Ukrainian
English 
| НА ГОЛОВНУ |
№ 2019/2
ЛИСЕНКО Юрій Григорович1, ДАЛЕВСЬКА Наталія Михайлівна2
1Навчально-науковий інститут інноваційних технологій управління, Вищий навчальний заклад Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі»
2Державний вищий навчальний заклад «Донецький національний технічний університет»
Логіко-методологічні засади розвитку міжнародної політичної економії
| Ekon. teor. 2019; 2:99-116 | https://doi.org/10.15407/etet2019.02.099 |
АНОТАЦІЯ ▼
| Стаття російською мовою (cтор. 99 - 116) | Завантажити | Завантажень : 545 |
| Стаття українською мовою (cтор. 99 - 116) | Завантажити | Завантажень : 480 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
1. Амин С. (2009). Глобализация сопротивления: Борьба в мире. Москва: Книжный дом и "ЛИБРОКОМ". 309 с.
2. Арриги Джованни (2009). Адам Смит в Пекине: Что получил в наследство 21 век. Москва: Институт общественного проектирования. 456 с.
3. Бек У., Лау Кр. (2006). Вторая модерность как перспектива исследования: "метаизменения" современного общества. Социальные и гуманитарные науки. Отечественная и зарубежная литература. Сер. 11. Социология. № 4. С. 5–11.
4. Бек У. (2007). Власть и её оппоненты в эпоху глобализма. Новая всемирно-политическая экономия. Москва: Прогресс-Традиция; Издательский дом "Территория будущего". 464 с.
5. Білорус О. (2018) Політекономічний прогноз глобального співрозвитку в ХХІ столітті: глобальний посткапіталізм або світ-система інформаційно-мережевого глобалізму. Економічна теорія. № 1. С. 5–20. doi: https://doi.org/10.15407/etet2018.01.005">doi.org/10.15407/etet2018.01.005">https://doi.org/10.15407/etet2018.01.005
6. Гальчинський А. (2012). Економічний розвиток: методологія оновленої парадигми. Економіка України. № 5. С. 4–17.
7. Гегель Г. (1972). Наука логики в 3-х томах. Т. 3. Москва: Мысль. 374 с.
8. Гнатюк М. (2014). Міжнародний актор та політична суб’єктність у дискурсі реалістського і ліберального підходів. Наукові записки НаУКМА. Політичні науки. Т. 160. С. 44–48.
9. Гриценко А. (2012). Політична економія: актуалізація проблематики, методологічний потенціал і сполученість з інституціоналізмом. Економічна теорія. № 1. С. 5–20.
10. Дахин А. (2010). Система "бизнес-власть": теоретические вопросы становления в свете синергетического подхода. Власть. № 11. С. 4–10.
11. Калюжный В. (2009). Контуры мирового устройства в ХХI в. (теоретический анализ). Власть. № 11. С. 75–78.
12. Кастельс М. (2000). Информационная эпоха: экономика, общество, культура. Москва: ГУ-ВШЭ. 608 с.
13. Корнівська В. (2011). Сучасні тенденції розвитку глобального економіко-інституційного простору. Економічна теорія. № 3. С. 36–45.
14. Луман Н. (2004). Общество как социальная система. Москва: Логос. 232 с.
15. Матье Л. (1985). Сбережем землю. Москва: Прогресс. 173 с.
16. Пахомов Ю. (2008). Біфуркаційний стан світосистемного ядра напередодні зміни світових лідерів. Економіка України. № 4. С. 4–14.
17. Пестель Э. (1988). За пределами роста. Москва: Прогресс. 272 с.
18. Пригожин И., Стенгерс И. (1986). Порядок из хаоса: Новый диалог человека с природой. Москва: Прогресс. 432 с.
19. Савчук В. С. (2011). Міжнародна, або глобальна, політична економія. Формування ринкової економіки: зб. наук. праць. Методологічні проблеми сучасної політичної економії. Відп. ред. О. О. Бєляєв. Київ: КНЕУ. С. 175–185.
20. Снежко Е. (2012). Истощение земли. Инвестгазета. № 4. С. 4–5.
21. Стиглиц Дж. (2003). Глобализация: тревожные тенденции. Москва: Национальный общественно-научный фонд. 304 с.
22. Тарасевич В. (2015). Економічна соціодинаміка у філософському просторі економіко-теоретичного знання. Економіка України. № 1. С. 42–59.
23. Тоффлер Э. (2004). Третья волна. Москва: АСТ. 781 с.
24. Філіпенко А. (2012). Політекономія світового господарства. Журнал Європейської економіки. Т. 11. № 1. С. 4–13.
25. Фукуяма Ф. (2004). Великий разрыв. Москва: ООО "Издательство ACT": ЗАО НПП "Ермак". 474 с.
26. Хакен, Г. (2000). Основные понятия синергетики. Синергетическая парадигма. Многообразие поисков и подходов. Москва: Прогресс-Традиция. 535 с.
27. Чистилин, Д. (2004). Самоорганизация мировой экономики. Евразийский аспект. Москва: ЗАТ Издательство "Экономика". 237 с.
28. Шумпетер Й. (1995). Капитализм, социализм и демократия. Москва: Экономика. 540 с.
29. Archer, C. (1993). International Organizations. London: Routledge. 205 p.
30. Bellah, R., Madsen, R. (1991) The Good Society [Robert N. Bellah, Richard Madsen, William Sullivan et al.]. N. Y.: Alfred A. Knopf, Inc. 347 p.
31. Carr, E. (2001). Twenty Years’ Crisis 1919–1939: An Introduction to the Study of International Relations. Basingstoke: Palgrave. 233 p.
32. Ferguson, Y., Mansbach, R. (1996). Polities. Authority, Identities and Change. South Carolina: University of South Carolina Press. 495 p.
33. Gilpin, R. (1981). War and Change in World Politics. Cambridge: Cambridge University Press. 288 р. doi: https://doi.org/10.1017/CBO9780511664267">doi.org/10.1017/CBO9780511664267">https://doi.org/10.1017/CBO9780511664267
34. Grieves, F. (1979). Transnationalism in world politics and business. New York: Pergamon Press. 217 p.
35. Hoffmann, S. (2002, July/August). Clash of Globalizations: Foreign Affairs. doi: https://doi.org/10.2307/20033243">doi.org/10.2307/20033243">https://doi.org/10.2307/20033243
36. Huntington, S. Ph. (1993). The Clash of Civilizations? Foreign Affairs. Vol. 72, № 3, 22–49. doi: https://doi.org/10.2307/20045621">doi.org/10.2307/20045621">https://doi.org/10.2307/20045621
37. Keohane, R., Nye, J. (eds.). (1972). Transnational Relations and World Politics. Cambridge: Harvard University Press. 428 р. doi: https://doi.org/10.4159/harvard.9780674593152">doi.org/10.4159/harvard.9780674593152">https://doi.org/10.4159/harvard.9780674593152
38. Laszlo, E. (1975). The meaning and significance of General System Theory. Systems Research and Behavioral Science, Vol. 20. Issue 1, 9–24. doi: https://doi.org/10.1002/bs.3830200103">doi.org/10.1002/bs.3830200103">https://doi.org/10.1002/bs.3830200103
39. Laszlo, E. (1991). The Age of Bifurcation: The Key to Understanding the Changing World. N. Y., L.: Gordon & Breach Publishing Group. Vol. 3, 126.
40. Lucas, M. (1999). Nationalism, sovereignty and supranational organizations. Hamburg. 66 p.
41. Morgenthau, H. J. (1948). Politics among nations: the struggle for power and peace. New York: Knopf. 489 р.
42. Rosenau, J. (2006). The Study of World Politics. Vol. 1: theoretical and methodological challenges. London, New York: Routledge. 320 р. doi: https://doi.org/10.4324/9780203014721">doi.org/10.4324/9780203014721">https://doi.org/10.4324/9780203014721
43. Ruggie, J. (1982). International Regimes, Transactions, and Change: Embedded Liberalism in the Postwar Economic System. International Organization. Vol. 36, № 2, 379–415. doi: https://doi.org/10.1017/S0020818300018993">doi.org/10.1017/S0020818300018993">https://doi.org/10.1017/S0020818300018993
44. Wallerstein, I., Clesse, A. (2003). The World We Are Entering 2000–2050. Amsterdam: Dutch University Press. 275 p.
45. Waltz, K. (1979). Theory of international politics. Reading, Mass: Addison-Wesley Pub. Co. 251 p.
46. Wolfson, M., Kotz, D. (2009). A Re-conceptualization of SSA Theory. Retrievedfrompeople.umass.edu/dmkotz/Reconcep_SSA_Th_09_01. pdf
47. Zapf, W. (1979). Modernization and welfare development: The case of Germany. Social Science Information. Vol. 12, № 2, 219–246. doi: https://doi.org/10.1177/053901847901800203">doi.org/10.1177/053901847901800203">https://doi.org/10.1177/053901847901800203
2. Арриги Джованни (2009). Адам Смит в Пекине: Что получил в наследство 21 век. Москва: Институт общественного проектирования. 456 с.
3. Бек У., Лау Кр. (2006). Вторая модерность как перспектива исследования: "метаизменения" современного общества. Социальные и гуманитарные науки. Отечественная и зарубежная литература. Сер. 11. Социология. № 4. С. 5–11.
4. Бек У. (2007). Власть и её оппоненты в эпоху глобализма. Новая всемирно-политическая экономия. Москва: Прогресс-Традиция; Издательский дом "Территория будущего". 464 с.
5. Білорус О. (2018) Політекономічний прогноз глобального співрозвитку в ХХІ столітті: глобальний посткапіталізм або світ-система інформаційно-мережевого глобалізму. Економічна теорія. № 1. С. 5–20. doi: https://doi.org/10.15407/etet2018.01.005">doi.org/10.15407/etet2018.01.005">https://doi.org/10.15407/etet2018.01.005
6. Гальчинський А. (2012). Економічний розвиток: методологія оновленої парадигми. Економіка України. № 5. С. 4–17.
7. Гегель Г. (1972). Наука логики в 3-х томах. Т. 3. Москва: Мысль. 374 с.
8. Гнатюк М. (2014). Міжнародний актор та політична суб’єктність у дискурсі реалістського і ліберального підходів. Наукові записки НаУКМА. Політичні науки. Т. 160. С. 44–48.
9. Гриценко А. (2012). Політична економія: актуалізація проблематики, методологічний потенціал і сполученість з інституціоналізмом. Економічна теорія. № 1. С. 5–20.
10. Дахин А. (2010). Система "бизнес-власть": теоретические вопросы становления в свете синергетического подхода. Власть. № 11. С. 4–10.
11. Калюжный В. (2009). Контуры мирового устройства в ХХI в. (теоретический анализ). Власть. № 11. С. 75–78.
12. Кастельс М. (2000). Информационная эпоха: экономика, общество, культура. Москва: ГУ-ВШЭ. 608 с.
13. Корнівська В. (2011). Сучасні тенденції розвитку глобального економіко-інституційного простору. Економічна теорія. № 3. С. 36–45.
14. Луман Н. (2004). Общество как социальная система. Москва: Логос. 232 с.
15. Матье Л. (1985). Сбережем землю. Москва: Прогресс. 173 с.
16. Пахомов Ю. (2008). Біфуркаційний стан світосистемного ядра напередодні зміни світових лідерів. Економіка України. № 4. С. 4–14.
17. Пестель Э. (1988). За пределами роста. Москва: Прогресс. 272 с.
18. Пригожин И., Стенгерс И. (1986). Порядок из хаоса: Новый диалог человека с природой. Москва: Прогресс. 432 с.
19. Савчук В. С. (2011). Міжнародна, або глобальна, політична економія. Формування ринкової економіки: зб. наук. праць. Методологічні проблеми сучасної політичної економії. Відп. ред. О. О. Бєляєв. Київ: КНЕУ. С. 175–185.
20. Снежко Е. (2012). Истощение земли. Инвестгазета. № 4. С. 4–5.
21. Стиглиц Дж. (2003). Глобализация: тревожные тенденции. Москва: Национальный общественно-научный фонд. 304 с.
22. Тарасевич В. (2015). Економічна соціодинаміка у філософському просторі економіко-теоретичного знання. Економіка України. № 1. С. 42–59.
23. Тоффлер Э. (2004). Третья волна. Москва: АСТ. 781 с.
24. Філіпенко А. (2012). Політекономія світового господарства. Журнал Європейської економіки. Т. 11. № 1. С. 4–13.
25. Фукуяма Ф. (2004). Великий разрыв. Москва: ООО "Издательство ACT": ЗАО НПП "Ермак". 474 с.
26. Хакен, Г. (2000). Основные понятия синергетики. Синергетическая парадигма. Многообразие поисков и подходов. Москва: Прогресс-Традиция. 535 с.
27. Чистилин, Д. (2004). Самоорганизация мировой экономики. Евразийский аспект. Москва: ЗАТ Издательство "Экономика". 237 с.
28. Шумпетер Й. (1995). Капитализм, социализм и демократия. Москва: Экономика. 540 с.
29. Archer, C. (1993). International Organizations. London: Routledge. 205 p.
30. Bellah, R., Madsen, R. (1991) The Good Society [Robert N. Bellah, Richard Madsen, William Sullivan et al.]. N. Y.: Alfred A. Knopf, Inc. 347 p.
31. Carr, E. (2001). Twenty Years’ Crisis 1919–1939: An Introduction to the Study of International Relations. Basingstoke: Palgrave. 233 p.
32. Ferguson, Y., Mansbach, R. (1996). Polities. Authority, Identities and Change. South Carolina: University of South Carolina Press. 495 p.
33. Gilpin, R. (1981). War and Change in World Politics. Cambridge: Cambridge University Press. 288 р. doi: https://doi.org/10.1017/CBO9780511664267">doi.org/10.1017/CBO9780511664267">https://doi.org/10.1017/CBO9780511664267
34. Grieves, F. (1979). Transnationalism in world politics and business. New York: Pergamon Press. 217 p.
35. Hoffmann, S. (2002, July/August). Clash of Globalizations: Foreign Affairs. doi: https://doi.org/10.2307/20033243">doi.org/10.2307/20033243">https://doi.org/10.2307/20033243
36. Huntington, S. Ph. (1993). The Clash of Civilizations? Foreign Affairs. Vol. 72, № 3, 22–49. doi: https://doi.org/10.2307/20045621">doi.org/10.2307/20045621">https://doi.org/10.2307/20045621
37. Keohane, R., Nye, J. (eds.). (1972). Transnational Relations and World Politics. Cambridge: Harvard University Press. 428 р. doi: https://doi.org/10.4159/harvard.9780674593152">doi.org/10.4159/harvard.9780674593152">https://doi.org/10.4159/harvard.9780674593152
38. Laszlo, E. (1975). The meaning and significance of General System Theory. Systems Research and Behavioral Science, Vol. 20. Issue 1, 9–24. doi: https://doi.org/10.1002/bs.3830200103">doi.org/10.1002/bs.3830200103">https://doi.org/10.1002/bs.3830200103
39. Laszlo, E. (1991). The Age of Bifurcation: The Key to Understanding the Changing World. N. Y., L.: Gordon & Breach Publishing Group. Vol. 3, 126.
40. Lucas, M. (1999). Nationalism, sovereignty and supranational organizations. Hamburg. 66 p.
41. Morgenthau, H. J. (1948). Politics among nations: the struggle for power and peace. New York: Knopf. 489 р.
42. Rosenau, J. (2006). The Study of World Politics. Vol. 1: theoretical and methodological challenges. London, New York: Routledge. 320 р. doi: https://doi.org/10.4324/9780203014721">doi.org/10.4324/9780203014721">https://doi.org/10.4324/9780203014721
43. Ruggie, J. (1982). International Regimes, Transactions, and Change: Embedded Liberalism in the Postwar Economic System. International Organization. Vol. 36, № 2, 379–415. doi: https://doi.org/10.1017/S0020818300018993">doi.org/10.1017/S0020818300018993">https://doi.org/10.1017/S0020818300018993
44. Wallerstein, I., Clesse, A. (2003). The World We Are Entering 2000–2050. Amsterdam: Dutch University Press. 275 p.
45. Waltz, K. (1979). Theory of international politics. Reading, Mass: Addison-Wesley Pub. Co. 251 p.
46. Wolfson, M., Kotz, D. (2009). A Re-conceptualization of SSA Theory. Retrievedfrompeople.umass.edu/dmkotz/Reconcep_SSA_Th_09_01. pdf
47. Zapf, W. (1979). Modernization and welfare development: The case of Germany. Social Science Information. Vol. 12, № 2, 219–246. doi: https://doi.org/10.1177/053901847901800203">doi.org/10.1177/053901847901800203">https://doi.org/10.1177/053901847901800203
© Institute for economics and forecasting 2024. All rights reserved
