.
Увійти 
|
НА ГОЛОВНУ |
№ 3/2012
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Європейська інтеграція як мультисистемний інститут розвитку: переваги і межі ефективності
Ekon. teor. 2012; 3:85-97 |
АНОТАЦІЯ ▼
Охарактеризовано позитивний вплив євроінтеграції як мультисистемного інституту розвитку постсоціалістичних країн Євросоюзу. Означено причини обмеженості такого впливу в сучасних умовах.
Ключові слова:
Стаття російською мовою (cтор. 85 - 97) | Завантажити | Завантажень : 295 |
Стаття українською мовою (cтор. 85 - 97) | Завантажити | Завантажень : 291 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
№ 4/2015
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Політика і перспективи згладжування регіональних диспаритетів у сфері зайнятості Євросоюзу
Ekon. teor. 2015; 4:108-115 |
АНОТАЦІЯ ▼
За допомоги аналітичного інструментарію охарактеризовано основні міжкраїнні відмінності параметрів, що відбивають розвиток сфери зайнятості та ринків праці в державах ЄС в 2008–2015 роках. Окреслено підходи, застосовувані в сучасній політиці Євросоюзу, які сприяють згладжуванню таких відмінностей. Зазначено основні фактори, що перешкоджають цьому процесу. Надано оцінку потенційної ефективності реалізовуваних Євросоюзом у рамках такої політики заходів.
Ключові слова:зайнятість, ЄС, політика зайнятості, регіональні диспаритети, соціальна політика
Стаття російською мовою (cтор. 108 - 115) | Завантажити | Завантажень : 285 |
Стаття українською мовою (cтор. 108 - 115) | Завантажити | Завантажень : 306 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
Дериглазова Л.В. (2012) Модернизация европейской социальной модели в условиях кризиса // Вестник Томского государственного университета. № 1 (17). С. 64–74.
МОТ (2013) Занятость, рост и социальная справедливость: Доклад.
Потёмкина О. (ред.) Европейский Союз в ХХІ веке: время испытаний. М.: Весь Мир.
Busch K. (2013) Euro Crisis, Austerity Policy and the European Social Model. Berlin, Friedrich Ebert Stiftung.
EASPD (2013) Briefing Paper "The Social Investment Package".
European Commission (2013) EaSI – New EU Umbrella Programme for Em-ployment and Social Policy.
European Commission (2014) The Crisis and its Impact on Unemployed People in Europe. Qualitative Survey in Seven EU Member States: Final report.
European Commission (2015) Statistical Annex on European Economy. Spring 2015.
ILO. Report (2015) An Employment-Oriented Investment Strategy for Europe.
Leitner S., Stehrer R. (2014) Labour Market Transitions of Young People during the Economic Crisis // WIIW Working Paper No. 109. November.
Varga J. (2015) How to Achieve Complementarity between Economic and Social Cohesion in the Labour Market? Policy Note // GRINCOH Work-ing Papers WP4. February.
№ 4/2016
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Сучасна політика Євросоюзу в контексті соціальної справедливості
Ekon. teor. 2016; 4:51-64 | https://doi.org/10.15407/etet2016.04.051 |
АНОТАЦІЯ ▼
Описано застосування принципу соціальної справедливості в системі державного регулювання ЄС. Охарактеризовані поточні індикатори соціальної справедливості для країн Євросоюзу. Проаналізовано сучасні підходи ЄС до посилення соціальної справедливості в загальноєвропейському суспільному розвитку.
Ключові слова:соціальна справедливість, державне управління, соціальна політика, Європейський Союз
Стаття російською мовою (cтор. 51 - 64) | Завантажити | Завантажень : 458 |
Стаття українською мовою (cтор. 51 - 64) | Завантажити | Завантажень : 397 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
Вебер А.Б. (2015). Социальная справедливость и развитие. Свободная мысль. № 5. С. 95–108.
Геєць В.М., Гриценко А.А. (2012). Політекономічні й інституційні засади справедливості та усталеності соціально-економічного розвитку // Європейський век-тор економічного розвитку. № 2 (13). С. 41–46.
Григорьева Н.С. (2008). Социальная справедливость: эволюция понятия и практики. Проблемный анализ и государственно-управленческое проектирование. № 6. Т.1. С. 112–122.
Доклад о мировом развитии 2006. (2006). Справедливость и развитие. М.: Издательство "Весь Мир". 312 с.
МБТ (2013). Занятость, рост и социальная справедливость. Доклад Генерального директора МОТ на 9-м Европейском региональном совещании. Осло. 148 с.
МБТ (2011). Новая эра социальной справедливости. Доклад Генерального директора МОТ на 100-й сессии Международной конференции труда. Женева. 55 с.
МБТ (2010). Политика в сфере занятости во имя социальной справедливости и справедливой глобализации. Женева: Международная конференция труда. 195 с.
Каргалова М.В. (ред.). (2011). Социальная Европа в ХХI веке. М.: Издательство "Весь Мир". 528 с. Jacques Delors Institute (2016). A New Start for Social Europe. Rinaldi D. (ed.). Paris. 114 p.
European Commission (2016). (2016). Creating More Equal Societies – What Works? Evidence Review. 87 р.
Mestrum F. (2015). The Social Commons: Rethinking Social Justice in Post-Neoliberal Societies. Brussel: Global Social Justice. 190 p.
Mlachila M. at al. (June 2015). A Quest for Quality // Finance & Development. Vol. 52. No. 2. Р. 14–17.
European Commission (2016). Social Community Teams against Poverty. Synthesis Report. 30 рр.
United Nations (2006). Social Justice in an Open World: The Role of the United Na-tions. New York. 146 р.
Bertelsmann Stiftung (2015). Social Justice in the EU – Index Report 2015. Social Inclusion Monitor Europe. Gutersloh. 177 р.
Vandenbroucke F. (2014). A European Social Union: 10 Tough Nuts to Crack / Report for "Friends of Europe" High-Level Group. Brussels: EIB Institute, 2014. 158 p.
Vandenbroucke F. at al. (2014). A European Social Union: Key Questions to Answer. In: Social developments in the European Union 2013. Fifteenth annual report. Ed. by D. Natali. Brussels: European Trade Union Institute, European Social Observatory. P. 85–113.
Van Hecke S. at al. (2016). A Social Compact for a Social Union: A Political and Legal Window of Opportunity? In: Delivering Empowered Welfare Societies. Ed. by: E. Stetter, K. Duffek, A. Skrzypek. Brussels: Foundation for European Progressive Studies. Р. 166–183.
№ 2/2017
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Оновлення соціального виміру Євросоюзу: причини, підходи ЄС та орієнтири для України
Ekon. teor. 2017; 2:69-83 | https://doi.org/10.15407/etet2017.02.069 |
АНОТАЦІЯ ▼
Виділено й описано головні причини та характерні особливості трансформації соціального простору ЄС. Охарактеризовано новітні підходи політики Євросоюзу, спрямовані на формування нового соціального виміру Європи. Окреслено орієнтири державної політики України щодо євроінтеграції в соціальній сфері.
Ключові слова: соціальний вимір, соціальна політика, Європейський Союз, євроінтеграція України
Стаття російською мовою (cтор. 69 - 83) | Завантажити | Завантажень : 461 |
Стаття українською мовою (cтор. 69 - 83) | Завантажити | Завантажень : 421 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
Артемова Т.И. (2016). Отношения общественного воспроизводства в Украине в контексте трансформации моделей государственного управления. Экономическая теория. № 3. С. 5–17.
Квашнин Ю.Д. (ред.). (2016). Социальное государство в странах ЕС: прошлое и настоящее. Москва: ИМЭМО РАН. 189 с.
Носович А. (2017). Европе не нужны иждивенцы с Востока. Эксперт. № 7 (1017). С. 57–61.
Очкина А. (2014). Новое социальное государство как модель посткризисного развития. Логос: философско-литературный журнал. № 2. С. 181–214.
Чернега В. (2015). Какофония вместо \"европейского концерта\". Россия в глобальной политике. № 2. С. 55–69.
Імплементація Угоди про асоціацію між Україною та ЄС: економічні виклики та нові можливості: наукова доповідь / за ред. акад. НАН України В.М. Гейця та чл.-кор. НААН України Т.О. Осташко; НАН України, ДУ \"Ін-т екон. та прогнозув. НАН України\". Київ, 2016. 184 с.
Darvas Z., Wolff G. (April 2014). Europe’s Social Problem and its Implications for Economic Growth. Bruegel Policy Brief. № 4. 8 рр.
Diamond P. (2016). Towards Equity and Growth in European Welfare Societies: The Predistribution Agenda. Published in: Delivering Empowered Welfare Societies. Ed. by: E. Stetter, K. Duffek, A. Skrzypek. Foundation for European Progressive Studies, Renner Institute. 499 рр. РР. 348–368.
Hermann C., Mahnkopf В. (2010). The Past and Future of the European Social Model. Institute for International Political Economy Berlin, Working Paper. No. 5. 20 рр.
Milotay N. (2016). European Pillar of Social Rights for a more social Europe. European Parliamentary Research Service. September. 10 рр.
Palmer T.G. (2012). The Tragedy of the Welfare State. After the Welfare State. Politicians Stole Your Future… You Can Get It Back. Ed. by T.G. Palmer. Ottawa: Jameson Books, Inc. 180 рр. РР. 5–14.
Rinaldi D. (ed.). (2016). A New Start for Social Europe. Paris: Jacques Delors Institute. 114 pp.
Tanner M. (2013). Europe’s Crisis and the Welfare State. Cato Journal. Vol. 33. No. 2 (Spring/Summer). РР. 187–191.
Vaughan-Whitehead D. (2014). Is Europe Losing Its Soul? The European Social Model in Times of Crisis / In: The European Social Model in Times of Economic Crisis and Austerity Policies. International Labour Organization. Р. 9–65.
European Commission (March 2017). White Paper on the future of Europe. Reflections and scenarios for the EU27 by 2025. 31 рр.
European Commission (2017). Reflection Paper on the Social Dimension of Europe. 35 рр.
European Commission (26.04.2017). Establishing a European Pillar of Social Rights. Commission Staff Working Document SWD(2017) 201 final. Brussels. 77 рр.
European Economic and Social Committee (2017). The investment plan and the Social Pillar: a step towards a new strategy for Europe. Study. 91 рр.
International Labour Organisation (2016). Building a social pillar for European convergence. Geneva. 73 рр.
№ 3/2018
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Ризики формування пастки дивергентності в процесі євроінтеграції України
Ekon. teor. 2018; 3:99-119 | https://doi.org/10.15407/etet2018.03.099 |
АНОТАЦІЯ ▼
Охарактеризована поточна динаміка соціально-економічного розвитку України в процесі її європейської інтеграції на основі Угоди про асоціацію з Євросоюзом, укладеної в 2014 році. Висвітлено ключову роль механізму конвергенції у відновленні сталого зростання економіки, підвищенні добробуту громадян, а також посиленні інтеграційних процесів в Європейському Союзі і його міжнародної конкурентоспроможності. Наведено порівняльну оцінку розвитку України та окремих країн Євросоюзу за критеріями обсягу ВВП на душу населення; величини добробуту домогосподарств; національного добробуту в розрахунку на душу населення. Позначена дедалі більше посилювана в останні роки тенденція дивергенції соціально-економічних систем Європейського Союзу та України, перш за все, за критеріями добробуту населення і продуктивності праці. Описано інституційний феномен пастки дивергентності, що виникає в результаті синтезу пасток бідності і неконвергентності. Охарактеризовані ризики потрапляння України в пастку дивергентності, пов'язані з дією таких основних внутрішніх факторів як: прийняття Україною в 2015 р. умов реструктуризації частини держборгу, що істотно обмежують її економічне зростання; неприйнятно низькі в контексті забезпечення конвергенції рівні капіталізації національної економіки; галопуюча трудова міграція з України, яка обумовлює значущі втрати внутрішнього потенціалу зростання ВВП; незначна вага інноваційно-технологічного фактора в макроекономічному розвитку держави. Зазначено необхідність побудови економетричних моделей для кількісної оцінки соціально-економічної конвергенції (дивергенції) України та Європейського Союзу, за результатами якої можливе вироблення відповідних рекомендацій в частині державного регулювання, спрямованих на визначення та ефективне впровадження механізмів виходу України з пастки дивергентності.
Ключові слова: конвергенція, ризики розвитку, пастка дивергентності, євроінтеграція України, ЄС
Стаття російською мовою (cтор. 99 - 119) | Завантажити | Завантажень : 890 |
Стаття українською мовою (cтор. 99 - 119) | Завантажити | Завантажень : 458 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
Бурлай, Т. (2015). Риски формирования модели асоциального государства в Украине. Экономика Украины. № 6. С. 92–97.
Дабла-Норрис, Э., Кочхар, К., Тсунта, Э. (2015, 15 июня). Секретное оружие роста – бедные и средний класс. Базовая страница блогов МВФ. URL: www.imf.org/external/russian/np/blog/2015/061515r.pdf
Липовська, Н. (2017). Інституціональні трансплантації як чинник дезінтеграції Європейського Союзу. Актуальні проблеми європейської інтеграції та євроатлантичного спiвробiтництва України: матеріали 14-ї регiон. наук.-практ. конф. (18 трав. 2017 р., м. Дніпро). Дніпро: ДРIДУ НАДУ. С. 25–28.
Сіденко, В.Р. (2018). Глобальні структурні трансформації та тренди економіки України. Частина 1. Ключові тренди структурних змін у світовій економіці та в Україні. Економіка і прогнозування. № 1. С. 37-57.
Скрипниченко, М.І., Яценко, Г.Ю. (2018). Інструментальний аналіз розриву ВВП в Україні. Економіка і прогнозування. № 1. С. 58-78.
Унковская, Т. (2016, 19-26 февраля). Как Украине вырваться из ловушки бедности. Зеркало недели. № 1081. URL: zn.ua/macrolevel/kak-ukraine-vyrvatsya-iz-lovushki-bednosti-_.html
Чепель, С.В., Бондаренко, К.А. (2015). Является ли внешняя трудовая миграция фактором экономического роста. Эконометрический анализ и выводы для стран СНГ. Журнал Новой экономической ассоциации. № 4(28). С. 142–166.
Шумська, С.С. (2017). Перспективи зростання економіки України на фоні глобальних трендів. Економіка і прогнозування. № 3. С. 7–30.
Институциональная архитектоника и динамика экономических преобразований (2008). Под ред. д-ра экон. наук А.А. Гриценко. Киев: Форт. 928 с.
Національний банк України (2018). Перерахунок даних щодо приватних грошових переказів в Україну за 2015–2017 роки. 29 с.
Неекономічні пріоритети модернізації в Україні з урахуванням інтеграційного досвіду країн Центрально-Східної Європи (2015). Наукова доповідь. НАН України, ДУ "Ін-т екон. та прогнозув. НАН України". 162 с.
Экономический и Социальный Совет ООН (2000). Обзор мирового экономического и социального положения, 2000 год. № E/2000/50/Rev.1. 300 с.
Aghion, Ph., Bircan, C. (2017). The Middle Income Trap from a Schumpeterian Perspective. Institute of Global Affairs at the London School of Economics (LSE) Research Paper Series, 1, 17. doi: https://doi.org/10.22617/WPS179029-2">doi.org/10.22617/WPS179029-2">https://doi.org/10.22617/WPS179029-2
Bokosi, F.K. (2018). The Low-Income Trap. Urgent steps are needed to end the cycle of poverty and debt. Finance & Development, 55:1, 16-17.
Derviş, K. (September 2012). World Economy: Convergence, Interdependence, and Divergence. Finance & Development, 49:3, 10-14.
Forgo, B., Jevčák, A. (July 2015). Economic Convergence of Central and Eastern European EU Member States over the Last Decade (2004-2014). European Economy Discussion Paper, 001, 31.
Gräbner, C., Heimberger, Ph., Kapeller, J., Schütz, В. (September 2017). Is Europe Disintegrating? Macroeconomic Divergence, Structural Polarisation, Trade and Fragility. The Vienna Institute for International Economic Studies Working Paper, 136, 23.
Ito, T. (2017). Growth Convergence and the Middle-Income Trap, Asian Development Review, 34: 1, 1-27. doi: https://doi.org/10.1162/ADEV_a_00079">doi.org/10.1162/ADEV_a_00079">https://doi.org/10.1162/ADEV_a_00079
Holland, D., Fic, T., Rincon-Aznar, А., Stokes, L., Paluchowski, Р. (August 2011). Labour mobility within the EU – The impact of enlargement and transitional arrangements. National Institute of Economic and Social Research (NIESR) Discussion Paper, 379, 71.
Rodrik, D. (2011). The future of economic convergence. Harvard Kennedy School (HKS) Faculty Research Working Paper Series, No. RWP11-033. doi: https://doi.org/10.3386/w17400">doi.org/10.3386/w17400">https://doi.org/10.3386/w17400
Credit Suisse Research Institute (2017). Global Wealth Databook.
European Commission (2017, 25 March). The Rome Declaration: Declaration of the leaders of 27 member states and of the European Council, the European Parliament and the European Commission.
Eurofound (2018). Statutory minimum wage in the EU – 2018: First findings.
United Nations (2017). World Population Prospects: The 2017 Revision, Key Findings and Advance.
UNDP (2015). Millennium Development Goals Ukraine: 2000-2015.
World Bank Group (2017). Ukraine systematic country diagnostic: Toward sustainable recovery and shared prosperity. Report. No. 114826-UA. doi: https://doi.org/10.1596/27148">doi.org/10.1596/27148">https://doi.org/10.1596/27148
World Bank (2018). Growing United: Upgrading Europe’s convergence machine.
World Bank (2018). The Changing Wealth of Nations 2018: Building a Sustainable Future.
World Bank (2018). Crony capitalism in Ukraine: impact on economic outcomes: Кумівський капіталізм в Україні: економічні наслідки (Ukrainian). 18 рр. URL: documents.worldbank.org/curated/en/435491521811321988/Кумівський-капіталізм-в-Україні-економічні-наслідки
№ 4/2018
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Тема 38. Міжнародна економічна інтеграція та європейські інтеграційно-конвергенційні процеси
Ekon. teor. 2018; 4:93-111 |
АНОТАЦІЯ ▼
-
Ключові слова:-
Стаття російською мовою (cтор. 93 - 111) | Завантажити | Завантажень : 362 |
Стаття українською мовою (cтор. 93 - 111) | Завантажити | Завантажень : 378 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
Арбатова, Н. (2017). Будущее европейской интеграции в контексте внутрен-них и внешних кризисов. Мировая экономика и международные отноше-ния. Т. 61. № 10. С. 57–65.
Бабынина, Л. (2012). Гибкость в структуре Европейского Союза: возможность продвижения вперед или путь к коллапсу? Европейский Союз в XXI веке: время испытаний. Москва: Изд-во "Весь Мир". 656 с.
Бабынина, Л.О. (2010). Гибкая интеграция в ЕС: классификация и проблемы институционализации. МЭиМО. № 6. С. 31–37.
Байков, А. (2010). Библиография сравнительной интеграции в 2000-х годах. Международные процессы. Журнал теории международных отношений и мировой политики. Т. 8. №1 (22). URL: intertrends.ru/twenty-second.htm
Белозубенко, В.С., Усова, А.С. (2005). Онтология интеграционных процессов на уровне регионов мира. Научные труды Донецкого национального техни-ческого университета. Серия: экономическая. Вып. 91. Донецк: ДонНТУ. С. 79–86.
Борко, Ю. (2006). Взаимосвязь процессов расширения и углубления европей-ской интеграции. Расширение Европейского союза и Россия. Москва: Де-ловая литература. С. 5–30.
Бурлай, Т. (2012). Европейская интеграция как мультисистемный институт развития: преимущества и границы эффективности. Экономическая тео-рия. № 3. С. 85–97.
Бусыгина, И. (2007). Асимметричная интеграция в Евросоюзе. Международ-ные процессы. Журнал теории международных отношений и мировой по-литики. Т. 5. № 3(15). С. 18–28.
Буторина, О.В. (2005). Понятие региональной интеграции: новые подходы. Космополис. №3 (13). URL: www.polit.ru/research/2006/04/10/butorina.html
Гриценко, А.А. (2016). Реконструкция Европы в контексте поиска путей раз-решения современных противоречий. Философия хозяйства. № 3. С. 161–169.
Громыко, А.А. (2017). Европейские исследования: дилеммы универсальности и уникальности (к 60-летию региональной интеграции). Современная Ев-ропа. № 2. С. 6–17.
Делюкс. Т. (2010). Сущности и этапы международной экономической инте-грации. Электронный научный журнал "Исследовано в России". Т. 13. С. 123-136. URL: zhurnal.ape.relarn.ru/articles/2010/009.pdf
Зазнаев, О.И. (2005). Вторая молодость "долгожителя": концепт "политиче-ский институт" в современной науке. Проблемы политической науки. Ка-зань: Центр инновационных технологий. С. 3–29.
Евстигнеева, Л., Евстигнеев, Р. (2010). Экономическая интеграция как синер-гетический феномен. Мир перемен. № 4. С. 99–114.
Кіш, Є. (2004). Пошуки теоретичних моделей європейської інтеграції. Політичний менеджмент. № 6 (9). C. 103–114.
Копійка, В.В., Шинкаренко, Т.І. (2012). Європейські Союз: історія і засади функціонування: навч. посіб. Київ: Знання. 759 с.
Корнєв. М.М. (2014). Теоретичне обґрунтування методів дослідження конвер-генції економічних систем. Менеджер. № 2 (68). С. 49–55.
Джалілов, О.О. (2013). Економічна конвергенція як показник інтегрованості країн. Вісник соціально-економічних досліджень. Вип. 3(2). С. 132–139.
Либман, А. (2009). Модели экономической интеграции: мировой и постсовет-ский опыт. Сетевой ресурс б-ки Мюнхенского университета (MPRA). 412 с. URL: mpra.ub.uni-muenchen.de/19434/1/MPRA_paper_19434.pdf
Лицарева, Е.Ю. (Март 2003). Причины и сущность интеграционных процессов на Европейском и Азиатском континентах в конце ХХ в. Вестник Томского государственного университета. Серия "История. Краеведение. Этноло-гия. Археология". № 276. С. 120–128.
Мітін, М.М. (2007). Теоретичні концепції розвитку європейської інтеграції / Проблеми й перспективи розвитку співробітництва між країнами Південно-Східної Європи в рамках Організації Чорноморського економічного співробітництва. Збірник наукових праць. Т.2. Лівадія-Донецьк: ДонНУ. С. 673–676.
Никитина, Ю.А. (2010). От интеграции к регионализму: эволюция теорий реги-онального межгосударственного сотрудничества. Вестник МГИМО-Университета. № 6 (15). С. 134–140.
Побединский, И.М. (2008). Концептуальные основы интеграционных процес-сов. Известия Российского государственного педагогического универси-тета им. А.И. Герцена. №12 (86). С. 32–38.
Пурсиайнен. К. (2004). Теории интеграции и рамки отношений ЕС-РФ. Москва: Российско-европейский Центр экономической политики. 21 с.
Пурсиайнен, К. (2005). От слов – к делу (теории интеграции и отношения ЕС – РФ). Современная Европа. Вып.2. С. 23–38.
Сиденко, В.Р. (2008). Глобализация – европейская интеграция – экономиче-ское развитие: украинская модель: в 2 т. Т. 1: Глобализация и экономиче-ское развитие. Киев: Феникс. 376 с.
Сиденко, В.Р. (2011). Глобализация – европейская интеграция – экономиче-ское развитие: украинская модель: в 2 т. – Т. 2: Европейская интеграция и экономическое развитие. НАН Украины, Ин-т экон. и прогнозиров. Киев. 448 с.
Сіденко, В.Р. (2017). Кризові процеси у розвитку інтеграції в ЄС: витоки та перспективи. Економіка і прогнозування. № 1. С. 7–34.
Смоляков, В.А. (2005). Европейский Союз и взаимопроникновение внутренней и внешней политики. Россия и АТР. № 4. С. 87–96.
Цыганков, П.А. (2008). Акторы и факторы в международных отношениях и мировой политике. Приватизация мировой политики: локальные действия – глобальные результаты. Москва: Голден Би. С. 30–53.
Юд, А.П. (2017). После Брекзита: Десять тезисов о настоящем и будущем Европы. Актуальные проблемы Европы. № 1. С. 155–165.
Теории европейской интеграции. Федерализм и неофедерализм. OUP Online Teaching Resources. Oxford Higher Education (2006). URL: fir.bsu.by/index.php/ru/155-student/specialities/ir-speciality/1298-european-union-discipline.html
Balassa, B. (1961). The Theory of Economic Integration. Homewood, Illinois: Richard D. Irvin. 304 рp.
Daianu, D. (2002). Is Catching Up Possible in Europe? TIGER (Transformation, Integration and Globalization Economic Research) Working Paper Series. № 19. 16 pр.
Eylemer, S. (2015). Revisiting the Debates on a Model of Integration for Post-Crisis Europe: Towards A Political Union or Just More Differentiation? Perceptions. Vol. XX. № 4. РР. 11-36.
Moravcsik, A. (1998). The Choice for Europe: Social Purpose and State Power from Messina to Maastricht. London: Cornell University Press. 514 рр.
Moravcsik, A., Schimmelfennig, F. (2009). Liberal Intergovernmentalism. In: European Integrations Theory. Wiener A., Diez Th. (ed.). Oxford University Press; New York. РР. 67–87.
Pirozzi, N., Tortola, P.D., Vai, L. (March 2017). Differentiated Integration: A Way Forward for Europe. Istituto Affari Internazionali (IAI). 23 рр.
White, T.R. (April 2010). European Integration, Identity, and National Self Interest: the Enduring Nature of National Identity: A Dissertation presented in partial fulfillment of Requirements for the Degree of Doctor of Philosophy. Major: Political Science. Faculty of the Graduate College at the University of Nebraska. 238 рр. URL: digitalcommons.unl.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1005&context...
Centre for European Policy Studies (CEPS) (2014). Differentiated Integration in the EU. From the Inside Looking out. Ed. By S. Blockmans. Brussels. 126 рр.
European Commission (December 2010). Progress towards meeting the economic criteria for accession: the assessments of the 2010 Progress Reports and the Opinions. European Economy Occasional Papers. №73. 88 рр.
Eurostat (2017). Key figures on enlargement countries - 2017 edition. 118 рр.
International Institute for Management Development (IMD) (2018). IMD World Competitiveness Ranking. URL: www.imd.org/wcc/world-competitiveness-center-rankings/competitiveness-2017-rankings-results/
№ 3/2020
ГРИЦЕНКО Андрій Андрійович1, БУРЛАЙ Тетяна Вікторівна2
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
2ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Вплив цифровізації на соціальний розвиток
Ekon. teor. 2020; 3:24-51 | https://doi.org/10.15407/etet2020.03.024 |
АНОТАЦІЯ ▼
Показано місце цифровізації у закономірному переході від індустріально-ринкової до інформаційно-мережевої економіки, з’ясовано структуру відносин, що обумовлюють механізм взаємодії техніко-технологічних процесів цифровізації та соціально-економічних відносин, означено складність рефлексивної взаємодії техніко-технологічної та соціально-економічної компонент суспільного розвитку. Розкрито об’єктивні підґрунтя та сучасні особливості процесів поширення інформаційно-комунікаційних і цифрових технологій, що проявляються на соцієтальному рівні. Зазначено дуалістичну природу цифро-візаційного розвитку – впровадження новітніх технологій не лише відкриває додаткові можливості для бізнесу, урядів і людей, але й породжує суттєві проблеми, виклики та ризики, утворюючи так звані "цифрові розриви". Акцентовано увагу, що у соціальному вимірі найхарактернішим таким розривом є різні можливості доступу до цифрових технологій, що потенційно веде до несправедливого розподілу благ і посилення нерівності у суспільстві. Визначено основні соціальні ризики, обумовлені процесами цифровізації, на мікро- та макрорівні. Комплексно охарактеризовано динаміку процесів диджиталізації та їх вплив на соціальний розвиток у глобальному та національному контексті. Показано управлінські стратегії держав, сформовані як відповіді на виклики цифрового розвитку та орієнтовані на мінімізацію породжених ним соціальних ризиків. Розкрито сучасні підходи Євросоюзу до регулювання впливу цифровізації на соціальний розвиток і зайнятість, у тому числі, пов’язані з ухваленням 2010 р. Цифрового порядку денного для Європи, створенням Єдиного цифрового ринку ЄС та реалізацією Стратегії побудови гігабітного суспільства ЄС до 2025 року. Запропоновано корекції механізмів державної політики України щодо завбачення та регулювання соціальних наслідків цифровізації, у тому числі з урахуванням презентованої у вересні 2020 р. Стратегії цифрової трансформації соціальної сфери України.
Ключові слова:інформаційно-мережева економіка, цифровізація, соціальний розвиток, соціа-льні ризики, державна політика
Стаття російською мовою (cтор. 24 - 51) | Завантажити | Завантажень : 446 |
Стаття українською мовою (cтор. 24 - 51) | Завантажити | Завантажень : 476 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
2. Акаткин Ю. М., Ясиновская Е. Д. (2019). Цифровая трансформация гос-ударственного управления: Датацентричность и семантическая интеропера-бельность. Москва: Ленанд.
3. Всемирный банк (2019). Доклад о мировом развитии 2019: Изменение характера труда.
4. Генеральная Ассамблея ООН (июнь 2020). Дорожная карта по цифро-вому сотрудничеству: осуществление рекомендаций Группы высокого уровня по цифровому сотрудничеству. Доклад Генерального секретаря.
5. Гриценко А. А. (2018). Цифровий розвиток: структура, капіталізація та соціалізація. Економічна теорія. № 4. С. 5–20. doi.org/10.15407/etet2018.04.005
6. Колот А., Герасименко О. (2020). Сфера праці в умовах глобальної со-ціоекономічної реальності 2020: виклики для України. Київ: Фонд ім. Фрідріха Еберта.
7. Кох Л. В., Кох Ю. В. (2019). Анализ существующих подходов к измере-нию цифровой экономики. Научно-технические ведомости СПбГПУ. Экономи-ческие науки. Т. 12, № 4. С. 78–89.
8. Макстон Г., Рандерс Й. (2017). У пошуках добробуту. Керування еконо-мічним розвитком для зменшення безробіття, нерівності та змін клімату. Київ: Пабулум.
9. Малков С. Ю. (2018). О рисках информационного общества. Информа-ционное общество. № 2. С. 19–24.
10. МБТ (2019). Работать ради лучшего будущего – Глобальная комиссия по вопросам будущего сферы труда. Женева: Международное бюро труда (МБТ).
11. МОП (2018). Зайнятість через цифрові платформи в Україні: проблеми та стратегічні перспективи. Міжнародна організація праці (МОП).
12. О’Ніл К. (2020). BIG DATA. Зброя математичного знищення. Як великі дані збільшують нерівність і загрожують демократії. Київ: Форс Україна.
13. Осипов Г. С. (2001). Искусственный интеллект: состояние исследо-ваний и несколько слов о будущем. Новости искусственного интеллекта. № 1. С. 3–13.
14. Садовая Е. С. (2018). Цифровая экономика и новая парадигма рынка труда. Мировая экономика и международные отношения. Т. 62, № 12. С. 35-45. doi.org/10.20542/0131-2227-2018-62-12-35-45
15. Уэмура Н. (2017, 11 августа). Стратегия "Общество 5.0". Известия. № 148 (29886).
16. Хандій О. О. (2019). Соціальні ресурси розвитку економіки: важелі державного регулювання / Ін-т економіки промисловості НАН України. Київ.
17. Шамілева Л. Л., Хандій О. О. (2019). Концепція ПАТ-аналізу визначен-ня ризиків в сфері соціально-трудових відносин за умови цифровізації еконо-міки. Сфера зайнятості і доходів в умовах цифрової економіки: механізми регулювання, виклики та домінанти розвитку : зб. тез доп. учасників Міжнар. наук.-практ. конф., 23–24 жовт. 2019 р. Київ: КНЕУ. С. 56–58.
18. European Commission (2014). The Digital Agenda Toolbox.
19. European Commission (2019, April). Report of the High-Level Expert Group on the Impact of the Digital Transformation on EU Labour Markets.
20. European Commission (2019, August). Connectivity for a European Giga-bit Society.
21. European Commission (2020, June). Digital Economy and Society Index (DESI) 2020. Thematic chapters.
22. Greenfield A. (2017). Radical Technologies: The Design of Everyday Life. London-New York: VERSO.
23. Hauben H., Lenaerts K., Kraatz S. (2020, June). Platform economy and precarious work: Mitigating risks. Directorate-General for Internal Policies of the European Parliament.
24. ITU (2019). Measuring Digital Development: Facts and figures 2019. Inter-national Telecommunication Union (ITU).
25. McKinsey Global Institute (2019, February). Notes from the AI frontier: Tackling Europe’s gap in digital and AI. Discussion Paper.
26. McKinsey & Company, European Commission (February 2020). Shaping the digital transformation in Europe. Working paper: Economic potential.
27. Quaglio G., Millar S. (2020, May). Potentially Negative Effects of Internet Use. Panel for the Future of Science and Technology, European Parliamentary Research Service.
28. Ramírez-Djumena N. (2016, September). Picture This: Digital Divide. Fi-nance & Development.
29. UNCTAD (2017, October). Information Economy Report 2017: Digitaliza-tion, Trade and Development.
30. UNCTAD (2018). Technology and Innovation Report 2018: Harnessing Frontier Technologies for Sustainable Development.
31. UNCTAD (2019, May). Digital development: Opportunities and challenges.
32. UNCTAD (2019, July). Digital Economy Report 2019. Value Creation and Capture: Implications for Developing Countries.
№ 4/2021
КОСТРИЦЯ Василь Іванович1, БУРЛАЙ Тетяна Вікторівна2
1Об'єднання організацій роботодавців України
2ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Політика відновлення зайнятості в постпандемічний період: міжнародний контекст
Ekon. teor. 2021; 4:73-94 | https://doi.org/10.15407/etet2021.04.073 |
АНОТАЦІЯ ▼
Шокуючі наслідки пандемії COVID-19 гранично загострили необхідність забезпечення життєстійкості суспільств перед новими епідеміологічними викликами. Невід’ємним елементом системи життєстійкості є ефективність, збалансованість та стійкість національних ринків праці та сфери зайнятості в ціло-му, на яку "коронакриза" справила руйнівний ефект. Мета дослідження полягає у встановленні глобальних постпандемічних деструкцій у сфері зайнятості, визначенні основних шляхів та факторів її відновлення, а також ресурсного потенціалу міжнародних управлінських структур, необхідного для прискорення цього процесу. Використано статистико-аналітичні підходи, а також методи системного, порівняльного та графічного аналізу. Проаналізовано сучасні міжнародні підходи щодо формування політики відновлення зайнятості, спрямованої на подолання негативних наслідків пандемії COVID-19 для сфери праці, громадського благополуччя та соціальної справедливості. Розкрито ресурсний потенціал нових ініціатив ООН та МОП зі стабілізації зайнятості та прискорення темпів її відновлення у глобальному масштабі. Визначено ключові фактори глобальної динаміки відновлення зайнятості, у тому числі: протиковідна вакцинація; фіскальне стимулювання; продуктивність праці; трудова міграція; рівень розвитку національних систем соціального захисту та інститутів ринку праці, цифровізація, а також залучення країн до інтеграційних процесів. Результати дослідження доводять, що при формуванні сучасної державної політики, орієнтованої на прискорення постпандемічного відновлення економіки та суспільства, мають враховуватись ключові фактори відновлення зайнятості, а також відповідні стратегічні ініціативи міжнародних інституцій
Ключові слова:ефекти COVID-19, "коронакриза", постпандемічна політика зайнятості, кризові ринки праці, фактори відновлення зайнятості, міжнародне регулювання
Стаття російською мовою (cтор. 73 - 94) | Завантажити | Завантажень : 229 |
Стаття українською мовою (cтор. 73 - 94) | Завантажити | Завантажень : 181 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
2. Всемирный банк (2021). Конкуренция и восстановление предприятий после пандемии COVID-19. Доклад об экономике региона Европы и Центральной Азии.101 с. URL: openknowledge.worldbank.org/bitstream/handle/10986/36296/RUS-Fall-2021-ECA-EUpdate-Competition-Firm%20Recovery-Post-COVID-19-opt.pdf?sequence=18&isAllowed=y
3. Гриценко А.А., Бурлай Т.В. (2020). Вплив цифровізації на соціальний розвиток. Економічна теорія. № 3. С. 24-51. URL: etet.org.ua/docs/ET_20_3_24_uk.pdf; doi.org/10.15407/etet2020.03.024
4. Дуттагупта Р., Пазарбашолу Ч. (Июнь 2021). Долгий путь. Финансы и развитие. С. 7. URL: www.imf.org/external/russian/pubs/ft/fandd/2021/06/pdf/duttagupta.pdf
5. МОТ (2021). Доклад о социальной защите в мире в 2020-22 годах. Социальная защита на распутье: на пути к лучшему будущему. Резюме отчёта. 9 с. URL: www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/---ed_protect/---soc_sec/documents/publication/wcms_817581.pdf
6. ILO (June 2021). Global call to action for a human-centred recovery from the COVID-19 crisis that is inclusive, sustainable and resilient / Adopted at the 109th International Labour Conference. 14 рр. URL: www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/---ed_norm/---relconf/documents/meetingdocument/wcms_806092.pdf
7. ILO (October2021). ILO Monitor: COVID-19 and the world of work. Eighth edition. Updated estimates and analysis. 35 рр. URL: www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/---dgreports/---dcomm/documents/briefingnote/wcms_824092.pdf
8. Kostrytsia V.І., Burlay T.V. (2020). Imbalances and divergence in employment: EU and Ukraine’s approaches to overcome it. Ukrainskyi sotsium – Ukrainian Society. № 1(72). 83-107. URL: ukr-socium.org.ua/ doi.org/10.15407/socium2020.01.083
9. OECD (2020). International Migration Outlook 2020. DOI:doi.org/10.1787/ec98f531-en
10. OECD (July 2021). OECD Employment Outlook 2021: Navigating the COVID-19 Crisis and Recovery.401 рр. DOI: doi.org/10.1787/5a700c4ben
11. United Nations (September 2021). Investing in Jobs and Social Protection for Poverty Eradication and a Sustainable Recovery. Secretary-General’s Policy Brief.28 рр. URL: www.un.org/sites/un2.un.org/files/sg_policy_brief_on_jobs_and_social_protection_sept_2021.pdf
№ 3/2022
БУРЛАЙ Тетяна Вікторівна1, КОСТРИЦЯ Василь Іванович2, БЛИЗНЮК Вікторія Валеріївна, ЛЕВІН Роман Якович
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
2Об'єднання організацій роботодавців України
Новітня політика соціальної якості ЄС: корисний досвід для повоєнного відновлення
Ekon. teor. 2022; 3:89-119 | https://doi.org/10.15407/etet2022.03.089 |
АНОТАЦІЯ ▼
Обґрунтовано актуальність адаптації до умов повоєнного соціально-економічного відновлення України сучасних підходів політики соціальної якості Європейського Союзу, що історично базується на засадах соціального миру, соціальної рівності та справедливості, соціального добробуту та якості життя населення. Показано доцільність такої адаптації у зв’язку з формуванням в українському суспільстві, яке потерпає від розпочатої 24 лютого 2022 року повномасштабної воєнної агресії Російської Федерації проти України, чіткого запиту на стабільне повоєнне життя у безпеці, добробуті та соціальній справедливості. Охарактеризовано новий концептуальний підхід у побудові національних систем соціального захисту та соціального страхування, що передбачає формування соціальних опор, необхідних для безпеки національних економік, які перебувають у стані посткризового відновлення. Розкрито зміст і особливості основних підходів новітньої політики ЄС, спрямованих на поліпшення параметрів соціальної якості у розвитку державучасниць, що мають на меті досягнення трьох пріоритетних соціальних цілей Євросоюзу на період до 2030 року. У контексті забезпечення соціальної якості охарактеризовано такі сучасні інституційні компоненти поточного розвитку ЄС, як Європейська опо-ра соціальних прав, новий План дій щодо соціальної економіки, Стратегія для захисту прав людей з інвалідністю на 2021–2030 роки, Партнерство з розвитку навичок для цифрової екосистеми, Директива про адекватну мінімальну заробітну плату в ЄС тощо. Описано характерні сучасні підходи до поліпшення соціальної складової державної антикризової політики. З урахуванням сучасних європейських практик активізації соціальної динаміки та пропозицій міжнародних інституцій щодо повоєнної відбудови України, розроблено рекомендації стосовно конкретних заходів вітчизняної державної політики, спрямованої на забезпечення соціальної якості життя у період після завершення війни.
Ключові слова:економічна безпека, європейська інтеграція, зайнятість, повоєнне відновлення України, соціальна якість, соціальний розвиток
Стаття російською мовою (cтор. 89 - 119) | Завантажити | Завантажень : 183 |
Стаття українською мовою (cтор. 89 - 119) | Завантажити | Завантажень : 185 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
2. Борзенко О.О. (ред.) (2021). Оцінка інтеграції України до європейського еко-номічного простору : колективна монографія. ДУ «Інститут економіки та про-гнозування НАН України». 486 c. – URL: ief.org.ua/wp-content/uploads/2022/05/Оцінка інтеграції України до ЕЕП.pdf
3. Геєць В.М., Близнюк В.В., Никифорук О.І. (2022). Актуальні аспекти політики соціальної якості в постконфліктній економіці України. Економіка України. № 6. С. 3–22. URL: doi.org/10.15407/economyukr.2022.06.003
4. Гриценко А.А. (2017). Соціальна справедливість як складова архітектоніки безпечного економічного розвитку. Український соціум. № 4. С. 9–21. doi.org/10.15407/socium2017.04.009
5. Костриця В., Бурлай Т. (2022). Державна політика зайнятості на засадах со-ціальної якості: виклики перед Україною поствоєнного періоду. Соціоеконо-міка та менеджмент: стан, тенденції, управлінські рішення : зб. матер-в Всеукр. наук.-практ. конф. молодих вчених (Київ, 11 травня 2022 р.) у 2-х част. Ч. 2. Київ: КНЕУ. С. 84–91. URL: ir.kneu.edu.ua/bitstream/handle/2010/37835/2-5722_25.pdf?sequence=1&isAllowed=y
6. Молодь України – 2021 (результати репрезентативного соціологічного дос-лідження). К.: Міністерство молоді та спорту України, 2021. 74 с. URL: mms.gov.ua/storage/app/sites/16/Molodizhna_polityka/rezyltmolod2021.pdf
7. Перехід на ринок праці молоді України: результати міжнародного дослі-дження «School-to-work transition surveys» в Україні у 2013 та 2015 роках. Женева: МОП, 2016. 111 с. ISSN: 2309-6780
8. Подлесная В.Г. (2021). Социально-экономическое неравенство: сущность, цикличность динамики. Экономическая теория. № 4. С. 41–55. DOI: doi.org/10.15407/etet2021.04.041
9. Прогнозна оцінка рівня бідності в Україні у 2022 році за трьома сценаріями розвитку соціально-економічних процесів внаслідок російсько-української війни. Київ: Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, 2022. 4 с. URL: www.idss.org.ua/arhiv/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D0%B7%20%D0%B1%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%202022%20.pdf
10. Самооцінка домогосподарствами України доступності окремих товарів та послуг (за даними вибіркового опитування домогосподарств у жовтні 2021 року). Державна служба статистики України. 2022. 141 с. URL: www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2022/zb/03/sdotp_21.pdf
11. Цифрова грамотність населення України – 2019. Міністерство цифрової трансформації України, 2019. URL: osvita.diia.gov.ua/uploads/0/585-cifrova_gramotnist_naselenna_ukraini_2019_compressed.pdf
12. Beck W., van der Maesen J., Thomese F., Walker A. (2001). Social Quality: a Vi-sion for Europe. (Studies in Employment and Social Policy). Hague, Netherland: Kluwer Law International. 393 р. ISBN 10: 9041115234
13. Conference on the Future of Europe (April 27, 2022). Draft Proposals of the Con-ference on the Future of Europe. 49 р. URL: futureu.europa.eu/pages/plenary
14. Edwards K.A., Griffin M. (June 2022). Economic Security for the 21st Century. Washington DC: The National Academy of Social Insurance. 108 р. URL: www.nasi.org/research/economic-security/the-four-pillars-of-economic-security/
15. Eurofound (2022). Monitoring convergence in the European Union: Looking backwards to move forward – Upward convergence through crises. 111 р. URL: eurofound.link/ef21008
16. European Commission (March 2021). Union of Equality: Strategy for the Rights of Persons with Disabilities 2021–2030. Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions. COM(2021) 101 final. 33 р. URL: ec.europa.eu/social/main.jsp?catId=738&langId=en&pubId=8376&furtherPubs=yes
17. European Commission (December 2021). Building an economy that works for people: an action plan for the Social Economy. 23 р. DOI: 10.2767/12083
18. European Commission (July 2022). Skills Partnership for the Digital Ecosystem / Commitments under the Pact for Skills. Partnerships in European industrial eco-systems. 14 р. URL: ec.europa.eu/social/main.jsp?catId=1534&langId=en
19. European Commission (September 2022). Proposal for a Council Recommen-dation on adequate minimum income ensuring active inclusion. COM(2022) 490 final. 28.09.2022. 29 р. URL: ec.europa.eu/social/main.jsp?langId=en&catId=89&newsId=10417&furtherNews=yes#navItem-2
20. European Investment Bank (June 2022). How bad is the Ukraine war for the Eu-ropean recovery? 34 р. DOI: 10.2867/94550
21. Libanova E., Osaulenko O. & Cherenko L. (2020). Assessment of Quality of Life in Ukraine on the Basis of Subjective Indicators of Well-being: monograph = Оцінка якості життя в Україні на основі суб’єктивних показників добробуту : монографія. Warsaw. RS Global Sp. z O.O. 361 р. URL: DOI: 10.31435/rsglobal/017
22. Lynch E. Trade unions on the frontline in the cost-of-living crisis. Social Europe. 07 September 2022. URL: socialeurope.eu/trade-unions-on-the-frontline-in-the-cost-of-living-crisis
23. Sabato S., Vanhercke В., Guio A.-C. (March 10, 2022). A “Social Imbalances Pro-cedure” for the EU: towards operationalisation. European Trade Union Institute. doi.org/10.2139/ssrn.4065513
24. Van der Maesen L.J.G. (Winter 2020). Concluding Remarks. A “Social Quality Observatory” for Central and Eastern European Countries? International Journal of Social Quality. Vol. 10. Issue 2. Р. 113–138. DOI: doi.org/10.3167/IJSQ.2020.100209
25. Walker A., van der Maesen L. (2004). Social Quality and Quality of Life. Chal-lenges for Quality of Life in the Contemporary World / Glatzer W., Von Below S., Stoffregen M. (eds). Social Indicators Research Series. Vol. 24. Dordrecht: Springer. РР. 13–31. DOI: doi.org/10.1007/978-1-4020-2903-5_2
26. World Bank (October 2022). Social Protection for Recovery: Europe and Central Asia Economic Update (Fall). Washington, DC: World Bank. 161 р. doi.org/10.1596/978-1-4648-1928-5
27. World Bank Group (April 2022). Допомога, відновлення та стійка відбудова: Надання допомоги Україні у задоволенні невідкладних та середньострокових економічних потреб (Ukrainian). 43 р. URL: documents.worldbank.org/curated/en/099547405052230400/IDU063b2f81900861047a70b5540e3e950f93a8c
№ 2/2023
ГРИЦЕНКО Андрій Андрійович1, БУРЛАЙ Тетяна Вікторівна2, БОРЗЕНКО Олена Олександрівна3
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
2ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
3Інститут економіки та прогнозування НАНУ
Соцієтальні наслідки сучасної гібридної війни: теоретичні засади та інституційний вимір
Ekon. teor. 2023; 2:5-28 | https://doi.org/10.15407/etet2023.02.005 |
АНОТАЦІЯ ▼
Розкрито поняття соцієтального у політико-економічному дискурсі, показано його зв'язок з відповідним філософським і соціологічним баченням. Аргументовано, що нинішня російсько-українська війна має чіткі ознаки сучасної гібридної війни, яка породжується глобально-локальною гібридною системою "мир – війна" і поєднує в собі цілий комплекс засобів, починаючи з військово-політичних та економічних і закінчуючи кібернетичними та культурно-гуманітарними. На засадах поєднання політико-економічного і соціологічного в широкому сенсі дискурсів обґрунтовано, що основними складовими гібридної системи «мир – війна» з точки зору трансформації суспільних відносин виступають: збройно-мілітарна, фінансово-економічна та інформаційно-духовна складові, які спричиняють комплексний вплив на світосприйняття, позиціювання і поведінку людей, що приводить до суттєвих соцієтальних наслідків. Надано характеристики інституційного виміру соцієтальних наслідків війни. У теоретичній площині за основу для розгляду інституційного виміру соцієтальних наслідків, зумовлених гібридною війною, взято феномен емерджентного інституційного порядку. Розкрито, що в умовах воєнного стану значно зростає роль інституту довіри – визначального і невід’ємного конструкту інституційної архітектоніки суспільно-економічної системи, втіленого як у довірі до держави та владних структур, так і у довірі до нових інститутів, породжених гібридною війною (волонтерства та різних форм самодіяльних громадянських рухів). Показано, що у контексті соцієтального розвитку в умовах шоків війни та повоєнного відновлення України виключно важливу роль відіграє якість інститутів та інституційний потенціал держави. Аналіз соцієтальних наслідків вторгнення РФ в Україну в інституційному вимірі показує необхідність подолання ключових інституційних деструкцій, породжених як у попередній період, так і під час війни, та формування інституційного підґрунтя для нової економічної моделі, орієнтованої на забезпечення поєднання ефективного реконструктивного відновлення України у повоєнний період і її повноцінної інтеграції до Європейського Союзу та у світовий простір.
Ключові слова:соцієтальна система, гібридні загрози, інститути, воєнні шоки, реконструктивне відновлення економіки
Стаття українською мовою (cтор. 5 - 28) | Завантажити | Завантажень : 186 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
2. Буторина О.В., Борко Ю.А. (2022). Выгоды региональной интеграции: пересмотр концепции. Современная Европа. № 1. С. 5‒20. DOI: 10.31857/S0201708322010016
3. Гриценко А.А. (ред.) (2020). Доверие в институциональной архитектонике пространства-времени: у 2 т. ГУ "Институт экономики и прогнозирования НАН Украины". Т. 1. Доверие в общественно-экономической системе. Киев. 550 с. ISBN 978-966-316-476-2.
4. Гриценко А.А. (ред.) (2021). Формування інституційної архітектоніки інформаційно-мережевої економіки : монографія / ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України"; ДННУ "Академія фінансового управління". Київ. 736 c. ISBN 978-966-02-9756-2.
5. Гриценко А.А. (ред.) (2022). Економічні суперечності глобалізації та локалізації в умовах гібридної війни та післявоєнної реконструкції : монографія / ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України". Київ. 636 c. ISBN 978-617-14-0023-8. URL: ief.org.ua/wp-content/uploads/2022/12/Ec-superech-globaliz-ta-localiz-v-umomah-gibryd-viyny.pdf
6. Грушецький А. (січень 2023). Динаміка довіри соціальним інституціям у 2021–2022 роках / Київський міжнародний інститут соціології. URL: kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1174&page=4
7. Дембіцький С. (2022). Установки щодо соцієтальних цінностей під час війни: ліберально-демократичний вектор розвитку України. Українське суспільство в умовах війни. 2022 : кол. монографія / за ред. член.-кор. НАН України, д. філос. н. Є. Головахи, д. соц. н. С. Макеєва. Київ: Інститут соціології НАН України. 410 с. ISBN 978-966-02-9993-7. URL: i-soc.com.ua/assets/files/monitoring/maket-vijna...2022dlya-tipografiivse.pdf
8. ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України" (2022). Відновлення та реконструкція повоєнної економіки України : наукова доповідь. Київ. 305 с. ISBN 978-966-02-9984-9. URL: ief.org.ua/wp-content/uploads/2022/12/Vidnovlennja-ta-reconstrukcsja-povojennoji-economiky.pdf
9. Івашук Ю. (2016). Емерджентний інституційний порядок в економіці і його поведінкові підстави. Економічна теорія. № 3. С. 69–81. DOI: doi.org/10.15407/etet2016.03.069
10. Леусенко И.В. (2011). Термин "социетальный" (societal) и формирование методологических основ исследования социологии нормы в творчестве Т. Парсонса. Система ценностей современного общества. № 21. С. 133–141. URL: cyberleninka.ru/article/n/termin-sotsietalnyy-societal-i-formirovanie-metodologicheskih-osnov-issledovaniya-sotsiologii-normy-v-tvorchestve-t-parsonsa
11. ОБСЕ (декабрь 2003). Стратегия ОБСЕ по противодействию угрозам безопасности и стабильности в XXI веке. 15 с. URL: www.osce.org/files/f/documents/5/2/17508.pdf
12. ООН (2022). Доклад Генерального секретаря о работе Организации (A/77/1, семьдесят седьмая сессия). 133 с. ISBN: 978-92-1002127-2. URL: digitallibrary.un.org/record/3987317?ln=en
13. Пaрсонc Т. (1997). Система современных обществ. Москва: Аспект-Пресс.
14. Представництво МОМ в Україні (березень 2023). Криза в Україні 2022–2023 років: рік реагування. 37 с. URL: ukraine.iom.int/sites/g/files/tmzbdl1861/files/documents/2023-03/IOM%20Ukraine%20Regional%20Response%201%20Year%20Special%20Report%20Ukr.pdf
15. Семенець-Орлова І.А. (2022). Сучасні концептуальні підходи до визначення поняття "етноцентризм" у двовимірному полі міжетнічного роз’єднання та інтеграції. Український соціум. № 2 (81). С. 116–133. DOI: doi.org/10.15407/socium2022.02.116
16. Сорокин П. (1992). Человек, цивилизация, общество. Москва: Политиздат.
17. Соціологічна група "Рейтинг" (лютий 2023). Як війна змінила мене та країну. Підсумки року. 57 с. URL: ratinggroup.ua/files/ratinggroup/reg_files/rating_war_changed_me_and_the_country_february_2023.pdf
18. Соціологічна група "Рейтинг" (березень 2023). Всеукраїнське опитування Міжнародного республіканського інституту (IRI): лютий 2023. URL: ratinggroup.ua/files/ratinggroup/reg_files/ukr-23-ns-01-ukr_for_public_-_final.pdf
19. Суший О.В. (2012). Культурно-символічні засади національної ідентичності. Державне управління: теорія та практика. № 2. С. 1–7. URL: nbuv.gov.ua/UJRN/Dutp_2012_2_7
20. УВКБ ООН (лютий 2023). Україна: План гуманітарного реагування на 2023 рік. 179 с. URL: www.unhcr.org/ua/wp-content/uploads/sites/38/2023/02/Ukraine-Humanitarian-Response-Plan-February-2023-UK.pdf
21. Bilal A. (November 2021). Hybrid Warfare – New Threats, Complexity, and ‘Trust’ as the Antidote. NATO Review. URL: www.nato.int/docu/review/articles/2021/11/30/hybrid-warfare-new-threats-complexity-and-trust-as-the-antidote/index.html
22. Bond, I., Cornago, Е., et al. (February 2023). A year of war in Europe: The balance sheet. Centre for European Reform Policy brief. Retrieved from www.cer.eu/sites/default/files/pbrief_ukraine_1year_22.2.23.pdf
23. Caliskan M., Liégeois M. (2021). The concept of ‘hybrid warfare’ undermines NATO’s strategic thinking: insights from interviews with NATO officials. Small Wars & Insurgencies. Vol. 32. Issue 2. P. 295–319. URL: www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/09592318.2020.1860374; doi.org/10.1080/09592318.2020.1860374
24. Fox R.C. (Ed.) (2005). After Parsons — a theory of social action for the twenty-first century. New York: Russell Sage Foundation.
25. Grytsenko, A. (May 20–21, 2022). Hybrid System "peace-war" as a Modern Form of the Changing World Order. In: Grytsenko, А., Kidiryuz, M. (Eds.) (2022). Proceeding Book of the Second International Symposium on the Study of War. Economic Development and Social Research Institute. Ankara: IKSAD Publishing House. Р. 67–73. ISBN: 978-625-8323-07-82.
26. Johnson R. (2018). Hybrid War and Its Countermeasures: A Critique of the Literature. Small Wars & Insurgencies. Vol. 29. Issue 1. P. 141–163. URL: www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/09592318.2018.1404770?src=recsys; doi.org/10.1080/09592318.2018.1404770
27. Keller A.G. (1915). Societal evolution: a study of the evolutionary basis of the science of society. New York, The Macmillan Co.
28. Mattis J.N., Hoffman F. (November 2005). Future Warfare: The Rise of Hybrid Wars. The U.S. Naval Institute Proceedings. Vol. 131/11/1,233. URL: www.usni.org/magazines/proceedings/2005/november/future-warfare-rise-hybrid-wars
29. Parsons T. (1965). Theories of Society: Foundations of Modern Sociological Theory. Free Press of Glencoe.
30. Quirk, P., Sharma, Р. (February 2023). Advancing a framework for the stabilization and reconstruction of Ukraine. Issue Brief. Atlantic Council. Retrieved from www.atlanticcouncil.org/wp-content/uploads/2023/02/Advancing_a_Framework_Final.pdf
31. Sorokin P.A. (1928). Contemporary Sociological Theories. New York and London: Harper & Brothers.
32. Sorokin P.A. (1962). Society, Culture and Personality. Their Structure and Dynamics. New York.
33. Sumner W. (1959). Folkways. New York.
34. Sumner W., Keller A. (1942). The science of society. New York.
35. World Bank (April 6, 2023). Russia’s Invasion of Ukraine and Cost-of-Living Crisis Dim Growth Prospects in Emerging Europe and Central Asia. Retrieved from www.worldbank.org/en/news/press-release/2023/04/06/russian-invasion-of-ukraine-and-cost-of-living-crisis-dim-growth-prospects-in-emerging-europe-and-central-asia
№ 3/2023
ГЕЄЦЬ Валерій Михайлович1, БУРЛАЙ Тетяна Вікторівна2, БЛИЗНЮК Вікторія Валеріївна
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
2ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
СОЦІАЛЬНА РЕЗИЛЬЄНТНІСТЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ КРІЗЬ ПРИЗМУ ДОСВІДУ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ ТА УКРАЇНИ
Ekon. teor. 2023; 3:5-43 | https://doi.org/10.15407/etet2023.03.005 |
АНОТАЦІЯ ▼
Досліджено поняття резильєнтності (стресостійкості) на макрорівні, розкрито його зміст у соцієтальному, економічному та соціальному вимірі. Показано, що у контексті посилення глобальних ризиків і гібридних загроз, прискореного перетворення світу на глобальну гібридну систему “мир–війна”, пріоритетним завданням урядової політики постає забезпечення резильєнтності національної економічної системи як здатності зберігати функціональність і відновлюватися після шокової дії різних чинників. На основі логіко-історичного підходу розкрито етапи становлення концепції мультивимірної резильєнтності як стратегічної основи сучасного урядування Європейського Союзу. Вказана концепція стала підґрунтям реконфігурації системи стратегічного форсайту ЄС, 2020 року інтегрованого у процес формування загальноєвропейської політики, спрямованої на забезпечення ефективного переходу до “зеленої”, цифрової та більш справедливої Європи. У рамках Європейської системи аналізу стратегії та політики (European Strategy and Policy Analysis System – ESPAS) оновлена система стратегічного форсайту ЄС передбачає застосування “Інформаційних панелей резильєнтності” як нового моніторингового інструменту, розробленого з урахуванням специфіки розвитку держав-учасниць. Проаналізовано представлені Єврокомісією оцінки соціально-економічної резильєнтності Євросоюзу за 2023 рік, що отримані за допомогою зазначеного моніторингового інструменту. Розкрито роль концепції мультивимірної резильєнтності у формуванні та реалізації національних Планів відновлення та стійкості держав ЄС на поточному етапі. Охарактеризовано законодавчі новації Європейського Союзу щодо забезпечення резильєнтності економік і суспільств країн-учасниць в умовах подолання шокових наслідків пандемії COVID-19, російсько-української війни та кліматичних змін. Обгрунтовано необхідність забезпечення соціальної резильєнтності економічного розвитку України як надійної опори його підтримки у період війни з РФ, а також під час післявоєнної реконструктивної відбудови. Доведено, що соціальна резильєнтність національної економіки України в умовах воєнного стану та післявоєнної відбудови може бути представлена у вигляді моделі, що структурно містить три сектори, а саме: 1) зайнятість і трудовий потенціал; 2) платоспроможний споживчий попит; 3) соціальний захист і забезпечення. Кожен з цих секторів комплексно залежить від багатьох чинників, що характеризують формування людського і соціального капіталу, якість життя людей, розвиток сфер зайнятості, соціального забезпечення та соціального захисту населення, стан екосистеми та інституційного середовища тощо. З урахуванням сучасних підходів ЄС розроблено перелік базових і додаткових показників для моніторингу та аналізу соціальної резильєнтності національної економіки України. Розроблено практичні рекомендації щодо заходів державної політики, спрямованих на забезпечення соціальної резильєнтності національної економіки України у воєнний і післявоєнний період.
Ключові слова:соціальна резильєнтність, макроекономічний розвиток, гібридна система “мир–війна”, післявоєнне реконструктивне відновлення, європейська інтеграція
Стаття українською мовою (cтор. 5 - 43) | Завантажити | Завантажень : 68 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
2. Близнюк В.В., Гук Л.П. (2021). Провали державного регулювання на ринку праці та можливості їх мінімізації. Економіка України. № 12. С. 22–43. doi.org/10.15407/economyukr.2021.12.022
3. Близнюк В.В., Яценко Л.Д. (2023). Проблеми розбалансованості ринку праці України. Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка. № 16. С. 215–221. doi.org/10.32782/2708-0366/2023.16.28
4. Бурлай Т.В., Костриця В.І., Близнюк В.В., Левін Р.Я. (2022). Новітня політика соціальної якості ЄС: корисний досвід для повоєнного відновлення України. Економічна теорія. № 3. С. 89–119. doi.org/10.15407/etet2022.03.089
5. Геєць В.М. (2020). Соціалізація та соціальні інновації у розвитку економіки. Економічна теорія. № 4. С. 5–24. doi.org/10.15407/etet2020.04.005
6. Геєць В.М. (2022). Від турбулентності до ламінарної динаміки на основі рівноправної конкуренції. Економічна теорія. № 3. С. 5–28. doi.org/10.15407/etet2022.03
7. Геєць В.М., Гриценко А.А. (ред.) (2022). Загальний механізм та чинники стабілізації соціально-економічного розвитку України : монографія. ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”. Київ. 302 с. URL: ief.org.ua/wp-content/uploads/2022/08/Zagalnyj-mehanizm-ta-chynnyky-stabilizacii.pdf
8. Гриценко А.А. (2022). Стратегії економічної стійкості у нестабільному середовищі. Економіка і прогнозування. № 3. С. 33–43. doi.org/10.15407/eip2022.03.033
9. Гриценко А.А. (2023). Національно укорінений розвиток економіки як локальна відповідь на глобальні геоекономічні зрушення. Економіка України. № 4. С. 38–54. С. 46. doi.org/10.15407/economyukr.2023.04.038
10. Державна служба статистики України (2023). Статистична інформація [бази даних]. URL: www.ukrstat.gov.ua/
11. Європейська Комісія (лютий 2023). Аналітичний звіт до Повідомлення Комісії для Європейського Парламенту, Європейської Ради та Ради ЄС. Висновок Європейської Комісії щодо заявки України на членство в Європейському Союзі. SWD(2023) 30 final. 01.02.2023. 69 с. URL: eu-ua.kmu.gov.ua/sites/default/files/imce/analitychnyy_zvit_yek_ukrayinskoyu.pdf
12. Єфименко Т.І. (2023). Гармонізація інформаційного середовища стресостійкості корпоративного сектору економіки. Економіка України. № 6. С. 3–22. doi.org/10.15407/economyukr.2023.06.003
13. Костриця В.І., Бурлай Т.В. (2023). Сучасні пріоритети соціального розвитку: вплив глобальних трансформацій і завдання України (по)воєнного періоду. Економіка України. № 4. С. 105–110. doi.org/10.15407/economyukr.2023.04.097
14. Пирожков С.І., Божок Є.В., Хамітов Н.В. (2021). Національна стійкість (резильєнтність) країни: стратегія і тактика випередження гібридних загроз. Вісник Національної академії наук України. № 8. С. 74–82. doi.org/10.15407/visn2021.08.074
15. Романова Т.А. (2017). Категория “Стрессоустойчивость” в Европейском Союзе. Современная Европа. № 4. С. 17–28. URL: www.sov-europe.ru/images/pdf/2017/4-2017/Romanova_4-2017.pdf
16. Скрипниченко М.І. (ред.) (2023). Траєкторії розвитку повоєнної економіки України в системі координат постпандемічного світу : колективна монографія / ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”. Київ. 202 с. URL: ief.org.ua/wp-content/uploads/2023/08/Traiektorii-rozvytku-povoiennoi-ekonomiky-Ukrainy.pdf
17. Трещенков Е.Ю. (2019). Стрессоустойчивость (resilience) в дискурсах Европейского Союза и международных организаций. Вестник международных организаций. Т. 14. № 1. С. 55–75. doi.org/10.17323/1996-7845-2019-01-04
18. Халитова Л. (2011). Теоретические основы сущности воспроизводства рабочей силы. Известия ОГАУ. № 2(30). С. 155–158. URL: cyberleninka.ru/article/n/teoreticheskie-osnovy-suschnosti-vosproizvodstva-rabochey-sily
19. Череватський Д.Ю. (2023). Резильєнтність економіки та економіка резильєнтності. Економіка промисловості. № 1 (101). С. 31–39. doi.org/10.15407/econindustry2023.01.031
20. AXA Research Fund (November 2022). Building Societal Resilience: The Role of Inclusion in a Fragmented World. 61 р. URL: www.axa-research.org/en/news/building-societal-resilience
21. COFACE Families Europe (June 21, 2023). European Semester 2023 Reports: Spotlight on Measures to Boost Resilience of Families. URL: coface-eu.org/european-semester-2023-reports-spotlight-on-measures-to-boost-resilience-of-families/
22. D'Alfonso, А. (June 2023). Recovery and resilience plans in the 2023 European Semester: Progress and country-specific recommendations. European Parliamentary Research Service. 11 р. URL: www.europarl.europa.eu/thinktank/en/document/EPRS_BRI(2023)749781
23. Eurofound (June 2023). Minimum wages in 2023: Annual review. European Foundation for the Improvement of Living and Working Conditions (Eurofound). 71 р. URL: www.eurofound.europa.eu/sites/default/files/ef_publication/field_ef_document/ef23019en.pdf
24. European Commission (2014). EU Resilience Compendium: Saving Lives and Livelihoods. URL: ec.europa.eu/echo/files/policies/resilience/eu_resilience_compendium_en.pdf
25. European Commission (2023a). Strategic foresight: Strategic Foresight Reports 2020–2023. URL: commission.europa.eu/strategy-and-policy/strategic-planning/strategic-foresight_en
26. European Commission (2023b). Resilience Dashboards. Update Spring 2023. 53 р. URL: jeodpp.jrc.ec.europa.eu/ftp/jrc-opendata/RESILIENCE-DASHBOARDS/Spring2023Update/Dashboard_SpringUpdate_2023.pdf
27. European Commission (2023с). Resilience Dashboards. Synthetic Indices. URL: commission.europa.eu/strategy-and-policy/strategic-planning/strategic-foresight/2020-strategic-foresight-report/resilience-dashboards_en
28. European Commission (May 2023). 2023 European Semester: Country Reports / 2023 Country report – Czechia. 74 р. URL: economy-finance.ec.europa.eu/publications/2023-european-semester-country-reports_en
29. European Parliamentary Research Service (July 2023). Future Shocks 2023: Anticipating and weathering the next storms. 235 р. URL: www.europarl.europa.eu/RegData/etudes/STUD/2023/751428/EPRS_STU(2023)751428_EN.pdf
30. Eurostat (2023). European Pillar of Social Rights. Scoreboard. URL: ec.europa.eu/eurostat/web/european-pillar-of-social-rights/scoreboard
31. Eurostat (May 2023). EU trade with Russia – latest developments. URL: ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php?title=EU_trade_with_Russia_-_latest_developments#Key_product_groups_imported_by_the_EU_from_Russia
32. Eurostat (July 2023). Key figures on Europe – 2023 edition. 76 р. URL: ec.europa.eu/eurostat/en/web/products-key-figures/w/ks-ei-23-001
33. Giovannini, E., Benczur, P., Campolongo, F., Cariboni, J., Manca, A. (2020). Time for transformative resilience: the COVID-19 emergency. Joint Research Centre, European Commission. 14 р. doi.org/10.2760/062495.
34. Hallegatte, S. (2014). Economic Resilience: Definition and Measurement. Policy Research Working Paper. July 11, 2014. No. 6852. The World Bank, Climate Change Group. 44 р. doi.org/10.1596/1813-9450-6852
35. IMF (March 31, 2023). IMF Executive Board Approves US$15.6 billion under a New Extended Fund Facility (EFF) Arrangement for Ukraine as part of a US$115 billion Overall Support Package. URL: www.imf.org/en/News/Articles/2023/03/31/pr23101-ukraine-imf-executive-board-approves-usd-billion-new-eff-part-of-overall-support-package
36. ILO (September 22, 2023). ILO highlights the link between inclusive growth and democracy and social dialogue. ILO News. URL: www.ilo.org/madrid/prensa-y-medios/noticias/WCMS_894684/lang--en/index.htm
37. Joint Research Centre (Ap ril 20, 2023). A new method to help policymakers defend democracy against hybrid threats. URL: joint-research-centre.ec.europa.eu/jrc-news-and-updates/new-method-help-policymakers-defend-democracy-against-hybrid-threats-2023-04-20_en
38. Jungwirth, R., Smith, H., et al. (April 2023). Hybrid Threats: A Comprehensive Resilience Ecosystem. Joint Research Centre, European Commission, and the European Centre of Excellence for Countering Hybrid Threats. 123 р. URL: publications.jrc.ec.europa.eu/repository/handle/JRC129019
39. Keck, M., Sakdapolrak, P. (2013). What is social resilience? Lessons learned and ways forward. Erdkunde. Vol. 67. No. 1. Р. 5–19. doi.org/10.3112/erdkunde.2013.01.02
40. Manca, A.R., Benczur, P., Giovannini, E. (2017). Building a Scientific Narrative Towards a More Resilient EU Society. Part 1: a Conceptual Framework. Joint Research Centre, European Commission. 16 р. doi.org/10.2760/635528
41. World Economic Forum (January 11, 2023). Global Risks Report 2023. URL: www.weforum.org/reports/global-risks-report-2023#report-nav
42. Yanatma, S. (February 24, 2023). Europe’s “energy war” in data: How have EU imports changed since Russia’s invasion of Ukraine? Euronews. URL: www.euronews.com/green/2023/02/24/europes-energy-war-in-data-how-have-eu-imports-changed-since-russias-invasion-of-ukraine
Календар подій
П | В | С | Ч | П | С | Н |
---|---|---|---|---|---|---|
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 |
20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 |
27 | 28 | 29 | 30 | 31 |