№ 2020/2

У 2020 році виповнюється 137 років від дня народження філософа і економіста Джона Мейнарда Кейнса. Тому актуальним є розгляд наукової спадщини мислителя, методологічних принципів кейнсіанської теорії, їх впливу на розвиток сучасної економічної науки та глобалізаційних викликів сьогодення. Метою статті є аналіз методологічних принципів та суперечностей кейнсіанської традиції у взаємозв’язку з актуальними проблемами таргетування ділового циклу – інфляцією, безробіттям, рецесією виробництва, що поглиблюються внаслідок процесів фінансової глобалізації, експансії країн в напрямі неоколоніалізму, надмірного захоплення урядів політикою неокласичного лібералізму, яка виявилася нездатною вирішити покладені на неї завдання у ХХІ столітті.
Розглянуто методологію та суперечності кейнсіанства, зокрема, дискусію Дж. Кейнса з Я. Тінбергеном з приводу застосування методу наукового дослідження при таргетуванні ділового циклу. Критикуючи метод Тінбергена, Кейнс вказує на перехід від статистичного опису економічних процесів і явищ до індикативного узагальнення у випадку простої кореляції. На прикладі робіт вченого розглянуто формування специфічного підходу Кейнса до економічних проблем, що об’єднують аналіз реальних подій, теорію та формулювання практичних рекомендацій. Сучасний період розвитку світової економіки характеризується новими чинниками нестабільності, інтелектуальна спадщина Кейнса дозволяє дослідникам застосовувати історичний досвід осмислення кризових явищ в економіці. Зроблено висновок, що кейнсіанство і є справжнім "мейнстримом" сучасної економіки. Кейнс розробив методи й апа-рат, за допомогою якого концептуальне бачення економіки перетворюється в конкретні уявлення економічної теорії. Пройшовши довгий науковий шлях, що відображений у його роботах, зокрема в "Загальній теорії зайнятості, процента і грошей", Кейнс зробив своє бачення економічних та суспільних явищ аналітично функціональним. Він остаточно зруйнував логічну спроможність віри в здатність вільної ринкової економіки автоматично підтримувати повну зайнятість, визначив можливості впливу регулювання грошового обігу на ціни, експорт, імпорт, виробничий процес і зайнятість населення. Незважаючи на критику його теоретичних доводів, навіть непримиримі опоненти погодилися, що його ідеї підтвердилися на практиці. Наведено докази неспроможності політики "неоліберального мейнстриму" подолати наслідки глобалізаційних викликів ХХІ століття.

Ключові слова:діловий цикл, індуктивний аналіз, кейнсіанство, неолібералізм, таргетування, статистичний метод