Окреслено об'єктивні та суб'єктивно-психологічні чинники скорочення обсягів вивчення фундаментальних економічних дисциплін у вітчизняних закладах вищої освіти упродовж останніх років. На думку авторів, однією із причин витіснення цих дисциплін із університетських навчальних програм стала термінологічна некоректність, пов'язана з використанням назви "Економічна теорія", яка радше є методом чи інструментом економічного дослідження. Використання терміна "економічна теорія" для назви фундаментальної економічної дисципліни істотно звужує її предмет, створює враження про неї як затеоретизовану, відірвану від реальної економіки дисципліну, а набуті під час її вивчення компетентності не сприяють підвищенню конкурентоспроможності випускника на ринку праці. Обґрунтовано доцільність включення до переліку нормативних дисциплін у магістерських освітніх програмах за спеціальністю "Економіка" дисципліни "Політична економія", яка нині перетворилась на міждисциплінарну галузь економічного знання і акцентує на розподільних відносинах та соціальній ефективності. Акцентовано, що викладання фундаментальних економічних дисциплін студентам неекономічних спеціальностей сприятиме підвищенню рівня економічної освіченості суспільства, а отже, ухвалення ефективних економічних рішень. Проаналізовано досвід американських університетів щодо осучаснення структури та змістового наповнення економічних дисциплін для студентів-неекономістів, що дає змогу студентові засвоїти базові теоретичні концепції, сформувати економічне сприйняття та приділити увагу вивченню та аналізу насущних економічних проблем. Такий підхід зрештою доводить не меншу важливість нормативної економіки, ніж позитивної у процесі викладання. Зроблено висновок про те, що негативні тенденції у вивченні фундаментальних економічних дисциплін у вітчизняних університетах можна нейтралізувати через запозичення позитивного зарубіжного досвіду та формування вітчизняного мейнстриму – основного потоку аналітичної економіки, яка враховує наукові здобутки як українських, так і зарубіжних економістів.

Ключові слова: фундаментальні економічні дисципліни, економічна теорія, аналітична економіка, політична економія, економічна освіченість, соціальна ефективність, освітня програма

Досліджено впливи позамовних чинників, що визначають напрями становлення та розвитку вітчизняної терміносистеми фундаментальної економічної науки. Запропоновано авторський підхід до структуризації компонентів вітчизняної терміносистеми, відповідно до якого виокремлено: ряд загальновживаних економічних термінів і понять; ряд термінів, які використовують професійні економісти; ряд термінів, які вийшли із широкого вжитку і живуть в історії економічних учень; ряд термінів природничих та суспільних наук, які увійшли внаслідок застосування міждисциплінарних підходів у фундаментальній економічній науці; ряд запозичених іншомовних термінів і понять.
Такий підхід дав змогу виявити та актуалізувати семантичні та методологічні проблеми трактування та застосування окремих термінів і понять. Зокрема, обґрунтовано доцільність поповнення термінологічного ряду фундаментальної економічної науки такими термінами, як: \"неусталена господарська система\" – для виокремлення перехідних економічних систем, для яких характерна низька ефективність механізмів, що забезпечують стабілізаційний потенціал системи; \"фінансіалізація\", який використовують для якісного та кількісного аналізу наслідків гравітаційного зсуву економічної системи промислового капіталізму у фінансовий капіталізм.
Метою статті є виокремлення рядів (груп) вітчизняної терміносистеми фундаментальної економічної науки, уточнення економічного змісту окремих термінів та ознак цієї терміносистеми і необхідності її стандартизації та міжнародної зіставності.
Обґрунтовано необхідність подальшої термінологічної модернізації, стандартизації та унормування вітчизняної терміносистеми фундаментальної економічної науки задля забезпечення її відповідності термінологічним стандартам світової економічної науки та подальшого розвитку української економічної науки

Ключові слова:терміносистема, фундаментальна економічна наука, вартість, неусталена господарська система, фінансіалізація, девальвація, благо

Досліджено впливи позамовних чинників, що визначають напрями становлення та розвитку вітчизняної терміносистеми фундаментальної економічної науки. Запропоновано авторський підхід до структуризації компонентів вітчизняної терміносистеми, відповідно до якого виокремлено: ряд загальновживаних економічних термінів і понять; ряд термінів, які використовують професійні економісти; ряд термінів, які вийшли із широкого вжитку і живуть в історії економічних учень; ряд термінів природничих та суспільних наук, які увійшли внаслідок застосування міждисциплінарних підходів у фундаментальній економічній науці; ряд запозичених іншомовних термінів і понять.
Такий підхід дав змогу виявити та актуалізувати семантичні та методологічні проблеми трактування та застосування окремих термінів і понять. Зокрема, обґрунтовано доцільність поповнення термінологічного ряду фундаментальної економічної науки такими термінами, як: "неусталена господарська система" – для виокремлення перехідних економічних систем, для яких характерна низька ефективність механізмів, що забезпечують стабілізаційний потенціал системи; "фінансіалізація", який використовують для якісного та кількісного аналізу наслідків гравітаційного зсуву економічної системи промислового капіталізму у фінансовий капіталізм.
Метою статті є виокремлення рядів (груп) вітчизняної терміносистеми фундаментальної економічної науки, уточнення економічного змісту окремих термінів та ознак цієї терміносистеми і необхідності її стандартизації та міжнарод-ної зіставності.
Обґрунтовано необхідність подальшої термінологічної модернізації, стандартизації та унормування вітчизняної терміносистеми фундаментальної економічної науки задля забезпечення її відповідності термінологічним стандартам світової економічної науки та подальшого розвитку української економічної науки

Ключові слова:терміносистема, фундаментальна економічна наука, вартість, неусталена господарська система, фінансіалізація, девальвація, благо