.
Увійти 
|
НА ГОЛОВНУ |
№ 4/2009
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Якість інформації як чинник довіри
Ekon. teor. 2009; 4:16-23 |
АНОТАЦІЯ ▼
Розглянуто проблеми якості інформації, що впливають на рівень невизначеності економічного простору і на довіру в системі економічних відносин. Проаналізовано інформацію в контексті її вартості та цінності у часі.
Ключові слова:
Стаття російською мовою (cтор. 16 - 23) | Завантажити | Завантажень : 247 |
Стаття українською мовою (cтор. 16 - 23) | Завантажити | Завантажень : 222 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
№ 3/2010
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Криза цінностей – криза професіоналізму – криза довіри
Ekon. teor. 2010; 3:68-72 |
АНОТАЦІЯ ▼
Ключові слова:
Стаття російською мовою (cтор. 68 - 73) | Завантажити | Завантажень : 259 |
Стаття українською мовою (cтор. 68 - 72) | Завантажити | Завантажень : 321 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
№ 3/2011
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Сучасні тенденції розвитку глобального економіко-інституційного простору
Ekon. teor. 2011; 3:36-45 |
АНОТАЦІЯ ▼
Аналізується парадигма короткострокових економічних ефектів, що переважає в передкризовий період, характеризується іпотечна криза, що стала каталізатором світової фінансової кризи. Обґрунтовано завдання посткризового відновлення в контексті соціоінстітуційного реформування, спрямованого на створення умов для переважання довгострокової часової парадигми в глобальному соціоекономічному просторі.
Ключові слова:
Стаття російською мовою (cтор. 36 - 45) | Завантажити | Завантажень : 241 |
Стаття українською мовою (cтор. 36 - 45) | Завантажити | Завантажень : 275 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
№ 3/2012
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Роль професіоналізму у процесі подолання інформаційної асиметрії
Ekon. teor. 2012; 3:42-50 |
АНОТАЦІЯ ▼
Подано результати дослідження тенденцій десуб’єктивації| сучасного інформаційного простору і напрямків зростання інформаційній асиметрії. Показано суперечність гуманізму інформаційного суспільства, виражену конфліктом між необмеженими можливостями в отриманні необхідної для розвитку людини інформації та необмеженим деструктивним впливом інформаційного простору на соціоінституційний| простір. Доведено необхідність подолання кризи професіоналізму в цілях модернізації та структуризації соціоінституційного| простору.
Ключові слова:
Стаття російською мовою (cтор. 42 - 50) | Завантажити | Завантажень : 238 |
Стаття українською мовою (cтор. 42 - 50) | Завантажити | Завантажень : 250 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
№ 2/2013
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Ліквідність у термінах економічної теорії: посткризові орієнтири розвитку
Ekon. teor. 2013; 2:16-27 |
АНОТАЦІЯ ▼
Подано результати дослідження фінансово-інституційного змісту ліквідності як феномену, що має сумісно-розділену природу і являє собою єдність структурно-функціональних форм ліквідності як здатності – інструмента – інституту і ліквідності як здатності до обміну і до збереження вартості. Охарактеризовано сучасну кризу в контексті порушення балансу між структурно-функціональними формами ліквідності; доведено вплив фінансового посередництва на ці процеси через перевагу ліквідності та домінування короткострокових ефектів як основної цілі операційної активності на фінансових ринках. Показано головні чинники, що зумовили трансформації змісту ліквідності, якими є розвиток процесів глобалізації та надлишок ліквідних ресурсів у світовому фінансовому просторі. Доведено, що для збереження балансу між структурно-функціональними формами ліквідності контркризова трансформація фінансових відносин має бути спрямована на створення замкнених просторів циркуляції ліквідності. У цьому контексті ефективним є збереження й удосконалення існуючих монетарних суверенітетів і реалізація довгострокової парадигми національного розвитку на основі впровадження довгострокових інвестиційних проектів у реальному секторі економіки з обмеженням впливу на ці процеси системи фінансового посередництва.
Ключові слова:Ключові слова: ліквідність як здатність – інструмент – інститут, ліквідність як здатність до обміну і здатність до збереження вартос-ті, фінансова криза, замкнені простори циркуляції ліквідності.
Стаття російською мовою (cтор. 16 - 27) | Завантажити | Завантажень : 232 |
Стаття українською мовою (cтор. 16 - 27) | Завантажити | Завантажень : 262 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
2. Миллер Р.Л., Ван-Хуз Д.Д. (2000) Современные деньги и банковское дело. М.: ИНФРА-М. XXIV.
3. Долан Э.Дж. и др. (1991) Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика.
4. Л. Румянцев А.М. (ред.) (1975) Экономическая энциклопедия. Политическая экономия / Под ред. А.М.Румянцева. М. Советская энциклопедия. Т. 2.
5. Осипов Ю.М. (2000) Очерки философии хозяйства. М.: Юристъ.
6. Несветайлова А. (2011) За пределами политэкономии Мински: ликвидность и финансовые инновации в контексте глобального кредитного кризисна // Вопросы экономики. № 6. С.107–122.
7. Стельмах В.С. та ін. (ред.) (2001) Енциклопедія банківської справи України / Під ред. В.С.Стельмаха та ін. К.: Молодь; Ін Юре.
8. Білан О.М. (2002) Дослідження ефекту ліквідності на міжбанківському ринку України. Стратегія монетарної політики: проблеми вибору та застосування. Матеріали науково-практичної конференції. К. С.139
№ 2/2014
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Трансформації в системі регулювання європейського фінансового ринку в контексті глобального контркризового реформування
Ekon. teor. 2014; 2:86-97 |
АНОТАЦІЯ ▼
У статті висвітлено результати дослідження сучасних трансформацій у системі регулювання світових фінансових ринків та виділено базові підходи до глобального контркризового реформування. Основну увагу сфокусовано на фінансово-інституційних трансформаціях європейського економічного простору, що реалізуються як у контексті глобальних заходів, так і у відповідь на ендогенні потреби поглиблення європейської інтеграції. В роботі систематизовано базові процеси щодо формування єдиного європейського фінансового ринку, а саме – введення єдиних правил операційної активності банківських установ, створення Європейської системи фінансового нагляду як наднаціональної системи контролю за всіма операторами фінансових ринків, формування уніфікованої системи гарантування вкладів у країнах ЄС, поступове створення загальної системи правил і повноважень щодо управління депресивними банківськими установам. Особливу увагу приділено формуванню Банківського союзу та централізації банківського нагляду в єврозоні і поступово в ЄС. На основі проведеного аналізу зроблено висновки щодо посилення ролі Європейського центрального банку, який на сьогодні виконує роль не тільки центрального банку єврозони, а являє собою єдиний наглядовий центр як для банківського сектору, так і для всього фінансового ринку єврозони; обґрунтовано поступове просування юрисдикції ЄЦБ не тільки в єврозоні, але й у загальному фінансовому просторі Європейського Союзу. В контексті перспектив європейської інтеграції України зроблено висновки щодо необхідності створення єдиної регулюючої та наглядової системи на фінансових ринках.
Ключові слова:фінансові ринки, європейський фінансовий простір, Банківський союз, Європейський центральний банк, єдина система нагляду
Стаття російською мовою (cтор. 86 - 97) | Завантажити | Завантажень : 249 |
Стаття українською мовою (cтор. 86 - 97) | Завантажити | Завантажень : 260 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
№ 2/2015
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
МІНІМІЗАЦІЯ УЧАСТІ ДЕРЖАВИ В ПІДТРИМЦІ ДЕ-ПРЕСИВНИХ ФІНАНСОВИХ УСТАНОВ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД У КОНТЕКСТІ УКРАЇНСЬКИХ РЕАЛІЙ
Ekon. teor. 2015; 2:63-76 |
АНОТАЦІЯ ▼
Розглянуто проблематику європейського фінансово-інституційного реформування в контексті створення Банківського союзу і впливу цього процесу на формування усталеного в довгостроковому періоді фінансового ринку і подолання негативного зв’язку між депресивними банківськими установами і державними фінансами. Головну увагу приділено аналізу основних положень Директиви щодо санації й остаточного врегулювання банків (Directive on Bank Recovery and Resolution (BRRD) MEMO/14/297). Директива дозволяє створити загальну систему управління банківськими структурами єврозони і ЄС, що перебувають у скрутному фінансовому становищі. Обґрунтовано значення планів відновлення для ефективної наглядової практики в європейському фінансово-інституційному просторі. З’ясовано відповідність тенденцій в українському фінансово-інституційному середовищі європейським підходам до банківського рефінансування. Подано рекомендації щодо закладання основ довгострокової стратегії реформування наглядових підходів, серед яких наріжним каменем має бути ефективна превентивна практика регулювання діяльності банківських установ.
Ключові слова:європейський фінансово-інституційний простір, Банківський союз, депресивні фінансові установи, держава
Стаття російською мовою (cтор. 63 - 76) | Завантажити | Завантажень : 237 |
Стаття українською мовою (cтор. 63 - 76) | Завантажити | Завантажень : 234 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
№ 2/2017
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Світові трансформаційні процеси: преходження глобального капіталізму в умовах розвитку інформаційно-мережевої економіки
Ekon. teor. 2017; 2:84-96 | https://doi.org/10.15407/etet2017.02.084 |
АНОТАЦІЯ ▼
Розглянуто трансформації капіталістичної системи під впливом інфор-маційно-мережевих способів господарювання, що супроводжується погли-бленням конфліктності в глобальній системі координат, падінням ефек-тивності формальних та неформальних інститутів, деструкцією ціннісних основ суспільства, соціальною дестабілізацією. Проаналізовано зростаючі суперечності по лінії тісно пов’язаного розвитку геополі-тичних союзників та сателітів: ЄС та США; при цьому зроблено висновок, що ефективне долання кризових тенденцій в США пов’язано із до-мінуванням мережевих підходів в організації виробництва та регулювання, які стають базовими в умовах нового технологічного переходу. Водночас ієрархічні підходи, що розвиваються сьогодні в ЄС в процесі контркризового реформування, явно суперечать актуальній інформаційно-мережевій парадигмі, що передбачає високий рівень автономії одиниць, які складають структуру цілого. З’ясовано, що глибинною трансформацією фінансово-кредитних інститутів при переході від капіталізму до інформаційно-мережевої економіки є зміна економічного призначення кредиту як базового фінансового інституту ринкової економіки: при капіталізмі кредит використовується переважно для забезпечення виробничого процесу, в інформаційно-мережевій економіці кредит необхідний в цілях монетизації попиту для реалізації зростаючих обсягів продукції глобальних корпорацій.
Ключові слова: преходження глобального капіталізму, контркризове реформування, глобалізований капіталізм, глобальні структури
Стаття російською мовою (cтор. 84 - 96) | Завантажити | Завантажень : 477 |
Стаття українською мовою (cтор. 84 - 96) | Завантажити | Завантажень : 363 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
Богл Д.К. (2011). Битва за душу капитализма; пер. с англ. А. Калинина. Москва: Изд. института Гайдара. 424 с. С. 40.
Валлерстайн И. (2006) Миросистемный анализ: введение. Москва: Территория будущего, 2006. С. 175.
Гриценко А.А. Корнівська В.О. (2016) Суперечливість та комплементарність реконструктивного розвитку інституціональної системи. Філософія фінансової цивілізації: людина у світі грошей. Київ: ДВНЗ "Університет банківської справи". С. 56–71.
Кастельс М. (2000) Глобальный капитализм. Экономические стратегии, №3, с. 14–25.
Люксембург Р. (1934). Накопление капитала. Т I и ІІ. 5-е изд. Москва; Ленинград: Государственное социально-экономическое издательство. 463 с. С. 16–17. URL: propaganda-journal.net/bibl/rl.pdf.
Мунтян М.А. (2010). Глобализм. Новая философская энциклопедия: в 4 т. / Ин-т философии РАН. Т. I. Москва: Мысль. 744 с. С. 533.
Перес К. (2011). Технологические революции и финансовый капитал. Динамика пузырей и периодов процветания; пер. с англ. Ф.В.Маевского. Москва: Дело АНХ, 2011. 232 с.
Стиглиц Дж. (2015). Цена неравенства. Чем расслоение общества грозит нашему будущему: [пер. с англ.]. Москва: Эксмо. 512 с. (Top Economics Awards)
Туроу Л.К. (1999) Будущее капитализма. Как сегодняшние экономические силы формируют завтрашний мир; [пер. с англ.]. Новосибирск: Сибирский хронограф, 430 с.
Фурчери Д., Лунгани П. (2016). Открывая возможности для неравенства. Финансы и развитие, март 2016. С. 43–46.
ECB (2014) Capital markets union – the “Why” and the “How”. Dinner speech by Yves Mersch, Member of the Executive Board of the ECB, Joint EIB-IMF High Level Workshop, Brussels, 22 October 2014.
№ 4/2017
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Біткоін та блокчейн крізь призму глибинних умов фінансового та соціально-економічного розвитку
Ekon. teor. 2017; 4:60-75 | https://doi.org/10.15407/etet2017.04.060 |
АНОТАЦІЯ ▼
Представлено результати дослідження співвідношення базового фінансового феномену ліквідності та його реалізації в системі біткоін. При цьому доведено, що біткоін – закономірний етап фінансіалізаційних тенденцій, що розвиваються у світовому фінансовому просторі як результат діяльності фінансових посередників, спрямованої на забезпечення максимальної ліквідності операцій. Показано базові принципи функціонування технології блокчейн в контексті співвідношення із глибинними умовами соціального та економічного розвитку: інформаційною асиметрією та довірою. Охарактеризовано потенціал ціннісно-інституційних зрушень, пов\'язаних з обігом криптовалют та технологією блокчейна, що може свідчити про фундаментальну соціальну невизначеність сучасного етапу технологічного розвитку
Ключові слова:біткоін, блокчейн, криптовалюти, інформаційна асиметрія та довіра
Стаття російською мовою (cтор. 60 - 75) | Завантажити | Завантажень : 476 |
Стаття українською мовою (cтор. 60 - 75) | Завантажити | Завантажень : 475 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
Мински, Х. (2017). Стабилизируя нестабильную экономику. Москва; Санкт-Петербург: Изд-во Института Гайдара, Факультет свободных искусств и наук СпбГУ. 624 с. (глава 8, глава 10).
Мишкін, Ф.С. (1999). Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків. Киев: Основи. С. 214.
Chaum, D. (1983). Blind signatures for untraceable payments. In D. Chaum, R. L. Rivest, & A. T. Sherman (Eds.), Advances in Cryptology. Proceedings of Crypto 82 (pp. 199–203). New York, NY: Springer US. doi: https://doi.org/10.1007/978-1-4757-0602-4_18">doi.org/10.1007/978-1-4757-0602-4_18">https://doi.org/10.1007/978-1-4757-0602-4_18
№ 1/2018
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Біткоін та блокчейн крізь призму глибинних умов фінансового та соціально-економічного розвитку
Ekon. teor. 2018; 1:60-75 |
АНОТАЦІЯ ▼
Представлено результати дослідження співвідношення базового фінансового феномену ліквідності та його реалізації в системі біткоін. При цьому доведено, що біткоін – закономірний етап фінансіалізаційних тенденцій, що розвиваються у світовому фінансовому просторі як результат діяльності фінансових посередників, спрямованої на забезпечення максимальної ліквідності операцій. Показано базові принципи функціонування технології блокчейн в контексті співвідношення із глибинними умовами соціального та економічного розвитку: інформаційною асиметрією та довірою. Охарактеризовано потенціал ціннісно-інституційних зрушень, пов\\\\\\\'язаних з обігом криптовалют та технологією блокчейна, що може свідчити про фундаментальну соціальну невизначеність сучасного етапу технологічного розвитку
Ключові слова:біткоін, блокчейн, криптовалюти, інформаційна асиметрія та довіра
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
Мински, Х. (2017). Стабилизируя нестабильную экономику. Москва; Санкт-Петербург: Изд-во Института Гайдара, Факультет свободных искусств и наук СпбГУ. 624 с. (глава 8, глава 10).
Мишкін, Ф.С. (1999). Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків. Киев: Основи. С. 214.
Chaum, D. (1983). Blind signatures for untraceable payments. In D. Chaum, R. L. Rivest, & A. T. Sherman (Eds.), Advances in Cryptology. Proceedings of Crypto 82 (pp. 199–203). New York, NY: Springer US. doi:10.1007/978-1-4757-0602-4.
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Інформаційно-мережева економіка: від інститутів до патернів
Ekon. teor. 2018; 1:79-94 |
АНОТАЦІЯ ▼
Продемонстровано актуальні трансформації ціннісної складової в системі економічної та соціальної взаємодії, що виникають та розвиваються як результат впровадження інформаційно-мережевих принципів економічної діяльності. Обґрунтовано поняття патерну як моделі поведінки в умовах профіциту інформації, що поступово замінює інститут як базовий структуруючий елемент економічних систем. Показано, що глибинною умовою преходження інститутів є переплетення західної короткострокової часової парадигми та активного інноваційного розвитку, притаманного новій економіці з її особливим мережевим характером. Показано продукування нової інформації як базовий патерн нового суспільства. Визначено інноваційність як глибинну якість інформаційно-мережевої економіки та доведено, що перманентність змін, притаманна новій економіці, призводить до інституційної біфуркації. Обґрунтовано фундаментальну конфліктність інформаційно-мережевої економіки та показано суперечність втрати соціального змісту економічних процесів, що розвивається в умовах преходження капіталізму, та кризи національної держави. На прикладі сек’юритизації проілюстровано ефекти впровадження мережевих форм у капіталістичні інституційні системи. Продемонстровано приклади конфліктної взаємодії переважно ієрархічних та домінантно мережевих систем. Охарактеризовано цикли глобальної ліквідності в контексті її мережевого характеру та показано її суперечливий вплив на держави як уособлення ієрархії. Обґрунтовано, що глибинною причиною обмеженої ефективності монетарної функції держави є конфлікт ієрархічного трансмісійного механізму та переважно мережевої системи взаємодії в фінансовому просторі.
Ключові слова: інформаційно-мережева економіка, патерн, інновації, інститут
Стаття російською мовою (cтор. 79 - 94) | Завантажити | Завантажень : 25 |
Стаття українською мовою (cтор. 79 - 94) | Завантажити | Завантажень : 17 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
2. Бродель Ф. (1988). Материальная цивилизация, экономика и капитализм, XV–XVIII вв. Т. 2. Игры обмена. Москва: Прогресс. 632 с. С. 153–154.
3. Гриценко А. (2013). Соотношение иерархии и сети как основная структурно-организационная проблема современного общества. Иерархия и сети в институциональной архитектонике экономических систем / НАН Украины, Ин-т экон. и прогнозиров. Киев.
4. Садовая Е. Сауткина В. (2015). Трансформация мироустройства и конфликтный потенциал современных сообществ. Мировая экономика и международные отношения. № 11. С. 103.
5. Lauer, R. (1981). Temporal man: The meaning and uses of social time. New York, NY: Praeger.
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Національні економічні реформи та їх вплив на корпоративну безпеку бізнесу в Україні
Ekon. teor. 2018; 1:79-94 | https://doi.org/10.15407/etet2018.01.000 |
АНОТАЦІЯ ▼
Продемонстровано актуальні трансформації ціннісної складової в системі еконо-мічної та соціальної взаємодії, що виникають та розвиваються як результат впро-вадження інформаційно-мережевих принципів економічної діяльності. Обґрунтова-но поняття патерну як моделі поведінки в умовах профіциту інформації, що посту-пово замінює інститут як базовий структуруючий елемент економічних систем. Показано, що глибинною умовою преходження інститутів є переплетення західної короткострокової часової парадигми та активного інноваційного розвитку, прита-манного новій економіці з її особливим мережевим характером. Показано проду-кування нової інформації як базовий патерн нового суспільства. Визначено інно-ваційність як глибинну якість інформаційно-мережевої економіки та доведено, що перманентність змін, притаманна новій економіці, призводить до інституційної біфуркації. Обґрунтовано фундаментальну конфліктність інформаційно-мережевої економіки та показано суперечність втрати соціального змісту економічних процесів, що розвивається в умовах преходження капіталізму, та кризи національної держави. На прикладі сек’юритизації проілюстровано ефекти впровадження мережевих форм у капіталістичні інституційні системи. Продемонстровано приклади конфліктної взаємодії переважно ієрархічних та домінантно мережевих систем. Охарактеризовано цикли глобальної ліквідності в контексті її мережевого характеру та показано її суперечливий вплив на держави як уособлення ієрархії. Обґрунтовано, що глибинною причиною обмеженої ефективності монетарної функції держави є конфлікт ієрархічного трансмісійного механізму та переважно мережевої системи взаємодії в фінансовому просторі.
Ключові слова:інформаційно-мережева економіка, патерн, інновації, інститут
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
Бродель Ф. (1988). Материальная цивилизация, экономика и капитализм, XV–XVIII вв. Т. 2. Игры обмена. Москва: Прогресс. 632 с. С. 153–154.
Гриценко А. (2013). Соотношение иерархии и сети как основная структурно-организационная проблема современного общества. Иерархия и сети в институциональной архитектонике экономических систем / НАН Украины, Ин-т экон. и прогнозиров. Киев.
Садовая Е. Сауткина В. (2015). Трансформация мироустройства и конфликтный потенциал современных сообществ. Мировая экономика и международные отношения. № 11. С. 103.
Lauer, R. (1981). Temporal man: The meaning and uses of social time. New York, NY: Praeger.
№ 3/2018
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Профіцит ліквідності в глобалізованому світі
Ekon. teor. 2018; 3:83-98 | https://doi.org/10.15407/etet2018.03.083 |
АНОТАЦІЯ ▼
Розглянуто існуючі теоретичні концепції глобальної ліквідності. На цій основі зроблено висновок, що вони відображають еволюцію поглядів на істотні фактори, що впливають на міжнародну взаємодію економічних суб’єктів. Доведено, що в умовах зростаючої невизначеності підходи до розрахунку глобальної ліквідності мають базуватися на її властивості забезпечувати безперервність розрахунків економічних суб’єктів за будь-яких умов. При цьому для визначення складових глобальної ліквідності використано теорію Дж.М. Кейнса щодо переваги ліквідності.
Проаналізовано зростаючі суперечності функціонування світового економічного простору через збільшення розриву між квазіліквідними активами та глобальною ліквідністю. Охарактеризований профіцит ліквідності, що являє собою надлишок ліквідності, який дозволяє фінансовим установам виходити за межі встановлених нормативів, регламентів або стандартних показників діяльності, розширюючи при цьому можливості отримання доходу за рахунок оптимізації портфеля, але трансформуючи економічне призначення фінансових посередників і фактично створюючи квазіліквідність. Показано інституційно-структурний фактор розвитку профіциту ліквідності.
З’ясовано вплив сек’юритизації на розвиток профіциту ліквідності та доведено, що вона являє собою переформатування переважно ієрархічних відносин, побудованих на особистій відповідальності боржника перед кредитором, у домінантно мережеві відносини, за яких відповідальність набуває псевдоколективного характеру в розгалуженій системі взаємозв’язків багатьох посередників, а потім у процесі обігу цінних паперів поступово нівелюється.
Ключові слова: фінансовий посередник, профіцит ліквідності, глобальна ліквідність, сек’юритизація
Стаття російською мовою (cтор. 83 - 98) | Завантажити | Завантажень : 495 |
Стаття українською мовою (cтор. 83 - 98) | Завантажити | Завантажень : 399 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
Кейнс Дж.М. (1993). Избранные произведения. Москва: Экономика.
Корнівська В. (2014). Європейський фінансовий простір у контексті монетизації. Вісник Інституту економіки та прогнозування. С. 34–42.
Кузнецов О.В. (2010). Англосаксонська модель глобального капіталізму. Київ: Освіта України. 494 с.
Фергюсон Н. (2016). Восхождение денег. Москва: Издательство АСТ: CORPUS. С. 75.
Хикс Дж.Р. (1993). Стоимость и капитал. Москва. Издательская группа "Прогресс". С. 366
Эйхенгрин Б. (2017). Глобальные дисбалансы и уроки Бреттон-Вудса. Москва: Институт Гайдара.
Andrew Chang, David Tesher, Geoffrey Wilson, Leonard Grimando, Arthur Wong and Faheem Khan. Reaches $1.9 Trillion But Rising Debt and Tax Reform Pose Risk. URL: www.spglobal.com/our-insights/US-Corporate-Cash-Reaches-19-Trillion-But-Rising-Debt-and-Tax-Reform-Pose-Risk.html
Benoît, Cœuré, Member of the Executive Board of the ECB. Global liquidity and risk appetite: a re-interpretation of the recent crises. Speech at the BIS- ECB Workshop on Global liquidity and its international repercussions. Frankfurt am Main, 6 February 2012. URL: www.ecb.int/press/key/date/2012/html/ sp120206.en.htm.
Caruana Jaime. International Monetary Policy Interactions: Challenges and Prospects. CEMLA-SEACEN Conference. Punta del Este, Uruguay. 2012. Nov. 16
Cerutti Eugenio, Claessens Stijn, and Ratnovski Lev. Global Liquidity and Drivers of Cross-Border Bank Flows. IMF Working Paper. 2014. URL: www.imf.org/en/Publications/WP/Issues/2016/12/31/Global-Liquidity-and-Drivers-of-Cross-Border-Bank-Flows-41511 (дата звернення 26.09.2017 р.).
Chen, S., Liu, Ph., Maechler, A. et al. Hyun Song Shin. Exploring the Dynamics of Global Liquidity. IMF Working Paper. 2012. No. WP/12/246. URL: www.imf.org/external/pubs/ft/wp/2012/wp12246.pdf
Domanski Dietrich, Fender Ingo, McGuire Patrick. Assessing global liquiditу. BIS Quarterly Review. 2011. December. Retrieved from: http:// www.bis.org/publ/qtrpdf/r_qt1112g.pdf
Eickmeier Sandra, Gambacorta Leonardo and Hofmann Boris. Understanding Global Liquidity. BIS Working Papers. No 402. URL: www.bis.org/publ/work402.pdf
Gieve John. Сoping with financial distress in a more markets-oriented environment. URL: www.bis.org/events/brunnen07/gieveremarks.pdf
Landau J.-P. (2013) Global Liquidity: Public and Private. URL: www.jeanpierrelandau.com/wp-content/uploads/2013/05/Jackson-Hole-Print.pdf
Maria Obiols. (2017). Global Cash 25. Companies keep increasing their stashes of cash. Which companies were richest in 2017? URL: www.gfmag.com/magazine/september-2017/cash-piles-keep-growing
Megan Murphy. Search for new approach to banking has begun. URL: www.ft.com/intl/cms/s/0/ee49b518-d96b-11e0-b52f- 00144feabdc0.html#axzz1XSplO2DL
Williamson John. International liquidity: are the supply and composition appropriate? URL: www.bos.frb.org/economic/conf28/ conf28d.pdf
№ 1/2020
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Глобальний фінансово-структурний розвиток: трансформації інститутів фінансового посередництва в умовах становлення інформаційно-мережевої економіки
Ekon. teor. 2020; 1:37-56 | https://doi.org/10.15407/etet2020.01.037 |
АНОТАЦІЯ ▼
Представлено результати дослідження сучасних трансформацій інститутів фінансового посередництва та показано процеси переформатування класичного призначення банків як посередників між дефіцитом та профіцитом фінансових коштів ринкових суб’єктів. Охарактеризовано глобальний фінансово-структурний розвиток, світові тенденції дезінтермедіації та активізації опе-раційної активності фондового сектора, а також особливості регіонального розвитку, головними з яких є: фінансово-кредитна дисфункція у європейських континентальних країнах в умовах зростаючої фондової активності у світових фінансових центрах; довгострокове зменшення впливу банківських установ на розвиток реального сектора у класичних країнах переважно банківського інвестиційного фінансування; прецеденти переважання фондового сегмента у країнах історичного банківського домінування; прискорене зростання фондо-вої активності у країнах, що розвиваються, як можливий фактор фінансово-економічної нестабільності через істотну присутність іноземних інвесторів. Показано тенденції європейської (континентальної) кредитної дисфункції та дезактуалізації банків як депозитних установ в умовах спрощення клієнтського попиту, обмеженого споживчими мотиваціями, на тлі зменшення впливу накопичувальних мотивацій. Виявлено, що сучасним фактором розвитку цифрового роздрібного банкінгу є посилення конкуренції між банківськими установами, компаніями Fin-tech та глобальними торговельними платформами, які, задовольняючи споживчі потреби, підвищують свої конкурентні переваги перед традиційними банками. Обґрунтовано глобальний споживчо-фінансовий простір та показано механізми і фактори його формування, що пов’язані із активізацією розвитку цифрового банкінгу та діяльності сучасних глобальних торговельних платформ в умовах трансформації фінансової культури та фінансової поведінки домогосподарств у бік зростання споживчих мотивацій. Виявлено існування ризику монополізації глобального споживчо-фінансового простору та тенденції розвитку фінансових посередників під впливом даних процесів.
Ключові слова:фінансові посередники, цифровізація, споживчо-фінансовий простір, ризик монополізації
Стаття російською мовою (cтор. 37 - 56) | Завантажити | Завантажень : 375 |
Стаття українською мовою (cтор. 37 - 56) | Завантажити | Завантажень : 328 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
2. Кидуэлл Д.С., Петерсон Р.Л., Блэкуэлл Д.У. (2000). Финансовые инсти-туты, рынки и деньги. Санкт-Петербург: Питер. 752 с.
3. Корнівська В.О. (2014). Європейський фінансовий простір у контексті монетизації. Вісник Інституту економіки та прогнозування. С. 33–41.
4. Корнівська В.О. (2018) Інститути фінансового посередництва в процесі формування інформаційно-мережевої економіки / НАН України; ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України". Київ. 436 с.
5. Паркер Дж., Ван Альстин М., Чаудари С. (2017). Революция платформ. Москва: Манн, Иванов и Фербер.
6. Cecchetti S. and Kharroubi Е. Reassessing the impact of finance on growth. BIS Working Papers. 2012. No. 381.
7. Demirgüç-Kunt A. and Levine R. Stock market development and financial intermediaries: stylized facts. World Bank Economic Review. 1996. No. 10. Р. 291–322.
8. Demirguc-Kunt A., Feyen E. аnd Levine R. The evolving importance of banks and securities markets. World Bank Policy Research Working Paper. 2011. No. 5805.
9. Gambacorta L., Yang J., Tsatsaronis K. Financial structure and growth. BIS Quarterly Review. March 2014.
10. Hannoun Hervé. Financial deepening without financial excesses. URL: www. bis.org/speeches/sp080403.pdf
11. Lipsman A. Global Ecommerce 2019. Ecommerce Continues Strong Gains Amid Global Economic Uncertainty. URL:www.emarketer.com/content/global-ecommerce-2019
№ 4/2020
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Інституційні ризики фінансової інклюзії
Ekon. teor. 2020; 4:45-64 | https://doi.org/10.15407/etet2020.04.045 |
АНОТАЦІЯ ▼
Представлено результати дослідження сучасних процесів фінансової інклюзії.
Обґрунтовано поняття фінансової інклюзії та її світовий рівень, систематизовано існуючі теоретико-методологічні та емпіричні підходи до визначення її
ролі для забезпечення усталеного розвитку. На основі аналізу фундаментальних умов та актуальних факторів активізації фінансової інклюзії обґрунтовано дійсну мету та наслідки впровадження цифрової фінансової інклюзії у національних
господарствах та глобальній економіці і показано роль світових фінансових
інституцій у цих процесах. Особливу дослідницьку увагу приділено впливу фінансової інклюзії на вирішення проблем бідності та нерівності у суспільстві.
Показано, що сучасна фінансова інклюзія служить не інтересам більшості, але
чітко обмеженому колу представників глобальної економічної та фінансової
еліти шляхом створення умов інваріантності фінансової інклюзії для пересічних
економічних агентів. Доведено, що головним довгостроковим інституційним ризиком глобальної фінансової інклюзії і безготівкового обігу є згода на втрату фінансової свободи з боку ринкових суб’єктів в умовах зростання невизначеності економічного та суспільного буття і проблем бідності.
Ключові слова:фінансова інклюзія, Світовий банк, глобальні корпорації, монетизація попиту, бідність, нерівність, інституційний ризик
Стаття російською мовою (cтор. 45 - 64) | Завантажити | Завантажень : 174 |
Стаття українською мовою (cтор. 45 - 64) | Завантажити | Завантажень : 290 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
2. Гриценко А. (2002). Через відчуження до свободи (до 135-річчя виходу у
світ І тому “Капіталу” К.Маркса). Економіка і прогнозування. № 1. С. 85.
3. Корнівська В. (2017). Цифровий банкінг: ризики фінансової дигіталізації.
Проблеми економіки. № 3. С. 254–261.
4. Корнівська В.О. (2018). Інститути фінансового посередництва в процесі
формування інформаційно-мережевої економіки / Інститут економіки та прогнозування НАН України. Київ. 436 с.
5. Корнівська В.О. (2019). Трансформації інститутів фінансового посередництва в умовах становлення інформаційно-мережевої економіки: дис.... доктора економічних наук / Інститут економіки та прогнозування НАН України.
Київ. URL:ief.org.ua/wpcontent/uploads/2016/04/%D0%B4%D0%B8%D1%81%D0%B5
%D1%80_%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8
C%D0%BA%D0%B0.pdf
6. Некрасов В. (2020). Глобальный сбой: почему "падают" сайты соцсетей
и интернет-сервисов, и как это сказывается на пользователях. Економічна
правда. URL: www.epravda.com.ua/rus/publications/2020/10/23/666546/
7. Офіційний сайт Світового банку. Рoverty. 2020. URL:
www.worldbank.org/en/topic/poverty/overview
8. Allen, F., A. Demirgüç-Kunt et al., L. Klapper and M.S. Martinez Peria. (2012).
The Foundations of Financial Inclusion: Understanding Ownership and Use of
Formal Accounts. 2012. World Bank Policy Research Working Paper. No. 6290
9. Ampudia M., Ehrmann M. (January 2017). Financial inclusion: what’s it
worth? ЕСВ. Working Paper Series, 1990. Р. 3. URL:
www.ecb.europa.eu/pub/pdf/scpwps/ecbwp1990.en.pdf?5e7b5e1b5626cb0
9e5896d0191d830af
10. Aportela, F. (1999). Effects of Financial Access on Savings by Low-Income
People. Mimeo, Banco de México.
11. Barajas, A., Beck T. et al. Mohamed Belhaj, and Sami Ben Naceur.
(2020.). Financial Inclusion: What Have We Learned So Far? What Do We Have to
Learn? IMF Working Papers. URL:
www.imf.org/en/Publications/WP/Issues/2020/08/07/Financial-InclusionWhat-Have-We-Learned-So-Far-What-Do-We-Have-to-Learn-49660/
doi.org/10.5089/9781513553009.001
12. Barron, J. M., Staten, M. (May 4, 2000). The Value of Comprehensive
Credit Reports: Lessons from the U.S. Experience. May 4, 2000. URL:
citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download?doi=10.1.1.199.3397&rep=rep1&typ
e=pdf
13. Beck, T., Demirgüç-Kunt A., Demirgüç-Kunt and Martinez Peria M.S. Martinez
Peria (2007). Reaching Out: Access to and Use of Banking Services Across
Countries. Journal of Financial Economics, 85, 234–266.
doi.org/10.1016/j.jfineco.2006.07.002
14. Demirguc-Kunt A., Klapper L. (2012) Measuring Financial Inclusion. 2012.
The Global Findex Database. URL:
www.wds.worldbank.org/external/default/WDSContentServer/IW3P/IB/2012/04/19/
000158349_20120419083611/Rendered/PDF/WPS6 025.pdf
15. Demirguc-Kunt A., Levine R., Beck T. (2001). Financial structure and
economic growth: a cross-country comparison of banks, markets, and
development. Massachusetts Institute of Technology, 2001. 444 p.
doi.org/10.7551/mitpress/3001.001.0001
16. Demirgüç-Kunt, A., Klapper L. (2013). Measuring Financial Inclusion:
Explaining Variation in Use of Financial Services across and within Countries.
Brookings Papers on Economic Activity Spring. P. 279–340.
doi.org/10.1353/eca.2013.0002
17. Dupas, P., Robinson J. (2011). Why Don’t the Poor Save More? Evidence
from Health Savings Experiments. NBER Working Paper. No. 17255.
doi.org/10.3386/w17255
18. Dupas, P., Robinson, J. (2013). Savings Constraints and Microenterprise
Development: Evidence from a Field Experiment in Kenya. American Economic
Journal: Applied Economics 5(1). P. 163–192. doi.org/10.1257/app.5.1.163
19. Goldsmith, R. W. (1969). Financial structure and development. New Haven,
CT: Yale University Press, 1969.
20. Hamam D. M., Schwank O. (2011). Microfinance: What role in Africa's
development? URL: www.un.org/africarenewal/magazine/august-2011/microfinance-what-role-africas-development/ doi.org/10.18356/8463a916-en
21. Honohan, P. (2008). Cross-Country Variation in Household Access to
Financial Services. Journal of Banking and Finance, 32: 2493–2500.
doi.org/10.1016/j.jbankfin.2008.05.004
22. Honohan, P., King M. (2012). Cause and Effect of Financial Access:
Cross-Country Evidence from the Fin Scope Surveys in R. Cull, A. Demirgüç-Kunt
and J. Murdoch, Banking the World: Empirical Foundations for Financial Inclusion.
MIT Press.
23. Pagano, M., Japelli, T. (Dec. 1993) Information Sharing in Credit Markets.
Journal of Finance. Р. 1693–1718. URL: onlinelibrary.wiley.com/; doi.org/10.1111/j.1540-
6261.1993.tb05125.x
24. Sahay, R., Allmen U. E. et al. (2020, 20/09). The Promise of Fintech:
Financial Inclusion in the Post COVID-19 Era. International Monetary Fund.
25. Sarma, M., Pais, J. (2011). Financial Inclusion and Development. Journal
of International Development. 23(5). P. 613–628. doi.org/10.1002/jid.1698
26. Stiglitz, J. E., and Weiss A. (June 1981). Credit Rationing in Markets with
Imperfect Information. The American Economic Review. June 1981. Vol. 71, No. 3.
Р. 393–410. URL:
www.researchgate.net/profile/Andrew_Weiss/publication/4733120_Credit_
Rationing_in_Markets_With_Imperfect_Information/links/0c960518582a97dfc0000000/
Credit-Rationing-in-Markets-With-Imperfect-Information.pdf
27. Vercammen J. A. (1995). Credit Bureau Policy and Sustainable Reputation
Effects in Credit Markets. Economica. Vol. 62. Р. 461–478. URL:
ideas.repec.org/a/bla/econom/v62y1995i248p461-78.html.
doi.org/10.2307/2554671
28. World Bank (2008). Finance for All? Policies and Pitfalls in Expanding
Access, Policy Research Report, Washington, D.C: World Bank.
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Інституційні ризики фінансової інклюзії
Ekon. teor. 2020; 4:45-64 | https://doi.org/10.15407/etet2020.04.000 |
АНОТАЦІЯ ▼
Представлено результати дослідження сучасних процесів фінансової інклюзії. Обґрунтовано поняття фінансової інклюзії та її світовий рівень, систематизовано існуючі теоретико-методологічні та емпіричні підходи до визначення її ролі для забезпечення усталеного розвитку. На основі аналізу фундаментальних умов та актуальних факторів активізації фінансової інклюзії обґрунтовано дійсну мету та наслідки впровадження цифрової фінансової інклюзії у національних господарствах та глобальній економіці і показано роль світових фінансових інституцій у цих процесах. Особливу дослідницьку увагу приділено впливу фінансової інклюзії на вирішення проблем бідності та нерівності у суспільстві. Показано, що сучасна фінансова інклюзія служить не інтересам більшості, але чітко обмеженому колу представників глобальної економічної та фінансової еліти шляхом створення умов інваріантності фінансової інклюзії для пересічних економічних агентів. Доведено, що головним довгостроковим інституційним ризиком глобальної фінансової інклюзії і безготівкового обігу є згода на втрату фінансової свободи ринкових суб’єктів в умовах зростання невизначеності економічного та суспільного буття і проблем бідності.
Ключові слова:фінансова інклюзія, Світовий банк, глобальні корпорації, монетизація попиту, бідність, нерівність, інституційний ризик
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
2. Гриценко А. (2002). Через відчуження до свободи (до 135-річчя виходу у світ І тому “Капіталу” К.Маркса). Економіка і прогнозування. № 1. С. 85.
3. Корнівська В. (2017). Цифровий банкінг: ризики фінансової дигіталізації. Проблеми економіки. № 3. С. 254–261.
4. Корнівська В.О. (2018). Інститути фінансового посередництва в процесі формування інформаційно-мережевої економіки / Інститут економіки та прогнозування НАН України. Київ. 436 с.
5. Корнівська В.О. (2019). Трансформації інститутів фінансового посередництва в умовах становлення інформаційно-мережевої економіки: дис.... доктора економічних наук / Інститут економіки та прогнозування НАН України. Київ. URL: ief.org.ua/wpcontent/uploads/2016/04/%D0%B4%D0%B8%D1%81%D0%B5%D1%80_%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0.pdf
6. Некрасов В. (2020). Глобальный сбой: почему "падают" сайты соцсетей и интернет-сервисов, и как это сказывается на пользователях. Економічна правда. URL: www.epravda.com.ua/rus/publications/2020/10/23/666546/
7. Офіційний сайт Світового банку. Рoverty. 2020. URL: www.worldbank.org/en/topic/poverty/overview
8. Allen, F., A. Demirgüç-Kunt et al., L. Klapper and M.S. Martinez Peria. (2012). The Foundations of Financial Inclusion: Understanding Ownership and Use of Formal Accounts. 2012. World Bank Policy Research Working Paper. No. 6290
9. Ampudia M., Ehrmann M. (January 2017). Financial inclusion: what’s it worth? ЕСВ. Working Paper Series, 1990. Р. 3. URL: www.ecb.europa.eu/pub/pdf/scpwps/ecbwp1990.en.pdf?5e7b5e1b5626cb09e5896d0191d830af
10. Aportela, F. (1999). Effects of Financial Access on Savings by Low-Income People. Mimeo, Banco de México.
11. Barajas, A., Beck T. et al. Mohamed Belhaj, and Sami Ben Naceur. (2020.). Financial Inclusion: What Have We Learned So Far? What Do We Have to Learn? IMF Working Papers. URL: www.imf.org/en/Publications/WP/Issues/2020/08/07/Financial-Inclusion-What-Have-We-Learned-So-Far-What-Do-We-Have-to-Learn-49660; doi.org/10.5089/9781513553009.001
12. Barron, J. M., Staten, M. (May 4, 2000). The Value of Comprehensive Credit Reports: Lessons from the U.S. Experience. May 4, 2000. URL: citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download?doi=10.1.1.199.3397&rep=rep1&type=pdf
13. Beck, T., Demirgüç-Kunt A., Demirgüç-Kunt and Martinez Peria M.S. Martinez Peria (2007). Reaching Out: Access to and Use of Banking Services Across Countries. Journal of Financial Economics, 85, 234–266. doi.org/10.1016/j.jfineco.2006.07.002
14. Demirguc-Kunt A., Klapper L. (2012) Measuring Financial Inclusion. 2012. The Global Findex Database. URL: www.wds.worldbank.org/external/default/WDSCon-tentServer/IW3P/IB/2012/04/19/000158349_20120419083611/Rendered/PDF/WPS6 025.pdf
15. Demirguc-Kunt A., Levine R., Beck T. (2001). Financial structure and economic growth: a cross-country comparison of banks, markets, and development. Massachusetts Institute of Technology, 2001. 444 p. doi.org/10.7551/mitpress/3001.001.0001
16. Demirgüç-Kunt, A., Klapper L. (2013). Measuring Financial Inclusion: Explaining Variation in Use of Financial Services across and within Countries. Brookings Papers on Economic Activity Spring. P. 279–340. doi.org/10.1353/eca.2013.0002
17. Dupas, P., Robinson J. (2011). Why Don’t the Poor Save More? Evidence from Health Savings Experiments. NBER Working Paper. No. 17255. doi.org/10.3386/w17255
18. Dupas, P., Robinson, J. (2013). Savings Constraints and Microenterprise Development: Evidence from a Field Experiment in Kenya. American Economic Journal: Applied Economics 5(1). P. 163–192. doi.org/10.1257/app.5.1.163
19. Goldsmith, R. W. (1969). Financial structure and development. New Haven, CT: Yale University Press, 1969.
20. Hamam D. M., Schwank O. (2011). Microfinance: What role in Africa's development? URL: www.un.org/africarenewal/magazine/august-2011/microfinance-what-role-africas-development;
doi.org/10.18356/8463a916-en
21. Honohan, P. (2008). Cross-Country Variation in Household Access to Financial Services. Journal of Banking and Finance, 32: 2493–2500. doi.org/10.1016/j.jbankfin.2008.05.004
22. Honohan, P., King M. (2012). Cause and Effect of Financial Access: Cross-Country Evidence from the Fin Scope Surveys in R. Cull, A. Demirgüç-Kunt and J. Murdoch, Banking the World: Empirical Foundations for Financial Inclusion. MIT Press.
23. Pagano, M., Japelli, T. (Dec. 1993) Information Sharing in Credit Markets. Journal of Finance. Р. 1693–1718. URL: onlinelibrary.wiley.com/doi/pdf/10.11 11/j.1540-6261.1993.tb05125.x;
doi.org/10.1111/j.1540-6261.1993.tb05125.x
24. Sahay, R., Allmen U. E. et al. (2020, 20/09). The Promise of Fintech: Financial Inclusion in the Post COVID-19 Era. International Monetary Fund.
25. Sarma, M., Pais, J. (2011). Financial Inclusion and Development. Journal of International Development. 23(5). P. 613–628. doi.org/10.1002/jid.1698
26. Stiglitz, J. E., and Weiss A. (June 1981). Credit Rationing in Markets with Imperfect Information. The American Economic Review. June 1981. Vol. 71, No. 3. Р. 393–410. URL: ttps://www.researchgate.net/profile/Andrew_Weiss/publication/4733120_Credit_ Rationing_in_Markets_With_Imperfect_Information/links/0c960518582a97dfc0000000/ Credit-Rationing-in-Markets-With-Imperfect-Information.pdf
27. Vercammen J. A. (1995). Credit Bureau Policy and Sustainable Reputation Effects in Credit Markets. Economica. Vol. 62. Р. 461–478. URL: ideas.repec.org/a/ bla/econom/v62y1995i248p461-78.html;
doi.org/10.2307/2554671
28. World Bank (2008). Finance for All? Policies and Pitfalls in Expanding Access, Policy Research Report, Washington, D.C: World Bank.
№ 1/2021
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Фінансова несвобода у новому суспільстві
Ekon. teor. 2021; 1:41-66 | https://doi.org/10.15407/etet2021.01.041 |
АНОТАЦІЯ ▼
Представлено результати дослідження проблем нівелювання економічної свободи та, як її складової, фінансової свободи у процесі становлення нового суспільства. Зважаючи на асиметричність інформаційного простору, у якому розвивається економічна свобода, у роботі доведено, що вона не може бути лише набором механізмів реалізації інтересів, вона представляє собою розгалужену систему уявлень, принципів, традицій, правил господарської діяльності і потребує певної інституційної структури для формування та розвитку, яка складається із визначених рівнів, перший з яких – це інститути первісної соціалізації (родина), інститути операційної активності (інститути отримання кваліфікації, професійне середовище, фінансові інститути тощо), найвищий рівень – держава. Водночас показано, що у сучасних умовах триває кризове спотворення суб’єктного прагнення свободи, яке розвивається внаслідок трансформації інституційної структури її формування та розвитку, що відбувається на всіх вказаних рівнях в результаті триваючих криз, соціально-економічної дестабілізації, розмиття середнього класу, зубожіння населення. Охарактеризовано процеси нівелювання фінансової свободи у площині взаємодії ринкових суб’єктів, держави та фінансових інститутів. Доведено ризиковість патерналістської участі держави в операційній активності ринкових суб’єктів, що у довгостроковій перспективі може призвести до знищення підприємницької ініціативи та формування суб’єкта, виключно залежного від державного та кредитного фінансування життєдіяльності. Показано, що руйнування базових інститутів, які створювали основу фінансової свободи західного зразка, водночас актуалізація індивідуалізованих патернів соціалізації та професійної поведінки призведуть до того, що прагнення соціальної усталеності прийнятного середнього рівня буде домінантою операційної активності; його забезпечення відбуватиметься у прозорому просторі державно-фінансової циркуляції ліквідності.
Ключові слова:економічна свобода, фінансова свобода, коронакриза, кредитування домогосподарств, державна фінансова допомога
Стаття російською мовою (cтор. 41 - 66) | Завантажити | Завантажень : 246 |
Стаття українською мовою (cтор. 41 - 66) | Завантажити | Завантажень : 162 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
2. Гриценко А. А. (ред). (2020). Доверие в институциональной архитектонике экономического пространства-времени: в 2 т. (2020). Киев: Знання України. 550 с.
3. Корнівська В. (2012). Глобалізація і фінансизація економіки: ризики усталеності людського розвитку. Сталий людський розвиток: забезпечення справедливості: національна доповідь / кер. авт. колективу Е.М. Лібанова; Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи. Умань: Видавничо-поліграфічний центр Візаві. 412 с. C. 66–85.
4. Корнівська В. (2020). Інституційні ризики фінансової інклюзії. Економічна теорія. № 4.
5. Корнівська В.О. (2019). Трансформації інститутів фінансового посередництва в умовах становлення інформаційно-мережевої економіки: дис.... д-ра екон. наук / Інститут економіки та прогнозування НАН України. Київ. URL: ief.org.ua/wpcontent/uploads/2016/04/%D0%B4%D0%B8%D1%81%D0%B5%D1%80_%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0.pdf
6. Лин Дж. Й. (2018). Демистификация китайской экономики. Москва; Челябинск: Социум. 384 с.
7. Лисичкин Г. С. (ред.) (1990). Фридман и Хайек о свободе. (1990). Минск: Полифакт. 126 с.
8. Пікетті Т. (2016). Капітал у ХХІ столітті. Київ:. Наш формат. 696 с.
9. Форд Г. (1989). Моя жизнь, мои достижения. Москва: Финансы и статистика, 1989. 206 с. С. 128.
10. Фридман М. (2006). Капитализм и свобода. Москва: Новое издательство. 240 с.
11. Хайек Ф. А. (1992). Пагубная самонадеянность. Ошибки социализма. Москва: Изд-во "Новости". 304 с.
12. Четти Р. (2020). Большие данные о кризисе: о чем молчит традиционная статистика. Эконс. URL: econs.online/articles/ekonomika/bolshie-dannye-o-krizise/
13. Baier S.L., Clanc, M., and Dwye G.P. Jr. (2012) Banking Crises and Economic Freedom. Federal Reserve Bank of Atlanta Working Paper.
14. Bartscher А., Kuhn М., Schularick М. (18 May 2020). Inequality and US household debt: Modigliani meets Minsky. URL voxeu.org/article/inequality-and-us-household-debt-modigliani-meets-minsky
15. De Haan J., Sturm J.E., and Zandberg E. (2009) The Impact of Financial and Economic Crises on Economic Freedom. Economic Freedom of the World: 2009 Annual Report. Vancouver: Economic Freedom Network.
16. Digital identification. A key to inclusive growth. (April 2019). URL: www.mckinsey.com/~/media/McKinsey/Business%20Functions/McKinsey%20Digital/Our%20Insights/Digital%20identification%20A%20key%20to%20inclusive%20growth/MGI-Digital-identification-Report.pdf/
17. Elkins K. (2018). 1 In 3 Americans Have Less Than $5,000 In Retirement Savings (2018). Northwestern mutual. URL: www.cnbc.com/2018/08/27/1-in-3-americans-have-less-than-5000-dollars-saved-for-retirement.html
18. Petersen А. (Dec. 15, 2020).America’s hollow middle class. URL: www.vox.com/the-goods/22166381/hollow-middle-class-american-dream
19. Rae D. (2019). 8 Levels Of Financial Freedom. URL: www.forbes.com/sites/davidrae/2019/04/09/levels-of-financial-freedom/?sh=433f0da83860
20. RNS. (2021). URL: rns.online/economy/Dolgi-domohozyaistv-SSHa-vpervie-previsili-14-trln-2020-02-11/
21. Sneader K., Singhal S. (January 4, 2021). The next normal arrives: Trends that will define 2021 — and beyond. McKinseу. URL: www.mckinsey.com/featured-insights/leadership/the-next-normal-arrives-trends-that-will-define-2021-and-beyond
22. White О., Madgavkar А., Manyika J., et al. (2019). Digital identification: A key to inclusive growth. McKinseу. URL: www.mckinsey.com/business-functions/mckinsey-digital/our-insights/digital-identification-a-key-to-inclusive-growth?cid=other-eml-alt-mip-mck&hdpid=7a557218-cf74-440c-a527-0adec99ad92d&hctky=2979573&hlkid=a1630c9dd83942da8b03e63428a2cc0e
23. White О., Madgavkar А., Sibanda Т. et al. (2021). COVID-19: Making the case for robust digital financial infrastructure. McKinseу. URL: www.mckinsey.com/industries/financial-services/our-insights/covid-19-making-the-case-for-robust-digital-financial-infrastructure?cid=other-eml-alt-mgi-mck&hdpid=2675c7b0-529f-411c-84cb-8ff7de35d932&hctky=2979573&hlkid=dd293b9381054aada0c71d006bbee14d
№ 1/2022
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Наднаціональне регулювання фінансового ринку: суперечності інституціоналізації
Ekon. teor. 2022; 1:71-98 | https://doi.org/10.15407/etet2022.01.071 |
АНОТАЦІЯ ▼
Проаналізовано актуальні тенденції посилення наднаціонального нагляду як результат світового контркризового реформування у контексті стиснення нерегульованого простору операційної активності фінансових посередників та реалізації принципів глобального управління. Характеризуються базові підходи фінансового комплаєнсу, його цілі, механізми впровадження в глобальному та національних фінансових просторах. Систематизується законодавчо-нормативне підґрунтя реалізації фінансового комплаєнсу у європейській фінансово-інституційній системі координат та визначається ефективність наднаціональних систем фінансового контролю. Розкрито особливості наднаціональної ре-гуляторної розбудови. Показано амбівалентність фінансового комплаєнсу в частині його реалізації у площині взаємодії клієнт-банк: на тлі банківського диктату щодо клієнтів самі фінансові установи мають можливість долати нормативні обмеження їх діяльності шляхом більш активного використання представниками глобальних фінансових кіл тіньового банкінгу, офшорних операцій тощо. Сформовано бачення квазіінституціоналізації, або уявної інституціоналізації, що проявляється у формальному збільшенні наглядових процедур, зростанні регуляторних механізмів та загалом зміцненні контролю, але фактичному уникненні глобальних фінансових структур від небажаного фінансового комплаєнсу. Зроблено висновок, що глобальні тенденції посилення нагляду впритул до гіперінституціоналізації на локальному рівні призводять до формування та розширення позаінституційних просторів, які не піддаються класичному регулюванню (тіньовий банкінг), або у яких правила діяльності недоступні для сприйняття та використання для пересічних суб’єктів (банківський комплаєнс).
Ключові слова:наднаціональне регулювання, фінансове посередництво, фінансовий комплаєнс, гіперінституціоналізація, квазіінституціоналізація, позаінституційні простори
Стаття російською мовою (cтор. 71 - 98) | Завантажити | Завантажень : 88 |
Стаття українською мовою (cтор. 71 - 98) | Завантажити | Завантажень : 71 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
2. Глобальное управление в ХХІ веке: инновационные подходы. (2013). Доклады Института Европы. № 29. URL: instituteofeurope.ru/images/uploads/doklad/291.pdf
3. Глобальное управление: возможности и риски. (2015). URL: www.imemo.ru/publications/info/globalynoe-upravlenie-vozmozhnosti-i-riski
4. Гончарова К., Вернигора О. (25 жовтня 2017). Багаторівнева система комплаєнс. Юридична газета онлайн. URL: yur-gazeta.com/publications/practice/inshe/bagatorivneva-sistema-komplaens.html
5. Гриценко А. А. (2018). Цифровий розвиток: структура, капі-талізація, соціалізація. Економічна теорія. № 4. С. 5–20. DOI: 10.15407/etet2018.04.005
6. Ідентифікація клієнтів банку / офіц. сайт НБУ. URL: bank.gov.ua/control/ uk/publish/article?art_id=39975
7. Кісельов А. (2020). Ризик-орієнтований підхід, відомості про бенефіціарів і контроль підозрілих фінансових операцій. Ligazakon. URL: biz.ligazakon.net/analitycs/194803_noviy-zakon-pro-fnansoviy-montoring-do-chogo-potrbno-gotuvatisya
8. Корнівська В. (2018). Інститути фінансового посередництва в процесі формування інформаційно-мережевої економіки: моногра-фія. Київ. 436 с.
9. Мовчан А. (2018). Как честному бизнесмену сохранить деньги на Западе. Объясняет Андрей Мовчан. URL: secretmag.ru/business/methods/kak-chestnomu-biznesmenu-iz-rossii-sokhranit-dengi-na-zapade-obyasnyaet-andrei-movchan.htm
10. Постанова Правління НБУ "Про затвердження Положення про порядок здійснення банками аналізу та перевірки документів (інформації) про фінансові операції та їх учасників". URL: zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0369500-16
11. Шах А., Шактер М. (2004). Борьба с коррупцией: решения на основе анализа. Финансы & развитие. № 12. С. 40-43. URL: www.imf.org/external/pubs/ft/fandd/rus/2004/12/pdf/shah.pdf
12. Bahoo S. (July 2020). Corruption in banks: A bibliometric review and agenda. Finance Research Letters. Vol. 35, 101499. URL: www.sciencedirect.com/science/article/pii/S154461231931170;
doi.org/10.1016/j.frl.2020.101499
13. Bakewell S. (2018). Wall Street Competes With Unregulated Banks for the Riskiest Loans. URL: www.bloomberg.com/news/articles/2018-07-12/wall-street-fights-shadow-banks-in-race-to-offer-riskiest-loans
14. Bouvatier V., Capelle-Blancard G. and Delatte A.-L. (July 2017). Banks in Tax Havens First Evidence based on Country-by-Country Reporting/ European Commission Directorate-General for Economic and Financial Affairs. URL: ec.europa.eu/info/sites/default/files/dp_055_en.pdf
15. Compliance and Compliance Function in Banks. (2005). Basel Committee on Banking Supervision. URL: www.bis.org/publ/bcbs113.pdf
16. Corporate governance principles for banks. (2015). Basel Committee on Banking Supervision. URL: www.bis.org/bcbs/publ/d328.pdf
17. CPI 2020: global highlights. 180 Countries. 180 Scores. How does your country measure up? URL: www.transparency.org/en/news/cpi-2020-global-highlights
18. Giegold S. (2021). Money laundering in the banking sector: EU Court of Auditors gives European institutions a damning report card. URL: sven-giegold.de/en/eu-court-of-auditors-report-money-laundering-banking-sector/
19. Jourová V. (2017). Strengthened EU rules to prevent money laundering and terrorism financing. URL: ec.europa.eu/newsroom/just/items/610991/en
20. Keynote address by Jean-Claude Trichet, President of the European Central Bank, at the Council on Foreign Relations, New York, 26 April 2010. URL: www.ecb.europa.eu/press/key/date/2010/html/sp100426.en.html
21. Keynote by Jean-Claude Trichet, President of the ECB at the Institute of International Finance, Spring Membership Meeting Vienna, 10 June 2010. URL: www.ecb.europa.eu/press/key/date/2010/html/sp100610.en.html
22. Macknight J. (2011). Shadow banking back under the spotlight. URL: www.thebanker.com/Editor-s-Blog/Shadow-banking-back-under-the-spotlight
23. Money laundering in Europe. 2013 edition. URL: ec.europa.eu/eurostat/web/products-statistical-working-papers/-/KS-TC-13-007
24. Popkova E. G., Parakhina V. N. (04 November 2018). Managing the Global Financial System on the Basis of Artificial Intelligence: Possibilities and Limitations. URL: link.springer.com/chapter/10.1007/978-3-030-00102-5_100;
doi.org/10.1007/978-3-030-00102-5_100
25. Speech by Jörg Asmussen, Member of the Executive Board of the ECB, Hertie School of Governance, Berlin, 22 February 2013. URL: www.ecb.europa.eu/press/key/date/2013/html/sp130222_1.en.html
26. Venkatesan R. (January 1, 2015). Confronting corruption. Commentary. URL: www.mckinsey.com/business-functions/organization/our-insights/confronting-corruption/
27. Wire Transfer Regulation (WTR): REGULATION (EU) 2015/847 (WTR). URL: www.eba.europa.eu/regulation-and-policy/single-rulebook/interactive-single-rulebook/101948
№ 2/2023
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Інституційні трансформації у цифровому суспільстві: від інформаційної асиметрії до цифрових валют центральних банків
Ekon. teor. 2023; 2:29-52 | https://doi.org/10.15407/etet2023.02.029 |
АНОТАЦІЯ ▼
У статті представлені результати дослідження глибинних трансформацій інституційного середовища, що розгортаються за цифрового переходу і стосуються уявлень про інформаційну асиметрію. В роботі показана її еволюція та особливості сучасного переформатування, наріжною складовою якого є впровадження цифрових валют центральних банків. Інформаційна асиметрія розглядається як базове усвідомлення суб’єктів про просторово-часові умови існування як невід’ємний стан ринкового комунікаційного процесу, що пов’язаний із самим існуванням людського суспільства та його творчої діяльності й структуруванням у процесі економічної еволюції на основі професійного знання. Інформаційна асиметрія являє собою адекватний ринковому суспільству формат розподілу ризиків. При цьому ринкова усталеність за економічної свободи пот-ребує інформаційної асиметрії та децентралізованої системи циркуляції інфо-рмації. У статті показано, що глобальне структурування інформації на підґру-нті критеріїв прозорості, яке характерне для цифрового переходу, зумовлює деградацію базових історичних основ впорядкування соціально-економічної вза-ємодії на основі уявлень про інформаційну асиметрію, довіру, достовірність і професіоналізм. При цьому структурування цифрового суспільства з метою досягнення інформаційної впорядкованості та апріорної достовірності сере-довища комунікації результатом має нівелювання інституту довіри. Всебічна боротьба з "людським фактором" через посилений нагляд держави та фінансових операторів концентрує ризики економічної системи. Впровадження цифрових валют центральних банків стає завершальним етапом на шляху створення повністю прозорого, інформаційно впорядкованого економічного середовища, яке насправді є амбівалентним та суперечливим, оскільки у ньому відбувається скорочення економічних компетенцій ринкових суб’єктів і делегування значної частини ринкових комунікацій цифровим алгоритмам, що зумовлює формування суспільства концентрованих, недиверсифікованих ризиків.
Ключові слова:інформаційна асиметрія, еволюція інформаційної асиметрії, цифрові трансфор-мації, транспарентність, інформаційна впорядкованість, цифрові валюти центральних банків, ризики
Стаття українською мовою (cтор. 29 - 52) | Завантажити | Завантажень : 166 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
2. Гриценко А., Бурлай Т. (2020). Економічна теорія. № 3. С. 24–51. doi.org/10.15407/etet2020.03.024
3. Цифрова економіка: тренди, ризики та соціальні детермінанти. Центр Ра-зумкова. Київ, 2020. 274 с.
4. Харари Ю.Н. (2021). 21 урок для ХХІ века. Москва: Синдбад. 414 с.
5. Морі Є. (Березень 2023). Ілон Маск і понад тисяча експертів закликали призупинити розробку просунутого штучного інтелекту. Suspilne.media. URL: suspilne.media/429474-ilon-mask-i-ponad-tisaca-ekspertiv-zaklikali-prizupiniti-rozrobku-prosunutogo-stucnogo-intelektu/
6. Kenneth J. (1963). Arrow uncertainty and the welfare economics of medical care. American Economic Review. Vol. 53. P. 941–973.
7. Spence A.M. (1973). Job Market Signaling. Quarterly Journal of Economics. No. 87. Р. 355–379.doi.org/10.2307/1882010
8. Spence A.M. (1974). Market Signaling. Cambridge: Harvard University Press.
9. Spence A.M. (March 1974). Competitive and Optimal Responses to Signals: Analysis of Efficiency and Distribution. Journal of Economic Theory. doi.org/10.1016/0022-0531(74)90098-2
10. Kenneth J. (1963). Arrow uncertainty and the welfare economics of medical care. American Economic Review. Vol. 53. P. 941–973.
11. Rothschild M. and Stiglitz J. (1976). Equilibrium in Competitive Insurance Markets: An Essay on the Economics of Imperfect Information. Quarterly Journal of Economics. No. 80. Р. 629–649. doi.org/10.2307/1885326
12. Акерлоф Дж., Шиллер Р. (2017). Охота на простака. Экономика манипу-ляций и обмана = Phishing for Phools: The Economics of Manipulation and Deception. Москва: ООО Манн, Иванов и Фербер. 320 с. doi.org/10.1515/9781400873265
13. Joseph E. Stiglitz. (2001). Prize Lecture. Nobelprize URL: www.nobelprize.org/prizes/economic-sciences/2001/stiglitz/lecture/
14. Уильямсон О. И. (1996). Экономические институты капитализма. Санкт-Петербург: Лениздат. 702 с.
15. Корнівська В.О. (2018). Інститути фінансового посередництва в процесі формування інформаційно-мережевої економіки. Київ. 436 с.
16. Корнівська В.О. (2019). Трансформації інститутів фінансового посеред-ництва в умовах становлення інформаційно-мережевої економіки. – Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.01 – економічна теорія та історія економічної думки. – Державна установа "Інститут економіки та прогнозування НАН України", Київ.
17. Аристотель. (2021). Метафизика. Политика. Поэтика. Риторика. Москва: Азбука. 704 с.
18. Корнівська В. (2012). Довіра та інформаційне середовище. В кн.: Інститут довіри в координатах економічного простору-часу: монографія / під ред. Гриценка А.А. Інститут економіки та прогнозування НАН України. Київ.
19. Хайек Ф. А. (September, 1945). Использование знания в обществе. Ameri-can Economic Review. XXXV. No. 4. Рp. 519-30. URL: www.libertarium.ru/10062
20. Гриценко А. (2013). Соотношение иерархии и сети как основная струк-турно-организационная проблема современного общества. В кн.: Иерархия и сети в институциональной архитектонике экономических систем / НАН Украины, Ин-т экон. и прогнозиров. НАН Украины. Киев. 580 с.
21. Корнівська В.О. (2022). Наднаціональне регулювання фінансового рин-ку:суперечності інституціоналізації. Економічна теорія. № 1. С. 71–98.
DOI: doi.org/10.15407/etet2022.01.071
22. Мизес Л. (2005). Человеческая деятельность: трактат по экономической теории. Челябинск: Социум. 880 с.
23. Ree J. (2021). Five Observations on Nigeria’s Central Bank Digital Currency. IMF African Department. URL: www.imf.org/en/News/Articles/2021/11/15/na111621-five-observations-on-nigerias-central-bank-digital-currency
24. Tan B. (2023). Central Bank Digital Currency and Financial Inclusion. IMF Working Paper. Monetary and Capital Markets. URL: www.imf.org/en/Publications/WP/Issues/2023/03/18/Central-Bank-Digital-Currency-and-Financial-Inclusion-531104; doi.org/10.5089/9798400238277.001
25. Anthony N. (December 19, 2022). Nigeria Restricts Cash to Push Central Bank Digital Currency. Cato Institute. URL: www.cato.org/blog/central-bank-digital-currency-war-cash
26. Changchun MU. (2022). Smart Contract and E-CNY. China International Fi-nance Annual Forum 2022. URL: new.cf40.org.cn/uploads/newsletter/20220912mcc.pdf
№ 1/2024
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Інституційна ефективність у контексті євроінтеграційних перспектив України. Стаття перша. Інституційна ефективність у країнах Європейського Союзу
Ekon. teor. 2024; 1:28-56 | https://doi.org/10.15407/etet2024.01.028 |
АНОТАЦІЯ ▼
У статті представлені результати дослідження інституційної ефективності в країнах ЄС на основі впровадженої Світовим банком методики Worldwide Governance Indicators (WGI). Показано сегментованість європейського інституційного простору та доведено, що диференційованість інституційної ефективності європейських країн є результатом історичних особливостей інституційної архітектоніки ЄС, що передбачає соціоінституційний еклектизм, який забезпечує інклюзивність інституційного середовища. Охарактеризовано особливості інституційного розвитку країн-лідерів та показано, що вони зберігають свій статус на довгих проміжках незалежно від глобальних коливань та зростаючої невизначеності. Виявлено, що у міру розширення загальноєвропейського простору спостерігається тенденція до зниження показників інституційної ефективності країн, на цій основі зроблено припущення про межі позитивного розширення загальноєвропейського економічного та соціоінституційного простору. З’ясовано, що більшість країн ЄС досягли максимуму інституційної ефективності у кінці 1990-х років на початку 2000-х років, для багатьох країн це були 2004-2005 роки - роки передостаннього передкризового етапу інтеграції, з максимальними очікуваннями та максимальною синергією. Доведено, що інтеграція в ЄС не обов\'язково є чинником зростання інституційної ефективності, оскільки країни з сильними інститутами зберігають і примножують їх якість, а країни зі слабкими інститутами такої тенденції не демонструють. Виявлено інституційні особливості європейської інтеграції України як приєднання країни зі слабкими інститутами на низхідній фазі інституційної динаміки до історично інституційно сегментованого, а актуально – інституційно розбалансованого інтеграційного об’єднання.
Ключові слова:інститут, інституційна ефективність, євроінтеграція
Стаття українською мовою (cтор. 28 - 56) | Завантажити | Завантажень : 33 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
2. Гриценко А. (2022). Методологічні засади дослідження економічних супе-речностей глобалізації і локалізації та їх проявів в умовах гібридної війни та піс-лявоєнної реконструкції. В кн. Гриценко А. А. (ред.). Економічні суперечності гло-балізації та локалізації в умовах гібридної війни та післявоєнної реконструкції: монографія. Електрон. дані. Київ. 636 c. : табл. URL: ief.org.ua/wp-content/uploads/2022/12/Ec-superech-globaliz-ta-localizv-umomah-gibryd-viyny/
3. Яременко О.Л. (1997). Переходные процессы в экономике Украины: инсти-туциональный аспект. Харьков: Основа. 182 с.
4. Аджемоглу Д, Робинсон Дж. А. (2016). Почему одни страны богатые, а дру-гие бедные. Происхождение власти, процветания, нищеты. Москва: Изд-во АСТ. Х, 693 с. С. ІХ, 104106.
5. Worldwide Governance Indicators. URL: www.worldbank.org/en/publication/worldwide-governance-indicators
6. Сиденко В. Р. (2008). Том 1. Глобализация и экономическое развитие. В кн. Сиденко В.Р. Глобализация – европейская интеграция – экономическое разви-тие: украинская модель: 12 т. Киев: Феникс. 376 с.
7. Бурлай Т. (2020). Институт доверия как базовая компонента евроинтегра-ционной политики постсоциалистических стран ЕС. В кн. Гриценко А. А. (ред.). Доверие в институциональной архитектонике экономического пространст-ва-времени: в 2-х т. Киев: Институт экономики и прогнозирования НАН Украины. Т. 1. Доверие в общественно-экономической системе. 550 с.
8. Pérez-Moreno, S., Bárcena-Martín, E. and Ritzen, J. (2020). Institutional quality in the Euro area countries: Any evidence of convergence? Journal of Contemporary European Studies. Vol. 28, No. 3. P. 387–402. doi.org/10.1080/14782804.2020.1779044
9. Корнівська В. (2018). Інституційні дисбаланси Європейського Союзу. В кн. Інститути фінансового посередництва в процесі формування інформаційно-мережевої економіки. Київ: Інститут економіки та прогнозування НАН України. 436 с.
10. Kollias, C. and Messis, P. (2021). Institutional quality convergence in the Euro area countries: A note and further evidence. Journal of Contemporary European Studies. DOI: 10.1080/14782804.2021.1924642/
11. Eurofound (2022). Does Europe lead the way in institutional quality? Publications Office of the European Union, Luxembourg.
12. Максимова М.М., Шишков Ю.В., Леман Н. (1986). Европейское сообщест-во: регулирование интеграционных процессов. Москва: Наука.
13. Сорос Дж., Шміц Г. (2015). Європейський Союз: дезінтеграція чи відро-дження?. Київ: Дух і літера. 240 с.
14. Сіденко В.Р. Концептуальні засади стратегії інтеграції України в структу-ри Європейського Союзу. Економіка і прогнозування. 2001. № 2. С. 26–41.
15. Корнівська В. (2012). Лібералізація економіки Греції: соціоінституційні на-слідки. Економіка і прогнозування. 2012. № 2. С. 6070
16. Олсон М. (1995). Логика коллективных действий. Общественные блага и теория групп. Москва: ФЭИ. 174 с.
17. Бурстин Э. (1979). Чили при Альенде: взгляд очевидца. Москва: Политиз-дат. 278 с.
КОРНІВСЬКА Валерія Олегівна 1, КОРНІВСЬКА Валерія Олегівна 2
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
2ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Інформаційно-мережева економіка: від інститутів до патернів
Ekon. teor. 2024; 1:79-94 |
АНОТАЦІЯ ▼
Продемонстровано актуальні трансформації ціннісної складової в системі економічної та соціальної взаємодії, що виникають та розвиваються як результат впровадження інформаційно-мережевих принципів економічної діяльності. Обґрунтовано поняття патерну як моделі поведінки в умовах профіциту інформації, що поступово замінює інститут як базовий структуруючий елемент економічних систем. Показано, що глибинною умовою преходження інститутів є переплетення західної короткострокової часової парадигми та активного інноваційного розвитку, притаманного новій економіці з її особливим мережевим характером. Показано продукування нової інформації як базовий патерн нового суспільства. Визначено інноваційність як глибинну якість інформаційно-мережевої економіки та доведено, що перманентність змін, притаманна новій економіці, призводить до інституційної біфуркації. Обґрунтовано фундаментальну конфліктність інформаційно-мережевої економіки та показано суперечність втрати соціального змісту економічних процесів, що розвивається в умовах преходження капіталізму, та кризи національної держави. На прикладі сек’юритизації проілюстровано ефекти впровадження мережевих форм у капіталістичні інституційні системи. Продемонстровано приклади конфліктної взаємодії переважно ієрархічних та домінантно мережевих систем. Охарактеризовано цикли глобальної ліквідності в контексті її мережевого характеру та показано її суперечливий вплив на держави як уособлення ієрархії. Обґрунтовано, що глибинною причиною обмеженої ефективності монетарної функції держави є конфлікт ієрархічного трансмісійного механізму та переважно мережевої системи взаємодії в фінансовому просторі.
Ключові слова: інформаційно-мережева економіка, патерн, інновації, інститут
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
2. Бродель Ф. (1988). Материальная цивилизация, экономика и капитализм, XV–XVIII вв. Т. 2. Игры обмена. Москва: Прогресс. 632 с. С. 153–154.
3. Гриценко А. (2013). Соотношение иерархии и сети как основная структурно-организационная проблема современного общества. Иерархия и сети в ин-ституциональной архитектонике экономических систем / НАН Украины, Ин-т экон. и прогнозиров. Киев.
4. Садовая Е. Сауткина В. (2015). Трансформация мироустройства и кон-фликтный потенциал современных сообществ. Мировая экономика и международные отношения. № 11. С. 103.
5. Lauer, R. (1981). Temporal man: The meaning and uses of social time. New York, NY: Praeger.
№ 2/2024
1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
Інституційна ефективність у контексті євроінтеграційних перспектив України. Стаття друга. Інституційні євроінтеграційні перспективи України
Ekon. teor. 2024; 2:67-87 | https://doi.org/10.15407/etet2024.02.067 |
АНОТАЦІЯ ▼
У статті показано оцінки інституційної ефективності в Україні згідно з методологією Світового банку Worldwide Governance Indicators. Наведена інституційна динаміка дає підстави оцінити інституційну ефективність в Україні як низьку не тільки щодо середньоєвропейського рівня, а й щодо європейських країн низької інституційної ефективності (Болгарія та Румунія). За пере-важною більшістю показників інституційної ефективності спостерігається низхідна інституційна динаміка. Для визначення факторів ефективної інституційної адаптації України в роботі показано досвід успішних (Естонія) та менш успішних (Болгарія) країн-членів ЄС. На цій основі показано інституційні ризики та обґрунтовано, що раціональна стратегія євроінтеграції має включати відповідні підходи з точки зору інтеграційного ризикменеджменту, включаючи створення національних резервів та збереження можливості маневру у разі виникнення шокових ситуацій. Показано, що для успішної реалізації євроінтеграційних процесів необхідним є формування власної, адекватної національно укоріненому типу економічного розвитку інституційної архітектоніки, заснованої на українській ідентичності.
Ключові слова:інститут, інституційна ефективність, євроінтеграція
Стаття українською мовою (cтор. 67 - 87) |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼
2. Геєць В. М. (2011). Інститути соціалізації в Україні та країнах ЄС: тенденції розвитку та ключові відмінності. Український соціум. № 2. С. 7-34. doi.org/10.15407/socium2011.02.007
3. Гриценко А. А. (2023). Національно укорінений розвиток економіки як локальна відповідь на глобальні геоекономічні зрушення. Економіка України. № 4. С. 38-54. doi.org/10.15407/econo myukr.2023.04.038
4. Гриценко А. та інші. (2021). Досягнення та виклики європейської інтеграції України. Журнал європейської економіки. Т. 20. № 3. С. 548572.
5. Корнівська В. (2018). Інституційні дисбаланси Європейського Союзу. В кн.: Інститути фінансового посередництва в процесі формування інформаційно-мережевої економіки. Київ: Інститут економіки та прогнозування НАН України. 436 с.
6. Корнівська В. (2021) Європейський досвід адаптації соціально-економічного розвитку до кризових умов: програми та фінансові інстру-менти. Проблеми економіки. № 3. С. 22-34. doi.org/10.32983/2222-0712-2021-3-22-34
7. Корнівська В. О. (2022). Українська воєнна криза як частина глибин-ного світового трансформаційного процесу. Проблеми економіки. № 2. С. 2231. DOI: 10.32983/2222-0712-2022-2-22-31
8. Корнівська В. О. (2012). Лібералізація економіки Греції: соціоінститу-ційні наслідки. Економіка і прогнозування. № 2. С. 6070
9. Корнівська В. О. (2024). Інституційна ефективність у контексті євроін-теграційних перспектив України. Стаття перша. Інституційна ефективність у країнах Європейського Союзу. Економічна теорія. № 1. С 28–56. DOI: doi.org/10.15407/etet2024.01.028
10. Палінчак М. та інші. (2016). Україна в системі європейської інтегра-ції. Ч. 1. Монографія / ДВНЗ "Ужгородський національний університет". Ужгород: ТОВ "РІК-У". 344 с.
11. Сіденко В. Р. (2017). Кризові процеси у розвитку інтеграції в ЄС: витоки та перспективи. Економіка і прогнозування. № 1. С. 7-34
12. Черненко Т. В. (2014). Досвід євроінтеграції Болгарії. Аналітична записка. Національний інститут стратегічних досліджень. URL: niss.gov.ua/doslidzhennya/nacionalna-bezpeka/dosvid-evrointegracii-bolgarii-analitichna-zapiska
13. Яременко О. Л. Панкратова О. (2007). Інститути і економічна сво-бода господарюючих суб’єктів. Економічна теорія. № 3. С. 56-71.
14. Acemoglu D., Robinson J. A. (2012). Why Nations Fail: The Origins of Power, Prosperity, and Poverty. Crown Business. 546 p. doi.org/10.1355/ae29-2j
15. Olson М. (1965). The Logic of Collective Action. Public Goods and the Theory of Groups. Harvard University Press. 176 p. doi.org/10.4159/9780674041660
Календар подій
П | В | С | Ч | П | С | Н |
---|---|---|---|---|---|---|
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |
15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 |
22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 |
29 | 30 | 31 |