.
Увійти 
|
НА ГОЛОВНУ |
№ 2/2004
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Уроки та перспективи ринкових реформ і довгострокового економічного зростання в Україні
Ekon. teor. 2004; 2:3-24 |
АНОТАЦІЯ ▼
У статті дається оцінка і подаються уроки ринкових реформ в Україні, що ґрун¬ту-ються на теоретичному аналізі перетворень в економіці і політиці, які відбулися за останні десять років. Паралельно виводиться ступінь впливу політичних орієнтирів на оцінку результативності. Усе це оцінюється під кутом зору того, наскільки ус¬піш¬ними (безуспішними) можуть бути результати для забезпечення сталого розвитку економіки в майбутньому.
Ключові слова:
Стаття російською мовою (cтор. 3 - 25) | Завантажити | Завантажень : 565 |
Стаття українською мовою (cтор. 3 - 24) | Завантажити | Завантажень : 576 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
№ 3/2004
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Уроки та перспективи ринкових реформ і довгострокового економічного зростання в Україні (закінчення)
Ekon. teor. 2004; 3:3-27 |
АНОТАЦІЯ ▼
У статті дається оцінка і подаються уроки ринкових реформ в Україні, що ґрун¬ту-ються на теоретичному аналізі перетворень в економіці і політиці, які відбулися за останні десять років. Паралельно виводиться ступінь впливу політичних орієнтирів на оцінку результативності. Усе це оцінюється під кутом зору того, наскільки ус¬піш¬ними (безуспішними) можуть бути результати для забезпечення сталого розвитку економіки в майбутньому.
Ключові слова:
Стаття російською мовою (cтор. 3 - 28) | Завантажити | Завантажень : 586 |
Стаття українською мовою (cтор. 3 - 27) | Завантажити | Завантажень : 615 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
№ 2/2005
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Взаємодія довіри і розвитку
Ekon. teor. 2005; 2:3-16 |
АНОТАЦІЯ ▼
Автор, використовуючи матеріали опитувань населення щодо довіри до інститу-цій¬них перетворень в Україні, показує ступінь його впливу на можливі перспективи і шляхи економічного та суспільного розвитку.
Ключові слова:
Стаття російською мовою (cтор. 3 - 17) | Завантажити | Завантажень : 527 |
Стаття українською мовою (cтор. 3 - 16) | Завантажити | Завантажень : 558 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
№ 3/2010
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Довіра як елемент соціального капіталу в економічному розвитку України
Ekon. teor. 2010; 3:7-19 |
АНОТАЦІЯ ▼
Ключові слова:
Стаття російською мовою (cтор. 7 - 19) | Завантажити | Завантажень : 517 |
Стаття українською мовою (cтор. 7 - 19) | Завантажити | Завантажень : 696 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
№ 3/2015
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
ПОЛІТИКО-ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СУЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА
Ekon. teor. 2015; 3:5-13 |
АНОТАЦІЯ ▼
Розкриваються найбільш важливі трансформації сучасного суспільства, їх вплив на розвиток економічної теорії. Зроблено висновок про необхідність звернення до політичної економії як методологічної основи наукового пізнання сучасних соціально-економічних процесів.
Ключові слова:політична економія, економіка знань, методологія, сучасне суспільство, економічний розвиток.
Стаття російською мовою (cтор. 5 - 13) | Завантажити | Завантажень : 510 |
Стаття українською мовою (cтор. 5 - 13) | Завантажити | Завантажень : 539 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
№ 1/2017
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Новий прагматизм – інструмент досягнення кращого майбутнього
Ekon. teor. 2017; 1:5-24 | https://doi.org/10.15407/etet2017.01.005 |
АНОТАЦІЯ ▼
Викладено результати наукового аналізу та оцінки змісту нового прагматизму і як політичної економії майбутнього, і як системи поглядів на саму політику нового прагматизму, що, на нашу думку, є викликом часу, який вимагає пошуку шляхів виходу з кризи, що одночасно охопила і економіки, і держави. Вийти з кризи, згідно з розумінням нового прагматизму, допоможе вирішення достатньо складного завдання – дати нове знання на засадах нового прагматизму, який ми трактуємо як свідому економічну, соціальну й етичну дію, що дає нам підстави вважати його достатньо цілісною системою.
Ключові слова: новий прагматизм, соціально-економічний розвиток, механізми саморегулювання, неекономічні чинники, прагматичне знання, економічний і соціальний застій
Стаття російською мовою (cтор. 5 - 24) | Завантажити | Завантажень : 788 |
Стаття українською мовою (cтор. 5 - 24) | Завантажити | Завантажень : 534 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
Геец В.М. Общество, государство, экономика: феноменология взаимодействия и развития / Национальная академия наук Украины, Ин-т экон. и прогнозирования. 2-е изд. перераб. и доп. Москва: Экономика, 2014. 631 с.
Геєць В.М. (2011). Інститути соціалізації в Україні та країнах ЄС: тенденції розвитку та ключові відмінності // Український соціум. № 2(37). С. 7–34; №3(38). С. 7–34.
Гєєць В. Суспільство, держава, економіка: феноменологія взаємодії та розвитку / НАН України ; Ін-т екон. та прогнозув. НАН України. К., 2009. 864 с.
Джомо К.С., Попов В.В. (2016). Долгосрочные тенденции в распределении доходов // Журнал новой экономической ассоциации. №3. С. 146.
Колодко Г.В. (2011). Мир в движении. М.: Магистр. С. 424.
Колодко Г.В. (2014). Куда идет мир: политическая экономия будущего. М.: Магистр. С. 104.
Колодко Г.В. (2015). Опыт Польши может быть полезен для Украины // Экономика Украины. № 6. С. 38–44.
Кризье, М. (1993). Современное государство – скромное государство. Другая стратегия изменения // Свободная мысль. № 11. С. 35–43.
Мейсон П. (2016). Посткапитализм. Путеводитель по нашему будущему. М.: Маргинемпрес. 396 с.
Ногаев, И.В. (2013). Экономический прагматизм опровергает концепцию «рассеянного знания» Ф. Хайэка. // США. Канада. Экономика, Политика. Культура. № 9. С. 38–50.
Ноубул Р. (2013). Как удержать науку в надежных руках // Россия в глобальной политике, Т.11. № 6. С. 160. (Перепечатано из журнала: Foreign Affairs, 2013. № 6).
Смит А. (1997). Теория нравственных чувств. М.: Республика, 1997. 352 с.
Талеб Н. Н. (2015). Черный лебедь. Под знаком непредсказуемости. М.: Колибри, Азбука, Аттикус. 736 с.
Хайек, Ф.А. (1992) Пагубная самонадеянность. Ошибки социализма. М.: Изд-во "Новости" при участии изд-ва"Catallaxy". С. 18.
Юм, Д. (1965). Сочинения: в 2-х т., т. 1. М.: Мысль. С. 604.
Mill J.S. (1861) Consideration on Representative Government. London: Savil and Edwards, Chandos Street, Covent Garden. Р. 13.
Shiva V. (2013). How economic growth has become anti-life // The Gaurdian.
Stiglitz G. (2012). The Price of Inequality: How Today's Divided Society Endangers Our Future. NY: W.W. Norton & Company. P. 83.
№ 1/2019
ГЕЄЦЬ Валерій Михайлович1, ГРИЦЕНКО Андрій Андрійович2
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
2ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
«TERTIUM DATUR» Гжегож В. Колодко
Ekon. teor. 2019; 1:5-19 | https://doi.org/10.15407/etet2019.01.005 |
АНОТАЦІЯ ▼
Розкрито логіко-історичні засади підходу Гж. Колодко до трактування феномена Китаю, що будує соціалізм з китайською специфікою і розвиває капіталістичні відносини. Реальність виходить за межі дилеми "соціалізм або капіталізм" і є чимось третім, що має самостійне значення. Показано, що вихідною засадою виникнення суспільства і людини є спільно-розділена праця, дві сторони якої (спільність і розділеність), історично розвиваючись, втілюються з боку розділеності в ринковій економіці і капіталізмі, а з боку спільності – в державі і соціалізмі. На цій основі виникає протиборство двох протилежних систем: капіталізму і соціалізму. Подальший історичний рух перетворює капіталізацію і соціалізацію в два комплементарних процеси розвитку суспільства, яке вже неадекватно описувати в термінах двох систем. Виникає щось третє. Це доводить, що "третє дано" Гжегожа Колодко має не тільки гостро актуальне практичне значення, а й глибокі логіко-історичні засади.
Ключові слова: капіталізм, соціалізм, спільно-розділена праця, держава, ринкова економіка, Китай, Колодко
Стаття російською мовою (cтор. 5 - 19) | Завантажити | Завантажень : 591 |
Стаття українською мовою (cтор. 5 - 19) | Завантажити | Завантажень : 634 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
2. Геєць В.М. (2009). Суспільство, держава, економіка: феноменологія взаємодії та розвитку / Ін-т економіки та прогнозування НАН України. Київ.
3. Гринберг Р.С., Рубинштейн А.Я. (2013). Индивидуум & государство: экономическая дилемма. Москва: Весь мир.
4. Гриценко А.А. (2005). Развитие форм обмена, стоимости и денег. Киев: Основа.
5. Колодко Г.В. (2014). Куда идёт мир: Политическая экономия будущего. Москва: Магистр.
6. Колодко Г.В. (2018). Соціалізм чи капіталізм? Tertium datur. Економіка і прогнозування. № 1. С. 7–36. doi: https://doi.org/10.15407/eip2018.01.007">doi.org/10.15407/eip2018.01.007">https://doi.org/10.15407/eip2018.01.007
7. Маркс К. (1960). Капитал. Т.1 К. Маркс, Ф. Энгельс. Сочинения. 2-е изд. Т. 23.
8. Kolodko, G.W. (2004). Institutions, Policies and Growth. Rivista di Politica Economica. May–June. P. 45–79.
9. Kolodko, G.W. (2014a). The New Pragmatism, or Economics and Policy for the Future. Acta Oeconomica. № 64(2). P. 139–160. doi: https://doi.org/10.1556/AOecon.64.2014.2.1">doi.org/10.1556/AOecon.64.2014.2.1">https://doi.org/10.1556/AOecon.64.2014.2.1
10. Kolodko, G.W. (2014b). Whither the World: The Political Economy of the Future. Palgrave Macmillan. Vol. 1.
11. Kolodko, G.W., McMahon, W.W. (1987). Stagflation and Shortageflation: A Comparative Approach. Kyklos. № 40(2). P. 176–197. doi: https://doi.org/10.1111/j.1467-6435.1987.tb02671.x">doi.org/10.1111/j.1467-6435.1987.tb02671.x">https://doi.org/10.1111/j.1467-6435.1987.tb02671.x
12. Kornai, J. (2016). The System Paradigm Revisited Clarification and Additions in the Light of Experiences in the Post-Socialist Countries. Acta Oeconomica. № 66(4). P. 347–569. doi: https://doi.org/10.1556/032.2016.66.4.1">doi.org/10.1556/032.2016.66.4.1">https://doi.org/10.1556/032.2016.66.4.1
13. Fukuyama, F. (1989). The End of History. The National Interest, Summer. URL: www.wesjones.com/eoh.htm/
№ 4/2020
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Соціалізація та соціальні інновації у розвитку економіки
Ekon. teor. 2020; 4:5-24 | https://doi.org/10.15407/etet2020.04.005 |
АНОТАЦІЯ ▼
Показано, що економічний розвиток включає суб'єктивну діяльність людей, яка є свідомою і формується в процесі соціалізації, що відбувається в результаті інтеріоризації суспільних форм життєдіяльності. Внутрішня психологія особистості отримує зовні виражену форму через екстеріоризацію, яка, завдяки нагромадженій внутрішній потенції, вступає в суперечність з оточуючим суспільним середовищем. Результатом розв'язання цих суперечностей є соціальні інновації, які оновлюють і активізують життєдіяльність і особистості, і окремих колективів, і суспільства загалом. Соціальні інновації розглядаються як накопичення нематеріальних активів у форматі навичок, що є конкурентними і мають характер винятковості. На цій основі охарактеризовано соціалізацію в економіці через процес соціалізації капіталу, соціалізації держави та громадських організацій, а також охарактеризовано проблеми та роль процесів цифровізації в трансформації соціалізації особистості.
Ключові слова:соціалізація, соціальні інновації, економічний розвиток, економічні системи, свідомість, цифровізація
Стаття російською мовою (cтор. 5 - 24) | Завантажити | Завантажень : 257 |
Стаття українською мовою (cтор. 5 - 24) | Завантажити | Завантажень : 276 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
2. Богданова В.В. (2009). Траектории социализации как социологи-ческий феномен. Знание. Понимание. Умение. №1. С. 70–71. URL: www.zpu-journal.ru/zpu/contents/2009/1/Bogdanova/12.pdf [26.IV.2020].
3. Бодди Д., Пэйтон Р. (1999). Основы менеджмента. Издательство: Питер-Юг, 816 с.
4. Геец В.М. (2014). Общество, государство, экономика: феномено-логия взаимодействия и развития. 2-е изд. Москва: Экономика. С. 17–134. doi.org/10.15407/akademperiodyka.403.456
5. Геєць В.М. (2020). Феномен нестабільності – виклик економічному розвитку / ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України». Київ: Академперіодика. С. 178–258.
6. Долгин А.Б. (2010). Манифест новой экономики. Вторая невиди-мая рука рынка. Москва: АСТ. 256 c. doi.org/10.1007/978-3-642-21277-2_2
7. Дюркгейм Э. (1899). Метод социологии. Киев ‒ Харьков: Ф.А. Иогансон. С. 12–13.
8. Дюркгейм Э. (1914). Социология и теория познания. Новые идеи в социологии. Сб. 2. Санкт-Петербург.
9. Жид Ш. (2020). Возникновение и развитие социальной экономики в ХІХ веке. Экономист. № 1. С. 51–52.
10. Клок К., Голдсмит Дж. (2004). Конец менеджмента и становле-ние организационной демократии. Санкт-Петербург: Питер. С. 151.
11. Ковалева А. И. (2003). Концепция социализации молодежи: нормы, отклонения, социализационная траектория. Социологические исследования. № 1. С. 109–115 URL: ecsocman.hse.ru/data/564/191/1217/013-Kovaleva_Ax2cI.pdf.
12. Колодко Гж. В. (2020). Економіка нового прагматизму: тотож-ність, мета, методи. Економіка України. № 2. С. 9. doi.org/10.15407/economyukr.2020.02.003
13. Кон И. С. (1967). Социология личности. Москва: Политиздат. 383 с.
14. Кропоткин П. А. (1922). Взаимная помощь среди животных и людей, как двигатель прогресса. Москва: Голос труда. ХІІІ. 342 с.
15. Лешкевич Т. Г. (2017). «Глобальный модерн» и новое понимание субъектности. Век глобализации. Выпуск №3 (23). С. 31‒42.
16. Мизес Л. (2000). Человеческая деятельность: Трактат по эконо-мической теории. Москва: Экономика. С. 135.
17. Парсонс Т. (2000). О структуре социального действия. Москва: Академический Проект. 880 с.
18. Парунова Ю. Д. (2012) Социализация личности на рубежах ис-торических эпох. Культура народов Причерноморья. № 230. С. 88. URL: dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/46105/24-Parunova.pdf?sequence=1(18.04.2020)
19. Пичурин И. И. (2018). Социализация и глобализация мировой экономики. Екатеринбург: Изд-во УМЦ УПИ. С.138, 148.
20. Портер M. (2005). Конкурентная стратегия: Методика анализа отраслей и конкурентов. Москва: Альпина Бизнес Букс. С. 43.
21. Розанова Н. (2019). Эволюция фирмы в условиях цифровой экономики. Мировая экономика и международные отношения. Том 63. № 8. С. 22. DOI: 10.20542/0131-2227-2019-63-8-21-28
22. Розанова Н. М., Варивода И. А. (2018). Менеджмент в XXI веке: к гибким формам управления и организации. Вестник института эко-номики РАН. № 3. С. 78–89.
23. Cикорская Л. Е. (2009). Добровольческая деятельность как сфе-ра социализации молодежи. Москва. С. 13.
24. Соколов С. В. (2003). Социальная философия. Москва: ЮНИТИ-ДАНА. 440 с.
25. Соломатина С. Г. (2010). Краткий обзор проблемы социализа-ции в исследованиях зарубежных учёных. Мир науки, культуры, образо-вания. № 5(24). С. 118–120.
26. Хабермас Ю. (1992). Демократия. Разум. Нравственность: лек-ции и интервью. Москва, апр. 1989 г. Москва: Наука. 176 с. (Филосо-фы современного мира: лекции в ин-те философии АН СССР).
27. Boardman, J. D., Domingue B. W., Fletcher J. M. (2012). How so-cial and genetic factors predict friendship networks. Proceedings of the National Academy of Sciences, USA 109 (43): 17377–17381. doi.org/10.1073/pnas.1208975109
28. Becker G. S., Murphy K. N., Tamura R. F. (August 1990). Human Capital, Fertility, and Economic Growht. Working Paper N3414. National Bureau of Economic Research. 1050 Massachusetts Avenue. Cambridge, MA 02138. doi.org/10.3386/w3414
29. Giddings F. H. (1897) The theory of socialization. A Syllabus of So-ciological Principles. New York / London: Macmillan.
30. Habermas J. (1987). The Theory of Communicative Action. Lifeworld and system: a critique of functionalist reason. Boston. Beacon Press. Vol. 2. 463 р.
31. Johanson J-E., Janhonen M. (2011). Role of knowledge conversion and social networks in team performance. International Journal of Infor-mation Management, 31(3). P. 217–225. URL: doi.org/10.1016/j.ijinfomgt.2010.06.007
32. Karpf A., Mandel A., Battiston S. (2018). Price and Network Dynam-ics in the European Carbon Market. Journal of Economic Behavior and Organization, Vol. 153. P. 103–123. doi.org/10.1016/j.jebo.2018.06.019
33. Kolodko G.W. (2008). Wędrujący świat. Warsaw. Wyd. Prószyński і S-ka [in Polish].
34. Rose N. (1996). The death of the social? Re-figuring the territory of government. Economy and Society. Vol. 25. № 3. doi.org/10.1080/03085149600000018
35. Yang S., Nam C., Kim S. (2017). The effects of M&As within the mobile ecosystem on the rival's shareholder value: The case of Google and Apple. Telecommunications Policy, 42(1). URL: dx.doi.org/10.1016/J.telpol.2017.07.004 (2.V.2020).
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Соціалізація та соціальні інновації у розвитку економіки
Ekon. teor. 2020; 4:5-24 | https://doi.org/10.15407/etet2020.04.000 |
АНОТАЦІЯ ▼
Показано, що економічний розвиток включає суб\'єктивну діяльність людей, яка є свідомою і формується в процесі соціалізації, що відбувається в результаті інтеріоризації суспільних форм життєдіяльності. Внутрішня психологія особистості отримує зовні виражену форму через екстеріоризацію, яка, завдяки нагромадженій внутрішній потенції, вступає в суперечність з оточуючим суспільним середовищем. Результатом розв\'язання цих суперечностей є соціальні інновації, які оновлюють і активізують життєдіяльність і особистості, і окремих колективів, і суспільства загалом. Соціальні інновації розглядаються як накопичення нематеріальних активів у форматі навичок, що є конкурентними і мають характер винятковості. На цій основі охарактеризовано соціалізацію в економіці через процес соціалізації капіталу, соціалізації держави та громадських організацій, а також охарактеризовано проблеми та роль процесів цифровізації в трансформації соціалізації особистості.
Ключові слова:соціалізація, соціальні інновації, економічний розвиток, економічні системи, свідомість, цифровізація.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
2. Богданова В.В. (2009). Траектории социализации как социологический феномен. Знание. Понимание. Умение. №1. С. 70–71. URL: www.zpu-journal.ru/zpu/contents/2009/1/Bogdanova/12.pdf [26.IV.2020].
3. Бодди Д., Пэйтон Р. (1999). Основы менеджмента. Издательство: Питер-Юг, 816 с.
4. Геец В.М. (2014). Общество, государство, экономика: феноменология взаимодействия и развития. 2-е изд. Москва: Экономика. С. 17–134.
5. Геєць В.М. (2020). Феномен нестабільності – виклик економічному розвитку / ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України». Київ: Академперіодика. С. 178–258. doi.org/10.15407/akademperiodyka.403.456
6. Долгин А.Б. (2010). Манифест новой экономики. Вторая невидимая рука рынка. Москва: АСТ. 256 c. doi.org/10.1007/978-3-642-21277-2_2
7. Дюркгейм Э. (1899). Метод социологии. Киев ‒ Харьков: Ф.А. Иогансон. С. 12–13.
8. Дюркгейм Э. (1914). Социология и теория познания. Новые идеи в социологии. Сб. 2. Санкт-Петербург.
9. Жид Ш. (2020). Возникновение и развитие социальной экономики в ХІХ веке. Экономист. № 1. С. 51–52.
10. Клок К., Голдсмит Дж. (2004). Конец менеджмента и становление организационной демократии. Санкт-Петербург: Питер. С. 151.
11. Ковалева А. И. (2003). Концепция социализации молодежи: нормы, отклонения, социализационная траектория. Социологические исследования. № 1. С. 109–115 URL: ecsocman.hse.ru/data/564/191/1217/013-Kovaleva_Ax2cI.pdf.
12. Колодко Гж. В. (2020). Економіка нового прагматизму: тотожність, мета, методи. Економіка України. № 2. С. 9.
doi.org/10.15407/economyukr.2020.02.003
13. Кон И. С. (1967). Социология личности. Москва: Политиздат. 383 с.
14. Кропоткин П. А. (1922). Взаимная помощь среди животных и людей, как двигатель прогресса. Москва: Голос труда. ХІІІ. 342 с.
15. Лешкевич Т. Г. (2017). «Глобальный модерн» и новое понимание субъектности. Век глобализации. Выпуск №3 (23). С. 31‒42.
16. Мизес Л. (2000). Человеческая деятельность: Трактат по экономической теории. Москва: Экономика. С. 135.
17. Парсонс Т. (2000). О структуре социального действия. Москва: Академический Проект. 880 с.
18. Парунова Ю. Д. (2012) Социализация личности на рубежах исторических эпох. Культура народов Причерноморья. № 230. С. 88. URL: dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/46105/24-Parunova.pdf?sequence=1(18.04.2020)
19. Пичурин И. И. (2018). Социализация и глобализация мировой экономики. Екатеринбург: Изд-во УМЦ УПИ. С.138, 148.
20. Портер M. (2005). Конкурентная стратегия: Методика анализа отраслей и конкурентов. Москва: Альпина Бизнес Букс. С. 43.
21. Розанова Н. (2019). Эволюция фирмы в условиях цифровой экономики. Мировая экономика и международные отношения. Том 63. № 8. С. 22. DOI: 10.20542/0131-2227-2019-63-8-21-28
22. Розанова Н. М., Варивода И. А. (2018). Менеджмент в XXI веке: к гибким формам управления и организации. Вестник института экономики РАН. № 3. С. 78–89.
23. Cикорская Л. Е. (2009). Добровольческая деятельность как сфера социализации молодежи. Москва. С. 13.
24. Соколов С. В. (2003). Социальная философия. Москва: ЮНИТИ-ДАНА. 440 с.
25. Соломатина С. Г. (2010). Краткий обзор проблемы социализации в исследованиях зарубежных учёных. Мир науки, культуры, образования. № 5(24). С. 118–120.
26. Хабермас Ю. (1992). Демократия. Разум. Нравственность: лекции и интервью. Москва, апр. 1989 г. Москва: Наука. 176 с. (Философы современного мира: лекции в ин-те философии АН СССР).
27. Boardman, J. D., Domingue B. W., Fletcher J. M. (2012). How social and genetic factors predict friendship networks. Proceedings of the National Academy of Sciences, USA 109 (43): 17377–17381. doi.org/10.1073/pnas.1208975109
28. Becker G. S., Murphy K. N., Tamura R. F. (August 1990). Human Capital, Fertility, and Economic Growht. Working Paper N3414. National Bureau of Economic Research. 1050 Massachusetts Avenue. Cambridge, MA 02138. doi.org/10.3386/w3414
29. Giddings F. H. (1897) The theory of socialization. A Syllabus of Sociological Principles. New York / London: Macmillan.
30. Habermas J. (1987). The Theory of Communicative Action. Lifeworld and system: a critique of functionalist reason. Boston. Beacon Press. Vol. 2. 463 р.
31. Johanson J-E., Janhonen M. (2011). Role of knowledge conversion and social networks in team performance. International Journal of Information Management, 31(3). P. 217–225. URL: doi.org/10.1016/j.ijinfomgt.2010.06.007
32. Karpf A., Mandel A., Battiston S. (2018). Price and Network Dynamics in the European Carbon Market. Journal of Economic Behavior and Organization, Vol. 153. P. 103–123. doi.org/10.1016/j.jebo.2018.06.019
33. Kolodko G.W. (2008). Wędrujący świat. Warsaw. Wyd. Prószyński і S-ka [in Polish].
34. Rose N. (1996). The death of the social? Re-figuring the territory of government. Economy and Society. Vol. 25. № 3. doi.org/10.1080/03085149600000018
35. Yang S., Nam C., Kim S. (2017). The effects of M&As within the mobile ecosystem on the rival\'s shareholder value: The case of Google and Apple. Telecommunications Policy, 42(1). URL: dx.doi.org/10.1016/J.telpol.2017.07.004 (2.V.2020).
№ 4/2021
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Соціалізація і її успішність у моделі осягнення розвитку соціального світу
Ekon. teor. 2021; 4:5-40 | https://doi.org/10.15407/etet2021.04.005 |
АНОТАЦІЯ ▼
У статті подано результати аналізу диспропорційності на матеріалах, що характеризують економіку та суспільство України, які дозволили дійти висновку про формування пастки модернізації,через яку трансформаційні зміни не досягли бажаного результату. Як явище,вона зумовлена відповідними процесами в соціумі через його відставання в опануванні нагромадження екзогенного за обмеженості ендогенного характеру досвіду в суб’єкта модернізації.
Для розв’язання суперечностей і подолання відставання необхідно реалізувати модель розвитку соціального життя, що дасть можливість послаблювати диспропорційність.
Запропоновано авторську модель розвитку соціального світу, в основу якої покладено взаємодію діалектичного характеру таких основоположних соціальних процесів, як інтеріоризація, екстеріоризація, суб’єктивація, об’єктивація, інноватизація, що беруть участь у переформатуванні і розвитку соціального світу. Розглянуто соціалізацію і як процес осягнення свідомістю об’єктивної реальності, і як процес осягнення динаміки і структури розвитку навколишнього соціального світу. Подано спільне і відмінне процесів трансформації середньовіччя та сучасності за соціальним критерієм і показано, яку роль у довготерміновому переформатуванні соціального світу відіграла соціалізація і соціальні інновації. У разі їх успішності в соціальному конструюванні реально має існувати симетричність між об’єктивною і суб’єктивною реальністю. Розглянуто соціалізацію суб’єкта та генеровану ним соціальну інновацію в осягненні розвитку соціального світу як необхідну умову успішності його трансформації в довготривалому відношенні. Достатніми умовами є необхідна соціаліза-ція об’єкта, об’єктивна реальність, економічні відносини,капітал, спосіб взаємодії суб’єкта і об’єкта. Цей спектр буде предметом наступних досліджень автора
Ключові слова:держава добробуту, економіка, суспільство, соціалізація, соціальна реальність, модернізація, економізація
Стаття російською мовою (cтор. 5 - 40) |
Стаття українською мовою (cтор. 5 - 40) |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
2. Бек У. (2003). Космополитическое общество и его враги. Журнал социологии и социальной антропологии. Том 6. № 1. С. 24.
3. Бергер П., Лукман Т. (1995). Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания. Москва: Медиум.
4. Геец В. М. (2013). О будущем социального государства. Мир перемен. № 4. C. 102–115.
5. Геец В. М. (2014). Противостоять монополизму может только эффективное и сильное государство. Мир перемен. № 1. С. 29–34.
6. Геєць В. М. (2011). Інститути соціалізації в Україні та ЄС: тенденції розвитку та ключові відмінності. Український соціум. № 2. С. 7–34; № 3, С. 7–34.doi.org/10.15407/socium2011.02.007; doi.org/10.15407/socium2011.03.007
7. Геєць В. М. (2020а). Соціалізація та соціальні інновації у розвитку економіки. Економічна теорія. № 4. С. 5–24. doi.org/10.15407/etet2020.04.005
8. Геєць В. М. (2020б). Феномен нестабільності – виклик економічному розвитку. Київ: Академперіодика. С. 161–258. doi.org/10.15407/akademperiodyka.403.456
9. Геєць В. М. (2021). Соціалізація в суспільних трансформаціях довгострокового характеру. Економіка України. № 9. С. 9–17. doi.org/10.15407/economyukr.2021.09.003
10. Григоренко Ю. (21 жовтня 2020). Невловимий Black: історія запуску нового родовища залізної руди. URL: gmk.center/ua/posts/nevlovimij-black-istoriya-zapusku-novogo-rodovishha-zaliznoi-rudi/ (Дата звернення 31.05.2021 р.)
11. Гринин Л. Е. (2017). Из мальтузианской ловушки в ловушку модернизации. К прогнозированию динамики политической нестабильности в странах мир-системной периферии. В кн. Проекты и риски будущего / отв. ред. Акаев А. А., Коротаев А. В.и др. Москва: Красанд. С. 337.
12. Гриценко А. А. (ред.) (2013). Иерархия и сети в институциональной архитектонике экономических систем: монография / [Артёмова Т.И., Гриценко А.А., Кричевская Т.А. и др.]; под ред. чл.-корр. НАН Украины А.А. Гриценко; НАН Украины, Ин-т экон. и прогнозиров. Киев. C. 580.
13. Гуревич А. Я. (1984). Категории средневековой культуры. 2-е изд., испр. и доп. Москва: Искусство. 350 с. С. 81. URL: www.al24.ru/wp-content/uploads/2012/07/A._Ya._Gurevich_Kategorii_srednevekovoy_kulturyi._2-e_izd._ispr._i_dop._M._Iskusstvo_1984.pdf
14. Ефремов Д. (11 марта, 2021). Идеальный меч уже в руках кузнеца. Китай разрабатывает "новую философию развития". URL: zn.ua/international/idealnyj-mech-uzhe-v-rukakh-kuznetsa-.html (Дата звернення 14.03.2021 р.)
15. Колодко Гж. (2020). Економіка нового прагматизму: тотожність, мета, методи. Економіка України. № 2. С. 3–23. doi.org/10.15407/economyukr.2020.02.003
16. Лібанова Е. М. (2014). Нерівність в українському суспільстві: витоки та сучасність. Економіка України. № 3. С. 18. URL: nbuv.gov.ua/UJRN/EkUk_2014_3_2
17. Мейсон П. (2016). Посткапитализм: путеводитель по нашему будущему. Москва: AdMarginemPress. 416 с.
18. Павленко Ю. В. (2002). История мировой цивилизации. Философский анализ. Київ: Феникс. 760 с., С. 557. URL: www.twirpx.com/file/1820864/.
19. Скокова Л. (2017). Вимірювання культурної партиципації: український і міжнародний досвід. В кн. Українське суспільство: моніторинг соціальних змін: зб. наукових праць. Вип. 4 (18). Київ: Ін-т соціології НАН України. 345–358 с.
20. Сорокин П. (2000). Социальная и культурная динамика. Санкт-Петербург: Издательство Русский Христианский гуманитарный институт. С. 723–724.
21. Ха-Юн Чанґ. (2018). 23 прихованих факти про капіталізм. Київ: Наш формат. С. 199.
22. Юрьев А. (29 октября2018). Все вижу, все слышу, всем все расскажу. Эксперт. № 44. С. 62–66.
23. Ferguson N. (2017). The Sguare and the Tower. Network, Hierarchies and the Struggle for Global Power. London: Allen Lane an imprint of Books.
24. Heyets V. (Jun, 2019). Social Qualityin a Transitive Society. The International Journal of Social Quality. The Role of the State. Vol. 9: Issue 1. P. 32–50. URL: www.berghahnjournals.com/abstract/journals/ijsq/9/1/ijsq.9.issue-1.xml/ DOI: https: // doi.org/10.3167/IJSQ.2019.090103
25. Heyets V. (2021). Endogenous Social Progress as a Source of Economic Growth. "Ekonomista", nr 1. URL: www.ekonomista.info.pl; DOI:10.52335 / dvqigjykfff6
26. Heyets V., Lunina I. & Stepanova O. (2021). The formation of fiscal space while overcoming vaccine nationalism and ensuring sustainability of development. Science and Innovation,17(1), 29–41. URL: doi.org/10.15407/scine17.01.029
27. Milanovic В., Lindert P., Williamson J. (2007). Measuring Ancient Inequality. Munich Personal RePEc Archive, Paper 5388. URL: mpra.ub.uni-muenchen. de/5388/1/MPRA_paper_5388.pdf (дата звернення: 19.04.2019). doi.org/10.3386/w13550
28. Nielsen R., Hennen I. et al. (January 2020). Options for Improving e-Participation at the EU Level.Р. 357. URL: www.researchgate.net/publication/337087405_Options_for_Improving_e-Participation_at_the_EU_Level;
doi.org/10.1007/978-3-030-27184-8_13
№ 3/2022
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Від турбулентності до ламінарної динаміки на основі рівноправної конкуренції
Ekon. teor. 2022; 3:5-28 | https://doi.org/10.15407/etet2022.03.005 |
АНОТАЦІЯ ▼
У статті нестабільність розглядається як трансцендентальний феномен, який має ознаки ірраціональності, що вийшов за рамки перебігу фаз економічних криз і охопив суспільство, державу та економіку. У результаті з'являється глобальна турбулентність, яка виявляється у постійно оновлюваних флуктуаціях, що виникають у результаті зіткнення особистих, корпоративних, національних та інших інтересів.
Турбулентність у новій реальності суспільного розвитку – результат просування абсолютизованої неперевершеності вільного ринку, який наштовхнувся на невдачу його глобалізації, породивши прагнення національного протекціонізму. У співвідношенні глобального – як "світу без кордонів", і національного – як способу захисту, шляхом національного інтервенціонізму проявляється протиставлення монізації та фрагментації, що поглиблює турбулентність та породжує проблему глобального управління. Вихід із нинішнього становища на шляху соціалізації як методу перенесення соціального у становлення та розвиток можливості індивідуальності, що самоорганізується, здійснює свідому, економічну, соціальну та етичну дії. Останні є необхідною умовою формування ламінарної динаміки розвитку суспільства, держави та економіки. Результатом вищевказаних економічних, соціальних та етичних дій буде добросовісна конкуренція, соціалізація на основі свободи діяльності, саморозвитку, самоорганізації та формування здатності, яка дозволяє знаходити межі влади суспільства та держави, що має забезпечувати реалізацію можливостей як для економічної, так і політичної конкуренції.
Ключові слова:глобальна турбулентність, національний протекціонізм, ламінарна динаміка роз-витку, соціалізація
Стаття російською мовою (cтор. 5 - 28) | Завантажити | Завантажень : 136 |
Стаття українською мовою (cтор. 5 - 28) | Завантажити | Завантажень : 176 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
2. Геєць В. М. (2000). Нестабільність та економічне зростання. Київ: Ін-т економ. прогноз. НАН України. 344 с.
3. Геєць В. М. (2020). Феномен нестабільності – виклик економічному розвитку / ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України». Київ: Академперіоди-ка, 2020. 456 с.
doi.org/10.15407/akademperiodyka.403.456
4. Геєць В., Близнюк В., Никифорук О. (2022). Актуальні аспекти політики соціа-льної якості в постконфліктній економіці України. Економіка України. № 6. С. 3–22. doi.org/10.15407/economyukr.2022.06.003
5. Зандшнайдер Э. (2004). Азиатские амбивалентности. Internationale Politik. № 5. С. 95–99.
6. Карякин В. (2010). Геополитическая динамика Р. Коллинза и современность. Свободная мысль. № 1. С.163–172.
7. Колодко Г. В. (2011). Мир в движении: пер. с пол. Ю. Чайникова. Москва: Магистр. С. 423.
8. Мейсон П. (2016). Посткапитализм. Путеводитель по нашему будущему. Мос-ква: Ад Маргинем. 396 с.
9. Павленко Ю. В. (2002). История мировой цивилизации. Философский анализ. Киев: Феникс. С. 46.
10. Смит А. (1997). Теория нравственных чувств. Москва: Республика. 352 с.
11. Сораль А. (2016). Понять Империю. Грядущее глобальное управление или восстание наций? Москва: Академический проект. С. 204.
12. Талеб H. H. (2015). Черный лебедь. Под знаком непредсказуемости. Москва: Азбука-Аттикус, КоЛибри. 736 с.
13. Тюшка А. (2010). Німецько-французька школа політичного лобі чи директорат меншості у ЄС? Дзеркало тижня. Вип. № 46. 1017 грудня. С. 5
14. Фукуяма Ф. (2010). Конец истории и последний человек. Москва: АСТ: АСТ Москва: Политграфиздат. 592 с.
15. Хелд Д., Гольдблатт Д. и др. (2004). Глобальные трансформации. Политика, экономика, культура: пер. с англ. В. В. Сапова. Москва: Праксис. С. 45.
16. Юм Д. (1965). Сочинения: в 2-х т. Т. 1. Москва: Мысль. С. 604.
17. Chloe T. (2019). Majority of Europeans think the EU will fall apart within 20 years, study finds. URL: www.cnbc.com/2019/05/17/majority-of-europeans-think-the-eu-will-fall-apart-within-20-years.html (дата звернення – 20.05.2019).
18. Collins R. (1975). Conflict Sociology. N.Y,
19. Collins R. (1986). Weberian Sociological Theory. N.Y.
20. Collins R. (1998). The Sociology of Philosophies. A Global Theory of Intellectual Change. Ithaca.
21. Evenett, S. J. & Fritz, J. (2021). Advancing Sustainable Development With FDI: Why Policy Must Be Reset. The 27th Global Trade Alert Report. Centre for Economic Policy Research, London. 127 p.
22. Heyets V. (2021). Endogenous Social Progress as a Source of Economic Growth. Ekonomista. Nr. 1. Р. 167–181. URL: www.pte.pl/pliki/1/8905/Ekonomista_21-1_167-181.pdf; DOI: 10.52335/dvqigjykfff6
23. Heyets, V., Lunina, I. & Stepanova, O. (2021). The formation of fiscal space while overcoming vaccine nationalism and ensuring sustainability of development. Sci-ence and Innovation, 17(1), 29–41. doi.org/10.15407/scine17.01.029
24. Mariotti S. (2022). A warning from the Russian–Ukrainian war: avoiding a future that rhymes with the past. J. Ind. Bus. Econ. doi.org/10.1007/s40812-022-00219-z
25. Schwab K. (2014). The Global economy in 2014. World economic Forum. Project Syndicate. 13 01.2014. URL: www.project-syndicate.org/commentary/klaus-schwab-warns-that-the-world-is-entering-an-era-of-diminished-expectationsand-increased-uncertainty (дата звернення: 14.12.2021).
26. Shiva V. (November 01, 2013). How economic growth has become anti-life. The Gaurdian. URL: www.theguardian.com/commentisfree/2013/nov/01/how-economic-growth-has-become-anti-life (дата звернення – 23.03.2019).
27. Stiglitz J. (2022). Getting deglobalisation right. This year’s gathering of business and political elites in Davos recognised a basic truth – without reckoning with past mistakes. 7th June. URL: socialeurope.eu/getting-deglobalisation-right
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Від турбулентності до ламінарної динаміки на основі рівноправної конкуренції
Ekon. teor. 2022; 3:5-30 |
АНОТАЦІЯ ▼
У статті нестабільність розглядається як трансцендентальний феномен, який має ознаки ірраціональності, що вийшов за рамки перебігу фаз економічних криз і охопив суспільство, державу та економіку. У результаті з\'являється глобальна турбулентність, яка виявляється у постійно оновлюваних флуктуаціях, що виникають у результаті зіткнення особистих, корпоративних, національних та інших інтересів.
Турбулентність у новій реальності суспільного розвитку – результат просування абсолютизованої неперевершеності вільного ринку, який наштовхнувся на невдачу його глобалізації, породивши прагнення національного протекціонізму. У співвідношенні глобального – як світу без кордонів, і національного – як способу захисту, шляхом національного інтервенціонізму проявляється протиставлення монізації та фрагментації, що поглиблює турбулентність та породжує проблему глобального управління. Вихід із нинішнього становища на шляху соціалізації як методу перенесення соціального у становлення та розвиток можливості індивідуальності, що самоорганізується, здійснює свідому, економічну, соціальну та етичну дії. Останні є необхідною умовою формування ламінарної динаміки розвитку суспільства, держави та економіки. Результатом вищевказаних економічних, соціальних та етичних дій буде добросовісна конкуренція, соціалізація на основі свободи діяльності, саморозвитку, самоорганізації та формування здатності, яка дозволяє знаходити межі влади суспільства та держави, що має забезпечувати реалізацію можливостей як для економічної, так і політичної конкуренції.
Ключові слова:глобальна турбулентність, національний протекціонізм, ламінарна динаміка розвитку, соціалізація
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
2. Геєць В. М. (2000). Нестабільність та економічне зростання. Київ: Ін-т економ. прогноз. НАН України. 344 с.
3. Геєць В. М. (2020). Феномен нестабільності – виклик економічному розвитку / ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України». Київ: Академперіоди-ка, 2020. 456 с.
4. Геєць В., Близнюк В., Никифорук О. (2022). Актуальні аспекти політики соціа-льної якості в постконфліктній економіці України. Економіка України. № 6. С. 3–22. doi.org/10.15407/economyukr.2022.06.003
5. Зандшнайдер Э. (2004). Азиатские амбивалентности. Internationale Politik. № 5. С. 95–99.
6. Карякин В. (2010). Геополитическая динамика Р. Коллинза и современность. Свободная мысль. № 1. С.163–172.
7. Колодко Г. В. (2011). Мир в движении: пер. с пол. Ю. Чайникова. Москва: Магистр. С. 423.
8. Мейсон П. (2016). Посткапитализм. Путеводитель по нашему будущему. Мос-ква: Ад Маргинем. 396 с.
9. Павленко Ю. В. (2002). История мировой цивилизации. Философский анализ. Киев: Феникс. С. 46.
10. Смит А. (1997). Теория нравственных чувств. Москва: Республика. 352 с.
11. Сораль А. (2016). Понять Империю. Грядущее глобальное управление или восстание наций? Москва: Академический проект. С. 204.
12. Талеб H. H. (2015). Черный лебедь. Под знаком непредсказуемости. Москва: Азбука-Аттикус, КоЛибри. 736 с.
13. Тюшка А. (2010). Німецько-французька школа політичного лобі чи директорат меншості у ЄС? Дзеркало тижня. Вип. № 46. 1017 грудня. С. 5
14. Фукуяма Ф. (2010). Конец истории и последний человек. Москва: АСТ: АСТ Москва: Политграфиздат. 592 с.
15. Хелд Д., Гольдблатт Д. и др. (2004). Глобальные трансформации. Политика, экономика, культура: пер. с англ. В. В. Сапова. Москва: Праксис. С. 45.
16. Юм Д. (1965). Сочинения: в 2-х т. Т. 1. Москва: Мысль. С. 604.
17. Chloe T. (2019). Majority of Europeans think the EU will fall apart within 20 years, study finds. URL: www.cnbc.com/2019/05/17/majority-of-europeans-think-the-eu-will-fall-apart-within-20-years.html (дата звернення – 20.05.2019).
18. Collins R. (1975). Conflict Sociology. N.Y,
19. Collins R. (1986). Weberian Sociological Theory. N.Y.
20. Collins R. (1998). The Sociology of Philosophies. A Global Theory of Intellectual Change. Ithaca.
21. Evenett, S. J. & Fritz, J. (2021). Advancing Sustainable Development With FDI: Why Policy Must Be Reset. The 27th Global Trade Alert Report. Centre for Economic Policy Research, London. 127 p.
22. Heyets V. (2021). Endogenous Social Progress as a Source of Economic Growth. Ekonomista. Nr. 1. Р. 167–181. URL: www.pte.pl/pliki/1/8905/Ekonomista_21-1_167-181.pdf; DOI: 10.52335/dvqigjykfff6
23. Heyets, V., Lunina, I. & Stepanova, O. (2021). The formation of fiscal space while overcoming vaccine nationalism and ensuring sustainability of development. Sci-ence and Innovation, 17(1), 29–41. doi.org/10.15407/scine17.01.029
24. Mariotti S. (2022). A warning from the Russian–Ukrainian war: avoiding a future that rhymes with the past. J. Ind. Bus. Econ. doi.org/10.1007/s40812-022-00219-z
25. Schwab K. (2014). The Global economy in 2014. World economic Forum. Project Syndicate. 13 01.2014. URL: www.project-syndicate.org/commentary/klaus-schwab-warns-that-the-world-is-entering-an-era-of-diminished-expectationsand-increased-uncertainty (дата звернення: 14.12.2021).
26. Shiva V. (November 01, 2013). How economic growth has become anti-life. The Gaurdian. URL: www.theguardian.com/commentisfree/2013/nov/01/how-economic-growth-has-become-anti-life (дата звернення – 23.03.2019).
27. Stiglitz J. (2022). Getting deglobalisation right. This year’s gathering of business and political elites in Davos recognised a basic truth – without reckoning with past mistakes. 7th June. URL: socialeurope.eu/getting-deglobalisation-right
№ 3/2023
ГЕЄЦЬ Валерій Михайлович1, БУРЛАЙ Тетяна Вікторівна2, БЛИЗНЮК Вікторія Валеріївна
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
2ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
СОЦІАЛЬНА РЕЗИЛЬЄНТНІСТЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ КРІЗЬ ПРИЗМУ ДОСВІДУ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ ТА УКРАЇНИ
Ekon. teor. 2023; 3:5-43 | https://doi.org/10.15407/etet2023.03.005 |
АНОТАЦІЯ ▼
Досліджено поняття резильєнтності (стресостійкості) на макрорівні, розкрито його зміст у соцієтальному, економічному та соціальному вимірі. Показано, що у контексті посилення глобальних ризиків і гібридних загроз, прискореного перетворення світу на глобальну гібридну систему “мир–війна”, пріоритетним завданням урядової політики постає забезпечення резильєнтності національної економічної системи як здатності зберігати функціональність і відновлюватися після шокової дії різних чинників. На основі логіко-історичного підходу розкрито етапи становлення концепції мультивимірної резильєнтності як стратегічної основи сучасного урядування Європейського Союзу. Вказана концепція стала підґрунтям реконфігурації системи стратегічного форсайту ЄС, 2020 року інтегрованого у процес формування загальноєвропейської політики, спрямованої на забезпечення ефективного переходу до “зеленої”, цифрової та більш справедливої Європи. У рамках Європейської системи аналізу стратегії та політики (European Strategy and Policy Analysis System – ESPAS) оновлена система стратегічного форсайту ЄС передбачає застосування “Інформаційних панелей резильєнтності” як нового моніторингового інструменту, розробленого з урахуванням специфіки розвитку держав-учасниць. Проаналізовано представлені Єврокомісією оцінки соціально-економічної резильєнтності Євросоюзу за 2023 рік, що отримані за допомогою зазначеного моніторингового інструменту. Розкрито роль концепції мультивимірної резильєнтності у формуванні та реалізації національних Планів відновлення та стійкості держав ЄС на поточному етапі. Охарактеризовано законодавчі новації Європейського Союзу щодо забезпечення резильєнтності економік і суспільств країн-учасниць в умовах подолання шокових наслідків пандемії COVID-19, російсько-української війни та кліматичних змін. Обгрунтовано необхідність забезпечення соціальної резильєнтності економічного розвитку України як надійної опори його підтримки у період війни з РФ, а також під час післявоєнної реконструктивної відбудови. Доведено, що соціальна резильєнтність національної економіки України в умовах воєнного стану та післявоєнної відбудови може бути представлена у вигляді моделі, що структурно містить три сектори, а саме: 1) зайнятість і трудовий потенціал; 2) платоспроможний споживчий попит; 3) соціальний захист і забезпечення. Кожен з цих секторів комплексно залежить від багатьох чинників, що характеризують формування людського і соціального капіталу, якість життя людей, розвиток сфер зайнятості, соціального забезпечення та соціального захисту населення, стан екосистеми та інституційного середовища тощо. З урахуванням сучасних підходів ЄС розроблено перелік базових і додаткових показників для моніторингу та аналізу соціальної резильєнтності національної економіки України. Розроблено практичні рекомендації щодо заходів державної політики, спрямованих на забезпечення соціальної резильєнтності національної економіки України у воєнний і післявоєнний період.
Ключові слова:соціальна резильєнтність, макроекономічний розвиток, гібридна система “мир–війна”, післявоєнне реконструктивне відновлення, європейська інтеграція
Стаття українською мовою (cтор. 5 - 43) | Завантажити | Завантажень : 66 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
2. Близнюк В.В., Гук Л.П. (2021). Провали державного регулювання на ринку праці та можливості їх мінімізації. Економіка України. № 12. С. 22–43. doi.org/10.15407/economyukr.2021.12.022
3. Близнюк В.В., Яценко Л.Д. (2023). Проблеми розбалансованості ринку праці України. Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка. № 16. С. 215–221. doi.org/10.32782/2708-0366/2023.16.28
4. Бурлай Т.В., Костриця В.І., Близнюк В.В., Левін Р.Я. (2022). Новітня політика соціальної якості ЄС: корисний досвід для повоєнного відновлення України. Економічна теорія. № 3. С. 89–119. doi.org/10.15407/etet2022.03.089
5. Геєць В.М. (2020). Соціалізація та соціальні інновації у розвитку економіки. Економічна теорія. № 4. С. 5–24. doi.org/10.15407/etet2020.04.005
6. Геєць В.М. (2022). Від турбулентності до ламінарної динаміки на основі рівноправної конкуренції. Економічна теорія. № 3. С. 5–28. doi.org/10.15407/etet2022.03
7. Геєць В.М., Гриценко А.А. (ред.) (2022). Загальний механізм та чинники стабілізації соціально-економічного розвитку України : монографія. ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”. Київ. 302 с. URL: ief.org.ua/wp-content/uploads/2022/08/Zagalnyj-mehanizm-ta-chynnyky-stabilizacii.pdf
8. Гриценко А.А. (2022). Стратегії економічної стійкості у нестабільному середовищі. Економіка і прогнозування. № 3. С. 33–43. doi.org/10.15407/eip2022.03.033
9. Гриценко А.А. (2023). Національно укорінений розвиток економіки як локальна відповідь на глобальні геоекономічні зрушення. Економіка України. № 4. С. 38–54. С. 46. doi.org/10.15407/economyukr.2023.04.038
10. Державна служба статистики України (2023). Статистична інформація [бази даних]. URL: www.ukrstat.gov.ua/
11. Європейська Комісія (лютий 2023). Аналітичний звіт до Повідомлення Комісії для Європейського Парламенту, Європейської Ради та Ради ЄС. Висновок Європейської Комісії щодо заявки України на членство в Європейському Союзі. SWD(2023) 30 final. 01.02.2023. 69 с. URL: eu-ua.kmu.gov.ua/sites/default/files/imce/analitychnyy_zvit_yek_ukrayinskoyu.pdf
12. Єфименко Т.І. (2023). Гармонізація інформаційного середовища стресостійкості корпоративного сектору економіки. Економіка України. № 6. С. 3–22. doi.org/10.15407/economyukr.2023.06.003
13. Костриця В.І., Бурлай Т.В. (2023). Сучасні пріоритети соціального розвитку: вплив глобальних трансформацій і завдання України (по)воєнного періоду. Економіка України. № 4. С. 105–110. doi.org/10.15407/economyukr.2023.04.097
14. Пирожков С.І., Божок Є.В., Хамітов Н.В. (2021). Національна стійкість (резильєнтність) країни: стратегія і тактика випередження гібридних загроз. Вісник Національної академії наук України. № 8. С. 74–82. doi.org/10.15407/visn2021.08.074
15. Романова Т.А. (2017). Категория “Стрессоустойчивость” в Европейском Союзе. Современная Европа. № 4. С. 17–28. URL: www.sov-europe.ru/images/pdf/2017/4-2017/Romanova_4-2017.pdf
16. Скрипниченко М.І. (ред.) (2023). Траєкторії розвитку повоєнної економіки України в системі координат постпандемічного світу : колективна монографія / ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”. Київ. 202 с. URL: ief.org.ua/wp-content/uploads/2023/08/Traiektorii-rozvytku-povoiennoi-ekonomiky-Ukrainy.pdf
17. Трещенков Е.Ю. (2019). Стрессоустойчивость (resilience) в дискурсах Европейского Союза и международных организаций. Вестник международных организаций. Т. 14. № 1. С. 55–75. doi.org/10.17323/1996-7845-2019-01-04
18. Халитова Л. (2011). Теоретические основы сущности воспроизводства рабочей силы. Известия ОГАУ. № 2(30). С. 155–158. URL: cyberleninka.ru/article/n/teoreticheskie-osnovy-suschnosti-vosproizvodstva-rabochey-sily
19. Череватський Д.Ю. (2023). Резильєнтність економіки та економіка резильєнтності. Економіка промисловості. № 1 (101). С. 31–39. doi.org/10.15407/econindustry2023.01.031
20. AXA Research Fund (November 2022). Building Societal Resilience: The Role of Inclusion in a Fragmented World. 61 р. URL: www.axa-research.org/en/news/building-societal-resilience
21. COFACE Families Europe (June 21, 2023). European Semester 2023 Reports: Spotlight on Measures to Boost Resilience of Families. URL: coface-eu.org/european-semester-2023-reports-spotlight-on-measures-to-boost-resilience-of-families/
22. D'Alfonso, А. (June 2023). Recovery and resilience plans in the 2023 European Semester: Progress and country-specific recommendations. European Parliamentary Research Service. 11 р. URL: www.europarl.europa.eu/thinktank/en/document/EPRS_BRI(2023)749781
23. Eurofound (June 2023). Minimum wages in 2023: Annual review. European Foundation for the Improvement of Living and Working Conditions (Eurofound). 71 р. URL: www.eurofound.europa.eu/sites/default/files/ef_publication/field_ef_document/ef23019en.pdf
24. European Commission (2014). EU Resilience Compendium: Saving Lives and Livelihoods. URL: ec.europa.eu/echo/files/policies/resilience/eu_resilience_compendium_en.pdf
25. European Commission (2023a). Strategic foresight: Strategic Foresight Reports 2020–2023. URL: commission.europa.eu/strategy-and-policy/strategic-planning/strategic-foresight_en
26. European Commission (2023b). Resilience Dashboards. Update Spring 2023. 53 р. URL: jeodpp.jrc.ec.europa.eu/ftp/jrc-opendata/RESILIENCE-DASHBOARDS/Spring2023Update/Dashboard_SpringUpdate_2023.pdf
27. European Commission (2023с). Resilience Dashboards. Synthetic Indices. URL: commission.europa.eu/strategy-and-policy/strategic-planning/strategic-foresight/2020-strategic-foresight-report/resilience-dashboards_en
28. European Commission (May 2023). 2023 European Semester: Country Reports / 2023 Country report – Czechia. 74 р. URL: economy-finance.ec.europa.eu/publications/2023-european-semester-country-reports_en
29. European Parliamentary Research Service (July 2023). Future Shocks 2023: Anticipating and weathering the next storms. 235 р. URL: www.europarl.europa.eu/RegData/etudes/STUD/2023/751428/EPRS_STU(2023)751428_EN.pdf
30. Eurostat (2023). European Pillar of Social Rights. Scoreboard. URL: ec.europa.eu/eurostat/web/european-pillar-of-social-rights/scoreboard
31. Eurostat (May 2023). EU trade with Russia – latest developments. URL: ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php?title=EU_trade_with_Russia_-_latest_developments#Key_product_groups_imported_by_the_EU_from_Russia
32. Eurostat (July 2023). Key figures on Europe – 2023 edition. 76 р. URL: ec.europa.eu/eurostat/en/web/products-key-figures/w/ks-ei-23-001
33. Giovannini, E., Benczur, P., Campolongo, F., Cariboni, J., Manca, A. (2020). Time for transformative resilience: the COVID-19 emergency. Joint Research Centre, European Commission. 14 р. doi.org/10.2760/062495.
34. Hallegatte, S. (2014). Economic Resilience: Definition and Measurement. Policy Research Working Paper. July 11, 2014. No. 6852. The World Bank, Climate Change Group. 44 р. doi.org/10.1596/1813-9450-6852
35. IMF (March 31, 2023). IMF Executive Board Approves US$15.6 billion under a New Extended Fund Facility (EFF) Arrangement for Ukraine as part of a US$115 billion Overall Support Package. URL: www.imf.org/en/News/Articles/2023/03/31/pr23101-ukraine-imf-executive-board-approves-usd-billion-new-eff-part-of-overall-support-package
36. ILO (September 22, 2023). ILO highlights the link between inclusive growth and democracy and social dialogue. ILO News. URL: www.ilo.org/madrid/prensa-y-medios/noticias/WCMS_894684/lang--en/index.htm
37. Joint Research Centre (Ap ril 20, 2023). A new method to help policymakers defend democracy against hybrid threats. URL: joint-research-centre.ec.europa.eu/jrc-news-and-updates/new-method-help-policymakers-defend-democracy-against-hybrid-threats-2023-04-20_en
38. Jungwirth, R., Smith, H., et al. (April 2023). Hybrid Threats: A Comprehensive Resilience Ecosystem. Joint Research Centre, European Commission, and the European Centre of Excellence for Countering Hybrid Threats. 123 р. URL: publications.jrc.ec.europa.eu/repository/handle/JRC129019
39. Keck, M., Sakdapolrak, P. (2013). What is social resilience? Lessons learned and ways forward. Erdkunde. Vol. 67. No. 1. Р. 5–19. doi.org/10.3112/erdkunde.2013.01.02
40. Manca, A.R., Benczur, P., Giovannini, E. (2017). Building a Scientific Narrative Towards a More Resilient EU Society. Part 1: a Conceptual Framework. Joint Research Centre, European Commission. 16 р. doi.org/10.2760/635528
41. World Economic Forum (January 11, 2023). Global Risks Report 2023. URL: www.weforum.org/reports/global-risks-report-2023#report-nav
42. Yanatma, S. (February 24, 2023). Europe’s “energy war” in data: How have EU imports changed since Russia’s invasion of Ukraine? Euronews. URL: www.euronews.com/green/2023/02/24/europes-energy-war-in-data-how-have-eu-imports-changed-since-russias-invasion-of-ukraine
Календар подій
П | В | С | Ч | П | С | Н |
---|---|---|---|---|---|---|
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |
15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 |
22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 |
29 | 30 |