвіду. Економічна теорія. № 2. С. 75—97.
doi.org/10.15407/etet2019.02.075
14. Мандибура В. О. (2021). Система об’єктивних економічних законів в реаліях суб’єктивно- системного економічного беззаконня. Економічна теорія. №3. С. 20—40.
doi.org/10.15407/etet2021.03.029
15. Мандибура В. О. (2017). Корупція: інституційна сутність та механізми подолан-ня: монографія. Київ: Парламентське вид-во. 488 с.
doi.org/10.15407/etet2017.01.059
16. Маркс К. (1978). Капитал. Критика политической экономии. Т. 1. Кн. 1: Процесс производства капитала. Москва: Политиздат. 907 с.
17. Мельвіль Ю. (1982). Прагматизм. Українська радянська енциклопедія. Т. 8. 552 с. С. 486
18. Олійник О. (2017) Аналіз соціально-економічного розвитку Китаю: уроки для України. Економічна теорія. № 1. С. 94—104.
doi.org/10.15407/etet2017.01.094
19. Паренти М. (2006). Демократия для избранных. Настольная книга о политиче-ских играх США. Москва: Поколение. 416 с.
20. Сміт А. (2001). Добробут націй. Дослідження про природу й причини добробу-ту націй. Київ: Port-Royal. С. 526 с.
21. Стиглиц Д. (2015). Цена неравенства. Чем расслоение общества грозит нашему будущему. Москва: Эксмо. 512 с.
22. Стігліц Д. (1998). Економіка державного сектора. Київ: Основи. 854 с.
23. Сото Э. де (2004). Загадка капитала. Почему капитализм торжествует на Западе и терпит поражение во всем остальном мире. Москва: ЗАО "Олимп-бизнес". 272 с.
24. Философский словарь. (1981). 4-е изд. Москва: Политиздат. 445 с.
25. Экономическая энциклопедия. (1980). Политическая экономия: в 4 т. Москва: Советская Энциклопедия. Т. 4. 672 с.
26. Яременко О. (2018) Нові тенденції структурування суспільства в умовах поси-лення невизначеності соціально-економічного розвитку. Економічна теорія. №4. С. 21—34.
doi.org/10.15407/etet2018.04.021
27. Dunning, Т. J. (1860). Trades’ Unions and strikes. Their philosophy and intention. London: Published by the authoe, and sold by M. Harley, no. 5, Raquet Court, Fleet street, E.C. Р. 35—36.