Інтеграція у світову систему освітньої діяльності системи національної вищої еко-номічної освіти за збереження і розвитку її досягнень і традицій – одне з пріори-тетних завдань кожного вищого навчального закладу, який готує фахівців еконо-мічного профілю. У статті розглядаються прикладні аспекти імплементації вимог Болонської декларації в освітню діяльність вищих навчальних закладів, які готують економістів.

Ключові слова:

Обґрунтовується необхідність модернізації вищої освіти в цілому і економічної зок-рема у контексті глобалізації світової економіки та потреби розбудови економіки знань. Розглядаються основні тенденції розвитку університетської економічної освіти та досвід Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана у царині фундаменталізації та індивідуалізації освітньої діяльності.

Ключові слова:

Розглянуто теоретико-методологічні аспекти еволюції факторів соціально-економічного розвитку на сучасному етапі. Обґрунтовано, що в новій економіці дедалі відчутнішими факторами розвитку стають інноваційна праця та інтелектуальний капітал. Узагальнено зміни у сфері праці на етапі формування економіки знань.

Ключові слова:

Розглядається генезис розподільчих відносин та їх розвиток, обґрунтовуються методологічні підходи щодо упорядкування понятійного апарату у сфері трудових доходів.

Ключові слова:

Надбанням останніх десятиліть є поява численних концепцій, доктрин, ініціатив, що мають на меті відповісти на виклики, які постали перед соціумом на рубежі двох тисячоліть, та сприяти забезпеченню добробуту, високої якості життя світової спільноти. До їх числа належить і доктрина "соціальної згуртованості". Її генезис, змістові характеристики та напрями практичного втілення і є предметом цієї статті.

Ключові слова:

Досліджуються теоретичні засади корпоративної соціальної відповідальності у контексті формування та еволюції світової економічної думки у цій царині. Розглядаються етапи розвитку теоретичного осмислення та розширення тематичних рамок феномену “корпоративна соціальна відповідальність”. Розкрито вплив практик корпоративної соціальної відповідальності на соціально-економічний розвиток організацій. Досліджено чинники, які детермінують вплив цього суспільного інституту на соціально-економічний розвиток організацій. Виокремлено тенденції розвитку теорії корпоративної соціальної відповідальності та уроки для практики соціальної діяльності.

Ключові слова:корпоративна соціальна відповідальність, корпоративна соціальна сприйнятливість, корпоративне управління, етичний кодекс, корпоративна культура, сталий розвиток

Розглянуто теоретичні аспекти сутності, наслідки формування та розвитку двох феноменів сучасності – індивідуалізації особистості, а також формування індивідуалізованого суспільства. Проведене дослідження переконує у тому, що суспільне життя за умов індивідуалізації наповнене не лише можливостями самореалізації, утвердженням пріоритетності інтересів особистості, а й суперечностями, неочікуваними наслідками, асиметріями, які оточують \"індивідуалів\". Зворотний бік тренду, яким є індивідуалізація у нинішньому форматі, – брак стабільності, передбачуваності, стійкості стану членів соціуму, зниження масштабів залучення економічно активного населення до колективної взаємодії, ерозія культури солідарності, \"атомізація\" людини через втрату звичних, традиційних у минулому соціальних зв’язків.
Стаття містить авторський концепт подолання \"негативного\", неприродного індивідуалізму. Вкрай продуктивною може стати ідея, згідно з якою протилежність між індивідуалізмом і колективізмом, індивідом і суспільством, свободою і соціалізацією можна подолати, але не за усунення того чи іншого елемента, або приниження значення чи ігнорування потреби його розвитку. Включення протилежних явищ і процесів у сучасні, більш місткі, комплексні ментальні схеми дозволяє опрацювати ефективні, суспільно значущі проекти стійкого економічного і соціального розвитку.

Ключові слова:індивідуалізація особистості, індивідуалізоване суспільство, свобода особистості, соціалізація, \"негативний\" індивідуалізм

Розглянуто теоретичні аспекти сутності, наслідки формування та розвитку двох феноменів сучасності – індивідуалізації особистості, а також формування індивідуалізованого суспільства. Проведене дослідження переконує у тому, що суспіль-не життя за умов індивідуалізації наповнене не лише можливостями самореаліза-ції, утвердженням пріоритетності інтересів особистості, а й суперечностями, не-очікуваними наслідками, асиметріями, які оточують "індивідуалів". Зворотний бік тренду, яким є індивідуалізація у нинішньому форматі, – брак стабільності, перед-бачуваності, стійкості стану членів соціуму, зниження масштабів залучення економічно активного населення до колективної взаємодії, ерозія культури солідарності, "атомізація" людини через втрату звичних, традиційних у минулому соціальних зв’язків.
Стаття містить авторський концепт подолання "негативного", неприродного індиві-дуалізму. Вкрай продуктивною може стати ідея, згідно з якою протилежність між індивідуалізмом і колективізмом, індивідом і суспільством, свободою і соціалізацією можна подолати, але не за усунення того чи іншого елемента, або приниження зна-чення чи ігнорування потреби його розвитку. Включення протилежних явищ і процесів у сучасні, більш місткі, комплексні ментальні схеми дозволяє опрацювати ефек-тивні, суспільно значущі проекти стійкого економічного і соціального розвитку.

Ключові слова: індивідуалізація особистості, індивідуалізоване суспільство, свобода особистості, соціалізація, "негативний" індивідуалізм

Стаття містить авторський концепт людини як стратегічного ресурсу і мети соціально-економічного розвитку та теоретико-методологічний аналіз взаємодії людини і нової економіки, домінант їх розвитку. Проведене дослідження переконує в тому, що трансформація індустріальної економіки в нову економіку, відкриває нові можливості для розвитку людини, її самореалізації. Водночас ця трансформація пов’язана з дією цілої низки чинників, за якої розбудова нової економіки здійснюється вкрай суперечливо, через відтворення старих та появу нових суперечностей. Автори доводять необхідність перенесення акценту з констатації "кінця знайомого світу" до окреслення контурів і опрацювання механізмів функціонування "незнайомого світу", яким він стає для більшості населення.

Ключові слова:нова економіка, мережева людина, людський розвиток, соціально-трудовий вимір, економіка людини

Подано наукове обґрунтування явища соціальної нерівності. Розкрито сутність дефініції "соціальна нерівність", окреслено спектр виявів соціальної нерівності, серед яких ключовою виокремлено нерівність у доходах. Досліджено тенденції соціальної нерівності доходів, доведено її вплив на провідні соціально-економічні процеси – економічний розвиток, соціальне буття, трансформації стану середнього класу. Окреслено тренди розвитку глобальної нерівності доходів в майбутньому. Здійснено оцінку сучасного стану глобальної нерівності доходів з акцентуванням уваги на її складових. Обґрунтовано феномен концентрації доходів і статків у верхніх сегментах в умовах глобалізації світової та зростання відкритості національних економік. Підкреслюється, що концентрація доходів і статків у верхніх сегментах є нічим іншим, як складовою провалів глобальної економіки. Досліджено вплив нерівності на провідні соціально-економічні явища

Ключові слова:соціальна нерівність, нерівність за доходами, глобальний вимір соціальної нерівності, нерівність і економічний розвиток, нерівність і соціальне буття, нерівність і середній клас