Розглянуто проблеми якості інформації, що впливають на рівень невизначеності економічного простору і на довіру в системі економічних відносин. Проаналізовано інформацію в контексті її вартості та цінності у часі.

Ключові слова:

Ключові слова:

Аналізується парадигма короткострокових економічних ефектів, що переважає в передкризовий період, характеризується іпотечна криза, що стала каталізатором світової фінансової кризи. Обґрунтовано завдання посткризового відновлення в контексті соціоінстітуційного реформування, спрямованого на створення умов для переважання довгострокової часової парадигми в глобальному соціоекономічному просторі.

Ключові слова:

Подано результати дослідження тенденцій десуб’єктивації| сучасного інформаційного простору і напрямків зростання інформаційній асиметрії. Показано суперечність гуманізму інформаційного суспільства, виражену конфліктом між необмеженими можливостями в отриманні необхідної для розвитку людини інформації та необмеженим деструктивним впливом інформаційного простору на соціоінституційний| простір. Доведено необхідність подолання кризи професіоналізму в цілях модернізації та структуризації соціоінституційного| простору.

Ключові слова:

Подано результати дослідження фінансово-інституційного змісту ліквідності як феномену, що має сумісно-розділену природу і являє собою єдність структурно-функціональних форм ліквідності як здатності – інструмента – інституту і ліквідності як здатності до обміну і до збереження вартості. Охарактеризовано сучасну кризу в контексті порушення балансу між структурно-функціональними формами ліквідності; доведено вплив фінансового посередництва на ці процеси через перевагу ліквідності та домінування короткострокових ефектів як основної цілі операційної активності на фінансових ринках. Показано головні чинники, що зумовили трансформації змісту ліквідності, якими є розвиток процесів глобалізації та надлишок ліквідних ресурсів у світовому фінансовому просторі. Доведено, що для збереження балансу між структурно-функціональними формами ліквідності контркризова трансформація фінансових відносин має бути спрямована на створення замкнених просторів циркуляції ліквідності. У цьому контексті ефективним є збереження й удосконалення існуючих монетарних суверенітетів і реалізація довгострокової парадигми національного розвитку на основі впровадження довгострокових інвестиційних проектів у реальному секторі економіки з обмеженням впливу на ці процеси системи фінансового посередництва.

Ключові слова:Ключові слова: ліквідність як здатність – інструмент – інститут, ліквідність як здатність до обміну і здатність до збереження вартос-ті, фінансова криза, замкнені простори циркуляції ліквідності.

У статті висвітлено результати дослідження сучасних трансформацій у системі регулювання світових фінансових ринків та виділено базові підходи до глобального контркризового реформування. Основну увагу сфокусовано на фінансово-інституційних трансформаціях європейського економічного простору, що реалізуються як у контексті глобальних заходів, так і у відповідь на ендогенні потреби поглиблення європейської інтеграції. В роботі систематизовано базові процеси щодо формування єдиного європейського фінансового ринку, а саме – введення єдиних правил операційної активності банківських установ, створення Європейської системи фінансового нагляду як наднаціональної системи контролю за всіма операторами фінансових ринків, формування уніфікованої системи гарантування вкладів у країнах ЄС, поступове створення загальної системи правил і повноважень щодо управління депресивними банківськими установам. Особливу увагу приділено формуванню Банківського союзу та централізації банківського нагляду в єврозоні і поступово в ЄС. На основі проведеного аналізу зроблено висновки щодо посилення ролі Європейського центрального банку, який на сьогодні виконує роль не тільки центрального банку єврозони, а являє собою єдиний наглядовий центр як для банківського сектору, так і для всього фінансового ринку єврозони; обґрунтовано поступове просування юрисдикції ЄЦБ не тільки в єврозоні, але й у загальному фінансовому просторі Європейського Союзу. В контексті перспектив європейської інтеграції України зроблено висновки щодо необхідності створення єдиної регулюючої та наглядової системи на фінансових ринках.

Ключові слова:фінансові ринки, європейський фінансовий простір, Банківський союз, Європейський центральний банк, єдина система нагляду

Розглянуто проблематику європейського фінансово-інституційного реформування в контексті створення Банківського союзу і впливу цього процесу на формування усталеного в довгостроковому періоді фінансового ринку і подолання негативного зв’язку між депресивними банківськими установами і державними фінансами. Головну увагу приділено аналізу основних положень Директиви щодо санації й остаточного врегулювання банків (Directive on Bank Recovery and Resolution (BRRD) MEMO/14/297). Директива дозволяє створити загальну систему управління банківськими структурами єврозони і ЄС, що перебувають у скрутному фінансовому становищі. Обґрунтовано значення планів відновлення для ефективної наглядової практики в європейському фінансово-інституційному просторі. З’ясовано відповідність тенденцій в українському фінансово-інституційному середовищі європейським підходам до банківського рефінансування. Подано рекомендації щодо закладання основ довгострокової стратегії реформування наглядових підходів, серед яких наріжним каменем має бути ефективна превентивна практика регулювання діяльності банківських установ.

Ключові слова:європейський фінансово-інституційний простір, Банківський союз, депресивні фінансові установи, держава

Розглянуто трансформації капіталістичної системи під впливом інфор-маційно-мережевих способів господарювання, що супроводжується погли-бленням конфліктності в глобальній системі координат, падінням ефек-тивності формальних та неформальних інститутів, деструкцією ціннісних основ суспільства, соціальною дестабілізацією. Проаналізовано зростаючі суперечності по лінії тісно пов’язаного розвитку геополі-тичних союзників та сателітів: ЄС та США; при цьому зроблено висновок, що ефективне долання кризових тенденцій в США пов’язано із до-мінуванням мережевих підходів в організації виробництва та регулювання, які стають базовими в умовах нового технологічного переходу. Водночас ієрархічні підходи, що розвиваються сьогодні в ЄС в процесі контркризового реформування, явно суперечать актуальній інформаційно-мережевій парадигмі, що передбачає високий рівень автономії одиниць, які складають структуру цілого. З’ясовано, що глибинною трансформацією фінансово-кредитних інститутів при переході від капіталізму до інформаційно-мережевої економіки є зміна економічного призначення кредиту як базового фінансового інституту ринкової економіки: при капіталізмі кредит використовується переважно для забезпечення виробничого процесу, в інформаційно-мережевій економіці кредит необхідний в цілях монетизації попиту для реалізації зростаючих обсягів продукції глобальних корпорацій.

Ключові слова: преходження глобального капіталізму, контркризове реформування, глобалізований капіталізм, глобальні структури

Представлено результати дослідження співвідношення базового фінансового феномену ліквідності та його реалізації в системі біткоін. При цьому доведено, що біткоін – закономірний етап фінансіалізаційних тенденцій, що розвиваються у світовому фінансовому просторі як результат діяльності фінансових посередників, спрямованої на забезпечення максимальної ліквідності операцій. Показано базові принципи функціонування технології блокчейн в контексті співвідношення із глибинними умовами соціального та економічного розвитку: інформаційною асиметрією та довірою. Охарактеризовано потенціал ціннісно-інституційних зрушень, пов\'язаних з обігом криптовалют та технологією блокчейна, що може свідчити про фундаментальну соціальну невизначеність сучасного етапу технологічного розвитку

Ключові слова:біткоін, блокчейн, криптовалюти, інформаційна асиметрія та довіра

Представлено результати дослідження співвідношення базового фінансового феномену ліквідності та його реалізації в системі біткоін. При цьому доведено, що біткоін – закономірний етап фінансіалізаційних тенденцій, що розвиваються у світовому фінансовому просторі як результат діяльності фінансових посередників, спрямованої на забезпечення максимальної ліквідності операцій. Показано базові принципи функціонування технології блокчейн в контексті співвідношення із глибинними умовами соціального та економічного розвитку: інформаційною асиметрією та довірою. Охарактеризовано потенціал ціннісно-інституційних зрушень, пов\\\\\\\'язаних з обігом криптовалют та технологією блокчейна, що може свідчити про фундаментальну соціальну невизначеність сучасного етапу технологічного розвитку

Ключові слова:біткоін, блокчейн, криптовалюти, інформаційна асиметрія та довіра

Продемонстровано актуальні трансформації ціннісної складової в системі еконо-мічної та соціальної взаємодії, що виникають та розвиваються як результат впро-вадження інформаційно-мережевих принципів економічної діяльності. Обґрунтова-но поняття патерну як моделі поведінки в умовах профіциту інформації, що посту-пово замінює інститут як базовий структуруючий елемент економічних систем. Показано, що глибинною умовою преходження інститутів є переплетення західної короткострокової часової парадигми та активного інноваційного розвитку, прита-манного новій економіці з її особливим мережевим характером. Показано проду-кування нової інформації як базовий патерн нового суспільства. Визначено інно-ваційність як глибинну якість інформаційно-мережевої економіки та доведено, що перманентність змін, притаманна новій економіці, призводить до інституційної біфуркації. Обґрунтовано фундаментальну конфліктність інформаційно-мережевої економіки та показано суперечність втрати соціального змісту економічних процесів, що розвивається в умовах преходження капіталізму, та кризи національної держави. На прикладі сек’юритизації проілюстровано ефекти впровадження мережевих форм у капіталістичні інституційні системи. Продемонстровано приклади конфліктної взаємодії переважно ієрархічних та домінантно мережевих систем. Охарактеризовано цикли глобальної ліквідності в контексті її мережевого характеру та показано її суперечливий вплив на держави як уособлення ієрархії. Обґрунтовано, що глибинною причиною обмеженої ефективності монетарної функції держави є конфлікт ієрархічного трансмісійного механізму та переважно мережевої системи взаємодії в фінансовому просторі.

Ключові слова:інформаційно-мережева економіка, патерн, інновації, інститут

Продемонстровано актуальні трансформації ціннісної складової в системі економічної та соціальної взаємодії, що виникають та розвиваються як результат впровадження інформаційно-мережевих принципів економічної діяльності. Обґрунтовано поняття патерну як моделі поведінки в умовах профіциту інформації, що поступово замінює інститут як базовий структуруючий елемент економічних систем. Показано, що глибинною умовою преходження інститутів є переплетення західної короткострокової часової парадигми та активного інноваційного розвитку, притаманного новій економіці з її особливим мережевим характером. Показано продукування нової інформації як базовий патерн нового суспільства. Визначено інноваційність як глибинну якість інформаційно-мережевої економіки та доведено, що перманентність змін, притаманна новій економіці, призводить до інституційної біфуркації. Обґрунтовано фундаментальну конфліктність інформаційно-мережевої економіки та показано суперечність втрати соціального змісту економічних процесів, що розвивається в умовах преходження капіталізму, та кризи національної держави. На прикладі сек’юритизації проілюстровано ефекти впровадження мережевих форм у капіталістичні інституційні системи. Продемонстровано приклади конфліктної взаємодії переважно ієрархічних та домінантно мережевих систем. Охарактеризовано цикли глобальної ліквідності в контексті її мережевого характеру та показано її суперечливий вплив на держави як уособлення ієрархії. Обґрунтовано, що глибинною причиною обмеженої ефективності монетарної функції держави є конфлікт ієрархічного трансмісійного механізму та переважно мережевої системи взаємодії в фінансовому просторі.

Ключові слова: інформаційно-мережева економіка, патерн, інновації, інститут

Розглянуто існуючі теоретичні концепції глобальної ліквідності. На цій основі зроблено висновок, що вони відображають еволюцію поглядів на істотні фактори, що впливають на міжнародну взаємодію економічних суб’єктів. Доведено, що в умовах зростаючої невизначеності підходи до розрахунку глобальної ліквідності мають базуватися на її властивості забезпечувати безперервність розрахунків економічних суб’єктів за будь-яких умов. При цьому для визначення складових глобальної ліквідності використано теорію Дж.М. Кейнса щодо переваги ліквідності.
Проаналізовано зростаючі суперечності функціонування світового економічного простору через збільшення розриву між квазіліквідними активами та глобальною ліквідністю. Охарактеризований профіцит ліквідності, що являє собою надлишок ліквідності, який дозволяє фінансовим установам виходити за межі встановлених нормативів, регламентів або стандартних показників діяльності, розширюючи при цьому можливості отримання доходу за рахунок оптимізації портфеля, але трансформуючи економічне призначення фінансових посередників і фактично створюючи квазіліквідність. Показано інституційно-структурний фактор розвитку профіциту ліквідності.
З’ясовано вплив сек’юритизації на розвиток профіциту ліквідності та доведено, що вона являє собою переформатування переважно ієрархічних відносин, побудованих на особистій відповідальності боржника перед кредитором, у домінантно мережеві відносини, за яких відповідальність набуває псевдоколективного характеру в розгалуженій системі взаємозв’язків багатьох посередників, а потім у процесі обігу цінних паперів поступово нівелюється.

Ключові слова: фінансовий посередник, профіцит ліквідності, глобальна ліквідність, сек’юритизація

Представлено результати дослідження сучасних трансформацій інститутів фінансового посередництва та показано процеси переформатування класичного призначення банків як посередників між дефіцитом та профіцитом фінансових коштів ринкових суб’єктів. Охарактеризовано глобальний фінансово-структурний розвиток, світові тенденції дезінтермедіації та активізації опе-раційної активності фондового сектора, а також особливості регіонального розвитку, головними з яких є: фінансово-кредитна дисфункція у європейських континентальних країнах в умовах зростаючої фондової активності у світових фінансових центрах; довгострокове зменшення впливу банківських установ на розвиток реального сектора у класичних країнах переважно банківського інвестиційного фінансування; прецеденти переважання фондового сегмента у країнах історичного банківського домінування; прискорене зростання фондо-вої активності у країнах, що розвиваються, як можливий фактор фінансово-економічної нестабільності через істотну присутність іноземних інвесторів. Показано тенденції європейської (континентальної) кредитної дисфункції та дезактуалізації банків як депозитних установ в умовах спрощення клієнтського попиту, обмеженого споживчими мотиваціями, на тлі зменшення впливу накопичувальних мотивацій. Виявлено, що сучасним фактором розвитку цифрового роздрібного банкінгу є посилення конкуренції між банківськими установами, компаніями Fin-tech та глобальними торговельними платформами, які, задовольняючи споживчі потреби, підвищують свої конкурентні переваги перед традиційними банками. Обґрунтовано глобальний споживчо-фінансовий простір та показано механізми і фактори його формування, що пов’язані із активізацією розвитку цифрового банкінгу та діяльності сучасних глобальних торговельних платформ в умовах трансформації фінансової культури та фінансової поведінки домогосподарств у бік зростання споживчих мотивацій. Виявлено існування ризику монополізації глобального споживчо-фінансового простору та тенденції розвитку фінансових посередників під впливом даних процесів.

Ключові слова:фінансові посередники, цифровізація, споживчо-фінансовий простір, ризик монополізації

Представлено результати дослідження сучасних процесів фінансової інклюзії. Обґрунтовано поняття фінансової інклюзії та її світовий рівень, систематизовано існуючі теоретико-методологічні та емпіричні підходи до визначення її ролі для забезпечення усталеного розвитку. На основі аналізу фундаментальних умов та актуальних факторів активізації фінансової інклюзії обґрунтовано дійсну мету та наслідки впровадження цифрової фінансової інклюзії у національних господарствах та глобальній економіці і показано роль світових фінансових інституцій у цих процесах. Особливу дослідницьку увагу приділено впливу фінансової інклюзії на вирішення проблем бідності та нерівності у суспільстві. Показано, що сучасна фінансова інклюзія служить не інтересам більшості, але чітко обмеженому колу представників глобальної економічної та фінансової еліти шляхом створення умов інваріантності фінансової інклюзії для пересічних економічних агентів. Доведено, що головним довгостроковим інституційним ризиком глобальної фінансової інклюзії і безготівкового обігу є згода на втрату фінансової свободи ринкових суб’єктів в умовах зростання невизначеності економічного та суспільного буття і проблем бідності.

Ключові слова:фінансова інклюзія, Світовий банк, глобальні корпорації, монетизація попиту, бідність, нерівність, інституційний ризик

Представлено результати дослідження сучасних процесів фінансової інклюзії.
Обґрунтовано поняття фінансової інклюзії та її світовий рівень, систематизовано існуючі теоретико-методологічні та емпіричні підходи до визначення її
ролі для забезпечення усталеного розвитку. На основі аналізу фундаментальних умов та актуальних факторів активізації фінансової інклюзії обґрунтовано дійсну мету та наслідки впровадження цифрової фінансової інклюзії у національних
господарствах та глобальній економіці і показано роль світових фінансових
інституцій у цих процесах. Особливу дослідницьку увагу приділено впливу фінансової інклюзії на вирішення проблем бідності та нерівності у суспільстві.
Показано, що сучасна фінансова інклюзія служить не інтересам більшості, але
чітко обмеженому колу представників глобальної економічної та фінансової
еліти шляхом створення умов інваріантності фінансової інклюзії для пересічних
економічних агентів. Доведено, що головним довгостроковим інституційним ризиком глобальної фінансової інклюзії і безготівкового обігу є згода на втрату фінансової свободи з боку ринкових суб’єктів в умовах зростання невизначеності економічного та суспільного буття і проблем бідності.

Ключові слова:фінансова інклюзія, Світовий банк, глобальні корпорації, монетизація попиту, бідність, нерівність, інституційний ризик

Представлено результати дослідження проблем нівелювання економічної свободи та, як її складової, фінансової свободи у процесі становлення нового суспільства. Зважаючи на асиметричність інформаційного простору, у якому розвивається економічна свобода, у роботі доведено, що вона не може бути лише набором механізмів реалізації інтересів, вона представляє собою розгалужену систему уявлень, принципів, традицій, правил господарської діяльності і потребує певної інституційної структури для формування та розвитку, яка складається із визначених рівнів, перший з яких – це інститути первісної соціалізації (родина), інститути операційної активності (інститути отримання кваліфікації, професійне середовище, фінансові інститути тощо), найвищий рівень – держава. Водночас показано, що у сучасних умовах триває кризове спотворення суб’єктного прагнення свободи, яке розвивається внаслідок трансформації інституційної структури її формування та розвитку, що відбувається на всіх вказаних рівнях в результаті триваючих криз, соціально-економічної дестабілізації, розмиття середнього класу, зубожіння населення. Охарактеризовано процеси нівелювання фінансової свободи у площині взаємодії ринкових суб’єктів, держави та фінансових інститутів. Доведено ризиковість патерналістської участі держави в операційній активності ринкових суб’єктів, що у довгостроковій перспективі може призвести до знищення підприємницької ініціативи та формування суб’єкта, виключно залежного від державного та кредитного фінансування життєдіяльності. Показано, що руйнування базових інститутів, які створювали основу фінансової свободи західного зразка, водночас актуалізація індивідуалізованих патернів соціалізації та професійної поведінки призведуть до того, що прагнення соціальної усталеності прийнятного середнього рівня буде домінантою операційної активності; його забезпечення відбуватиметься у прозорому просторі державно-фінансової циркуляції ліквідності.

Ключові слова:економічна свобода, фінансова свобода, коронакриза, кредитування домогосподарств, державна фінансова допомога

Проаналізовано актуальні тенденції посилення наднаціонального нагляду як результат світового контркризового реформування у контексті стиснення нерегульованого простору операційної активності фінансових посередників та реалізації принципів глобального управління. Характеризуються базові підходи фінансового комплаєнсу, його цілі, механізми впровадження в глобальному та національних фінансових просторах. Систематизується законодавчо-нормативне підґрунтя реалізації фінансового комплаєнсу у європейській фінансово-інституційній системі координат та визначається ефективність наднаціональних систем фінансового контролю. Розкрито особливості наднаціональної ре-гуляторної розбудови. Показано амбівалентність фінансового комплаєнсу в частині його реалізації у площині взаємодії клієнт-банк: на тлі банківського диктату щодо клієнтів самі фінансові установи мають можливість долати нормативні обмеження їх діяльності шляхом більш активного використання представниками глобальних фінансових кіл тіньового банкінгу, офшорних операцій тощо. Сформовано бачення квазіінституціоналізації, або уявної інституціоналізації, що проявляється у формальному збільшенні наглядових процедур, зростанні регуляторних механізмів та загалом зміцненні контролю, але фактичному уникненні глобальних фінансових структур від небажаного фінансового комплаєнсу. Зроблено висновок, що глобальні тенденції посилення нагляду впритул до гіперінституціоналізації на локальному рівні призводять до формування та розширення позаінституційних просторів, які не піддаються класичному регулюванню (тіньовий банкінг), або у яких правила діяльності недоступні для сприйняття та використання для пересічних суб’єктів (банківський комплаєнс).

Ключові слова:наднаціональне регулювання, фінансове посередництво, фінансовий комплаєнс, гіперінституціоналізація, квазіінституціоналізація, позаінституційні простори

У статті представлені результати дослідження глибинних трансформацій інституційного середовища, що розгортаються за цифрового переходу і стосуються уявлень про інформаційну асиметрію. В роботі показана її еволюція та особливості сучасного переформатування, наріжною складовою якого є впровадження цифрових валют центральних банків. Інформаційна асиметрія розглядається як базове усвідомлення суб’єктів про просторово-часові умови існування як невід’ємний стан ринкового комунікаційного процесу, що пов’язаний із самим існуванням людського суспільства та його творчої діяльності й структуруванням у процесі економічної еволюції на основі професійного знання. Інформаційна асиметрія являє собою адекватний ринковому суспільству формат розподілу ризиків. При цьому ринкова усталеність за економічної свободи пот-ребує інформаційної асиметрії та децентралізованої системи циркуляції інфо-рмації. У статті показано, що глобальне структурування інформації на підґру-нті критеріїв прозорості, яке характерне для цифрового переходу, зумовлює деградацію базових історичних основ впорядкування соціально-економічної вза-ємодії на основі уявлень про інформаційну асиметрію, довіру, достовірність і професіоналізм. При цьому структурування цифрового суспільства з метою досягнення інформаційної впорядкованості та апріорної достовірності сере-довища комунікації результатом має нівелювання інституту довіри. Всебічна боротьба з "людським фактором" через посилений нагляд держави та фінансових операторів концентрує ризики економічної системи. Впровадження цифрових валют центральних банків стає завершальним етапом на шляху створення повністю прозорого, інформаційно впорядкованого економічного середовища, яке насправді є амбівалентним та суперечливим, оскільки у ньому відбувається скорочення економічних компетенцій ринкових суб’єктів і делегування значної частини ринкових комунікацій цифровим алгоритмам, що зумовлює формування суспільства концентрованих, недиверсифікованих ризиків.

Ключові слова:інформаційна асиметрія, еволюція інформаційної асиметрії, цифрові трансфор-мації, транспарентність, інформаційна впорядкованість, цифрові валюти центральних банків, ризики

У статті представлені результати дослідження інституційної ефективності в країнах ЄС на основі впровадженої Світовим банком методики Worldwide Governance Indicators (WGI). Показано сегментованість європейського інституційного простору та доведено, що диференційованість інституційної ефективності європейських країн є результатом історичних особливостей інституційної архітектоніки ЄС, що передбачає соціоінституційний еклектизм, який забезпечує інклюзивність інституційного середовища. Охарактеризовано особливості інституційного розвитку країн-лідерів та показано, що вони зберігають свій статус на довгих проміжках незалежно від глобальних коливань та зростаючої невизначеності. Виявлено, що у міру розширення загальноєвропейського простору спостерігається тенденція до зниження показників інституційної ефективності країн, на цій основі зроблено припущення про межі позитивного розширення загальноєвропейського економічного та соціоінституційного простору. З’ясовано, що більшість країн ЄС досягли максимуму інституційної ефективності у кінці 1990-х років на початку 2000-х років, для багатьох країн це були 2004-2005 роки - роки передостаннього передкризового етапу інтеграції, з максимальними очікуваннями та максимальною синергією. Доведено, що інтеграція в ЄС не обов\'язково є чинником зростання інституційної ефективності, оскільки країни з сильними інститутами зберігають і примножують їх якість, а країни зі слабкими інститутами такої тенденції не демонструють. Виявлено інституційні особливості європейської інтеграції України як приєднання країни зі слабкими інститутами на низхідній фазі інституційної динаміки до історично інституційно сегментованого, а актуально – інституційно розбалансованого інтеграційного об’єднання.

Ключові слова:інститут, інституційна ефективність, євроінтеграція

Продемонстровано актуальні трансформації ціннісної складової в системі економічної та соціальної взаємодії, що виникають та розвиваються як результат впровадження інформаційно-мережевих принципів економічної діяльності. Обґрунтовано поняття патерну як моделі поведінки в умовах профіциту інформації, що поступово замінює інститут як базовий структуруючий елемент економічних систем. Показано, що глибинною умовою преходження інститутів є переплетення західної короткострокової часової парадигми та активного інноваційного розвитку, притаманного новій економіці з її особливим мережевим характером. Показано продукування нової інформації як базовий патерн нового суспільства. Визначено інноваційність як глибинну якість інформаційно-мережевої економіки та доведено, що перманентність змін, притаманна новій економіці, призводить до інституційної біфуркації. Обґрунтовано фундаментальну конфліктність інформаційно-мережевої економіки та показано суперечність втрати соціального змісту економічних процесів, що розвивається в умовах преходження капіталізму, та кризи національної держави. На прикладі сек’юритизації проілюстровано ефекти впровадження мережевих форм у капіталістичні інституційні системи. Продемонстровано приклади конфліктної взаємодії переважно ієрархічних та домінантно мережевих систем. Охарактеризовано цикли глобальної ліквідності в контексті її мережевого характеру та показано її суперечливий вплив на держави як уособлення ієрархії. Обґрунтовано, що глибинною причиною обмеженої ефективності монетарної функції держави є конфлікт ієрархічного трансмісійного механізму та переважно мережевої системи взаємодії в фінансовому просторі.

Ключові слова: інформаційно-мережева економіка, патерн, інновації, інститут