Ключові слова:

Розкрито зміст реконструктивного типу економічного розвитку як єдності інтровертного, інклюзивного та інноваційного розвитку, спрямованого на вирішення внутрішніх проблем країни шляхом корінної перебудови структури економіки, зміни її несучих конструкцій і розгортання внутрішніх потенцій у рефлексивній взаємодії із зовнішнім середовищем для забезпечення добробуту громадян та соціальної справедливості. З’ясовано єдність та відмінність модернізації і реконструкції економіки, необхідність врахування співвідношення якісних і кількісних характеристик економічних перетворень, можливість існування деструктивного зростання і зростання без розвитку. Показано, що реконструктивний розвиток можливий як на основі економічного зростання, так і за певних умов при нульових і навіть від’ємних темпах зростання економіки. Доведено, що реконструктивний розвиток за своєю суттю є соціально спрямованим. Запропоновано використання законів архітектоніки для оцінки справедливості економічного розвитку. Визначено основні напрями реконструктивного розвитку.

Ключові слова:реконструктивний економічний розвиток, економічне зрос-тання, інтровертний розвиток, інклюзивний розвиток, закони архітектоніки, соціальна справедливість.

Показано, що цифровий розвиток є складовою більш загального процесу переходу від індустріально-ринкової до інформаційно-мережевої економіки і формування реконструктивного типу розвитку. Визначено сутність цифрової економіки як системи економічних відносин з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання благ на основі застосування цифрових технологій, що базуються на дискретній кодовій системі обробки і передачі інформації. Пока-зано, що розвиток цифрових технологій корелюється зі структурою людського мислення. На основі з’ясування рефлексійної взаємодії у тріаді "суб’єкт-об’єкт-форма діяльності" розкрито структуру цифрового розвитку, обґрунто-вано трактування віртуального як екстеріоризованого ідеального, перетворе-ного у зовнішній процес, який щодо людської свідомості виступає як реальність. Розвиток цифрових технологій формує цілий світ віртуального, що існує поряд і у взаємозв’язку з реальним, внаслідок чого світ стає гібридним. Показано суперечливий взаємозв’язок між цифровізацією, капіталізацією і соціалізацією та з’ясовано виклики суспільству, що виникають у процесі цифрового розвитку. Акцентовано на важливості формування цифрових компетенцій та забезпечення соціальної якості розвитку.

Ключові слова:цифровий розвиток, цифрова економіка, цифрові технології, цифровізація, капіталізація, соціалізація, віртуальне, реальне, гібридний світ

Показано, що цифровий розвиток є складовою більш загального процесу переходу від індустріально-ринкової до інформаційно-мережевої економіки і формування реконструктивного типу розвитку. Визначено сутність цифрової економіки як системи економічних відносин з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання благ на основі застосування цифрових технологій, що базуються на дискретній кодовій системі обробки і передачі інформації. Показано, що розвиток цифрових технологій корелюється зі структурою людського мислення. На основі з’ясування рефлексійної взаємодії у тріаді «суб’єкт-об’єкт-форма діяльності» розкрито структуру цифрового розвитку, обґрунтовано трактування віртуального як екстеріоризованого ідеального, перетвореного у зовнішній процес, який щодо людської свідомості виступає як реальність. Розвиток цифрових технологій формує цілий світ віртуального, що існує поряд і у взаємозв’язку з реальним, внаслідок чого світ стає гібридним. Показано суперечливий взаємозв’язок між цифровізацією, капіталізацією і соціалізацією та з’ясовано виклики суспільству, що виникають у процесі цифрового розвитку. Акцентовано на важливості формування цифрових компетенцій та забезпечення соціальної якості розвитку.

Ключові слова:цифровий розвиток, цифрова економіка, цифрові технології, цифровізація, капіталізація, соціалізація, віртуальне, реальне, гібридний світ.

Розкрито логіко-історичні засади підходу Гж. Колодко до трактування феномена Китаю, що будує соціалізм з китайською специфікою і розвиває капіталістичні відносини. Реальність виходить за межі дилеми "соціалізм або капіталізм" і є чимось третім, що має самостійне значення. Показано, що вихідною засадою виникнення суспільства і людини є спільно-розділена праця, дві сторони якої (спільність і розділеність), історично розвиваючись, втілюються з боку розділеності в ринковій економіці і капіталізмі, а з боку спільності – в державі і соціалізмі. На цій основі виникає протиборство двох протилежних систем: капіталізму і соціалізму. Подальший історичний рух перетворює капіталізацію і соціалізацію в два комплементарних процеси розвитку суспільства, яке вже неадекватно описувати в термінах двох систем. Виникає щось третє. Це доводить, що "третє дано" Гжегожа Колодко має не тільки гостро актуальне практичне значення, а й глибокі логіко-історичні засади.

Ключові слова: капіталізм, соціалізм, спільно-розділена праця, держава, ринкова економіка, Китай, Колодко

39.1. Основні чинники соціально-економічної динаміки України у глобальному просторі
39.2. Інверсійна пастка та її особливості
39.3. Пошук виходу з пастки та раціональні принципи інтеграції України у глобальний простір
39.4. Кількісний вимір конкурентоспроможності України у глобальному просторі

Ключові слова:

Розглянуто особливості сучасної інфляційної динаміки, які складно пояснити в рамках відомих теорій. На базі авторської СМІ-моделі економічних циклів пояснюються феномен низької інфляції в США та порівняно низькі темпи економічного зростання за рекордно високої зайнятості протягом 2008–2019 років. У цій моделі сукупна грошова маса M2 розділяється на дві частини: 1) нейтральну (що не впливає на темпи зростання) та 2) на нейтральну (що впливає на темпи зростання). Емпірично доводиться, що здійснення моне¬тар-ної політики "кількісного пом’якшення" через фінансові ринки (з метою зниження коротко- та довгострокових процентних ставок) слабо впливає на тем-пи економічного зростання, але здебільшого зумовлює зростання фондового ринку, яке поглинає нейтральну грошову масу, стримуючи інфляційні процеси. Однак стимуляція швидкої капіталізації економіки з боку національного банку створює умови для виникнення фінансової "бульбашки" на фондовому ринку та зростання вірогідності значної корекції вартості фінансових активів у разі виникнення нової рецесії. Оцінено перспективи настання нової рецесії в економіці США, яка може ініціювати також і рецесію в Україні. Показано, що позитивним наслідком політики "кількісного пом’якшення" є рекордна за всю історію спостережень тривалість фази зростання бізнес-циклу США, що сприяло рекордному зниженню рівня безробіття в цей самий період. До негативних наслідків цієї політики відносять найменші (за останні 50 років) середні темпи економічного зростання протягом фази зростання та відносно низький рівень продуктивності праці з 2010 року. Водночас існування розвинених фінансових ринків та стимулів для інвестицій у фінансові активи може бути ефективним інструментом стримування інфляції. Тому всіляке сприяння розвитку фінансових ринків з боку всіх регуляторів було б корисним і для України.

Ключові слова:бізнес-цикл, рецесія, темпи зростання, монетарна політика, інфляція, фондо-вій ринок, нейтральні гроші, фінансові індекси

Показано місце цифровізації у закономірному переході від індустріально-ринкової до інформаційно-мережевої економіки, з’ясовано структуру відносин, що обумовлюють механізм взаємодії техніко-технологічних процесів цифровізації та соціально-економічних відносин, означено складність рефлексивної взаємодії техніко-технологічної та соціально-економічної компонент суспільного розвитку. Розкрито об’єктивні підґрунтя та сучасні особливості процесів поширення інформаційно-комунікаційних і цифрових технологій, що проявляються на соцієтальному рівні. Зазначено дуалістичну природу цифро-візаційного розвитку – впровадження новітніх технологій не лише відкриває додаткові можливості для бізнесу, урядів і людей, але й породжує суттєві проблеми, виклики та ризики, утворюючи так звані "цифрові розриви". Акцентовано увагу, що у соціальному вимірі найхарактернішим таким розривом є різні можливості доступу до цифрових технологій, що потенційно веде до несправедливого розподілу благ і посилення нерівності у суспільстві. Визначено основні соціальні ризики, обумовлені процесами цифровізації, на мікро- та макрорівні. Комплексно охарактеризовано динаміку процесів диджиталізації та їх вплив на соціальний розвиток у глобальному та національному контексті. Показано управлінські стратегії держав, сформовані як відповіді на виклики цифрового розвитку та орієнтовані на мінімізацію породжених ним соціальних ризиків. Розкрито сучасні підходи Євросоюзу до регулювання впливу цифровізації на соціальний розвиток і зайнятість, у тому числі, пов’язані з ухваленням 2010 р. Цифрового порядку денного для Європи, створенням Єдиного цифрового ринку ЄС та реалізацією Стратегії побудови гігабітного суспільства ЄС до 2025 року. Запропоновано корекції механізмів державної політики України щодо завбачення та регулювання соціальних наслідків цифровізації, у тому числі з урахуванням презентованої у вересні 2020 р. Стратегії цифрової трансформації соціальної сфери України.

Ключові слова:інформаційно-мережева економіка, цифровізація, соціальний розвиток, соціа-льні ризики, державна політика

-

Ключові слова:-

Розкриваються методологічні підходи до дослідження суперечностей глобалізації та локалізації, їх рух на різних етапах розвитку суспільства та сучасні прояви. З’ясовано, що клітиною, з якої історично виростають ці суперечності є сумісно-розділена праця. Сумісність у процесі історичного розвитку досягає своєї межі в глобалізації, а роздільність – в локалізації. До епохи великих географічних відкриттів і формування світового ринку суперечності глобалізації та локалізації існують імпліцитно, а потім набувають експліцитну форму і проходять три етапи: розвиток через міжнародну торгівлю, через глобалізацію капіталу, шляхом переміщення глобалізації переважно у віртуальний простір. Показано багатоманітність форм розв’язання суперечностей глобалізації та локалізації. Серед них виділено і розкрито зміну світових порядків, гібридну війну і реконструктивне повоєнне відновлення. Основною суперечністю сучасності визначено суперечність між глобалізацією, яка розвивається за рахунок інформаційно-фінансових технологій, і локалізацією матеріальних і трудових ресурсів, не здатних переміщуватися в просторі зі швидкістю інформації та фінансових потоків. З’ясовано особливості прояву і розв’язання суперечностей глобалізації та локалізації в Україні, в просторі якої локалізувалися глобальні суперечності основних світових гравців. Показано необхідність для України реконструктивного відновлення на основі національно укоріненого розвитку.

Ключові слова:глобалізація, локалізація, суперечності, світовий порядок, гібридна система "мир-війна", національно укорінений розвиток

Розкрито поняття соцієтального у політико-економічному дискурсі, показано його зв'язок з відповідним філософським і соціологічним баченням. Аргументовано, що нинішня російсько-українська війна має чіткі ознаки сучасної гібридної війни, яка породжується глобально-локальною гібридною системою "мир – війна" і поєднує в собі цілий комплекс засобів, починаючи з військово-політичних та економічних і закінчуючи кібернетичними та культурно-гуманітарними. На засадах поєднання політико-економічного і соціологічного в широкому сенсі дискурсів обґрунтовано, що основними складовими гібридної системи «мир – війна» з точки зору трансформації суспільних відносин виступають: збройно-мілітарна, фінансово-економічна та інформаційно-духовна складові, які спричиняють комплексний вплив на світосприйняття, позиціювання і поведінку людей, що приводить до суттєвих соцієтальних наслідків. Надано характеристики інституційного виміру соцієтальних наслідків війни. У теоретичній площині за основу для розгляду інституційного виміру соцієтальних наслідків, зумовлених гібридною війною, взято феномен емерджентного інституційного порядку. Розкрито, що в умовах воєнного стану значно зростає роль інституту довіри – визначального і невід’ємного конструкту інституційної архітектоніки суспільно-економічної системи, втіленого як у довірі до держави та владних структур, так і у довірі до нових інститутів, породжених гібридною війною (волонтерства та різних форм самодіяльних громадянських рухів). Показано, що у контексті соцієтального розвитку в умовах шоків війни та повоєнного відновлення України виключно важливу роль відіграє якість інститутів та інституційний потенціал держави. Аналіз соцієтальних наслідків вторгнення РФ в Україну в інституційному вимірі показує необхідність подолання ключових інституційних деструкцій, породжених як у попередній період, так і під час війни, та формування інституційного підґрунтя для нової економічної моделі, орієнтованої на забезпечення поєднання ефективного реконструктивного відновлення України у повоєнний період і її повноцінної інтеграції до Європейського Союзу та у світовий простір.

Ключові слова:соцієтальна система, гібридні загрози, інститути, воєнні шоки, реконструктивне відновлення економіки